-
1 гумно
1) (место, где молотят) тік (р. току), гарман;2) (крытое здание) клуня, стодола.* * *1) ( помещение для сжатого хлеба) тік, род. п. то́ку, клу́ня, стодо́ла, гарма́н, -а; диал. гу́мно2) ( площадка для молотьбы) тік, род. п. то́ку; ( для молотьбы катком и лошадьми) гарма́н, -а -
2 ладонь
1) долоня. [Біла постать сміх і сльози із долонь своїх пила (Олесь)]. Как на -ни - як на долоні. Бить, хлопать в -ни - см. Бить в ладоши (Ладоша);2) (гладь) рівнява, гладінь;3) (гумно) тік, (р. току). Крытая -донь - клуня, стодола;4) (лемех) леміш (-ша);5) горн. - стоян (-на), стояк (-ка).* * *1) доло́няв \ладонь — (о размере чего-л.) з доло́ню, як доло́ня
2) ( площадка для молотьбы) диал. точо́к, -чка́, тік, род. п. то́ку -
3 посещать
посетить1) відвідувати, відвідати, провідувати, провідати, навідувати, навіда[и]ти, завідувати, завідати кого, навідуватися, навідатися, завітати, дозвідуватися, дозвідатися до кого, навіджати кого, візитувати кого, входжати до кого, ходити до кого, (часто) учащати, внаджуватися, внадитися, (не надолго) навертатися, навернутися. [Сердечно радію, коли ти відвідаєш мене (Мова). Провідачі натовпом почали мене провідувати (Кониськ.). Професор пішов навідати художницю Петрову (Крим.). Двір, гумно і сад, шпіхлір і коршму й тік - все чисто навідить (Франко). Одного ранку, ще до сонця, по білій росі завідав він мене у пасіці (М. Вовч.). Кого бог любить, того й навіджає (Ном.). Кому держать господу та земляків своїх візитувати (Куліш). Де люблять, не вчащай, де не люблять, не бувай]. -тить на короткое время - прийти на короткий час, (образно) прибігти, мов огню (жару) вхопити. -щать слишком часто (надоедливо) - хати холодити, рипатися;2) (почтить) навідувати, навідати, обдаровувати, обдарувати кого чим. [Навідай нас, боже, ласкою своєю]. -тили нас бедствия - зуспило нас лихо. Бог -тил его несчастиями - обминув його бог ласкою; бог покарав його. Посещаемый - відвідуваний, провідуваний, навідуваний. Посещённый - відвіданий, провіданий, навіданий.* * *несов.; сов. - посет`ить(кого-что) відві́дувати, відві́дати (кого-що), несов. завіта́ти (до кого-чого)
См. также в других словарях:
гумно — гумно, гумна, гумна, гумен, гумён, гумну, гумнам, гумно, гумна, гумном, гумнами, гумне, гумнах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
гумно — См … Словарь синонимов
гумно — диал. гувно, укр., блр. гумно, ст. слав. гоумьно ἅλως, болг. гумно, гувно, сербохорв. гумно, словен. gumno, чеш., слвц. humno, польск. gumno, в. луж. huno, н. луж. gumno. Древнее сложение из *gu (см. говядо, говно) и к. мять, мну, лит. minù,… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ГУМНО — ГУМНО, гумна, мн. гумна, гумён, гумнам, ср. Отгороженное место, где в особых постройках складывают сжатый хлеб. || Расчищенная площадка для молотьбы; то же, что ток. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ГУМНО — ГУМНО, а, мн. гумна, гумен и гумён, гумнам, ср. Площадка для молотьбы сжатого хлеба, ток 3 (в 1 знач.). Свезти хлеб на г. Крытое г. | прил. гумённый, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Гумно — Гумно, см … Библия. Ветхий и Новый заветы. Синодальный перевод. Библейская энциклопедия арх. Никифора.
гумно́ — гумно, а; мн. гумна, гумен, гумнам … Русское словесное ударение
Гумно — ср. 1. Площадка для молотьбы; ток. 2. Помещение, сарай для сжатого хлеба. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
гумно — а; мн. гумна, гумен и гумён, гумнам; ср. 1. Помещение, сарай для сжатого хлеба. 2. Крытая площадка для молотьбы; ток. ◁ Гуменце, а; мн. род. гуменцев и гуменец; ср. Уменьш. Гумённый, ая, ое. Г ые корма (с. х.; грубые корма отходы: солома, полова… … Энциклопедический словарь
гумно — іменник середнього роду тік діал … Орфографічний словник української мови
гумно — гумно, род. гумна; мн. гумна, род. гумен и гумён, дат. гумнам … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
