Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

городище

  • 41 мысовое городище

    Универсальный русско-английский словарь > мысовое городище

  • 42 место, площадка, городище

    n
    archaeol. Fundplatz

    Универсальный русско-немецкий словарь > место, площадка, городище

  • 43 город городище

    қала, шањар ескі қала орны

    Русско-казахский словарь географических терминов > город городище

  • 44 Погорелое Городище

    (РФ, Тверская обл.) Pogoreloye Gorodishche

    Русско-английский географический словарь > Погорелое Городище

  • 45 немировское городище

    немиров қонысы (қоялығы)

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > немировское городище

  • 46 сарское городище

    ескі сара қаласының орны

    Русско-казахский терминологический словарь "История" > сарское городище

  • 47 испытывать

    испытать
    1) (пробовать, проверять) спитувати, поспитати, брати, узяти на спиток, на спробунок кого, що, чаще: випробовувати и випробувати, сов. випробувати, пробувати, спробувати кого, що, досвідчати и досвідчувати, досвідчити кого, чого, (выверять) вивіряти, вивірити (редко довірити), вивідувати, вивідати кого, що и чого; см. Пробовать 1, Искушать 1. [Бог випробовує святого (Куліш). Це щира правда, Єфреме, яку я сам на собі спробував (Крим.). Нехай дурнями броди спитують (Черкащ.). І задумує, як сина на спробунок взяти (Рудан.). Ти думаєш, козаченьку, що я умираю, а я в тебе, молодого, ума вивіряю (Мил.). Не всякому духові віруйте, а досвідчайте духів, чи від Бога вони (Св. П.)]. -тать свои силы - поспитати, спробувати свої сили. -тать чью-л. верность - спробувати, вивірити чию-небудь вірність, досвідчити чиєї вірности. Я -тал это на опыте, на своём личном опыте - я сам спробував, досвідчив це, я спробував це на собі. -тать на практике - досвідчити на практиці, спрактикувати що. [Я вже спрактикував, що на цій землі гречка не родить (Городище)]. Не -тав, не узнаешь - не спробувавши, не взнаєш;
    2) (исследовать) досліджувати, дослідити що (напр. природу); см. Исследовать. -тать таинства природы - дослідити таємниці природи;
    3) (экзаменовать) іспитовувати, виіспитувати, проіспитувати, виспитати, вивіряти, вивірити кого; срвн. Экзаменовать. [Пан Лукаш, вивіривши мене, сказав, що дасть мені науку усю, як сам уміє (М. Вовч.)];
    4) (пережить, изведать) зазнавати, зазнати, ді[о]знавати, ді[о]знати и ді[о]знаватися, ді[о]знатися, спізнавати, спізнати, досвідчати(ся) и досвідчувати(ся), досвідчити(ся), заживати, зажити, сов. спробувати, поспитати чого, (вкусить) скуштувати чого, (набраться) набиратися, набратися (напр. лиха), (принять) приймати, прийняти чого (напр. біди, лиха, нужди); срвн. Изведать 2. [Хто не зазнав зла, не вміє шанувати добра (Приказка). Жила в батька не рік, не два, не зажила добра (Грінч. III). (Шевченко) добре на самім собі досвідчив усього, що сердешний люд терпів під тим ярмом (Куліш)]. -вать недостаток, нужду в чём - зазнавати недостачі, нужди в чому, (иногда) нуждатися чим. -тать много превратностей судьбы - зазнати химерної долі, багато злигоднів (бедствий). Я -тал что на себе, на личном опыте - я сам зазнав чого, я на собі зазнав (дізнався) чого, я сам на собі спробував що, (грубов.) я на власній шкурі спробував (досвідчився) чого. -тать много всего - зазнати (скуштувати) усячини чимало, (образно) перейти крізь сито й решето (Номис). -вать давление - зазнавати тиску, нагніту. -вать терпение чьё - брати на пробу (випробувати, спокушати) чий терпець. -вать страх - відчувати страх, зазнавати страху. -вать чувство - зазнавати почуття. -тать неприятное чувство - зазнати прикрого почуття;
    5) (замучить пыткой) закатувати, замордувати кого; см. Запытать. Испытанный, прич. и прил. -
    1) випробуваний, спробуваний, досвідчений, вивірений. [Треба йти відомим і випробуваним шляхом (Н. Рада). Це вже спосіб спробуваний (Звин.)]. -ный друг - певний друг, випробуваний, вивірений друг;
    2) (пережитый) зазнаний, дізнаний, спізнаний, спробуваний, зажитий. -ться - випробовуватися, спитуватися, бути випробуваним и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - испыт`ать
    1) (кого-что) випробо́вувати и випро́бувати, ви́пробувати (кого-що), робити (-блю́, -биш) і́спит, зроби́ти і́спит (кому-чому); (несов.: экзаменовать) іспи́тувати (кого); (несов.: пробовать) спи́тувати (що); ( проверять на опыте) переві́рити, переві́рити и мног. поперевіря́ти (кого-що); ( исследовать) дослі́джувати, досліди́ти, -сліджу́, -сліди́ш (кого-що)
    2) ( что - изведывать) зазнава́ти, -зна́ю, -зна́єш, зазна́ти (чого), зві́дувати, зві́дати (чого, що), дізнава́ти, ді́знати (чого); зажива́ти, зажи́ти, -живу́, -живе́ш (чого, що), сов. скуштува́ти (чого); ( ощущать) відчува́ти, відчу́ти (що), почува́ти, почу́ти (що); ( переживать) переживати, пережи́ти (що); ( узнавать) пізнава́ти, пізна́ти (що)

    \испытыватьть влече́ние к чему́ — см. влечение

    \испытыватьть наслажде́ние — зазнава́ти, зазна́ти насоло́ди (вті́хи)

    \испытывать вать нужду́ в ком-чём — потребува́ти кого́-чого́

    \испытыватьть удово́льствие от кого́-чего́ — зазнавати, зазна́ти насоло́ди (вті́хи) від ко́го-чо́го, утіша́тися, уті́шитися ким-чим, несов. ті́шитися ким-чим

    Русско-украинский словарь > испытывать

  • 48 паланка

    паланка, городище.
    * * *
    воен.
    пала́нка

    Русско-украинский словарь > паланка

Страницы

См. также в других словарях:

  • городище — городище. В знач. «увелич. к «город»» городище, м. Огромный городище. В знач. «древнее поселение; место, где был город» городище, ср. Древнее городище …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

  • Городище — 1) город, р.ц., Пензенская обл. Селение Городище возникло во второй половине XVI в. на уже обжитом месте: русск. городище место, где раньше был город ; с 1780г. гор. Городище. 2) Марганец Географические названия мира: Топонимический словарь. М:… …   Географическая энциклопедия

  • ГОРОДИЩЕ — 1. ГОРОДИЩЕ1, городища, мн. городища, муж. (разг.). увелич. к город. Громадный городище. 2. ГОРОДИЩЕ2, городища, мн. городища, ср. (археол.). Место, где в древности (преим. доисторической) стоял город. Древнее городище. Толковый словарь Ушакова.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ГОРОДИЩЕ — 1. ГОРОДИЩЕ1, городища, мн. городища, муж. (разг.). увелич. к город. Громадный городище. 2. ГОРОДИЩЕ2, городища, мн. городища, ср. (археол.). Место, где в древности (преим. доисторической) стоял город. Древнее городище. Толковый словарь Ушакова.… …   Толковый словарь Ушакова

  • городище — ГОРОДИЩЕ, арх. – Поселение (прим. авт.). – Слышал – сказывали ясашные радетели что там городище баско (2. 123). Сл.РЯ XI XVII 4. 91: городище «укрепление, поселение, городок» (XII в.) …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

  • ГОРОДИЩЕ — (археологическое), остатки древнего укрепленного поселения …   Современная энциклопедия

  • ГОРОДИЩЕ — (в археологии) остатки древнего укрепленного поселения или города. Древнейшие городища эпохи неолита, большинство железного века …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГОРОДИЩЕ — город (с 1780) в Российской Федерации, Пензенская обл., на р. Юловка, в 21 км от ж. д. ст. Чаадаевка. 8,2 тыс. жителей (1991). Лесная, деревообрабатывающая, пищевая промышленность. Основан в 16 в …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГОРОДИЩЕ — город (с 1780) в Российской Федерации, Пензенская обл., на р. Юловка, в 21 км от ж. д. ст. Чаадаевка. 8,2 тыс. жителей (1991). Лесная, деревообрабатывающая, пищевая промышленность. Основан в 16 в …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГОРОДИЩЕ — ГОРОДИЩЕ, а, ср. Место, где в древности был город или укреплённое поселение. Раскопки городища. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ГОРОДИЩЕ — ГОРОДИЩЕ, город (с 1780) в Пензенской обл., расположен на р. Юловка (приток Суры), в 21 км от ж. д. ст. Чаадаевка. 8,5 тыс. жителей (1998). Производство стройматериалов, пищевая промышленность. Источник: Энциклопедия Отечество город в Пензенской… …   Русская история

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»