Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

груш

  • 61 запылить

    I. 1) (начать пылить) запорошити, закурити, запилити, почати порошити, курити, пилити, (вульг.) закушпелити; (о растениях) почати пилкувати. [Чортик перекрутився скілька разів у снігу, зареготався, пішов дрібушки в степ… та як завихрить, та як закурить (Васильч.). Закрутило, закушпелило шляхом (Мирн.)];
    2) (помчаться, вздымая за собою пыль) закурити (-рю, -куриш; пр. вр. -курив) и закуріти (-рію, -ієш, пр. в. -курів). [Чоловік тоді його (чорта) зсадив з груші, - чорт аж закурів (Рудч.)];
    3) см. Запылить 1, 2, 3, 4 (под Запыливать).
    II. Запылить (вспылить) - запалитися, розпалитися, спалахнути; см. Вспылить.
    * * *
    1) ( покрыть пылью) запили́ти, запороши́ти, -рошу́, -ро́шиш, закури́ти, -курю́, -ку́риш, мног. позакурювати, -рюю, -рюєш
    2) ( начать пылить) запили́ти, закури́ти, закурі́ти, запороши́ти; (безл.) закури́тися, -риться, закушпе́лити

    Русско-украинский словарь > запылить

  • 62 зимний

    относ. к зиме) зи[і]мовий, зимній. [Зімовий вечір (Стар.). Ранком зімовим діброва мовчала (Л. Укр.). Саме тоді заходило зімове сонце (Крим.). Нема зімової одежі (Звин.). Це зімові груші, влежаться аж на Різдво (Звин.). Де-де займалися зорі, зімні зорі, яскраві такі; стояв лютий мороз (Тесл.). Зімнє сонце, як мачушине серце (Номис)]. В -нее время (зимой) - узи[і]мку. -няя спячка - зимова сплячка. -ний путь - зимова дорога. -ний Николай - зимній Микола, зимовий Микола, Микола-Зимник.
    * * *
    зимо́вий и зимови́й

    Русско-украинский словарь > зимний

  • 63 история

    1) історія (-рії); (дееписание) дієписання, дієпис (-су), (стар.) дієпись (-си). [Історія України-Руси (М. Груш.). Історія українського письменства (Єфр.). Історія соціялізму. І все те, що росло, цвіло, умирало - все те історію нашої України становить (Куліш). Що-ж до Василя та до Марусі, то на всю історію їх кохання поглядають прихильним оком (Грінч.)]. -рия социальных, общественных движений - історія соціяльних, громадських рухів. Всемирная, всеобщая, древняя, новая, новейшая -рия - всесвітня, загальна, давня (стародавня), нова, новітня історія. Священная, библейская -рия - священна, біблійна історія. Естественная -рия - природнича історія;
    2) (случай) пригода, оказія, сторія, історія, притичина, причина, причта, (неприятная) халепа, (смехотворная) кумедія, чудасія; см. Происшествие, Приключение. [Оце ще вам сторію розкажу (Март.). Та й буде тобі халепа (Крим.)]. Затеять -рию - (скандал) зчинити бешкет, (дело) завести справу з ким, завестися з ким. Попасть в неприятную -рию - ускочити в халепу. [Вскочила наша громада в халепу (Кон.)]. Случилась -рия - трапилася оказія, пригода. Вот так -рия! - оце пригода, оказія! оце так пригода, сторія!
    * * *
    1) істо́рія

    \история рия боле́зни — історія хворо́би

    \история рия письма́ — істо́рія письма́

    \история рия с геогра́фией — ( о затруднении) шутл. істо́рія з геогра́фією

    2) ( происшествие) історія; приго́да; ока́зія, прити́чина, при́чта

    ве́чная (обы́чная) \история рия — одві́чна (відві́чна, звича́йна) істо́рія

    совсе́м друга́я \история рия — зо́всім і́нша істо́рія (спра́ва, річ)

    Русско-украинский словарь > история

  • 64 каменистый

    кам'я[ме]нистий, каменястий, камінчастий, кам'януватий, (твёрдый) камінкуватий. [Як ішов ти, Боже, з нами кам'янистими степами… (Куліш). Друге-ж зерно упало на каменисте місце (Св. П.). В каменястих горах (Крим.) Ось-ось серед плиткого, камінчастого броду земля розскочиться (Франко). Валка у нас кам'янувата (Херсонщ.). Груші зовсім зелені, камінкуваті (Звин.)]. -тая почва - каменястий ґрунт. -тая пустыня - каменяста пустиня (пустеля).
    * * *
    кам'яни́стий, камени́стий, камени́стий

    Русско-украинский словарь > каменистый

  • 65 кисель

    кисіль (-селю); (из молока) молочний кисіль, (из вишень) вишневий кисіль, (из бузинных ягод) бузинник; (из слив, груш или яблок приправленный мукой) киселиця.
    * * *
    кисі́ль, -селю́

    Русско-украинский словарь > кисель

  • 66 костянка

    1) бот. drupa - кістянка, камениця;
    2) (сорт груш, вид дыни) кістянка.
    * * *
    бот.
    кістя́нка

    Русско-украинский словарь > костянка

  • 67 крепить

    1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];
    2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].
    * * *
    1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти
    2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти
    3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти

    Русско-украинский словарь > крепить

  • 68 крупный

    великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.
    * * *
    вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й

    Русско-украинский словарь > крупный

  • 69 кукиш

    1) дуля, ф[хв]иґа, (шутл.) московська бурулька. [Ой люлі, люлі! чужим дітям дулі (Пісня). Привезе тобі батько з ярмарку московську бурульку (Приказка)]. Показывать, показать -киш кому - давати, дати, тикати, тикнути, зібгати, зібгнути, крутити, скрутити дулю, сукати дулі кому. [Дулю дав йому під ніс (Київщ.). Вона йому дулі тиче (Шевч.)]. Получил -киш с маслом - дулю з'їв; облизня впіймав. Показывать -киш в кармане - кивати пальцем у чоботі, дулю в кешені давати;
    2) лісова дуля, груш(к)а-дичка.
    * * *
    ду́ля, моско́вська буру́лька

    \кукиш с ма́слом показа́ть (дать) — скрути́ти (да́ти) ду́лю з ма́ком

    Русско-украинский словарь > кукиш

  • 70 куча

    Кучка, Кучечка
    1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);
    2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;
    3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];
    4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];
    5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].
    * * *
    1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́

    \куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)

    2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па

    Русско-украинский словарь > куча

  • 71 масса

    1) (вещество, тело, материя, толща) маса. [Злежаний сніг величезними масами уривався з гір і котився вниз (Київ). Обсяг атмосфери величезний, а маса мізерна (М. Грінч.)]. Бумажная, древесная, сырая -са - паперова, деревна, сирова маса. Двигаться сплошной -сой - іти, сунути, пливти (плисти) суцільною лавою, хмарою, облавом, сунути (цілим) загалом (Звин.). [Людей ішло хмара-хмарою (Харківщ.). Як почало розтавати, то вода йшла рівчаками, а тепер, як дуже розтало, - іде облавом (Вовч.)]; 2 (множество кого, чего) безліч (-чи), сила, сила силенна, незчисленна сила, сила силою, маса, повно, (куча) купа, гура, (туча, потоп, лавина, бездна) хмара, як мгли, потоп(а), завала, валява, прірва, (тьма) тьма, (гибель, пропасть) гибе[і]ль (-ли), (фам.) шмат (-ту), (грубо) до чорта, до біса, до стобіса, до смутку, до вигреба чого; срв. Множество 2 и
    II. Пропасть. [Безліч праці (Грінч.). Сила силенна слів, а діла нема (Київщ.). Груш незчисленна сила (Крим.). Їх (гостей) там сила-силою була (Квітка). Поезії, певно, в тім маса (Франко). Система мусіла податися, в мурах її повно було пороблено проломів (Єфр.). Прикростей усяких купа (Грінч.). Людей на полі як мгли (Г. Барв.). Чути було якесь шептання - з-посеред потопи листя (Франко). В столиці збилася валява люду (Леонт.). Грошей у нього прірва (Звин.). Народу там гибель (Звин.). Хотів мати до смутку грошви (Кінець Неволі)]. На митинги собиралась -са народу - на мітинги збиралося (сходилося) безліч (сила, сила силенна, тьма) люду (людей);
    3) (народная) маса, громада, загал (-лу). [В ім'я потреб народньої маси (Доман.). Народ-творець не може вже бути сирою етнографічною масою (Єфр.). Чого не вдатен збагнути загал, юрба (Леонт.)]. Народные -сы - народні маси;
    4) юр. - маса, все добро (майно). Конкурсная -са - конкурсова маса, все добро (майно) (невиплатного довжника).
    * * *
    1) ма́са

    в [о́бщей] \масса се — ( в большинстве своём) здебі́льшого, здебі́льш, здебі́льше

    2) ( множество) си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної; бе́зліч, -і

    Русско-украинский словарь > масса

  • 72 наговаривать

    наговорить
    1) чего - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, набалакувати, набалакати, (шумя) нагомоніти, (о мног.) понаговорювати и т. п. чого. [Наговорив на осиці кислиці, а на вербі груші (Приказка). Наказав три мішки гречаної вовни (с три короба) (Приказка). Набалакав такого, що й за день не розбереш (Сл. Ум.). Нагомоніли повну хату (Богодух.)]. -рить вздору (чепухи, пустяков) - наплескати, нагородити, наверзти, наторочити, наплести, намолоти, (набормотать) намимрити, набубоніти, наха(ра)маркати, наварнякати, набелькотати, (наболтать) нацвенькати, напащекувати (дурниць, нісенітниць). [Се мабуть вам снилося, а ви й повну хату наторочили (Куліш)];
    2) на кого - наговорювати, наговорити, наказувати, наказати, лихословити, налихословити, наклепувати, наклепати на кого, обмовляти, обмовити кого, набріхувати, набрехати на кого, про кого, славу (неславу, лиху славу, поговір) пускати, пустити про кого, натуркувати, натуркати чого кому про кого. [Наговорив на його сім мішків горіхів (Свидн.). Накаже дідові на мене, а мені на діда (Звин.). Там такого на мене наклепав, що хоч з села тікай (Сл. Гр.). Набрехала на мене, що ходив я до тебе (Пісня). Не любить мене свекруха, обмовляє мене (М. Вовч.)]. Дурак сам на себя -вает - дурень сам себе обмовляє;
    3) (знахарски) наговорювати, наговорити, нашіптувати, нашептати, замовляти, замовити що (воду, зілля и т. п.). Наговоре[ё]нный -
    1) наговорений, наказаний, набалаканий, понаговорюваний и т. п.: наплесканий, наторочений, наплетений, намелений, наварняканий, наха(ра)марканий, нацвеньканий, напащекований;
    2) наговорений, наказаний, налихословлений, наклепаний, набреханий, натурканий;
    3) наговорений, нашептаний, замовлений. -ться -
    1) (стр. з.) наговорюватися, бути наговорюваним, наговореним, понаговорюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) наговорюватися, наговоритися, набалакуватися, набалакатися, набесідуватися, нагомонітися. [З ким вірно люблюся, не наговорюся (Метл.)];
    3) (напрашиваться) напрошуватися, напроситися, напрохуватися, напрохатися, набиватися, набитися, нав'язуватися, нав'язатися до кого з чим, на що; срв. Навязываться 3. [Напросився в гості на обід (Сл. Ум.)].
    * * *
    несов.; сов. - наговор`ить
    1) нагово́рювати, -рюю, -рюєш, наговори́ти, -ворю́, -во́риш и мног. понагово́рювати, наказа́ти, -кажу́, -кажеш сов., набала́кувати, набала́кати
    2) ( на кого-что - возводить напраслину) нагово́рювати, наговори́ти и мног. понагово́рювати (на кого-що); ( врать) набрі́хувати, -бріхую, -бріхуєш, набреха́ти, -брешу, -бре́шеш и мног. понабрі́хувати (на кого-що); ( оговаривать) обмовля́ти, обмо́вити, -влю, -виш и мног. пообмовля́ти (кого-що); (несов.: наушничать) наші́птувати, нату́ркувати, -кую, -куєш (на кого); ( клеветать) клепа́ти, -па́ю, -па́єш и -плю́, -плеш, наклепа́ти (на кого)
    3) этногр. наговорювати, наговорити, наші́птувати, нашептати, -шепчу́, -ше́пчеш, замовля́ти, замо́вити, -влю́, -виш

    Русско-украинский словарь > наговаривать

  • 73 наливка

    1) (действие) - см. Наливание 1 и 2; оконч. - а) налиття (-ття), налив (-ву); насипання, всипання; наточе[і]ння, вточе[і]ння чого; б) вилиття;
    2) (напиток) наливка. [Вийняв пляшку горілки, другу - наливки (Рудч.)]. -ка первого, второго настоя - первак, (ум.-ласк. первачок (-чку)), другак (-ку). [Дулівочка-первак така смачна була (Глібів)]. -ка абрикосовая - абрикосівка, (диал.) жерделівка; (из айвы) айвівка; (вишнёвая) вишнівка, вишняк (-ку); (грушевая) грушівка, (на грушах-дулях) дулівка; (ежевичная) ожинівка; (земляничная) суницівка; (кизилевая) деренівка, дереняк, кизилівка; (клубничная) полуницівка, полуничник (-ку); (крыжовниковая) аґрусівка; (малиновая) малинівка, малиняк; (сливовая) слив'янка, сливняк, (род вина) сливовиця; (смородиновая) порічківка; (терновая) тернівка, терняк; (черничная) чорницівка.
    * * *
    1) налива́ння; ( вливание) улива́ння
    2) ( напиток) нали́вка

    Русско-украинский словарь > наливка

  • 74 например

    нрч. наприклад, прикладом, приміром. [Народ дав багато талановитих і навіть геніяльних людей, - Шевченка, наприклад (Грінч.). Хіба ти знаєш, чого тобі бажатиметься, приміром, 1895 року? (Крим.)]. Как -мер - як от, як ото, як от прикладом, як от приміром, (при перечислении иногда) там. [Инші по пущах селами сідали, як от Деревляни (Куліш). Той пил не рухався, як приміром у бурю, але висів у повітрі (Крим.). Садять у нас найбільше вишні та сливи, а инші дерева, там груші, яблуні, черешні, - дуже рідко садять (Звин.)].
    * * *
    вводн. сл. жарг.
    напри́клад; ( к примеру) приміром

    Русско-украинский словарь > например

  • 75 насушивать

    и Насушать насушить насушувати, насушити, (немного) всушувати, всушити, (о мног.) понасушувати, повсушувати чого. [Ми сухарів насушили (Номис). Всуши сухарів (Брацл.). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук (Харківщ.)]. Насуше[ё]нный - насушений, всушений, пона[пов]сушуваний. -ться -
    1) насушуватися, насушитися, понасушуватися; бути насушуваним, насушеним, понасушуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) - а) (суша) насушитися, попосушити (досхочу), (о мног.) понасушуватися; б) (сушась) насушитися, попосушитися (досхочу), (о мног.) понасушуватися.
    * * *
    несов.; сов. - насуш`ить
    насу́шувати, -шую, -шуєш, насуши́ти, -сушу, -сушиш и мног. понасу́шувати

    Русско-украинский словарь > насушивать

  • 76 насыщать

    насытить
    1) (накармливать досыта) нагодовувати, нагодувати (досита, досхочу, до-не(с)хочу), (обычнее в возвыш. речи) насищати и насищувати, ситити, наситити, (о мног.) понагодовувати, понасищати и понасищувати кого чим; срв. Накармливать. [Жаднючого не нагодуєш (Київщ.). Старшого сина ситить, жалує, поважає (Ант.-Драг.). Трупи-б тліли та ситили і без того ситу землю (Мирний)];
    2) (перен.) насищати и насищувати, наситити кого чим; (удовлетворять) задовольняти и задовол(ьн)ювати, задовол(ьн)ити, вдовольняти и вдовол(ьн)ювати, вдовол(ьн)ити кого чим. [Сріблом-злотом панів насищати (ЗОЮР II). Думки насищай минулим щастям (Куліш). Читаючи, душу свою насищає словом (Грінч.). Є чим серце наситити (Федьк.). Не наситив своєї помсти (Сторож.)]. -тить любознательность чью - вдовольнити допитливість (жадобу до знання) чию, наситити ззнаттєлюбивість (знаттєлюбність) чию;
    3) хим. и перен. - насич[щ]увати, наситити що чим. Насыщенный -
    1) нагодований, насищений, понагодовуваний, понасищуваний;
    2) насищений; задовол(ьн)ений, вдовол(ьн)ений;
    3) насич[щ]ений. [Любо їй дихати теплим повітрям, насиченим пахощами (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) нагодовуватвся, бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним; насич[щ]уватися и насищатися, бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п. [Околишня тиша насичена була тривогою (Коцюб.)];
    2) (наедаться) наїдатися, наїстися (досита, досхочу, до-не(с)хочу) чим, чого и з чого, заїдатися (редко), заїстися, доїдати (редко), доїсти, заживлятися, заживитися, (слегка) оживлятися, оживитися, (обычнее в возвыш. речи) насищатися и насищуватися, насититися чим, (о мног.) понаїдатися, позаїдатися (редко), позаживлятися, понасищатися и понасищуватася; (удовлетворяться) вдовольнятися, вдовол(ьн)итися; срв. Наедаться 2. [Я вже наївся, - не хочу більше (Гайсинщ.). Сідай обідай, - грушками (з грушок) не наїсися (Брацл.). Наш люд тої землі ніколи не наїдається: хоч-би й скільки мав, хочеться ще більше (Звин.). Не доїси стравою, то намагай хлібом (Чуб. III). Що сама поїм-же (груші), то не оживлюся, а милому однесу, слави наберуся (Гнідич). «Їж», - каже, - «насищайся!» (Свидн.). Їли хліб і наситилися (Морач.). Купити хліба досить, щоб насититись (Франко). І їли і вдовольнились усі (Морач.)];
    3) (перен.) насищатися и насищуватвся, насититися чим, (удовлетворяться) задовольнятися, задовол(ьн)итися, вдовольнятися, вдовол(ьн)итися чим; (наслаждаться) тішитися, втішатися, натішитися чим и з чого, (преимущ. лицезрением) напасатися, напастися чим. [Не насититься око, дивлячись, не наповниться ухо, слухаючи (Куліш). Ті, що жадають правди, задовольняться (Біблія). Як напасеться його тілом, побачить тоді, що помилилась вибором (Куліш)];
    4) хим. и перен. - насич[щ]уватися, насититися.
    * * *
    несов.; сов. - нас`ытить
    1) ( кормить досыта) нагодо́вувати, -довую, -довуєш, нагодува́ти, -дую, -дуєш и мног. понагодо́вувати, насища́ти, наси́тити, -сичу, -ситиш
    2) хим., перен. наси́чувати, наси́тити, -сичу, -ситиш, несов. ситити

    Русско-украинский словарь > насыщать

  • 77 натрясать

    натрясывать, натрясти
    1) чего - натрушувати, натрусити, (о мног.) понатрушувати чого. [Натрусив трохи груш та кислиць (Грінч.)];
    2) кого, что - натрясати, натрясти кого, що. [Натряс його за чуба (Сл. Гр.)]. Натрясённый -
    1) натрушений, понатрушуваний;
    2) натрясений. -саться, -стись -
    1) (стр. з.) натрушуватися, бути натрушуваним, натрушеним, понатрушуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) натрястися, (добре) попотрястися; (от холода, страха и т. п. ещё) натруситися, надрижатися, натремтітися, (добре) попотруситися, поподрижати, попотремтіти (з холоду, із страху и т. п.); см. Надрожаться. [Та й натрясся-ж я, їдучи до міста літерняком! (Брацл.). Натрусився на морозі (Гайсинщ.)].
    * * *
    несов.; сов. - натряст`и
    1) ( насыпать) натру́шувати, -шую, -шуєш, натруси́ти, -трушу́, -тру́сиш и мног. понатру́шувати
    2) (тряся, добывать, получать) натру́шувати, натруси́ти и мног. понатру́шувати, натряса́ти, натрясти́; ( некоторое количество) утру́шувати, утруси́ти

    Русско-украинский словарь > натрясать

  • 78 незрелый

    1) (неспелый в прямом знач.) недостиглий, нестиглий, недостояний, (и в прям. и в перен. знач.) недоспілий, неспілий, недозрілий, недійшлий, (зелёный) зелений; см. ещё Зелёный 2. [Недостиглі (зелені, недостояні) груші (Брацл.). Все мляве або недоспіле я геть одкидаю (Куліш)]. -лый плод - недостиглий и т. п. плід (овоч), зеленець (-нця), (преимущ. о ягодах) зелепух (-ха). [Пообривали черешні ще зелепухами (Брацл.)]. В -лом виде - зазелень, зеленцем, надзелень. -лый умом - розумом недійшлий, на розум неспілий;
    2) (невозмужалый) недійшлий, недорослий, недоспілий, недозрілий, (зелёный) зелений. [Таких молодих та зелених доводиться одсилати на тяжку працю (Васильч.)].
    * * *
    незрі́лий; ( недозрелый) недозрі́лий; (о плодах, хлебах) неспі́лий, недости́глий, нести́глий

    Русско-украинский словарь > незрелый

  • 79 новина

    1) см. Новизна 2;
    2) (новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина, новий хліб, нова городина, нове полотно и т. п., (первина) перш[в]ина, перваки (-ків), (ед. первак (-ка)); срв. Новинка. [«Позичений?» - каже Павло, краючи хліб. - «Оддамо, серце, оддамо новиною» (М. Вовч.). «Новина! а йдіть-но сюди!» - «Яка там новина?» - «Кавун, диня» (Свидн.). Груші перваки (Сл. Ум.)];
    3) см. Новь 1;
    4) (диал.: крестьянский холст) - (суровый: гребінне, небелёный: небілене) полотно.
    * * *
    I н`овина
    лит.
    но́вина
    II
    1) диал. см. новь 1)
    2) ( хлеб нового урожая) диал. новина
    3) ( суровая небелёная холстина) диал. гребі́нне (небі́лене) полотно́
    4) ( новость) новина́, новизна́

    Русско-украинский словарь > новина

  • 80 обой

    падалиця, падалишні груші, -шні яблука.
    * * *
    1) ( действие) оббива́ння
    2) см. обойки

    Русско-украинский словарь > обой

Страницы

См. также в других словарях:

  • Грушёвый — топоним: Россия Краснодарский край Грушёвый хутор, Белореченский район Ставропольский край Грушёвый хутор, Ставрополь Грушёвый Нижний хутор, Шпаковский район …   Википедия

  • Грушёвая — Долина реки Характеристика Длина 19 км Площадь бассейна 63 км² …   Википедия

  • грушівка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Грушёвка (Херсонская область) — У этого термина существуют и другие значения, см. Грушёвка. Посёлок Грушёвка укр. Грушівка Страна …   Википедия

  • Грушёвый (Ставрополь) — У этого топонима есть и другие значения, см. Грушёвый. Хутор Грушёвый Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Грушёвская Гута — Село Грушёвская Гута укр. Грушівська Гута Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Грушёвое — Посёлок городского типа Грушёвое укр. Грушове Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Грушёвый Нижний — Хутор Грушёвый Нижний Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Грушёвый (Краснодарский край) — У этого термина существуют и другие значения, см. Грушёвый. Хутор Грушёвый Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Грушёвка — Грушевка: Грушевка микрорайон в Московском районе города Минск. Грушевка строящаяся (на 2009 год) станция Московской линии Минского метрополитена. Грушёвка река в Ростовской области …   Википедия

  • грушівський — прикметник грушівський прикметник …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»