Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

группировка

  • 1 группировка

    астр., матем., физ.
    групува́ння, угрупо́вання

    Русско-украинский политехнический словарь > группировка

  • 2 группировка

    астр., матем., физ.
    групува́ння, угрупо́вання

    Русско-украинский политехнический словарь > группировка

  • 3 группировка

    см. Группирование.
    * * *
    1) ( действие) групува́ння; згурто́вування, гуртува́ння
    2) ( группа) угрупо́вання

    Русско-украинский словарь > группировка

  • 4 направление

    1) (действие) - а) спрямовування, напрямовування, направляння, напрямляння, справляння, напроваджування, випрямовування, накеровування, скеровування, кер(м)ування, оконч. спрямування, напрямування, направлення, напрямлення, справлення, напровадження, випрямування, накерування, скер(м)ування; б) справляння, навертання, звертання, обертання, привертання и т. п., оконч. справлення, навернення, звернення, обернення, привернення и т. п.; в) направляння, напрямляння, настановляння, напучування и т. п., оконч. направлення, напрямлення, настановлення, напучення и напутіння и т. п.; г) направляння, націляння, вимірювання и виміряння, налучання, рих[ш]тування и т. п., оконч. направлення, націлення, вимірення, налучення, вирих[ш]тування,нарих[ш]тування и т. п.; ґ) лагодження и лагодіння, налагоджування, ладнання, налаштовування, напосуджування и т. п., оконч. полагодження, налагодження и налагодіння, наладнання, налаштування, напосудження и т. п.; д) направляння, нагострювання, мантачення, оконч. направлення, нагостре[і]ння, намантачення; е) стирання, оконч. стертя (-тя). Срв. Направлять 1 - 7;
    2) (линия пути) напрям (-му), напрямок (-мку). [Вітер не змінював свого напряму (Київщ.). Держіться цього напрямку, нікуди не звертаючи, то за сонця ще доїдете (Ніс). У трьох напрямках виявилась його діяльність (Грінч.). Викривлення революційного напрямку культ-роботи (Еллан). Дали напрямок дальшому його рухові (Грінч.)]. -ние главное - головний напрям(ок). -ние господствующее, преобладающее - переважний напрям. -ние изменяющееся - мінливий напрям. -ние неправильное, ошибочное - хибний, помилковий напрям. -ние обратное - зворотний напрям. -ние прямое - простий напрям, (прямик) простець (-стця), прямець (-мця). -ние по перпендикуляру - сторчовий напрям. -ние ветра, течения, пути - напрям(ок) вітру, течії, шляху (дороги). -ние понижения местности - напрям спаду місцевости. -ние склона - напрям схилу. -ние по второму взводу (команда) - напрямок за другою чотою. Брать, взять -ние, принимать принять -ние - брати, взяти напрям(ок); прямувати, попрямувати; спрямовуватися, спрямуватися; срв. Направляться 2 и 3. [Вітер спрямувавсь на захід (Київщ.)]. Давать, дать -ние - с[на]керовувати, с[на]керувати, спрямовувати, спрямувати; срв. Направлять 1. Давать одно -ние - давати один напрям(ок). Держать -ние - простувати, прямувати; срв. Направляться 3. Изменять, изменить -ние - зміняти, змінити напрям(ок). Иметь -ние - мати напрям, (о дороге: пролегать) слатися, стелитися, держати, лежати, йти, впадати; срв. Направляться 5. Находить, найти (правильное) -ние - знаходити, знайти (правдивий) напрям(ок), (образно) взяти (вхопити) тропи (тропу). [О, знаєм, знаємо, як трудно ухопить тропи (П. Тичина)]. Показывать, показать -ние - в[по]казувати, в[по]казати напрям(ок); спрямовувати, спрямувати, скеровувати, скерувати, давати, дати напрям(ок); срв. Направлять 1. В каком -нии - в якому напрямі (напрямкові), кудою, куди; срв. Куда 1. В том -нии - в тому напрямі (напрямкові), тудою, туди; срв. Туда. В этом -нии - в цьому (в цім) напрямі (напрямкові), сюдою, сюди; срв. Сюда. Во всех -ниях - по всіх напрямах. [Виходили ліс по всіх напрямах (Київщ.)]. По -нию к чему - в напрямі (в напрямкові) до чого. По -нию голоса - на голос. [Зирнула Оксана на голос (Квітка)]. По прямому -нию (прямиком) - просто, на(в)простець, на(в)прямець, на(в)прямки; [Ідіть просто, нікуди не звертайте (Київщ.)];
    3) (школа, течение) напрям (-му), напрямок (-мку); прямування, простування (-ння), течія, школа. [Філософ Аристотелевого напряму (Крим.). Він здавна був лівого напрямку (Київ). В Росії нема одкритих політичних партій, але є політичні напрямки (Ленін). Школа своїм схоластичним прямуванням не сприяла освіті (Кониськ.). Нові течії в земстві (Грінч.)]. -ние создаёт гений - напрям (школу) творить геній. -ние журнала, сочинения - напрям(ок) журнала, твору. -ния искусства, литературы, науки, философии - мистецькі, літературні, наукові, філософські напрями (напрямки, школи), напрями (напрямки, прямування) в мистецтві, літературі, науці, філософії. [Всіх надбань різних мистецьких шкіл (Еллан)]. Эволюция литературных течений и -ний - еволюція літературних течій і напрямів (напрямків). Современные -ния - сучасні напрями (прямування);
    4) (наклонность, стремление) напрям, напрямок, прямування, простування. [Коли-б усі були такого напряму, як я (Слов'яносербщ.). Які в їх ідеали, які напрямки? (Коцюб.). Я розглядаю історичний напрямок (tendance) капіталістичного нагромадження (Азб. Ком.). Революціонери у своїх політичних переконаннях, а не в мистецьких напрямках (Еллан). Оце добре, що в вас такий напрямок (Грінч.). Поважне прямування його розуму (Н.-Лев.)]. -ние (образ) мыслей - напрям думок. Человек известного -ния - людина певного напряму. В этом обществе дурное -ние - в цьому товаристві лихий напрям, це товариство лихого напряму;
    5) (руководство) направа, керунок (-нку), (установка) налад (-ду), настанова, напрям, напрямок. [Нема у їх направи доброї (Ніс). Він гарної направи і політику життя тямить (Н.-Лев.). З батьків та матерів і дітям направа (Єл. Ум.). З усім напрямком свого пахарського життя (Мирн.)]. У него с детства дурное (худое) -ние - у його з дитинства лиха направа.
    * * *
    1) ( действие) напра́влення, (неоконч.) направля́ння; спрямува́ння, скерува́ння, (неоконч.) спрямо́вування, скеро́вування; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; наго́стрення, (неоконч.) наго́стрювання; нала́годження, (неоконч.) нала́годжування; наве́рнення; напра́влення, (неоконч.) направля́ння; напря́млення, (неоконч.) напря́мляння
    2) (линия движения; путь развития) на́прям, -у, на́прямок, -мку, керу́нок, -нку

    \направление ние враще́ния — мат. на́прям оберта́ння

    \направление ние мысле́й — на́прям (на́прямок) думо́к

    3) (общественное течение, группировка) на́прям, на́прямок; ( течение) течія́

    литерату́рное \направление ние — літерату́рний на́прям (на́прямок)

    4) ( о документе) напра́влення

    Русско-украинский словарь > направление

См. также в других словарях:

  • группировка — структура логики. В психологию это понятие ввел в 1937 г. Ж. Пиаже в качестве одного из основных понятий своей концепции интеллекта операциональной. Группировка считается связующим звеном между логическими и психологическими структурами. В… …   Большая психологическая энциклопедия

  • группировка — и, ж. groupe m. 1. Создание группы, групп. В руках ученых скопилась уже такая масса .. материала, что они сочли возможным приступить к научной группировке данных. Златовратский Дерев. будни. Корпоративное движение, т. е. группировка хозяев и… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • группировка — См. соединение... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. группировка классифицирование, альянс, фракция, группа, стан, систематика, общество, лагерь, соединение, классификация,… …   Словарь синонимов

  • ГРУППИРОВКА — Составление группы (см. это сл.). Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГРУППИРОВКА от слова группа. Составление группы. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ГРУППИРОВКА — ГРУППИРОВКА, группировки, жен. (книжн.). 1. только ед. Действие по гл. группировать и группироваться. Тенденциозная группировка фактов. 2. То же, что группа во 2 знач. Партийные группировки. 3. В акробатике и легкой атлетике то или иное положение …   Толковый словарь Ушакова

  • Группировка — структура логики. В психологию понятие введено в 1937 г. Ж. Пиаже в качестве одного из основных понятий его операциональной концепции интеллекта. Эта структура рассматривается связующим звеном между лог …   Психологический словарь

  • ГРУППИРОВКА — ГРУППИРОВКА, и, жен. 1. см. группировать, ся. 2. Группа (во 2 знач.), объединение. Южная г. войск. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ГРУППИРОВКА — англ. grouping; нем. Gruppierung. 1. Распределение изучаемой совокупности единиц анализа на однородные категории по заданным признакам. 2. Объединение индивидов в группу. Antinazi. Энциклопедия социологии, 2009 …   Энциклопедия социологии

  • группировка — группирование — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом Синонимы группирование EN grouping …   Справочник технического переводчика

  • группировка — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? группировки, чему? группировке, (вижу) что? группировку, чем? группировкой, о чём? о группировке; мн. что? группировки, (нет) чего? группировок, чему? группировкам, (вижу) что? группировки,… …   Толковый словарь Дмитриева

  • группировка — grupavimas statusas T sritis fizika atitikmenys: angl. bunching; grouping vok. Gruppierung, f rus. группирование, n; группировка, f pranc. groupage, m; groupement, m …   Fizikos terminų žodynas

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»