Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

дать+добро

  • 41 разрешенный

    1. allowable
    2. authorized
    3. allowed
    4. solvable
    5. allocatur
    6. permitted
    7. resolved
    8. unmasked
    Синонимический ряд:
    1. позволенный (прил.) дать добро; дать разрешение; дать санкцию; дозволенный; позволенный; санкционированный
    2. решенный (прил.) найти решение; решенный
    Антонимический ряд:
    запретный; запрещенный

    Русско-английский большой базовый словарь > разрешенный

  • 42 GIVE

    • Better give than receive - Лучше дать, чем взять (Л)
    • Better to give than to take - Лучше дать, чем взять (Л)
    • Give and you shall receive - За добро добром и платят (3)
    • He gives twice who gives in a trice - Дважды дает, кто скоро дает (fl)
    • I give it for what it is worth - За что купил, за то и продаю (3)
    • I'll give my head for it - Даю голову на отсечение (Д)
    • It is better to give than to receive - Лучше дать, чем взять (Л)
    • It is more blessed to give than to receive - Лучше дать, чем взять (Л)
    • No one can give what he hasn't got - Голой овцы не стригут (Г)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > GIVE

  • 43 поро

    поро
    Г.: пуры
    1. прил. добрый; делающий добро, отзывчивый; милый, сердечный, милосердный; близкий, дорогой

    Поро ава добрая мать;

    поро шӱман айдеме милосердный человек.

    Поро еҥлан еҥ ойгат эҥерта. Калыкмут. На добром человеке и чужое горе отражается.

    – Тӱня кумда, поро енат шукын улыт, – уна изи ӱдырым вӱчкалтышат, лектын кайыш. Г. Чемеков. – Мир огромный, и добрых людей много,

    гость ласково похлопал девочку и ушёл.

    Тыге осал вий ден поро вий кучедалыт, иктыштат сеҥен огыт керт. А. Юзыкайн. Так борются между собой злая сила и добрая сила, но никто из них не может победить.

    2. прил. добрый; выражающий добро, отзывчивость, милосердие

    Поро кумылан добросердечный, добродушный;

    поро ончалтыш добрый взгляд.

    Кеч поро мут дене шемер марий мыйым шарныже. К. Васин. Пусть добрым словом меня помянет трудящийся мари.

    – Поро ойым пуыметлан, эргым, пеш кугу тау. С. Чавайн. – За добрый совет большое спасибо тебе, сынок.

    3. прил. добрый, благоприятный, счастливый, радостный; несущий добро, благо, радость, успех; употр. также в приветствиях, пожеланиях добра

    Поро увер доброе известие;

    поро жап доброе время;

    поро кас добрый вечер;

    поро эр доброе утро.

    Эрлашыжым кече пеш поро лие. А. Эрыкан. Назавтра наступил очень радостный день.

    Тудо (Пугач) шемер-влаклан поро илышым пуаш сӧра. К. Васин. Пугач обещает дать трудовому люду счастливую жизнь.

    Поро кече, элем, пора кече! И. Берлинский. Добрый день, страна моя, добрый день!

    4. прил. добрый, доброкачественный, полезный

    Ӱвыра шуко гын, шурно поро лиеш. Пале. Если много мошкары, урожай будет добрым.

    Садовод лийын толам, яллам пеледше садыш савырем, кочамын поро пашажым умбакыже шуем. Ю. Артамонов. Вернусь садоводом, деревни превращу в цветущий сад, продолжу доброе дело моего дедушки.

    5. прил. добрый, честный, незапятнанный

    Поро лӱмым шӱкташ огыл не позорить честного имени.

    Айдеме – тиде поро лӱмым Пӱжвӱд да вӱр дене сулен. М. Емельянов. Человек – это честное имя завоевал потом и кровью.

    6. сущ. добро; всё доброе, хорошее, положительное

    Поро дене йодам прошу добром;

    поро деч поро добрее доброго;

    порылан поро дене вашешташ отвечать добром на добро.

    Поро ден осалым вашке от мондо. Калыкмут. Добро и зло не скоро забудешь.

    Манаеват порылан порым ыштыде кертын мо? А. Асаев. Мог ли и Манаев не отвечать добром на добро?

    Йӱд осалымат, порымат шылта. Калыкмут. Ночь скроет и злое, и доброе.

    7. сущ. добро, польза, прок, выгода

    Мемнан мланде пашаште мынярак порыжо... Я. Ялкайн. Много ли проку в нашем хлебопашестве.

    Марийско-русский словарь > поро

  • 44 воздавать

    , < воздать> (­м, ­шь; дать) vergelten (Т/за В mit D/A); Ehre erweisen; Gerechtigkeit widerfahren lassen; воздать по заслугам nach Verdienst behandeln; должный, хвала
    * * *
    воздава́ть, <возда́ть> (-м, -шь; дать) vergelten (Т/за В mit D/A); Ehre erweisen; Gerechtigkeit widerfahren lassen;
    возда́ть по заслу́гам nach Verdienst behandeln; должный, хвала
    * * *
    возда|ва́ть
    <-ю́, -ёшь> нсв, возда́ть св
    1. (дать, оказа́ ть) erweisen
    воздава́ть по заслу́гам jdm das Gebührende erweisen
    воздава́ть до́лжное кому́-л. jdm geben, was ihm zusteht
    воздава́ть хвалу́ jdn loben
    2. (отплати́ть) einen Gegendienst leisten
    воздава́ть злом за добро́ Gutes mit Bösem vergelten
    * * *
    v
    1) gener. vergelten (за добро, зло и т. п.)
    2) book. lohnen (за что-л. кому-л.)

    Универсальный русско-немецкий словарь > воздавать

  • 45 ожидать

    кого чего ждати, дожидати(ся), зажидати кого, чого, чекати, очікувати, сподіватися кого, чого и на кого, на що; (подстерегать) чиганити, чигати на кого, на що. Мне долго пришлось его -дать - мені його довго довелося ждати (дожидатися, чекати), мені довго довелося на його чекати. Я этого никак не -дал - цього (на це) я ніяк не сподівався. -дать очереди - застоювати (засиджувати) черги, ждати на чергу. -дать удобного времени - ждати (доброї) нагоди, часу виглядати. -дать беды, мести и пр. - начуватися біди, помсти. [Так і начувайся, що який-небудь шпирне ножем]. И кто бы от неё этого -дал? - і хто-б того по їй сподівався? От него всего можно -дать - по нім усього надійся. Нет оснований - дать (надеяться) - шкода сподіватися. Ожидаемый и ожиданный - сподіваний, очікуваний. -мый урожай - сподіваний урожай.
    * * *
    1) ( ждать) чека́ти, жда́ти, дожида́ти, дожида́тися, очі́кувати; чека́тися
    2) (рассчитывать, надеяться) сподіва́тися, чека́ти
    3) (быть уготованным кому-л.) чека́ти

    Русско-украинский словарь > ожидать

  • 46 пропадать

    пропасть
    1) см. Деваться, деться, -дать, -пасть совершенно, окончательно - запропадати(ся), запропасти(ся). -пасть бесследно - пропасти без вісти, загинути й сліду не кинути, (опис.) піти з(а) вітром, за водою; наче лиз злизав кого, що; наче корова язиком злизала кого, що; (шутл. о человеке) пропав яв пес у ярмарок;
    2) (гибнуть) пропадати пропасти, гинути, загибати, загинути, занапащатися, занапаститися, зводитися, звестися. [Хай праця людська не гине марно (Коцюб.). Скільки добра загибає (Коцюб.). Буду робить, буду годить, то і в чужих людей не загину (Пісня). Літа мої молодії марно пропадають (Пісня). Що минуло, те пропало (Франко). Занапащається за нелюбом мій вік молоденький]. -дёт всё имущество - загине (пропаде, поляже) все добро (майно). [Не покину Батурина - все добро поляже: і двірок мій мурований, і млини крилаті, і запаси великії (Рудан.)]. Пропади оно! - нехай воно зведеться! [Не прядеться, нехай воно зведеться]. Не -дёт! - не пропаде! Не де дінеться] -пало всё! - пропало все! Все пішло марно! Пропащі світи! [З тієї ляхівка вийшла, а сей москалем став. Пропащі світи! (Свидн.)]. -дать, -пасть попусту - марнуватися, змарнуватися, пусто йти, піти. [Господарство марнується (Неч.-Лев.). На панщині робить, а свої дні дома й так ідуть пусто (Г. Барв.)]. -пасть (испортиться), валяясь без присмотра - звалятися. [Не зносилася ця свита, а звалялася];
    3) (исчезать) зникати, зник(ну)ти. [Удень її ми не бачили; робила при панії, а ввечері знов зникла (М. Вовч.). Де-ж видно се, що зникла наша сила? (Грінч.)]. Он -пал у меня из глаз - він зник мені з очей. У меня -пала охота - у мене зникло бажання. Он -пал в толпе - він зник у юрбі (у стовпищі);
    4) (гибнуть, дохнуть) гинути, згинути, згиб(ну)ти, пропадати, пропасти, (пренебр.) ґиґнути, (з)слизнути; (о мног.) погинути, попропадати, послиз(ну)ти; (о всех) вигинути (до ноги, до решти); (только о домашн. скоте) (диал.) дейкатися, подейкатися. [Як пішов на заробітки, то там і згиб: казали, що втоп ніби-то. Вигинула вся худоба з сибірки. Оце у нас падіж був - скот усе дейкався, поки ввесь передейкався (Київщ.). Квіти погинули з морозу. Народній ворог зслиз (Куліш). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Кіев. Стар.)]. -пал бы я - загинув-би я; було-б по мені. -ду я - буде по мені. [Як не буде миленького, то буде по мені (Пісня)]. Либо пан, либо -пал - куць виграв, куць програв (Ном.); або здобути, або вдома не бути. -пал ни за что - пропав за ніщо, пропав ні за цапову душу, пропав ні за собаку. -пади (пропадай) он! - хай він згине (зслизне)! Пропади ты (пропадом)! чтоб ты пропал! - щоб ти зслиз! Бодай ти нагло зслиз! Нехай тебе лизень лизне (злиже)! Бодай тебе з корінням вигладило! Щоб ти приймом пропав! Нехай за тобою заклекоче! Щоб ти тямився! Пропавший (исчезнувший) - пропалий, запропащий, запропащений, зниклий. [Треба шукати запропащого хлопця (Корол.). Запропащена грамота нарешті знайшлася (Н. Рада)].
    * * *
    I несов.; сов. - проп`асть
    пропада́ти, пропа́сти и попропада́ти; (несов.: потеряться) запропасти́тися; ( исчезать) зника́ти, зни́кнути и зни́кти; ( гибнуть) ги́нути и загиба́ти, загина́ти и зги́нути, погиба́ти, поги́нути и пога́бнути, несов. занапасти́тися
    II
    па́дати [ці́лий день]

    Русско-украинский словарь > пропадать

  • 47 П-209

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЁЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ (и) кому coll ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand VP subj: usu. human) to react to sth. s.o. 's undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.: X дал Y-y поблажку - X let Y get away with it X gave Y a break X made an allowance (allowances) for Y X went (took it) easy on Y X made a concession to Y X showed Y indulgence X let Y have Y's (own) way X let Y take liberties with...
    Neg X не дает Y-y поблажек - X doesn't let Y have an easy time of it
    X is tough on Y.
    ...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
    Рано или поздно так случалось со всеми (собаками). Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them (the dogs) Some lost their "nose" or went blind from old age, others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
    А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещенной и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if..1 further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
    Бурмистр:) Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). (Bailiff:) What are my abominations? Because I don't let you have your own way-that's why all of you are angry! (1a).
    «А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?» (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!..I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
    Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Ее обязанность -никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving а ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > П-209

  • 48 давать поблажки

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > давать поблажки

  • 49 давать поблажку

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > давать поблажку

  • 50 давать повадку

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > давать повадку

  • 51 давать потачку

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > давать потачку

  • 52 делать поблажки

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > делать поблажки

  • 53 делать поблажку

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > делать поблажку

  • 54 сделать поблажки

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сделать поблажки

  • 55 сделать поблажку

    ДАВАТЬ/ДАТЬ (ДЕЛАТЬ/СДЕЛАТЬ) ПОБЛАЖКУ ( и) кому coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОТАЧКУ obs, coll; ДАВАТЬ/ДАТЬ ПОВАДКУ obs, substand
    [VP; subj: usu. human]
    =====
    to react to sth. (s.o.'s undesirable, underhanded etc behavior or action) mildly, be lenient with s.o.:
    - X let Y take liberties with...;
    || Neg X не дает Y-y поблажек X doesn't let Y have an easy time of it;
    - X is tough on Y.
         ♦...Дедушка сам работал не разгибая спины и от других требовал того же, никому... не давал поблажки: ни сыновьям, ни внукам, ни подмастерьям, ни зятю... (Рыбаков 1). Grandfather himself worked without let-up and he demanded the same of the others. He made no allowances for anybody, neither his sons and grandsons, nor his workmen, nor his son-in-law... (1a).
         Рано или поздно так случалось со всеми [собаками]. Одни теряли чутье или слепли от старости, другие слишком привыкали к своим подконвойным и начинали им делать кое-какие поблажки, третьих - от долгой службы - постигало страшное помрачение ума, заставлявшее их рычать и кидаться на собственного хозина (Владимов 1). Sooner or later it happened to all of them [the dogs] Some lost their "nose" or went blind from old age; others got too familiar with the prisoners and began to make little concessions to them, others, from overlong service, were afflicted by a terrible clouding of the mind which made them growl and attack their own masters (1a).
         ♦ А если я... желал, чтоб эти взносы делались не по принуждению, то опять-таки не затем, чтоб дать поблажку непросвещённой и грубой черни... (Салтыков-Щедрин 2). And if...I further desired that the peasants should not be made to pay up by force, it was again not because I sought in any way to show any indulgence to the ill-mannered and ignorant mob... (2a).
         ♦ [Бурмистр:] Какие ж мои окаянства? Что потачки вам не даю, вот вас всех злоба за что... (Писемский 1). [Bailiff:] What are my abominations? Because I don't let you have your own way - that's why all of you are angry! (1a).
         ♦ "А это на что похоже, что вчера только восемь фунтов пшена отпустила, опять спрашивают... А я пшена не отпущу... Нет, я потачки за барское добро не дам. Ну виданное ли это дело - восемь фунтов?" (Толстой 2). "And what sort of game is this? Only yesterday I let them have eight pounds of rice and now they're asking for more!...I'm not giving you any more rice....No, I'm not letting anybody take liberties with the master's things Well, who ever heard of such a thing-eight pounds?" (2b).
         ♦ Буйная имеет десять лет... Два сына сидят в уголовных лагерях на севере. Она работает вовсю, висит на доске лагерных ударников. Её обязанность - никому не давать поблажки (Ивинская 1). Bui nay a was serving a ten-year sentence....Her two sons were in camps for common criminals in the North. She worked for all she was worth and was always being commended as a "shock worker" on the camp's bulletin board. It was her job not to let anyone have an easy time of it (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > сделать поблажку

  • 56 заедать

    заесть
    1) заїдати, заїсти, загризати, загризти, поїдом їсти, заїсти кого, (о мног.) позаїдати, позагризати кого. -дать чей-л. век (не давать житья) - заїдати (заїсти) чий вік, занапащати (занапастити) чий вік (чию долю). Как ни тяни, а чужого веку не -ешь (послов.) - як не мудруй, а вмерти треба;
    2) (закусывать) заїдати, заїсти що чим. -есть водку хлебом - заїсти горілку хлібом;
    3) (чужое добро) заїдати, заїсти, зажирати, зажерти (чуже добро), (присваивать) привлащати, привластити що;
    4) (застрявать) затинатися. Ножницы -дают - ножиці затинаються. Заеденный - заїд(ж)ений, загризений.
    * * *
    несов.; сов. - за`есть
    заїда́ти, заї́сти, -ї́м, -їси́ и мног. позаїда́ти

    зае́ло — безл. заї́ло

    \заедатьть разгово́рами о ком-чём — перен. го́лову прогриза́ти, прогри́зти ким-чим

    Русско-украинский словарь > заедать

  • 57 воля

    1) (свобода) воля, свобода. [Дай рукам волю, сам підеш у неволю]. Лишенный воли - позбавлений волі, заневільний, поневолений, заневолений. Пастись на воле - йти самопаски, самопасом. Давать (дать) волю - давати (дати) попуск, попускати (попустити) кому. Сила воли - завзятість (р. -тости). По своей воле - по волі, по своїй (власній) волі, із своєї (власної) волі, своєю волею, з доброї волі, самохіть, самохіттю, охотою. Не по своей воле - несамохіть, не своєю волею, не з власної волі. Против воли - неволею, наперекір. [Неволею сина оженила. Не наперекір-же богам ти зродився і згодувався]. Волей-неволей - рад-не-рад, хоч-не-хоч, хіть або й нехіть;
    2) действовать наперекор чьей воле - іти проти чиєї волі. Исполнять, исполнить волю - вволяти (вволити) чию волю. Пусть будет воля божья - дійся воля божа.
    * * *
    во́ля

    во́лей, во́лею — в знач. нареч. самохі́ть; самохі́тно, самохі́ттю, во́лею

    Русско-украинский словарь > воля

  • 58 жизнь

    життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.
    * * *
    життя́; (период существования кого-л.; век) вік, -у; диал. живо́ття

    впервы́е (пе́рвый раз) в \жизнь ни — уперше (пе́рший раз) в житті́ (на віку́); ( до смерти) дові́ку, по́ки [й] віку (життя́)

    дать \жизнь нь кому́ — ( родить) да́ти життя́ кому́, народи́ти (породи́ти) кого́

    Русско-украинский словарь > жизнь

  • 59 мысль

    думка, гадка, мисль и (реже) мисля (-лі), дума, дум (-му), погадка, (фамил.) погаданка, (помысл) помисл, умисел (-слу), ум.-ласк. думонька, гадонька, мислонька, думочка. [А думка край світа на хмарі гуля (Шевч.). Напрямки філософської думки (Основа 1915). Що хатка, то й инша гадка (Номис). Між ученими людьми пронеслася тоді гадка (Куліш). Мислі до суду не позивають (Номис). Серця не давлять понурії думи (Грінч.). В моїх чуттях, у помислах і мові (Франко). Стали умисли козацьку голову розбивати (Ант.- Драг.). І думу в мене, думу, як на морі шуму (М. Вовч.). Виорала дівчинонька мислоньками поле (Чуб. V). Усе їй той козаченько з мислоньків не сходить (Л. Укр.). Голос як сурмонька, але-ж чортова думонька (Номис). Думки-гадоньки не мають (Шевч.)]. -ль благодарная, высокая, низкая, благородная - вдячна, висока, низька (ниця), шляхетна думка (дума). [Творець високих дум (Самійл.) Гніздо думок високих (Франко)]. -ль светлая, остроумная блестящая - світла (ясна), бистра (дотепна), блискуча думка. -ль грустная, печальная, тяжёлая - смутна, сумна, важка думка. -ль предвзятая, задняя, преступная - упередня, потаєнна, злочинна думка. Делать что с предвзятою -лью - робити що з упередньою думкою (з упередженням). Говорить с задней -лью - говорити (казати) з потаєнною думкою (знарошна), (намекать, перен.) говорити (казати) на здогад буряків, щоб дали капусти. Иметь заднюю -ль на кого - закидати на кого, мати на кого потаєнну думку. -ль мрачная, чёрная - понура, чорна дум(к)а. -ль пылкая (горячая) - палка думка (гадка). [В- останнє згадати палкії гадки (Л. Укр.)]. -ль сокровенная, заветная - таємна, заповітна дум(к)а. Руководящая, главная -ль сочинения - провідна, головна думка (ідея) твору. Без -лей - без думок, бездумно. [Бездумно дивлячись (Л. Укр., Крим.)]. В -лях - на думці, у думці; срв. Мысленно. [Мовив собі на думці (Кониськ.). Виправдував він себе в думці (Васильч.)]. Иметь в -лях - мати на думці, покладати в думках, в голові класти, в голову собі класти. [Не мав на думці (Коцюб.). І в голову собі не клала (Сторож.)]. И в -лях не было, и в -лях не имел - і думки (гадки) не було, і на думці не було, і думки не мав, і думкою не вів, і в голові (в головах) не покладав про що, за що. [За вдачу її він тоді й не думав і гадки не мав (Н.-Лев.). Він і в голові собі по покладав (Н.-Лев.). Ти собі і в головах не покладай! (Квітка). Полягали спати, навіть думкою не ведучи про ніж (Франко)]. Мне это не по -ли (не по нраву) - це мені не до мислі (не до мислоньки, не до вподоби). [Як-же її любити, коли не до мислі? (Метл.). І не до любови, і не до розмови, і не до мислоньки моєї (Чуб. V)]. По -ли автора - на думку (на гадку) авторову, як гадає автор. При одной -ли об этом - на саму думку (згадку) про це. Материне серце обіллялося жалем на саму думку, що дитина мерзла-б (Коцюб.)]. С такими -лями - у таких думках, з такими думками. Вертится -ль - роїться (крутиться) думка (гадка). Взвешивать в -лях - розважати в думках (в мислях). Высказывать -ль (мнение) - висловлювати думку (гадку). Не допускать и -ли - і в думці не мати, і в голові не покладати, і в головах не покладати, і думки не припускати. Навести на -ль кого - на думку навернути кого. Наводить на -ль (намекать) - давати на розум, казати на здогад. Обратить все свои -ли на что - звернути (обернути) усі свої думки на що. Одна -ль опережает (обгоняет) другую - дум(к)а дум(к)у поганяє (пошибає, пошиває), (поэт.) за думою дума роєм вилітає (Шевч.). Обуревают меня -ли - беруть мене гадки (думки), облягають гадки (думки) голову, обсідають мене думи (думки), (поэт.) мислоньки заносять (Метл.). Осенила -ль - зринула (в голові) (осияла) думка, (фамил.) стрельнула, (шибнула) думка. [Якась надзвичайна думка стрельнула йому до голови (Грінч.)]. Ошрешиться от -ли - зректися думки, покинути думку. Потерять -ль - спустити з думки. Избавиться от -ли - позбутися думки. Притти на -ль - спасти (впасти, прийти) на думку, навернутися на думку. [На думку мені спало (Звин.). Досі мені й на думку ні разу не впало про заміжжя (Кониськ.)]. Приходить к -ли (к заключению) - приходити до думки (до висновку). Постичь -ль чью - збагнути думку чию. Подать, дать -ль - подати думку, на розум послати кому (Квітка). Вот так дельная -ль! - от так розумна (путяща) думка! Пугать (разгонять) -ли - полохати думки. [Немов яке страхіття полохає думки (Вороний)]. Меня пугает -ль, мне страшно при -ли - мене лякає думка, мені страшно (лячно) на саму думку. Собираться с -ми - збирати (докупи) думки, змірковуватися, (перен.) розуму збирати. [Хочуть говорити, не зміркуються (М. Вовч.)]. У него явилась -ль - з'явилася в його думка (Грінч.). От -лей ум за разум заходит - за думками, за гадками аж голова туманіє (Грінч.). Можно потерять рассудок (сойти с ума) от одной -ли - можна втратити розум (збожеволіти) з однієї гадки (на саму гадку). Я относительно этого одних с вами -лей - я про це (книжн. що-до цього) таких самих думок, як і (що й) ви, у мене однакові з вами думки про це (що-до цього). Я сказал это без всякой дурной -ли - я це сказав без усякої лихої думки (без усякого лихого наміру). Образ -лей - напрям думок, спосіб думання (мислення) (Франко). Хорошей -лью не грешно воспользоваться - з доброї думки не гріх і скористуватися. Книга эта богата -лями - ця книжка багата на думки. Эта -ль запала мне на сердце - ця думка припала мені до мислі (до душі, до серця). Одна -ль об этой опасности ужасает меня - сама гадка про цю небезпеку жахає мене. Узнавать образ -лей - вивідувати напрям думок, (перен.) ума вивідувати. Он хорошо выражает (свои) -ли - він добре висловлює (вимовляє) свої думки, у його хист до вислову думок (висловляти думки). Пьяного речи - трезвого -ли - що в п'яного на язиці, те в тверезого на умі. -лям тесно, словам просторно - мало слів, багато змісту; думок багато, аж слів не стає.
    * * *
    ду́мка, мисль, -лі, ми́сля; (предположение, соображение) га́дка

    име́ть в мыслях что — ма́ти на ду́мці (в ду́мці) що

    Русско-украинский словарь > мысль

  • 60 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

См. также в других словарях:

  • дать добро — сказать добро, дать позволение, апробировать, благословить, позволить, одобрить, санкционировать, разрешить, дать разрешение Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • Дать добро — ДАВАТЬ ДОБРО. ДАТЬ ДОБРО. Прост. 1. кому. Признавать какое либо начинание, одобряя, поощрять его. С грехом пополам приземлились, чтобы поутру снова жить мечтой. И нам опять давали добро, но, пока добирались до далёкой земли, Арктика начинала… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • добро — ДОБРО, а, ср. 1. Нечто положительное, хорошее, полезное, противоположное злу; добрый поступок. Желать добра кому н. Не к добру (предвещает дурное; разг.). Сделать много добра людям. Поминать добром (вспоминать с благодарностью, с хорошим… …   Толковый словарь Ожегова

  • добро — дать добро • действие делать добро • действие добро делать • действие добро побеждает • субъект, победа добро сделать • действие желать добра • модальность, пожелание сделать добро • действие творить добро • действие хотеть добра • модальность,… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • дать разрешение — позволить, разрешить, дать добро, санкционировать, дать позволение Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ДОБРО — ДОБРО1 Ни добро ни лихо. Коми. Никаким способом, никакими средствами (о невозможности договориться с кем л. о чём л., уговорить кого л.). Кобелева, 62. ДОБРО2 Доброго добра кому! Яросл. Приветствие гостю. ЯОС 4, 7. Из добра дерьмом оказаться.… …   Большой словарь русских поговорок

  • дать — власть дать • обладание, каузация волю дать • действие время дать • обладание, каузация гарантии дать • действие дать бал • организация дать бой • действие дать большое интервью • действие, объект дать взятку • действие, каузация дать власть •… …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Давать/ дать добро — Разг. Давать согласие, разрешать, одобрять. БМС 1998, 162; Ф 1, 132 …   Большой словарь русских поговорок

  • добро — I. ДОБРО см. Добрый. II. ДОБРО 1. ДОБРО, а; ср. 1. Всё хорошее, положительное, направленное на благо (противоп.: зло). Д. побеждает зло. Д. торжествует над злом. От завистливого человека добра не жди. Желать добра кому л. Не к добру (о чём л.,… …   Энциклопедический словарь

  • добро — 1) добро нареч. Ласково, приветливо. Елисеев остановился, очень добро посмотрел вверх и улыбнулся. Емельянова, Взятие Познани. 1) добро а, ср. 1. Все положительное, хорошее; противоп. зло. Меж ими все рождало споры И к размышлению влекло: Племен… …   Малый академический словарь

  • добро — I добро/ а/; ср. см. тж. добром, добришко 1) а) Всё хорошее, положительное, направленное на благо (противоп.: зло) Добро побеждает зло. Добро торжествует над злом. От завистливо …   Словарь многих выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»