Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

гулящий

  • 21 незанятый

    1) (пустой) порожній, пустий, вільний, гулящий, не в роботі, (незаполненный) незапорожнений; (о земле: пустующий) ваканце[ьо]вий, (диал.) забильний. [Чи нема де порожнього місця сісти? (Чигиринщ.). Король довідався, що вдома його престол порожній (Куліш). Було тоді багато місця вільного (Грінч.). Можна знайти яку гулящу будівлю (Грінч.). Під олію візьми шклянку, вона не в роботі (порожня) (Звин.). Ваканцьова земля (Звин.). Землі забильної скільки хочеш, аби-б здолав обробляти (Новомоск.)]. -тый стул - вільний стілець. Быть -тым - бути порожнім и т. п., порожнювати, пустувати, порожнем стояти, гуляти, не в роботі бути; (о земле) ваканцювати; см. ещё Пустовать;
    2) (о времени) вільний, гулящий. [Часу вільного багато (Грінч.). Сумні часи гулящі в тюрмі (Грінч.)];
    3) (о человеке) неза(й)нятий (коло чого), вільний (від чого), гулящий. [Незайняті візники поволі роз'їздилися (В. Підмог.). Прикидається такий час, що вони й гулящі бувають і одпочинуть таки як слід (Драг.)]. Ничем -тый - нічим не за(й)нятий, вільний від усякої праці;
    4) (незаимствованный) непозичений в кого; (неперенятый) незапозичений в кого, непере(й)нятий від кого.
    * * *
    неза́йнятий, неза́нятий

    Русско-украинский словарь > незанятый

  • 22 вакантный

    вільний, вакантний, ваканцьовий, гулящий, порожній. Вакантная должность - вільна посада. Вакантный участок земли - гулящий одруб. Оставаться вакантным - вакувати, -ся, гуляти, порожнювати.
    * * *
    вака́нтний, вільний

    Русско-украинский словарь > вакантный

  • 23 нерабочий

    1) неробітний, неробочий, (свободный от работы) вільний від праці, (выходной) вихідний, (неприсутственный) неурядовий, неслужбовий, (праздничный) святний, святковий. [Неробочий день (Полт.). Була п'ятниця, неробочий день - неділя мусулманська (Ле). У мене завтра вільний (від праці) (вихідний) день (Київ). В неурядові години просять не турбувати (Київ)];
    2) неробітний, неробочий, (зап.) неробучий, (праздный) гулящий, вільний (від праці), (не знающий, не знавший труда) нетруджений, що праці не знає (не знав), (барский) панський, (нежный) ніжний, делікатний; срв. Гулевой. [Гулящий чоловік (Чуб. V). Все теє гуляще, дак таке випещене (Основа 1862)]. -чие руки - неробітні (неробо[у]чі, нетруджені, панські, делікатні) руки. [Наготувала і прядива, і ткання, щоб невістонька не склала руки свої неробочі (Ле). Ви паразити з водянистим мізком, ви неробучі, загрібущі руки (Франко). Білі неробучі руки (Коцюб.)];
    3) неробітний, неробочий, неробітничий, неробітницький, не робочого роду, панського роду. -чее происхождение - неробітне (неробітниче) походження. -чий состав, сектор правления - неробітничий склад, сектор (неробітнича частина) управи;
    4) см. Неработливый;
    5) сщ. - неробітник (-ка), неробочий (-чого).
    * * *
    неробо́чий

    Русско-украинский словарь > нерабочий

  • 24 досуг

    дозвілля, гулянки, гулящий час. На досуге - на дозвіллі, на гулянках, гулящого часу, на відгалі. [Троянці покотом лежали і на дозвіллі добре спали (Котл.). Приходь до мене гулящого часу].
    * * *

    Русско-украинский словарь > досуг

  • 25 зритель

    -ница глядач (-ча), -дачка, (созерцатель) споглядач, -чка. [Глядачі очей не зводили зо сцени (Грінч.)]. Праздный -тель - гулящий глядач; глядько (-ка).
    * * *
    гляда́ч, -а

    Русско-украинский словарь > зритель

  • 26 куролесить

    колобродити, колоброїти; броїти, шурубурити, пустувати, штукарити, платати штуки, фиглювати, фиглі строїти. [Еней тут добре колобродив (Котл.). Та годі вам шурубурити, дайте вже спокій людям (Звин.). В гулящий саме час злий дух і броїть (Грінч.)].
    * * *
    колобро́дити, бро́їти; бешкетува́ти

    Русско-украинский словарь > куролесить

  • 27 лишний

    зайвий, залишній, лишній, (остающийся свободным) гулящий, забильний, (ненужный) непотрібний; срв. Излишний, Избыточный. [І Яремі дали коня зайвого з обозу (Шевч.). Давай вони зерном ділитися, от одно зерно зайве було (Казка). У мене ні сорочки залишньої немає, ні юпчини (Мирн.). Господи вишній, чи я в тебе лишній? (Номис). От сокира гуляща, візьми її (Сл. Гр.)]. -ние слова, разговоры - зайва мова, зайві балачки. [О, я зайвої мови не люблю (Черкащ.)]. -ние издержки - зайві витрати. Не -нее будет заметить - не зайве (не зайва річ) буде завважити. В этом сочинении много -него - у цім творі багато є зайвого (непотрібного). -ний раз - зайвий раз, ще раз. -ним быть - бути зайвим, узайві. [Привезли мого брата до прийому, бо вже записаний, а я взайві (Г. Барв.)]. Он здесь -ний - він тут узайві, він тут зайвий. -ние брёвна в избе, -ние уши - ніч у хаті. [Казав би й більше, та ніч у хаті (Полт.)]. -нее брать - над міру (надто, надто багато, зайве) брати, (сильнее) дерти. -нее требовать - вимагати над міру (зайве); срв. Лишнее. -него пожелаешь, последнее потеряешь - за більшим поженись, то й останнього рішись. -нее говорить - себе вредить - зайва мова - собі шкода. -няя денежка карману не тяга - запас біди не чинить. У меня нет -них (свободных) денег - у мене немає зайвих, лежаних грошей.
    * * *
    ( избыточный) за́йвий; ( ненужный) непотрі́бний, даре́мний; ( свободный) ві́льний; ( дополнительный) додатко́вий

    Русско-украинский словарь > лишний

  • 28 незасеянный

    незасіяний, несіяний, (пустующий) гулящий. [Земля несіяна (Черняв.). Гуляще поле (Черкащ.)].
    * * *
    незасі́яний

    Русско-украинский словарь > незасеянный

  • 29 ненужный

    непотрібний, безпотрібний, (непригодный) непридатний, (ничего не стоящий) марний, пустий, нікчемний, (излишний) зайвий, (свободный) гулящий, (редко) забильний; срв. Пустой 4, Лишний. [Хто бідний, той нікому непотрібний (Номис). Поліцмейстер стриманим басом робив якісь непотрібні накази (Коцюб.). Непотрібна республіці, в радянських штанях баришня лізе з фальшивим «марксизмом» (Влизько). Гаяти час на таку марну річ, як вивчати мову (Грінч.)]. Быть -ным - бути непотрібним, бути без діла, бути не до діла. [Коли дешеві робочі руки були, капіталістові машини були без діла (Азб. Комун.). Зникла, значить, і держава: вона тут без діла (Азб. Комун.)]. Ни к чему, ни на что -ный - ні на що непотрібний, (никудышный) нідочогий. [Ні на що непотрібний екіпаж (Н.-Лев.). Як обжався, хоч поламай руки, бо непотрібні-ж ні на що (Головко)].
    * * *
    непотрі́бний; валя́щий

    Русско-украинский словарь > ненужный

  • 30 непроизводительно

    нрч. непродуктивно, неплідно; непродукційно, невиробно; недоцільно; срв. Непроизводительный. [Гулящий час гине дуже непродуктивно (Грінч.)]. - но тратить, расходовать - непродуктивно (недоцільно) витрачати, марнувати. -но проводить время - марно гаяти (гайнувати) час.
    * * *
    нареч.
    непродукти́вно; недоці́льно

    Русско-украинский словарь > непроизводительно

  • 31 простой

    I. 1) простий, (обыкновенный) звичайний, (немудрёный) немудрий; мат. - простий. [Проста справа (дело). Проста одежа. Проста людина. Прийми мою мову немудру та щиру (Шевч.). Не з каменю, не з мармору - з простого заліза (Тич.)]. -тое письмо - звичайний лист. -тое предложение, грам. - просте речення. -тые числа - прості числа. -тые тела - прості (первісні) тіла (елементи). -той глаз, -тым глазом - голе око, голим оком, на голе око. -той человек - проста людина (см. также Простак, Простолюдин). Этот человек прост (глуповат) - немудра це людина. -той народ - простий люд, простолюд, поспільство, простацтво, простота ( см. Простонародие). Совершенно -той - простісінький. Нет ничего проще этого - нема нічого простішого над (за) це;
    2) (порожний, пустой) порожній (о сосуде и т. п.), вільний, гулящий; (см. Порожний, Пустой, (о времени) Свободный). -тая посудина - порожня посудина. -того места нет - вільного місця нема. В -тое время - вільним, гулящим часом, вільного часу;
    3) (ординарный) простий, поє[о]динчий. [Подвійне сукно ширше від простого];
    4) (о происхождении и переносно) простий, простацький. [Простого роду. Не багата я і проста, та чесного роду (Котл.). Простацький (простонародный) стиль. Не погордуй вступити до нашої простацької господи (Куліш)]. Простейший - найпростіший.
    II. Простой, сущ. -
    1) см. Простаивание;
    2) перестій, простій (-тою); постояле (-лого). Извозчик требует платы за -той (за ожидание) - візник вимагає плати за постояле. Простой дома, квартиры - вакування дому, кватири. -стой машины - простояння машини.
    * * *
    I прил.
    1) про́стий и прости́й
    2) ( обыкновенный) прости́й, звича́йний; ( обыденный) щоде́нний, повсякде́нний
    3) ( простодушный) прости́й, простоду́шний; ( простоватый) проста́цький
    4) ( глуповатый) прости́й, недоу́мкуватий, бі́дний на ро́зум; дурне́нький
    5) ( элементарный по составу) спец. прости́й
    II сущ.
    прості́й, -то́ю, пересті́й, -то́ю

    Русско-украинский словарь > простой

  • 32 Досужный

    (о времени) вільний, гулящий. [Гулящого часу багато маю].

    Русско-украинский словарь > Досужный

  • 33 Непрок

    м. р.) Непрока (общ. р.) непутній, безпутній (-нього), непутня, безпутня (-ньої), гулящий (-того), гуляща (-щої), гультяй (-тяя, м. р.), мандрьоха, повія (ж. р.); срв. Непутёвый.

    Русско-украинский словарь > Непрок

  • 34 асам

    асам
    1. нелепость, вздор

    Ӱдыр-каче-влак шыдышт дене асамжымат ойлен кертын улыт. О. Шабдар. Молодёжь, разгорячившись, могла наговорить всякий вздор.

    – Кргорий эре книгам лудеш, а книгаште, шкат шинчеда, ала-мо асамымат возат вет, – манеш ик рвезырак марий. С. Чавайн. – Григорий всё время читает книги, а в книге, сами знаете, пишут всякий вздор, – говорит один молоденький мужик.

    2. непристойность, пошлость, похабщина, неприличие

    Тӱрлӧ асамым ойлыштеш говорит всякие непристойности.

    Мутланем гын, мо асамже. Г. Гадиатов. Что неприличного в том, если я поговорю.

    3. в поз. опр.
    1) вздорный, нелепый, абсурдный, ненужный

    Вашталт толын чыла илышат, мондалт кодын асам уто тор. О. Шабдар. Изменилась вся жизнь, забылся ненужный лишний хлам.

    2) неприличный, непристойный, пошлый

    Ала асам кид дене кученна. Кум. мут. Может быть, трогали нечистыми руками.

    Вара шуко пачашан асам шомак шергылте. П. Луков. Потом послышались многоэтажные неприличные слова.

    3) гулящий, человек лёгкого поведения, дикий (о животных)

    Асам ӱдырамаш гулящая женщина;

    асам ушкал дикая корова.

    Оксина асам ӱдырамаш, тудо нигӧмат ок шӱкал. Оксина – женщина гулящая, она никого не оттолкнёт.

    Марийско-русский словарь > асам

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • гулящий — колобродящий, блудливый, праздный, погуливающий, распутный, прожигающий жизнь, блудный Словарь русских синонимов. гулящий прил. • развратный • распутный • распущенный • блудливый предающийся разврату) …   Словарь синонимов

  • ГУЛЯЩИЙ — ГУЛЯЩИЙ, гулящая, гулящее (прост.). 1. Праздный, разгульный. Он гулящий человек. Гулящие дни. 2. в знач. сущ. гулящая, гулящей., жен. Женщина, ведущая распутный образ жизни; проститутка. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ГУЛЯЩИЙ — ГУЛЯЩИЙ, ая, ее (прост.). 1. Разгуливающий без дела, праздный (устар.). 2. О женщине: лёгкого поведения (презр.). • Гулящие люди (спец.) вольные люди из низших слоёв общества, свободные от государственных повинностей и живущие работой по найму.… …   Толковый словарь Ожегова

  • Гулящий — м. разг. Тот, кто ведет распутный, развратный образ жизни. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • гулящий — гулящий, гулящая, гулящее, гулящие, гулящего, гулящей, гулящего, гулящих, гулящему, гулящей, гулящему, гулящим, гулящий, гулящую, гулящее, гулящие, гулящего, гулящую, гулящее, гулящих, гулящим, гулящей, гулящею, гулящим, гулящими, гулящем,… …   Формы слов

  • гулящий — гул ящий …   Русский орфографический словарь

  • гулящий — Тв. гуля/щим, Пр. о гуля/щем …   Орфографический словарь русского языка

  • гулящий — а, е, розм. Який любить гуляти, гуляє (у 2, 3 знач.). || Вільний від роботи. || Який не використовується (про коней, землю і т. ін.). || Який веде розпусне життя …   Український тлумачний словник

  • гулящий — ая, ее; обычно ж. Разг. сниж. Распутная, развратная (о женщине). Г ая девка. ◊ Гулящие люди. В Российском государстве 16 начала 18 вв.: разряд населения, состоящий из вольных людей, не приписанных ни к служилым, ни к посадским, ни к крестьянам. ◁ …   Энциклопедический словарь

  • гулящий — ая, ее; обычно ж.; разг. сниж. см. тж. гулящая Распутная, развратная (о женщине) Г ая девка. гулящие люди …   Словарь многих выражений

  • гулящий — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»