город-сад

бақ қала

 puutarhakaupunki, puistokaupunki

m (29; pl. e., N ­а) Stadt f; город-герой m, город-сад m, город-спутник m Helden-, Garten-, Trabantenstadt f; за город aufs Land, ins Grüne; за городом im Grünen

* * *

го́род m (pl. e., N -а́) Stadt f;

го́род-геро́й m, го́род-сад m, го́род-спу́тник m Helden-, Garten-, Trabantenstadt f;

за́ го́род aufs Land, ins Grüne;

за́ го́родом im Grünen

* * *

<-а>

м Stadt f

го́род-миллионе́р Millionenstadt f

го́род-спу́тник Trabantenstadt f

го́род-побрати́м Partnerstadt f

за́ го́род aufs Land, ins Grüne

* * *

1) gener. Stadt

2) brit.engl. City (с населением свыше пяти тысяч человек; США)

- город-государство

••

- вечный город

m (29; pl. e., N ­а) Stadt f; город-герой m, город-сад m, город-спутник m Helden-, Garten-, Trabantenstadt f; за город aufs Land, ins Grüne; за городом im Grünen

го́род

urbo;

гла́вный \город ĉefurbo;

\городско́й urba;

\городско́й сове́т Urba Soveto.

* * *

м. (мн. го́рода́)

1) ciudad f, población f, villa f

2) спорт. terreno (campo) de juego; cancha f (Лат. Ам.)

••

* * *

м. (мн. го́рода́)

1) ciudad f, población f, villa f

2) спорт. terreno (campo) de juego; cancha f (Лат. Ам.)

••

* * *

1) gener. ciudad, población, villa

2) sports. cancha (Лат. Ам.), terreno (campo) de juego

• крупный

• város

* * *

1) város

2)

I. обноситься

I. 1) (о новой одежде или обуви) обношуватися, обноситися;

2) (совершенно износить платье) обношуватися, обноситися, доношуватися, доноситися до чого, обдиратися, обідратися, обдертися, обшарпуватися, обшарпатися, (о мног.) пообношуватися, пообдиратися. [Доносилась до того, що звязує рубець до рубця (Рудч.). Як старці пообшарпувалися, а справити одежу ні за що]. Обносились - (опис.) з одежі всі повилинювали.

II. Обнашивать и обносить, обнести и обнесть -

1) (носить кругом) обносити, обнести, (яства, вина) обносити, обнести що кому или кого чим. [Почали обносити коровай гостям. Він так щиро всіх обносить горілкою];

2) (миновать, обходить кого при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. [Не пронесе нікого і себе не забуває (Кв.). Як горілку п'ють, то мене минають, а як ся б'ють, то від мене починають (Ном.)]. Его -несли жарким - його минули печенею;

3) что чем (огораживать, окружать) - обводити, обвести, обкладати, об(і)класти, обкидати, обкидати що чим; (камен. стеной) обмуровувати, обмурувати (муром), (о мног.) пообмуровувати; (оградою, плетнём) обгороджувати, обгородити, обтинити чим, упарканити, заділувати; (окопами) ошанцювати. [Хоч-би латами було обкидати леваду. Обмурував місто (город) муром]. -нести сад забором - обгородити сад. Город обнесен рвом - місто обведено ровом;

4) (оклеветать, очернить кого) клепати, оклепати, обплескати кого перед ким, облихословити кого, обносити, обнести, (гал.), виславити кого чим. См. Оклеветать, Очернить, Оговаривать;

5) (обобрать) обнести що, (о мног.) пообносити. [Горожу (ограду) кругом обнесено на топливо (Конис.). Дітиська усі садки пообносили] - см. Обирать;

6) безл. Небо обносит, обнесло - обкладає, обклало небо. Обнесённый - обнесений; пронесений, проминутий; обведений, обкладений, обмурований, обгороджений; оклепаний, обплесканий.

II. и Обноситься обнестись

1) (вокруг) обноситися, обнестися (круг, навкруги чого);

2) (при угощении) проносити, пронести, минати, минути кого. Досель и я не обнашивался в людях - досі й мене не минали в (на) людях;

3) обводитися, обвестися, обкладатися, об(і)кластися чим, (камен. стеной) обмуровуватися, обмуруватися, обмуруватися муром, (оградою, плетнём) обгородитися чим, (окопами) ошанцюватися чим. Небо -сится тучами - хмари небо облягають. Крыльцо -сётся ещё перилами - ґанок буде ще обведено поруччями.

* * *

несов.; сов. - обнос`иться

1. грызть, погрызть; разгрызать, разгрызть; лузгать

2. грызть, погрызть; щипать, пощипать (траву, листья)

3. кусать, покусать; кусаться, грызться

4. жевать, пожевать; разжевывать, разжевать; прожевывать, прожевать

– пурын пытараш

– кынервуйым пураш

– пийла пураш

– пӱйым пураш

– пӱйым пурын

– пӱйым пурын кошташ

1. идя, двигаясь, проникать (проникнуть) внутрь, в пределы чего-л.; входить, войти; заходить, зайти

2. въезжать (въехать) внутрь; заезжать, заехать куда-л.

3. влетать (влететь) внутрь чего-л.; летя, проникать (проникнуть) куда-л.; впорхнуть; залетать, залететь куда-л.

4. ползком проникать (проникнуть) куда-л.; вползать, вползти; заползать, заползти

5. вступать, вступить; становиться (стать) членом, участником чего-л.; поступать, поступить; устраиваться, устроиться куда-л.; зачисляться, зачислиться; включаться (включиться) в состав кого-л.

Сравни с:

возалташ

6. проникать (проникнуть) куда-л.; преодолев какую-л. преграду, пройдя сквозь что-л., оказаться внутри чего-л.; просачиваться, просочиться; пробираться, пробраться; попадать, попасть; доноситься, донестись

Сравни с:

шуаш, шыҥаш

7. вмещаться, вместиться во что-л., куда-л.; помещаться, поместиться внутри чего-л.; умещаться, уместиться в чём-л.

Сравни с:

шыҥаш

8. входить, войти; лезть, пролезать, пролезть (с силой или тайком); проникать, проникнуть во что-л. (с силой или тайком); залезать, залезть (тайком); налезать, налезть; быть впору, по размерам (об обуви)

9. появляться, появиться; проявляться, проявиться; выступать, выступить; обнаруживаться, обнаружиться (о цвете, силе и т. п.)

Сравни с:

палдырнаш

10. входить, войти (в город и т. п.); вступать, вступить (в какие-л. пределы); врываться, ворваться (с боем); занимать, занять (города и т. п.)

11. входить, войти; включаться (включиться) в состав чего-л.; являться (явиться) составной частью чего-л.; относиться к какому-л. разряду, виду и т.п

12. входить (войти) в жизнь, практику, обычай и т. п.; внедряться, внедриться; укореняться, укорениться; получать (получить) распространение

Сравни с:

шарлаш, шыҥдаралташ

13. поступать (поступить) в место назначения; оказаться доставленным куда-л., прибыть по назначению; попасть в распоряжение кого-чего-л.; дойти

14. попадать, попасть; впадать, впасть; оказаться в каких-л. обстоятельствах, условиях (обычно неблагоприятных)

Сравни с:

логалаш

15. пойти (о времени, возрасте); наступать (о каком-л. периоде, сезоне и т. п.); вступать, вступить (в какой-л. период, сезон и т. п.)

Сравни с:

тошкалаш

16. перен. проникать, проникнуть; доходить, дойти; входить, войти (в душу, сердце и т. п.)

17. в сочет. с деепр. формой глагола обозначает направленность действия внутрь;

– пурен возаш

– пурен каяш

– пурен кошташ

– пурен лекташ

– пурен ончалаш

– пурен темаш

– пурен шинчаш

– пурен шогалаш

– пурен шогат

– пурен шуаш

– вуй кушко пура

– кече аваж помышыш пура

– парымыш пураш

– мутлан кӱсеныш ок пуро, шомаклан кӱсеныш ок пуро

– коклаш пураш

– коля рожыш пураш, коля рожыш пурен каяш

– куш пураш, кушко пураш

– марийлыкеш пураш

– мончаш пураш

– нигуш пураш, нигушко пураш

– тулыш, вӱдыш пураш

– тынеш пураш

– уш пураш

– ушыш пураш, ушышко пураш, вуйыш пураш, вуйышко пураш

– чон пураш, ӧрт пураш

– шокшо пураш

– языкыш пураш, сулыкыш пураш

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

поездка, поход за город и др. der Áusflug - (e)s, Áusflüge; обыкн. с научной целью, для ознакомления die Exkursión =, -en; осмотр в сопровождении экскурсовода die Führung =, -en

1. курорт (пӱртӱсыштӧ лӱмын ыштыме сай, йӧнан эмлыме вер)

2. в поз. опр. курортный