господарство

позаботиться о ком, о чём (стараться) дбати, подбати про (за) кого, про (за) що, клопотатися, поклопотатися ким или про (за) кого, за що, турбуватися, потурбуватися про (за) кого, про (за) що; (печаловаться, быть озабочену) побиватися, журитися, пожуритися за (про) кого, за (про) що, ким, чим; (следить за чем) пильнувати чого; (иметь попечение (о ком, о чём) піклуватися, попіклуватися ким, чим, про кого, про що, опікуватися ким, кохати кого, що. [Вона дбає за старого, старий за ню дбає (Рудан.). Про вишукання коштів на ремонт нехай подбає господарча управа. У пеклі все тепло, а піди в рай, то й про дрова дбай (Номис). Усе клопотався, щоб тим людям краще жити було (Грінч.). Поки не женивсь - нічим не журивсь, а як оженивсь, то всім зажуривсь: і ложкою, і мискою, і третьою колискою (Пісня). І про одежу чого побиваєтеся? (Єв. Мт.). Він дуже кохає своє здоров'я. Кому-ж і піклуватися про діти, як не батькові та матері? З обов'язку мого я повинен піклуватися за вас. Якщо я дітьми опікуюся, то це тільки моя ласка (Крим.)]. Я об этом не забочусь - я про це не турбуюся (цим не журюся), мене це не обходить; байдуже мені до того. -ться о здоровьи - дбати про здоров'я. Не -ться о чём (запускать, пренебрегать) - занедбовувати и занедбувати, занедбати кого, що, занехаювати, занеха(я)ти кого, що, нехтувати що. [Занедбовуєш, сину, господарство, і воно-ж за тебе не дбатиме. Тільки хоч і як він нехтував своє тіло, та все не міг його зовсім подужати (Грін.)]. Совершенно ни о чём не -ться (всё забросить) - ні про віщо не дбати, нічим не піклуватися, занедбати все; і гадки ні про що не мати. Не -тся кто - не піклується, не дбає хто, і гадки не має хто. Заботящийся - (прич.) що дбає, клопочеться и т. д.; (как прил.) см. Заботливый. Ни о чём не -щийся - до всього (про все) недбалий.

* * *

1) ( беспокоиться) турбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (про кого-що, за кого-що, коло кого-чого, ким-чим, за ким-чим); ( хлопотать) клопота́тися; ( радеть) дба́ти (про (за) кого-що); ( печаловаться) жури́тися, (про кого-що, за ким-чим, ким-чим); (проявлять особое внимание к кому-чему-л.) побива́тися (за ким-чим, за кого-що, ким-чим)

2) (проявлять внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (про кого-що, за кого-що, ким-чим), дба́ти (про кого-що, за кого-що); стара́тися (про кого-що); (относиться с особым уважением, нежностью) шанува́ти (кого-що), диал. жа́лувати, -лую, -луєш (кого)

1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];

2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).

* * *

несов., сов.

1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш

2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́

завестись

1) заводитися, занестися (о мн. позаводитися), запроваджуватися, запровадитися; бути заведеним, запровадженим. [Почали заводитися нові звичаї];

2) -ться хозяйством, домом - заводити, завести собі господарство (хазяйство), придбати собі дім;

3) (о насекомых, мышах и т. п.) заводитися, завестися, заплоджуватися, заплодитися, заклюнутися, вклюнутися. [У вогкому мікроби заводяться. Їдна тільки нам біда, що вклюнулись миші (Рудав.) Черва заклюнулася в м'ясі];

4) (о механизме пружинном) накручуватися, накрутитися.

* * *

несов.; сов. - завест`ись

1) заво́дитися, -джуся, -дишся, завестися, -веду́ся, -веде́шся и мног. позаво́дитися; (сов.: начать водиться) повести́ся

2) страд. несов. заво́дитися; уво́дитися, запрова́джуватися, -джується; накру́чуватися, -чується; здійма́тися, зніма́тися; ( устанавливаться) устано́влюватися, установи́тися, -о́виться, уста́люватися, -литься, уста́литися

хліборобський, землеробський, рільничий, ратайський. -кие орудия - рільниче знаряддя. -ная промышленность - хліборобська промисловість. -кое хозяйство - хліборобське господарство. -кая школа - рільнича, хліборобська школа.

* * *

известись

1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];

2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].

* * *

несов.; сов. - извест`ись

1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися

2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися

3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися

колективний, гуртовий. [Не робіть більше колективних змов (Крим.). Гуртова запомога (Грінч.). В своїм гурточку він завів новину - гуртову працю (Коцюб.)]. -ный договор - колективна умова (угода), колективний договір (-вору). -ное хозяйство - колективне (гуртове) господарство.

* * *

комунальний. -ный брак - комунальний, спілковий шлюб. [Звичай полових зносин, що тоді (на нижчому щаблі дикунства) панував, зветься тепер комунальним або спілковим шлюбом (Наш)]. -ные выборы - комунальні вибори. -ные учреждения - комунальні установи. -ные услуги - комунальні послуги. -ное хозяйство - комунальне господарство.

* * *

великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.

* * *

1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;

2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];

3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];

4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;

5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;

6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;

7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;

8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].

* * *

I. 1) лісовий, (реже) лісний; гайовий; см. Лес 1. [Я людина лісова: родилася, зросла і жила я досі в країні лісовій (Кониськ.). Лісова Пісня (Л. Укр.). Гайова царівна (Грінч.)]. -ной бог - лісовий бог (-га), полісун (-на), (классич.) сільван (-на); см. Леший. -ная ботаника -лісоботаніка. -ное ведомство - лісне урядництво. -ной институт - лісний інститут (-та). -ное дерево - лісове дерево, лісовина. -ной материал - лісове дерево. -ная поляна - лісова поляна, лісова галява; см. Поляна. [На галяву вискакує з гущини сарна (Коцюб.)]. -ное пространство - лісовина; (боровое) боровина. -ная сторона - лісова сторона (країна). -ная стража - лісова сторожа. -ное дело, хозяйство - лісівництво, лісове господарство. -ной барин, -ная кукла (шутл.) - лісовий дядько; см. Медведь. -ной дядя - см. Леший. -ной горох, бот. Vicia silvatica L. - лісова вика, лісовий горошок (-шку и -шка). -ной орех - а) (орешник) - см. Лещина; б) (плод) лісковий горіх (-ха). -ная фисташка, бот. Staphylaea pinnata L. - клокичка. -ной хвощ, бот. Equisetum silvaticum L. - хвощ (-ща) лісовий;

2) деревний, лісний. -ная пристань - лісна пристань (-ни). -ной склад - лісний склад (-ду), лісна (-ної). [У нас на лісній уже нема добрих дубків, попродали (Звин.)];

3) см. Леший;

4) см. Лесничий.

II. Лесной - волосі[е]нний, волосняний. -ной волос - см. II. Леса.

* * *

лісосіковий, ділянковий, бутинний. -ное хозяйство - бутинне господарство.

* * *

лісогосподарство, лісове господарство.

* * *

Меновной міновий, виміновий, вимінний, замінний, обмінний. -вая запись - см. Меновная. -вая торговля - обмінний торг (-гу), мінова торговля. -вое хозяйство - мінове господарство. -вая ценность, стоимость - вимінна (вимінова, мінова) вартість (-тости). [Треба відрізняти споживчу вартість від мінової (вимінової) вартости (Екон. Наука)].

* * *

великоземельний, багатоземельний. [Великоземельне ратайське господарство (Куліш). Великоземельні пани (Яворн.). Великоземельна буржуазія (Н. Рада)].

* * *

багатопільний, кільказмінний, плодозмінний. -ное сельское хозяйство - багатозмінне (плодозмінне) сільське господарство.

* * *

наладиться

1) (стр. з.) лагодитися, налагоджуватися, бути лагодженим, налагоджуваним, налагодженим, поналагоджуваним и т. п.;

2) (возвр. з.) налагоджуватися, лагодитися, налагодитися, наладновуватися, ладнатися, наладн(ув)атися, ладитися, наладитися, іти, піти в(на) лад, (пров.) напосуджуватися, напосудитися, (устраиваться) в[на]лаштовуватися, в[на]лаштуватися, (о мног.) поналагоджуватися, поналадновуватися; (готовиться, собираться) лагодитися, налагоджуватися, налагодитися, злагоджуватися, злагодитися, лаштуватися, налаштовуватися, налаштуватися, збиратися, зібратися, (о мног.) поналагоджуватися, поналаштовуватися; (поправляться) поправлятися, поправитися, (выздоравливать) одужувати, одужати, видужувати, видужати. [Стара капіталістична організація розлізалася; нова, соціялістична, ще не налагоджувалась (Азб. Ком.). Ладнається справа (Грінч.). Справа йде на лад (Звин.). Вже осінь, уже весілля всюди ладяться (М. Вовч.). Дочка оце вмерла, та й син щось напосудився,- лагодиться вмирати (Канівщ.). Господарство починає влаштовуватись (Азб. Ком.). Зовсім налаштувалися в дорогу (Київщ.)];

3) (вдоволь, сов.) налагодитися, наладнатися, (о мног.) поналагоджуватися и т. п.; срв. Ладить, -ся.

* * *

несов.; сов. - нал`адиться

1) нала́годжуватися, -джуюся, -джуєшся, нала́годитися, -джуся, -дишся, сов. нала́дитися; упорядко́вуватися, -ковується, упорядкува́тися, -кується, упоряджа́тися, упоряди́тися, -ди́ться

2) сов. прост. ( повадиться) зана́дитися, -джуся, -дишся, уна́дитися; (приспособиться, приноровиться) пристосува́тися, -су́юся, -су́єшся

народні[и]й, (противопол. барскому) людський, (всенародный) всенародні[и]й; (простонародный) простонародні[и]й, простолюдний, простолюдський, людовий, (стар.) посполитий, (государственный) державний. [Комісаріят народньої освіти (Харк.). Народній суд (Київ). Народні пісні (Рудан.). Народні права боронив (Самійл.). В його дух зовсім народний (Самійл.). Людова фантазія залюднила Брокен відьмами та чародіями (Калит.). То земля панська, а то людська (Полтавщ.). Охорона добра всенароднього (Пр. Правда). Людові забобони (Лепк.)]. -ный быт - народній побут (-ту). -ная Воля (партия) - Народня Воля. -ный дом - народній дім. -ное имущество - (все)народнє (державне) добро (майно). - ный комиссар - народній комісар (-ра). -ное ополчение - людове військо, (стар.) посполите рушення. -ная перепись - (все)народній перепис (-су), перепис (опис) людности; срв. Народосчисление. -ное представительство - народнє заступництво. -ная речь - (просто)народня (проста, простолюдна) мова. -ный университет - народній університет. -ное хозяйство - народнє господарство.

* * *

спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.

* * *

1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́зна

2) см. наследование 2)

натуральний, природни[і]й, саморідний, родимий, прирожденний, природжений; срв. Природный. [Натуральна барва (Л. Укр.). Натуральний тон (Л. Укр.). Природні закони (Наш). Саморідна віспа (Полтавщ.)]. -ная повинность - відбуток (-тку), натуральний відбуток, (диал.) відбуча, відбуч[т]ка, (стар.) роботизна. -ное право - натуральне право. -ная философия - натуральна філософія, натурфілософія. -ное хозяйство - натуральне господарство.

* * *

обеднялый збіднілий, зубожілий, зубожений, підупалий, зматчілий. -лые люди - збіднілі люди. -лое хозяйство - підупале, зматчіле господарство. -лая шляхта - ходачкова, сірячкова, (ирон.) нешеретована шляхта.

* * *