Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

гость

  • 1 гость

    гість (р. гостя), ум. - госте[о]нько, гостик. [Прийде твій миленький, - буде в тебе гість (Мет.)]. Гости - гостина, гості. [Завітала до хати пізно гостина (Васильч.)]. В гости - у гостину, ум. в гостиночку, у гостя. В гостях - у гостині, в гостях. Из гостей - з гостини. Будь гостем, будь дорогим гостем - розгостися (от розгоститися). [Рідна хата, чим має, приймає. Розгостися, батьку (Грінч.)]. Пойти посидеть в гости - піти на посиденьки до кого (в гостину), піти на бесіду, загостити, пригостити до кого, завітати до кого. Компания г- ей - бесіда. Засидеться в -ях - загостювати. Приём -ей - гостина, вітання. Сидеть, посидеть в -ях - гуляти, погуляти (в гостині). [Погуляйте ще трохи в нас]. Принимать обязательных гостей (священника и т. д.) - відбувати гостей (пан-отця).
    * * *
    гість, род. п. го́стя; гостюва́льник

    в го́сти пойти́ (пое́хать) — у го́сті (у гости́ну) піти́ (пої́хати)

    в гостя́х быть — у гостя́х (у гости́ні) бу́ти, гостюва́ти

    Русско-украинский словарь > гость

  • 2 Лёгость

    см. Лёгкость.

    Русско-украинский словарь > Лёгость

  • 3 аеропружність

    физ. аэроупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > аеропружність

  • 4 аеротермопружність

    физ. аэротермоупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > аеротермопружність

  • 5 досконала пружність

    соверше́нная упру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > досконала пружність

  • 6 залишкова пружність

    оста́точная упру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > залишкова пружність

  • 7 квазипружність

    физ. квазиупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > квазипружність

  • 8 квазі-пружність

    квазиупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > квазі-пружність

  • 9 непружність

    матем.; техн.; физ. неупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > непружність

  • 10 поверхнева пружність

    пове́рхностная упру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > поверхнева пружність

  • 11 пружність

    техн.; физ. упру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > пружність

  • 12 пружність дисоціації

    упру́гость диссоциа́ции

    Українсько-російський політехнічний словник > пружність дисоціації

  • 13 пружність дуття

    упру́гость дутья́

    Українсько-російський політехнічний словник > пружність дуття

  • 14 пружність розчинення

    упру́гость растворе́ния

    Українсько-російський політехнічний словник > пружність розчинення

  • 15 термопружність

    физ. термоупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > термопружність

  • 16 фотопружність

    физ. фотоупру́гость

    Українсько-російський політехнічний словник > фотопружність

  • 17 навёртывать

    навертеть, навернуть
    1) (наматывать) навірчувати, навертіти, навернути, намотувати, намотати, накручувати, накрутити, навивати, навити и навинути що на що (о мног.) понавірчувати, понамотувати, понакручувати, понавивати що на що. [Чого вони не навірчують собі на голову! (Звин.)]. -вай верёвку на ворот - намотуй (накручуй) мотуз (мотузку) на баран (на коловоро[і]т). -верти бумаги на скалку - намотай (накрути) паперу на качалку;
    2) (навинчивать) накручувати, накрутити, навірчувати, навернути, (о мног.) понакручувати, понавірчувати що на що. -верти гайку - накрути (наверни) гайку;
    3) (насверливать,набуравливать) навірчувати, навертіти и навернути, насвердловувати, насвердлувати, насвердлювати, насвердлити, накручувати, накрутити, (о мног.) понавірчувати, понасвердловувати, понасвердлювати, понакручувати (дірок). Много ль дыр -тел? - чи багато дірок навертів (насвердлував, насвердлив)? -верни дыру вот тут - наверни діру ось тут;
    4) (наворачивать) навертати, навернути на що. Осторожнее правь, -вернёшь на пень - обережніш(е) держи (керуй), навернеш на пень. Наверченный и Навёрнутый -
    1) наверчений, навернутий и навернений, намотаний, накручений, навитий и навинений, понавірчуваний, понамотуваний, понакручуваний, понавиваний на що;
    2) накручений, навернений;
    3) наверчений, навернутий и навернений, насвердлований, насвердлений, понавірчуваний, понасвердловуваний, понасвердлюваний, понакручуваний;
    4) навернутий и навернений. -ться -
    1) - а) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, намотуватися, намотатися, понамотуватися, накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навиватися, навинутися, понавиватися; бути навірчуваним, наверченим, понавірчуваним и т. п. Цепочка -тся на барабан - ланцюжок намотується (накручується) на барабан; б) (навинчиваться) накручуватися, накрутитися, понакручуватися, навірчуватися, навернутися, понавірчуватися; бути накручуваним, накрученим, понакручуваними и т. п. Гайка -тся ключом - гайка (шруба) накручується (навірчується) ключем; в) навірчуватися, навертітися, навернутися, понавірчуватися, насвердловуватися, насвердлуватися, понасвердловуватися, насвердлюватися, насвердлитися, понасвердлюватися; бути насвердловуваним, насвердлованим, понасвердловуваним и т. п.; г) навертатися, навернутися; бути наверненим и навернутим на що. Слёзы -ваются, -нулись на глаза, у него на глазах - сльози навертаються, навернулися на очі, у його (йому) на очах, сльози спливають (наринають) на очі, наринули на очі, у його и йому на очах, сльози закрутилися в очах. [У Христі навернулися на очі сльози (Мирн.). У Пихтіра починає шпигати в носі, а на очі спливають сльози (Васильч.). У неї аж сльози наринули на очах (Яворн.). В очах закрутилися дві сльози (Франко)];
    2) (попадаться, случаться) навертатися, навернутися. Покупатели -ваются - покупці нагоджаються (трапляються). -нулся нечаянный гость - навернувся (нагодився) несподіваний гість.
    * * *
    I несов.; сов. - навернуть
    1) наві́рчувати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш; ( наматывать) намо́тувати, намота́ти
    2) см. навёртывать II
    3) (сов.: сделать что-л. энергично) Наверну́ти
    II несов.; сов. - наверт`еть
    накру́чувати, накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш и мног. понакру́чувати, наві́рчувати, наверті́ти, -рчу, -ртиш

    Русско-украинский словарь > навёртывать

  • 18 напускать

    напустить
    1) кого, чего - напускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, чого; срв. Напускать 8. [Висилає крепаків ловити живих зайців і напускати в садок (Мирн.). Хто це напустив собак у хату? (Сл. Гр.). І щук звелів у став понапускати (Глібів)]. Он -тил жильцов, да и сам им не рад - він понапускав пожильців, та й сам їм не радий. Не - кайте дыму в комнаты - не напускайте диму до покоїв;
    2) что (вниз) на что - напускати, напустити, насовувати и насувати, насунути, (о мног.) понапускати, понасовувати, понасувати що на що. [Насунула хустку на самі очі (Лубенщ.). Понапускала начоси аж на брови (Київщ.)];
    3) кого, что на кого, на что - напускати, пускати, напустити, (о мног.) понапускати кого, що на кого, на що, (натравливать) нацьковувати, нацькувати, (о мног.) понацьковувати кого на кого, кого ким. [Нацькувала-б мене всіма собаками на селі (Н.- Лев.)]. -кать собак на зверя, охотн. - спускати собак (хортів) на звіра. -скать ястреба на утку - пускати яструба на качку. Неприятель -тил на нас свою конницу - ворог пустив (кинув) на нас свою кінноту. -тили голодного на кашу - пустили голодного до каші;
    4) чего во что и что - напускати, напустити, наливати, налити и (зап.) налляти, (нацеживать) націджувати, націдити, наточувати, наточити, (о мног.) понапускати, поналивати, понаціджувати, понаточувати чого в що и що; срв. Наливать 1. [Напустив повнісіньку кухню води (Київ)];
    5) что на кого - завдавати, завдати кому чого, наганяти, нагнати кому, на кого чого, (о мног.) позавдавати, понаганяти; срв. Причинять. -ть страх на кого - завдавати, завдати кому страху (ляку), наганяти, нагнати страху (ляку) на кого, наганяти, нагнати духу (холоду) кому; срв. Напугивать. -ть болезнь, сон - наганяти, нагнати, насилати, наслати х(в)оробу, сон на кого. [Напускає туману на варту, насилає сон твердий на неї (Л. Укр.)]. -ть порчу - напуст напускати, напустити на кого, наслання насилати, наслати на кого, зурочувати, зурочити кого; срв. Портить 4;
    6) на себя что (притворяться) - удавати, удати з себе кого, якого, строїти з себе кого, (фамил.) пришивати, пришити собі що. -ть на себя дурь, болезнь - удавати, удати з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, строїти з себе дурня (дурника, дурного), х(в)орого, (фам.) пришивати, пришити собі х(в)оробу;
    7) (у портных) -ть против мерки - пускати, пустити більше (ширше, довше) проти мір(к)и, припускати, припустити проти мір(к)и. -ть складку - закладати (робити), закласти (зробити) згортку;
    8) (только сов.). - а) (во множ.) понапускати, напустити, (о блохах) понапруджувати, напрудити. Собака -кала блох - собака напустив (напрудив) бліх. Собаки -кали блох - собаки понапускали (понапруджували) бліх; б) напускати кого, чого; напускати, накидати чого и чим в кого, в що и т. п.; срв. Пускать. Напущенный -
    1) напущений, понапусканий;
    2) напущений, насунений и насунутий, понапусканий, понасовуваний;
    3) напущений, пущений, нацькований, понацьковуваний; спущений;
    4) напущений, налитий, наллятий, націджений, наточений, поналиваний и т. п.;
    5) завданий, нагнаний, напущений;
    6) уданий и удаваний;
    7) пущений закладений. -ться -
    1) (стр. з.) напускатися, пускатися, бути (на)пусканим, (на)пущеним, понапусканим и т. п. Собаки -ются по сигналу - собак спускають на гасло. Вашими соседями скотина -ется в наши луга - ваші сусіди пускають худобу на наші луки;
    2) (набрасываться на кого, на что) накидатися, кидатися, накинутися на кого, на що, (нападать) нападатися, напастися, насідатися, насістися, (привязываться) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, присікуватися, присікатися, (перен.) накривати, накрити мокрим рядном кого, (на еду, питьё с жадностью) допадатися, допастися до чого, (о мног.) понакидатися, понападатися, понасідатися; понаскіпуватися, поприсікуватися. [Накинувся на мене ваш собака, трохи не порвав (Лубенщ.). Напалась на мене, що я беруся до вищої науки (Н.-Лев.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Наскіпався мов на батька (Номис). Присікався до чоловіка, - як не б'є (Рудч.). Тільки я на двері, а батько та і накрив мене мокрим рядном (Богодух.). Допався як муха до меду (Номис)];
    3) (вволю, сов.) напускатися; накидатися; нарушатися и т. п.; срв. Пускать, -ся.
    * * *
    несов.; сов. - напуст`ить
    1) напуска́ти, напусти́ти, -пущу́, -пу́стиш и мног. понапуска́ти; (мног.: впустить) попуска́ти

    \напускатьть стра́ху (страх) на ко́го — напуска́ти, напусти́ти стра́ху (страх) на ко́го

    2) (на кого - о внешнем виде, поведении) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти (на кого); ( на себя что) удава́ти (удаю́, удає́ш) [з се́бе], удати (уда́м, удаси́) [ з се́бе] (кого, якого)

    \напускатьть на себя́ стро́гость — напуска́ти, напусти́ти на се́бе суво́рість; удавати, уда́ти [з себе] суво́рого

    3) ( побуждать к нападению) напуска́ти, напусти́ти и мног. понапуска́ти; ( пускать) пуска́ти, пусти́ти; ( собак) спуска́ти, спусти́ти и мног. поспуска́ти; ( натравливать) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш

    Русско-украинский словарь > напускать

  • 19 невольный

    1) (несвободный) невільний, без волі. Гость - -ный человек, - где посадят, тут и сядет - гість - невільник: де посадять, там і сиди (Номис);
    2) (подневольный) підневільний, поневільний, приневільний, невільний, (вынужденный) силуваний, (принудительный) примусовий. -ный брак - поневільний (силуваний, примушений) шлюб; срв. Насильный. -ная работа - підневільна (приневільна, силувана, примусова) праця, праця з примусу;
    3) (действующий без намерения; непроизвольный) мимовільний, несамохітні[и]ий, (неумышленный) невмисний, ненавмисний, незумисний. [Свою мимовільну дрож він складав на змучене і ослаблене тіло (Франко). Мимовільна усмішка (Крим.). Несамохітний рух (Корол.). Невмисна хиба (Куліш). Моє становище незумисного підглядача здалося мені не зовсім зручним (Корол.)]. -ный вздох - мимовільне зідхання. -ная досада - мимовільна досада. -ный свидетель - мимовільний свідок.
    * * *
    1) неві́льний; ( случайный) мимові́льний

    \невольныйая ложь — неві́льна брехня́

    \невольныйый свиде́тель — мимові́льний свідок

    2) (непроизвольный) мимові́льний; ( бессознательный) несвідоми́й, позасвідо́мий

    \невольныйое движе́ние — мимові́льний (несвідо́мий, позасвідомий) рух

    \невольныйый вздох — мимовільне зітха́ння

    3) ( вынужденный) ви́мушений, мимові́льний

    \невольныйая поса́дка самолёта — ви́мушена (мимовільна) поса́дка літака́

    Русско-украинский словарь > невольный

  • 20 нечаянный

    1) несподіваний; (внезапный) наглий, нагальний; см. Неожиданный. -ный гость - несподіваний гість. -ная радость - неспівана радість. -ная смерть - несподівана (нагла, нагальна) смерть;
    2) (ненарочный) ненавмисний, невмисний, незумисний.
    * * *
    1) ( неожиданный) несподі́ваний

    \нечаянныйая радость — несподівана ра́дість

    2) ( совершённый неумышленно) ненавми́сний, неуми́сний; ( случайный) випадко́вий

    \нечаянныйый вы́стрел — ненавми́сний (неуми́сний, випадко́вий) по́стріл

    Русско-украинский словарь > нечаянный

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • гость — гость, я, мн. ч. и, ей …   Русский орфографический словарь

  • гость — гость/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • гость — Посетитель, визитер, приезжий. Идти в гости, быть в гостях, гостить. Гость желанный, нежеланный, незваный... быть в гостях, забраться в гости, заглянуть в гости, идти в гости... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н …   Словарь синонимов

  • ГОСТЬ — ГОСТЬ, гостя, мн. гости, гостей, муж. (первонач. купец, преим. иностранный). 1. Посетитель, по дружески навещающий кого нибудь. Пришли гости, а угощать их нечем. || Посетитель ресторана или гостиницы (в устах прислуги; устар.). 2. Приглашенное… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОСТЬ — ГОСТЬ, я, мн. и, ей, муж. 1. Тот, кто посещает, навещает кого н. с целью повидаться, побеседовать, вместе провести время. Идти в гости (к кому н. в качестве гостя). Вернуться из гостей (побыв гостем у кого н.). Быть в гостях (гостем у кого н.). В …   Толковый словарь Ожегова

  • гость — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) кого? гостя, кому? гостю, (вижу) кого? гостя, кем? гостем, о ком? о госте; мн. кто? гости, (нет) кого? гостей, кому? гостям, (вижу) кого? гостей, кем? гостями, о ком? о гостях; сущ., ж. гостья …   Толковый словарь Дмитриева

  • Гость — купец, торговавший в разных городах и чужих странах, иноземный купец. Общеслав. вероятно, индоевроп. (ср. гость, нем. Gast гость и т. д.) слово. Первоначально приезжий купец. На Руси до 16 в. крупные купцы объединялись в особые привилегированные… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • ГОСТЬ — Дмитреев, московский серебряный мастер. 1585. Доп. I, 202. Гость Микифоров сын Коковцов, новгородский помещик. 1613. Доп. II, 17. Гостька Киселев, крестьянин, св. 1632. А. К. I, 259. Иван Гость, крестьянин Гомельского староства, зап. 1640. ЗА. V …   Биографический словарь

  • гость —      На ресторанном языке посетитель ресторана, преимущественно постоянный. Случайные посетители носят название клиентов. В кафе, чайных, пивных постоянные посетители называются завсегдатаями. Гость всегда прав это правило является основным… …   Кулинарный словарь

  • Гость — термин, встречающийся наравне с купцом в древнейшихпамятниках русской истории: мы от рода русского слы и гостье , читаем вдоговоре 945 г. Игоря с греками. Гость означает первоначально купца,который торгует, разъезжая по различным землям. Купцы в… …   Энциклопедия Брокгауза и Ефрона

  • гость —     ГОСТЬ, визитер …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»