-
1 похідний реквізит
произво́дный реквизи́тУкраїнсько-російський політехнічний словник > похідний реквізит
-
2 реквізит
техн. реквизи́т -
3 морозить
1) морозити, заморожувати що. [Що-день пилати розпинають, морозять, шкварять на огні (Шевч.). Рибу вмочають у воду і так і заморожують (Київ)]. На дворе -зит - надворі морозить (бере морозом), надворі береться мороз. [Береться світом мороз (Червоногр.)]. Меня -зит - мене морозить; мене морозом сипле; мене мов снігом тре; срв. Знобить. Мороженный и -женый - морожений. -ная рыба - морожена (мерзла) риба;2) (лгать, хвастать) - см. Молоть 3.* * *моро́зити -
4 визит
візита, відвідини, навідини, відвідка, (с подарком) ралець (р. -льця). Делать визиты кому - візитувати кого, відвідувати кого; ходити на ралець.* * *візит, -у, відві́дини, -дин -
5 карточка
1) (листочек бумаги, картона) картка. [Слова виписують на картки (Ніков.)]. Анкетная -чка - анкетна (анкетова) картка. Заполненная -чка - записана картка. Пропускная -чка - промо[а]кальний папірчик;2) (визитная) візитівка, візитна (візитова) картка;3) (фотографическая) карточка, карт(к)а, фотографія. Фотографическая -чка чья - фотографічна карточка з кого, чия. [Фотографічна карточка з мене (Київщ.)];4) (почтовая) поштова картка, листівка, (гал.) картка кореспонденційна, кореспондентка.* * *1) ка́рткапочто́вая \карточка — пошто́ва ка́ртка, листі́вка
2) фото ка́ртка, фотока́ртка, фотогра́фія; диал. світли́на -
6 лебезить
1) (перед кем, около кого) лабузитися, підлещуватися до кого, підсипатися до кого, запобігати перед ким, упадати коло кого, крутитися перед ким, тупцятися коло кого. (перен.) (листом) стелитися перед ким, срвн. ещё Заискивать, Угодничать. [Оце тупцявся, тупцявся коло тітки, думав хату одпише (Звин.). Як вибирали, тоді старшина листом стелився, а тепер що! (Звягельщ.)]. Не даром он около него -зит - не дурно він до його підлещується, не дурно він крутиться перед ним;2) чалапати, шелепати, тьопати, брьохати (по грязюці, по болоту); срвн. ещё Шлёпать по грязи.* * *(перед кем) підлабу́знюватися, лабу́знитися, підле́щуватися (до кого), запобіга́ти (перед ким), упада́ти (коло кого, за ким), [ли́стом] стели́тися (перед ким) -
7 люизит
хим.люїзит, -у -
8 мёрзнуть
1) (замерзать) замерзати; (о воде: подёргиваться льдом) шерхнути, зашерхати;2) (морозить) морозити. На дворе -зит - (надворі) морозить, бере мороз, береться (на) мороз;3) (зябнуть) мерзнути, мерзти, примерзати. [Не купив батько шапки, нехай ухо мерзне (Номис)].* * *1) ( превращаться в лёд) замерза́ти, ме́рзнути2) (зябнуть, коченеть) ме́рзнути, ме́рзти, замерза́ти3) ( гибнуть от мороза) замерза́ти -
9 настывать
настынуть и настыть1) (охлаждаться) вихолоджуватися, вихолодитися, вистуджуватися, вистудитися, холонути нахолонути, вихолонути, холодіти, нахолодіти, (о мног.) повихолоджуватися, повистуджуватися, похолонути. [Нахолонула хата (Сл. Ум.)];2) (застывать) застигати (де-далі більше), застиг(ну)ти, (о мног.) позастигати; (намерзать), намерзати, намерз(ну)ти, (о мног. или во мн. местах) понамерзати. Пенка -вает на кипячёном молоке - на пареному молоці де-далі більше застигає плівка (кожушок). Грязь -тыла комьями - грязь (грязюка) позастигала (стужавіла) или болото позастигало грудками;3) -вать, безл. - морозити, брати морозом. На дворе -вает - см. Морозить 1 (На дворе -зит). Настывший - що вихолодився и т. п.; см. ещё Настылый.* * *несов.; сов. - наст`ыть и наст`ынуть1) (охлаждаться) холо́нути, нахо́лонути; ( выстывать) вихоло́джуватися, -джується, ви́холодитися, -диться и мног. повихоло́джуватися2) (застывать, сгущаться при охлаждении) застига́ти, засти́гнути и засти́гти, -гне; ( намерзать) намерза́ти, наме́рзнути и наме́рзти, -зне -
10 посещение
відвідини (-дин), відвідування, провідини, провідування, навідини, навідування, завітання, візит(а) (м. и ж. р.), гостина. [Я дуже радий, що ви сподобили нас одвідинами в цій глушині (Неч.-Лев.). Лаговський нетерпляче ждав ранішньої візити Володимира (Крим.)]. Частые -ния - учащання, учащаночка. С -нием доктора больному стало лучше - коли лікар відвідав слабого, йому полегшало; по відвідинах лікаря слабому полегшало.* * *відві́дування, оконч. відві́дання; (визит к кому-л.) відві́дини, -дин, завіта́ння, прові́дини, наві́дини, гости́на -
11 Люиз[с]ит
хим. люїзит (-ту).
См. также в других словарях:
ЗиТ — Завод имени А. М. Тарасова ОАО г. Самара, организация Источник: http://www.vedomosti.ru/newspaper/article.shtml?2004/08/12/79549 ЗИТ Завод по изоляции труб ООО Краснодарский край, организация Источник: http://www.kommersant.ru/Doc/1596665 … Словарь сокращений и аббревиатур
ЗИТ ЗИАНГ — в мифологии мыонгов во Вьетнаме (вьет мыонгская группа) первопредок людей. Он родился вместе с другими первопредками народов из огромного яйца. З. З. был приглашён людьми возглавить селения и участвовать в установлении социального миропорядка.… … Энциклопедия мифологии
бліцвізит — у, ч. Дуже короткий візит … Український тлумачний словник
візитівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
кәзит — сөйл. зат. Газет. – Аға бұл не? – К ә з и т. Кәзит те бұл ел үшін соны зат (Б. Соқпақбаев, Балалық., 13) … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
гәзит — сөйл. Җәмгыять тормышындагы яңалыкларны, агымдагы вакыйгаларны яктыртып бару максаты белән системалы рәвештә зур табаклы кәгазьдә чыгарыла торган вакытлы матбугат басмасы … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
апофізит — у, ч. Остеохондропатія апофізів; підгострозапальний процес апофізів … Український тлумачний словник
візит — у, ч. 1) Відвідини кого небудь, перев. офіційні. 2) Відвідання лікарем хворого вдома … Український тлумачний словник
гіпофізит — у, ч. Запалення гіпофіза … Український тлумачний словник
діафізит — у, ч. Запалення діафізу … Український тлумачний словник
епіфізит — у, ч. Запалення епіфіза зі втягуванням у процес епіфізарного хряща … Український тлумачний словник
