-
101 ангидрия
мед.ангідрі́я, безво́ддя, безво́дність, -ності -
102 аппаратура
апарату́ра, прила́ддя, при́строї, -роїв, обла́днання -
103 бедствие
біда, лихо, лиха пригода, лиха година, знегіддя (Макс.), недоля, безголов'я; -вия - злигодні. Испытать -вия - набратися (зазнати) біди, лиха, горя, впасти в недолю.* * *ли́хо, біда́, неща́стя, бідува́ння, недо́ля; безголі́в'я, безголо́в'я, ( злоключение) лиха́ приго́да -
104 безалаберность
безладність; нерозсудливість.* * *1) безла́дність, -ності; ( бестолковость) нетяму́щість, -щості; безглу́здість, -дості2) ( отсутствие порядка) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у -
105 безалаберщина
безладдя, нелад.* * *безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у -
106 безведрие
безведрица негода, негодиця, безгіддя.* * *него́да, непого́да; него́диця -
107 безводный
безводий, безві[о]дний. -ая местность - безвіддя.* * *безво́дий, безво́дний -
108 безвременье
1) негода, негодиця, непогідь, безгіддя;2) лихоліття, безчасся;3) нікольство [Все ніколи та ніколи, та за тим нікольством і не поїхав].* * * -
109 безземельный
безземельний, безґрунтий; (крестьянин, живущий в чужой избе) підсусідок, соб. - підсусіддя.* * *безземе́льний -
110 безлюдье
безлюдиця, безлюдство, безлюддя.* * *безлю́ддя, безлю́диця -
111 бесплодие
бесплодность неплідність, неродючість (р. -чости), яловість.* * *безплі́дність, -ності, неплі́дність, неплі́ддя; я́ловість, -вості; неродю́чість, -чості -
112 беспорядок
1) (в доме, в хозяйстве, в управлении чем) безлад, безладдя, безладнява, нелагода, нелад, розгардіяш, непорядок, безуряддя. В -ке - безладно, в безладді, жужмом, хрящем, хлящем, лоском, троском, гайном. [Накидали, жужмом цілу купу одежі на стільцях та на канапі (Неч.-Лев.). В хаті усе хрящем. У мене в покоях як у церкві чисто, а в тебе все гайном стоїть];2) (беспорядки, бунт, возмущение) розрухи, заколот, ворохобня.* * *1) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у; розгардія́ш, -у, ко́лот, -у2)беспоря́дки — (мн.: волнения) завору́шення, -шень, розру́ха; за́колот, -у; ро́зрухи, -хів
-
113 бестолковщина
( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, розгардія́ш, -у; ( путаница) плутани́на -
114 благодарность
1) (чувство благодарности) вдячність;2) (выражение благодарности словесное или вещественное) дякування, дяка, подяка. [Яке частування, таке дякування. Замість дяки у вічі насміялися]. Приносить благодарность - віддавати подяку, складати подяку.* * *1) ( о чувстве) вдя́чність, -ності2) ( выражение признательности) подя́ка, дя́ка, віддя́ка -
115 бюст
бюст, погруддя. [Гіпсовий бюст Кобзаря. Вона підняла голову й випнула свій бюст. Мармурові погруддя М. Лисенка та Шевченка].* * *1) бюст, погру́ддя2) ( женская грудь) бюст -
116 видение
1) (способность видеть) видіння, зріння, бачення;2) (явление) видиво, привид, привиддя, привидження, видіння. [Сонні привиди. Сни і привиддя нічнії]. См. Призрак.* * *I в`идениеба́ченняII вид`ениевиді́ння, видиво; поя́ва; ( призрак) мара́, ма́рево, прима́ра, при́вид, -у, приви́ддя -
117 воздаяние
відплата, заплата, віддяка, дяка. [Ти гинеш - дяка се правдива від мене за погибель мого люду! (Л. Укр.)]. См. ещё Возмездие.* * * -
118 всевластие
всевлада, всевладництво, всевладність (р. -ности).* * *всевла́ддя -
119 голод
1) голод, (изголодание) зголоднілість. [Почуття зголоднілости]. Утолять, утолить голод - заспокоювати (заспокоїти) голод, гамувати (угамувати) голод. Пухнуть с голоду - пухнути з голоду, голодом дебеліти. Морить, заморить голодом кого-л. - голодити, уголоджувати, (сов.) уголодити, поголодити кого. [Сам себе голодить (уголоджує) та збирає гроші]. Умирать от голода - помирати (мерти) голодом, з голоду. Терпеть голод - терпіти голодом, сидіти голодом. У меня волчий голод - їсти хочеться - аж шкура болить. Истомиться от голода - намлітися голодом;2) (недород, бесхлебье) голоднеча, голод, голоддя. [Одно - безвіддя, друге - голоддя (Дума)]. Во время -да - під [в] голоднечу, за голода.* * *го́лод, -у -
120 голодовка
голодуха1) (голодное время) голоднеча, голодівка, голоддя. [Спасівка -ласівка, а Петрівка - голодівка];2) (голодание) (довге) голодування. С голодухи - з довгого голодування, з голоднечі.* * *
См. также в других словарях:
угіддя — (вгі/ддя), я, с. Ділянка орної землі або частина природних багатств, придатних для господарського використання. || перен. Зручне, сприятливе для чого небудь місце (для життя людей, зростання рослин і т. ін.). •• Мисли/вські угі/ддя ділянка… … Український тлумачний словник
повіддя — 1 іменник середнього роду повід повіддя 2 іменник середнього роду повідь … Орфографічний словник української мови
вгіддя — вгла/дити, вгле/діти див. угіддя, угладити і т. д … Український тлумачний словник
маловіддя — малово/ддя, я, с. 1) Нестача, низький рівень води в річці, озері тощо. 2) Нестача води, вологи в певній місцевості. 3) мед. Мала кількість навколоплідних вод … Український тлумачний словник
повіддя — I пово/ддя, я, с. Те саме, що повід I. II див. повідь I … Український тлумачний словник
повновіддя — повново/ддя, я, с. Високий рівень води у природних водоймах, а також період, коли ці водойми найбільш повноводі. || перен. Велика кількість кого , чого небудь … Український тлумачний словник
поріддя — я, с. 1) Рід, порода. || Покоління. 2) перен., зневажл. Лихе потомство, діти поганих батьків; відріддя. || з означ. Уживається як лайливий вислів. 3) с. г. Різновид якої небудь породи тварин … Український тлумачний словник
чистовіддя — чистово/ддя, я, с., розм. Чисте місце на річці, ставку і т. ін … Український тлумачний словник
вгіддя — [ўг і/д :а] = угіддя д :а, р. мн. ўг ід … Орфоепічний словник української мови
угіддя — [ўг і/д :а] = вгіддя д :а, р. мн. ўг ід … Орфоепічний словник української мови
несільськогосподарські угіддя — Господарські шляхи і прогони, полезахисні смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісового фонду, землі під господарськіми будівлями і дворами, тимчасової консервації, тощо. Ці угіддя часто є джерелом насіння бур янів … СЛОВНИК ТЕРМІНІВ З АГРОФІТОЦЕНОЛОГІЇ
