-
21 зеркало испарения
дзе́ркало випаро́вуванняРусско-украинский политехнический словарь > зеркало испарения
-
22 зеркало цилиндра
дзе́ркало цилі́ндраРусско-украинский политехнический словарь > зеркало цилиндра
-
23 дзета
дзе́та -
24 девчушка
-
25 действовать
дзеіць; дзейнічаць* * *несовер.2) (руками) дзейнічаць, рабіць, рухаць3) (исправно работать) дзейнічаць, працаваць4) (о частях тела и т.п.) служыць, рабіць -
26 идти
дыбаць; ісці; ісьці; пасаваць* * *несовер.1) ісці2) (ехать) ісці, ехацьплысці, плыць4) (сдвигаться с места) разг. ісці, пасоўвацца6) (протекать во времени, проходить) ісці, мінаць7) (вдвигаться внутрь, приходиться впору) лезці8) (тянуться — о горах, лесе и т.п.) ісці, цягнуцца9) (падать, литься) ісці10) (быть подходящим) разг. пасаваць, падыходзіць(иметь отношение) датычыцца, мець дачыненне11) (принимать какое-либо течение) ісці, браццаречь, вопрос, дело идёт о…
— гаворка, пытанне, справа ідзе аб (пра)…— добра!, згода!, няхай так!идёт, как корове седло погов.
— падыходзіць, як карове сядло— ісці на вудачку, паддавацца падману -
27 куда
-
28 Если б знал, где упадешь, то соломки б подостлал
Каб чалавек ведаў, дзе спатыкнецца, дык абышоў бы тое месцаКаб ведаў, дзе яма, то пераступіў быКаб ведаў, дзе павалішся, лепей бы там сеў (лёг)Калі б ведаў, дзе павалішся, то абышоў быМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Если б знал, где упадешь, то соломки б подостлал
-
29 там
там; тамака* * *— там і сям, дзе-нідзе2) нареч. (потом, затем) там, пасля, потым— там (пасля, потым) відаць будзе -
30 угодно
* * *часто переводиться личными формами глаг. хацець, жадацьзахацець, пажадаць, зажадацьпереводится также безличными глаг. хацецца, захацеццапри выражении вежливости, иронии, неудовольствия и т.п. переводится оборотами мець ласку, зрабіць ласку— што вам трэба?, чаго вы хочаце?видно, так ему было угодно
— відаць, так яму было пажадана (так яму хацелася)— як (вы сабе) хочаце, як ваша лаская сделаю всё, что вам будет угодно
— я зраблю ўсё, што вы захочаце (пажадаеце)— хто хочаш, хто хочаце, (всё равно кто) абы-хто— што хочаш, што хочаце, (всё равно что) абы-што— як хочаш, як хочаце, (всё равно как) абы-як— куды хочаш, куды хочаце, (всё равно куда) абы-куды— колькі хочаш, колькі хочаце, (всё равно сколько) абы-колькі— ці не маеце (не будзеце мець) ласку, ці не жадаеце -
31 Где силой взять нельзя, там надобна ухватка
Трэба розумам надтачыць, дзе сіла не возьмеДзе не можна сілаю, там бяры здогадамЧаго не можна ўзяць рукамі, хапай галавоюДзе сілаю не зробіш, то спосабамНе сілаю, дык спосабамНе сілай ухапі, а розумамМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Где силой взять нельзя, там надобна ухватка
-
32 Слышал звон, да не знает, откуда он
Гавораць, гамоняць, ды ве ведаюць, дзе звоняцьЧуе звон, ды не ведае, дзе ёнУ кумы не прападзе, не прычуе, то прыкладзеНяхай бы яшчэ гаманілі, каб ведалі, дзе званілісм. Говорят, что кур доятМалы расейска-беларускi слоуник прыказак, прымавак i фразем > Слышал звон, да не знает, откуда он
-
33 вогнутое зеркало
уві́гнуте дзе́ркало, угну́те дзе́ркалоРусско-украинский политехнический словарь > вогнутое зеркало
-
34 вогнутое зеркало
уві́гнуте дзе́ркало, угну́те дзе́ркалоРусско-украинский политехнический словарь > вогнутое зеркало
-
35 бренчание
1) см. Бряканье;2) (дёрганье за струну, наигрыванье, плохая игра на струнном инструм.) бринькання, трюмкання.* * *1) бря́зкіт, -коту, бря́зкання, бряжча́ння, бре́нькіт, бре́нькання, бренькота́ння, бренькоті́ння; дзе́нькіт, дзе́нькання; побре́нькування2) бре́нькіт, бре́нькання, бри́нькання, бренькота́ння, бренькоті́ння; побре́нькування, три́нькання, тринди́кання -
36 дзинькать
несов.; сов. - дз`инькнутьдзе́нькати, дзе́нькнути; теле́нькати, теле́нькнути -
37 звон
1) дзвоніння, дзвонення, дзвін (р. дзвону). Звон колоколов - гра дзвонів; дзвони. Слышно звон колоколов (колокольный) - чути дзвони. Звон в один колокол - бамкання, бовкання. Звон колокольчика - дзеленькання, калатання. Под звон колоколов - під гудіння дзвонів, під дзвони. Красный звон - урочисте дзвоніння, видзвонювання. Слышит звон, да не знает, откуда (где) он - чує як дзвониться, та не знає, в якій церкві (Приказка);2) (звяканье) дзенькіт (-коту), брязк (-ку), брязкіт (-коту). Звон бокалов - дзенькіт келіхів. Звон металла (о золоте) - золотий брязкіт;3) (в ушах) дзвеніння, бриніння;4) (по умершему) подзвін (-вону), подзвіння, дзвін по душі. Без звона колоколов - бездзвінно, без подзвіння. [Його поховано бездзвінно];5) (трещ. насекомых) цвірчання.* * *1) дзвін, род. п. дзво́ну; диал. звін, род. п. зво́ну; (звучание, гудение) дзвені́ння; (о стекле, металле, звонке) дзе́нькіт, -коту, дзе́нькання, дзве́нькіт, -коту, дзеле́нькання, дзенькоті́ння, дзеленча́ння, бря́зкіт, -коту, бря́зкання, бряжча́ння, дзеньк, -у, брязк, -у2) ( удары в колокол) дзвін; ( о процессе) дзвоні́ння, калата́ння [дзво́на]; ( в большой колокол) бо́вкання, бе́вкання3) (перен.: сплетни) погові́р, -во́ру; мн. пере́суди, -дів и пересу́ди -
38 звяканье
дзвя́кання, дзве́нькіт, -коту, дзе́нькіт, дзе́нькання, дзенькоті́ння, дзеле́нькання, дзеленча́ння; бря́зкання, бряжча́ння; цо́кіт, -коту, цо́кання, цокота́ння, цокоті́ння -
39 звякать
звякнуть брязкати, брязнути, бряжчати, забряжчати, дзвякати, дзвякотіти, дзвякнути.* * *несов.; сов. - зв`якнутьдзвя́кати, дзвя́кнути, дзе́нькати, дзе́нькнути, несов. дзенькоті́ти, дзеле́нькати, дзеленча́ти, однокр. дзеле́нькнути; ( бряцать) бря́зкати, бря́знути и забрязкати, бряжча́ти, забряжча́ти, усилит. брязкоті́ти, забрязкоті́ти; ( цокая) цо́кати, цо́кнути, несов. усилит. цокота́ти, цокоті́ти; (сов.: чем, обо что) дзи́знути, дзи́ґнути; (сов.: о колоколе, звонке) калатну́ти -
40 зеркало
дзеркало, люстро, свічадо, (полон.) верцадло. [То йому так потрібно, як сліпому дзеркало (Приказка). Все більше до того письменство наближається, щоб зробитись справжнім дзеркалом життя (Єфр.). Дочка Лавися чепуруха в верцадло очі все п'яла (Котл.)]. Смотреться в -ло - видивлятися, виглядатися, визиратися у дзеркало, в люстро. [В золотеє люстерко видивлялася (Чуб. V)]. Отражаться в -ле - відбиватися у люстрі; у дзеркалі, відзеркалюватися. На -ло неча пенять, коли рожа крива - який чорт у воду глянув, такий і з води виглянув (Приказка).* * *1) дзе́ркало, лю́стро;, поэз. свіча́до; верца́дло2) перен. дзе́ркало
См. также в других словарях:
дзе́канье — дзеканье, я [зэ] … Русское словесное ударение
дзе́кать — дзекать, аю, аешь [зэ] … Русское словесное ударение
дзе́та — [зэ] (название буквы) … Русское словесное ударение
Дзеўчына — істота, якой абяцаюць увесь свет, а пакупаюць марожанае … Слоўнік Скептыка
дзе́канье — я, ср. лингв. Произношение звуков „дз“ и „ц“ (мягких) вместо мягких „д“ и „т“, например: дзень вместо день, цень вместо тень (в западных говорах русского языка и в белорусском языке) … Малый академический словарь
Дзе (мера площади) — Сякканхо (яп. 尺貫法) традиционная японская система мер длины, объёма, площади, веса и денег, которая нашла распространение во всей Восточной Азии. Содержание 1 Связь с метрической системой 2 Длина 3 Площадь … Википедия
Дзе Хисаиси — Джо Хисаиси (яп. 久石 譲 Хисаиси Дзё:?) родился 6 декабря 1950, Нагано, один из самых известных японских композиторов. Настоящее имя Мамору Фудзисава (яп. 藤澤 守?). «Хисаиси Дзё» (Hisaishi Joe) псевдоним, фонетически имитирующий имя американского… … Википедия
Дзе — Дзё (оружие) боевой шест во многих восточных единоборствах Дзё (мера длины) японская мера длины … Википедия
Дзе (оружие) — Дзё из красного дерева Дзё (яп. 杖 дзё:) лёгкий, гладкий деревянный шест, длина (наиболее часто 127 см, также распространены 198 см и 264 см) зависит от вида боевого искусства, толщина (24 30 мм) от школы и личных предпочтений. Используется в… … Википедия
Дзе (мера длины) — Сякканхо (яп. 尺貫法) традиционная японская система мер длины, объёма, площади, веса и денег, которая нашла распространение во всей Восточной Азии. Содержание 1 Связь с метрической системой 2 Длина 3 Площадь … Википедия
дзе — невідм., с. Міра поверхні, що дорівнює 15 кв. м … Український тлумачний словник