-
21 фронт розрідження
фронт разреже́нияУкраїнсько-російський політехнічний словник > фронт розрідження
-
22 цідження
матем.; техн. фильтра́ция ( жидкости), фильтрова́ние -
23 ядерні дослідження
я́дерные иссле́дованияУкраїнсько-російський політехнічний словник > ядерні дослідження
-
24 рождение
1) наро́дження, наро́джування; диал. уро́дження1938 года \рождение ния — 1938 року наро́дження
де́нь \рождение ния — де́нь наро́дження, уро́дини, -дин, день уро́дин; день роди́н
от (с) \рождение ния — від (од) наро́дження, зро́ду
по \рождение нию — з наро́дження, за наро́дженням
2) ( дитя) ча́до -
25 возбуждение
1) збудження. См. Пробуждение;2) зворушення, розворушення, дратування, роздратування, збудження, запал, баламучення проти кого, збурення, обурення проти кого, роздрочення (-чіння), розпаління; (о половом возб.) роздрочіння, розпалення (-ління), розпал, роз'ятрення, ярість (р. ярости);3) (о вопросе) порушення; (о деле) порушення, починання, розпочинання.* * *1) ( действие) збу́дження, (неоконч.) збу́джування, виклика́ння, ви́кликання, розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання, розпаля́ння; поро́дження, (неоконч.) поро́джування, пору́шення, (неоконч.) пору́шування, хвилюва́ння, схвилюва́ння, звору́шення, збу́дження, (неоконч.) звору́шування, збу́джування, підбу́рення, під'ю́джування3) фиоиол. збу́дження -
26 исследование
1) (действ.) оконч. дослідження, дослід, розслід (-ду) чого; неок. - см. Исследывание. [Дослідження історичних законів, тексту. Хімічні досліди. Тільки науковий дослід може довести, що це позичений, а не свій сюжет (Грінч.)];2) (в отвл. знач.: результат, научн. сочинение) дослід (-ду), розслід, (научн. сочин. ещё) розвідка, розправа, студія. [Я, було, замість досліди робити, читаю Садія, мов белетристичне писання (Крим.). Дотеперішні розсліди в історії нашого письменства (Єфр.). Професор писав рецензію на одну математичну розвідку (Крим.). І за тиждень написав я чималу таки розправу (Самійл.)]. -ния (научные сочин.) по истории - розвідки, досліди з історії. -ние в области чего - дослід в царині чого, дослід коло чого, над чим. [Досліди коло старого письменства ще й досі не завершено (Єфр.)]. -ние больного - огляд, оглядання, дослід хорого. -ние крови - (процесс) дослідження, дослід крови, (результат) дослід крови. -ние места преступления - обслідування (обслід) місця злочину, обслід на місці злочину.* * *1) ( действие) дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування2) ( научное сочинение) дослі́дження, ро́звідка -
27 разведение
1) розве́дення, розво́дження; розніма́ння2) розве́дення, розво́дження; розпу́щення, розпуска́ння; розба́влення, розбавля́ння3) розве́дення, розво́дження; розпло́дження, розпло́джування4) розве́дення, розво́дження; розпа́лення, розпа́лювання -
28 изыскание
Изыскивание1) (дейст.) вишукування (коштів); досліджування чого; добирання (способу), оконч. вишукання; дослідження; добрання (способу). Горные -ния - гірничі дослідження, досліди;2) дослід (-ду). Научные -ния - наукові досліди. -ния в области чего - досліди в царині чого.* * *1) ( действие) вишу́кування, шука́ння; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; розві́дування, ро́звідка2) ( научное исследование) дослі́дження, ро́звідка -
29 насаждение
1) (действие) насаджування, оконч. насадження (рослин); (перен.) насаджування, заводження, запроваджування, оконч. насадження, заведення, запровадження чого;2) (посадка) посадка. [Посадки понад чавункою (Київщ.)].* * *1) ( действие) наса́дження, наса́джування; наса́дження наса́джування, насаджа́ння; заве́дення, запрова́дження, запрова́джування2)\насаждение ния — (мн. посадки) наса́дження, посадка
-
30 нахождение
1) (действие) - а) знаходження, находження; нашукування, відшукування; винаходження, натрапляння, надибання и надибування, (диал.) нагибувания; віднаходження; намацування, налапування; напитування. Арестовать на месте -ния - (в будущем) заарештувати, де знайдено (знайдений, -на, -не) буде (де знайдуть); (в прошлом) заарештувати, де знайдено (було) (или де знайшли). В случае -ния - якщо знайдено (знайдений, -на, -не) буде, якщо знайдеться; б) знаходження, відкривання, відшукування; винаходження; викривання; витрушування; добирання; в) визначання, обчисляння, вираховування; оконч. см. под Находка 1; г) заставання, зустріч[в]ання, стрічання, стрівання. Срв.I. Находить 1 - 4;2) (наход) - а) находження, натрапляння, наскакування, набігання, нападання; см. ещё Наход 1 и Нашествие; б) наступання, надходження, надхід (- ходу), набігання; (о тумане) западання, упадання, налягання, наполягання; в) набігання, натікання, находження, нахід (-ходу); г) находження, нахід; ґ) находження, нахід, нападання, напад (-ду), опадання, спадання. Срв.II. Находить 1 - 5;3) (пребывание) буття (- ття); перебування, пробування; срв.I. Находиться 4;4) родовище; см. Месторождение 2.* * *1) ( действие) знахо́дження, зна́йдення, нахо́дження; віднахо́дження; відкрива́ння, відкриття́; винахо́дження2) ( состояние) перебува́ння, пробува́ння; розташува́ння -
31 осуждение
1) за[о]судження, засуд (-ду), осуд, осуда (ж. р.). Условное -ние - умовний засуд. Не подлежащий -нию (неосудимый) - неосудний. [Голод злодія неосудним робить];2) осуд, осуда, осудок (-дка), пересуда, судня, гудіння, гудьба, огуда, догана, нагана. Достойный -ния (порицания) - вартий догани.* * *1) ( судебное) засу́дження, осу́дження, засу́джування, осу́джування -
32 охлаждение
1) чего - охолодження, (состояние) охолодіння, похолодіння, остудіння;2) к кому, к чему - збайдужіння до кого, до чого.* * *1) ( действие) охоло́дження, охоло́джування, похолоді́ння; осту́дження, осту́джування2) ( состояние) охоло́дження3) перен. байдужі́ння и байду́жіння; збайдужі́ння, охоло́дження -
33 препровождение
1) при[від]проваджування, при[від]провадження;2) пересилання, переслання, надсилання, надіслання чого кому;3) (о времени) вживання, переводження часу. Ради или для -ния времени - аби час згаяти (згуляти), для розваги. -ние времени в балах - балювання.* * *1) перепрова́дження; припрова́дження; доставля́ння; диал. доста́ва; приставля́ння; відпра́влення, відправля́ння; надсила́ння, надісла́ння; пересила́ння2) прове́дення, (несов.) прово́дженняпрепровожде́ние вре́мени — прове́дення (прово́дження) ча́су
для препровожде́ния вре́мени — щоб зга́яти (перебу́ти) час, для розва́ги
-
34 приведение
1) приводження, припроваджування, оконч. приведення, припровадження;2) доводження, призводження, оконч. доведення, призведення;3) наводження, подавання, оконч. наведення, подання. [Наведення чужих слів];4) (в чувство) отвережування, опам'ятування, опам'ятання, отвереження кого. -ние в ярость - розлючення, роздратування кого. -ние в порядок - упорядковування, оконч. упорядкування чого. -ние в известность - з'ясовування, оконч. з'ясування чого;5) ариф. - зводження, оконч. зведення до чого. [Зведення дробу до одного знаменника].* * *1) приве́дення, приво́дження2) наве́дення, наво́дження; подава́ння, подання́ и пода́ння3) надава́ння, нада́ння и надання́, приве́дення, приво́дження\приведение в движе́ние — надава́ння (нада́ня) ру́ху, приве́дення (приво́дження, пуска́ння) в рух, урухо́млювання, урухо́млення
\приведение в поря́док — упорядко́вування, упорядкува́ння, дове́дення до ла́ду́; ( уборка) прибира́ння
4) мат. зве́дення\приведение к о́бщему (к одному́) знамена́телю — зве́дення до спі́льного (до одного́) знаме́нника
-
35 пробуждение
1) (действие) пробудження, збудження. [Пробудження в масах свідомости особистих прав (Доман.). Не стелено їй подушок для сну, не грали їй при збудженню музики (Франко)];2) прокид, просип, прочинок (-нку), пробудок (-дку). [Прокид від сну (Куліш). Одірваність од життя і прокид до його (Єфр.). Не можна сказати, щоб той хміль був без пробудку (Куліш)].* * *1) ( действие) пробу́дження, розбу́дження; збу́дження2) ( состояние) пробу́дження; прокида́ння, проки́нення, про́кид, -у -
36 разводка
1) ( действие) розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розніма́ння; розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розпло́дження, (неоконч.) розпло́джування; розве́дення, (неоконч.) розво́дження; розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання2) ( инструмент) розво́дка3) ( разведённая жена) розлу́чена, -ої4) ( раствор) ро́зчин, -у5) см. развод 3) -
37 распоряжение
1) ( действие) розпоря́дження, (неоконч.) розпоряджа́нняв \распоряжение ние кого́-чего́ — у розпоря́дження кого́-чого́
име́ть в своём \распоряжение нии — ма́ти в своє́му розпоря́дженні
по его́ \распоряжение нию — за його́ нака́зом (розпорядженням), з його́ нака́зу (розпоря́дження)
3) ( распределение) розпо́діл, -у; ( распорядок) розпорядок; ( расположение) розташува́ння, розмі́щення -
38 распространение
1) ( действие) поши́рення, (неоконч.) поши́рювання; поши́рення, (неоконч.) поши́рювання, поши́рення; розповсю́дження, (неоконч.) розповсю́джування, розпуска́ння; розповсю́дження, поши́рення, (неоконч.) розповсю́джування, поши́рювання; поши́рення, (неоконч.) поши́рювання; виклика́ння2) ( действие) розхо́дження, поши́рення, (неоконч.) поши́рювання3) ( состояние) поши́рення; поши́рення; розповсю́дження; поши́ренняиме́ть большо́е \распространение ние — ма́ти вели́ке поши́рення, бу́ти ду́же поши́реним
4) ( разъяснение) роз'я́снення; ( описание) о́пис, -у; ( разглагольствование) просторі́кування, просторі́кання, розбала́кування -
39 Нацеживание
Нацежение1) націджування, націдження;2) націджування, націдження, вціджування, вцідження, наточування, наточення и наточіння, вточування, вточе[і]ння; підціджування, підцідження, підточування, підточ[і]ння. Срв. Нацеживать. -
40 ввод
техн.1) ( действие) уве́дення, упуска́ння, уво́дження, упрова́дження, (неоконч. - ещё) упрова́джування, запрова́дження, (неоконч. - ещё) запрова́джування2) (устройство, подводка) уві́д, род. уво́ду, упу́ск, -ку
См. также в других словарях:
їдження — іменник середнього роду, істота діал … Орфографічний словник української мови
їдження — я, с., діал. 1) Дія за знач. їсти 1). 2) Їжа (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
геофізичні дослідження у свердловинах — геофизические исследования в скважинах geophysical explorations in wells *geophysikalische Untersuchungen in Sonden 1 група методів, основаних на вивченні природних і штучно створюваних фізичних полів (електричних, акустичних і ін.), фізичних… … Гірничий енциклопедичний словник
дослідження — я, с. 1) Дія за знач. досліджувати, дослідити. •• Марке/тингове дослі/дження систематичний збір, відображення та аналіз даних про проблеми, пов язані з маркетингом товарів та послуг. Пате/нтні дослі/дження дослідження технічного рівня та… … Український тлумачний словник
упослідження — Упослідження: скривдження [47] принижування [XIX] зато тягнуть в релігійнім згляді на полудень, а в політичнім згляді куди?.. Про те ще менше згадки було на кирило мефодіївськім святі, але з усього радісного приймання слов ян австрійських, а з… … Толковый украинский словарь
зрідження — 1 іменник середнього роду, істота перетворення на щось рідше зрідження 2 іменник середнього роду, істота перетворення на рідину … Орфографічний словник української мови
газогідродинамічні дослідження пластів і свердловин — газогидродинамические исследования пластов и скважин gashydrodynamic investigations of seams and wells *gashydrodynamische Untersuchungen von Flözen und Bohrlöchern – комплекс методів для отримання інформації про термобаричні і фільтраційні… … Гірничий енциклопедичний словник
розрідження — я, с. Дія і стан за знач. розрідити, розріджувати і розрідитися, розріджуватися 1), 2). •• Ро/зрідження кі/стки те саме, що остеопоро/з … Український тлумачний словник
самодослідження — я, с. Дослідження самого себе, виявлення тих або інших якостей в своєму характері, вчинках … Український тлумачний словник
виповідження — Виповідження: висловлювання, звіряння чого небудь комусь [44 1] … Толковый украинский словарь
відцідження — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
