горе+горькое

I. 1) (сущ.) горе, (ум. горенько, горечко), лихо, біда. См. ещё Печаль, Тоска, Бедствие, Несчастье. Горе не свой брат - журба не матінка. Предаваться горю - в тугу вдаватися. Жгучее горе - пекуча журба, живий жаль, пекучий жаль. Горе охватывает - жаль (журба) бере, обнімає, обгортає. С горя - з жалю, з журби, з горя. Причинять (причинить) горе кому-л. - завдавати, робити, чинити (сов. завдати, наробити, начинити) кому жалю, туги, (диал.) загорчити, завгорити кому. Не оберёшься горя (хлопот) - не збудешся халепи. Жить с горем пополам - жити лиха прикупивши. Горе горькое - лихо тяжке, горе-скрута, горювання-бідування. Себе на горе - на лихо собі, собі на безголов'я, собі на горе. И горя мало ему о том, и горюшка мало - байдуже (байдужки, байдужечки) йому про те, за те, а він на те байдуже, йому дарма, мале йому горе, йому ні гадки, він ні гадки про те, за те, і гадки не має, думки-гадоньки не має, був-би й горе (лихо) покотив. Мыкать горе, терпеть горе - горе терпіти, поневірятися, горювання приймати, бідувати. Изведать, претерпеть горе - набратися горя, лиха, перегорювати. Испытать много горя - зазнати багато лиха, випити ківш лиха, випити повну, чималу, скоштувати гіркої, спити гіркої. [Наталя вип'є чималу та ще й повну від такої свекрухи (Мирн.)]. Помочь, пособить горю - запобігти лихові, зарадити лихові. Постигло горе кого-л. - упало горе на кого, спобігло горе кого, спіткало лихо кого. Приключилось горе - сколотилося лихо, склалося лихо, спобігло лихо. Стряхнуть с себя горе - ударити лихом об землю, покотити горе. [Вдармо-ж об землю лихом-журбою, щоб стало всім веселіше]. С горем пополам раздобыть (заработать) что- л. - розгорити що, розгорювати що, розгорюватися на що, загорювати що. [Розгорювавсь на десять рублів (Мирн.). Загорюй снажно, та їж смачно]. С горем добытый (тяжело заработанный) - загорьований. Не знающий горя - безнапасний, безжурний. Не зная горя - безнапасно, безжурно. Горе-профессор, горе-ученый и т. д. - біда, а не професор, біда, а не вчений, кепський з нього професор, учений і т. ин. Горе-музыкант - цигикач. Горе- мастер - попсуй-майстер. Горе-богатырь - ґанджа-андибер (в думе, с турецк.);

2) горе, межд. - ой, леле! лелечко! О, горюшко - ой, лишко, лишенько, лишечко, горенько, горечко, недоленька тяжка, лишко тяжке, падку мій, смутку мій, ой, мій упадоньку!

II. ц.-слав. горѣ) угору, до неба, догори, (гал.) горі; угорі, високо.

* * *

1) (на вкус) гіркий, ум. - гіркенький, гіренький. Надоел как горькая редька - уївся як хрін, остогид, осточортів, осоруживсь, увіривсь, у печінках засів. См. Надоесть;

2) (причиняющий горе) гіркий, прикрий; (бедственный) гіркий, безщасний, злиденний. Горькие упрёки, слова - гіркі докори, слова. Горькие воспоминания - гіркі, прикрі спогади. Г-ое оскорбление - гірка образа, живий ураз. Г-ое сожаление - живий жаль, гіркий жаль. Г- ая истина - гірка, ущиплива правда (правдонька). Г-кий хлеб - гіркий, затруєний хліб, гіркі гроші. Горькая участь, судьбина и т. д. - гірка доля, лиха доля, лиха година. Горькая моя участь - гіркий (лихий) мені світ. [Гіркий світ, а треба жить (Ном.)]. Г-ая жизнь - гірке (злиденне, безщасне) життя. Горе горькое - горе гірке, гірке бідування;

3) (выражающий горе) гіркий, ревний. Горькие слёзы - гіркі (ревні) сльози, или просто - гіркі, гіркії. [Облився гіркими (Грінч.)]. Горький плач - ревний плач;

4) (горемычный) - см. Горемычный. Эх, вы горькие! (о лошадях) - ой, ви горопашечки, небожата, ой, ви бідолашні;

5) горький пьяница - гіркий п'яниця, п'яниця непросипенний. Пить горькую - пити без просипу. Пить (испить) -кую чашу - пити гірку, сов. спити (скоштувати) гіркої, випити добру повну. Делать, делаться горьким - см. Горчить, горчать. Сделать слишком - ким - перегірчити. Становиться более -ким - гіркішати, гірчати. Стать -ким, более -ким - згіркнути, погіркішати;

6) горькая соль (английская) - гірка сіль, епсоніт. Г-кая вода - гірка вода. Г-кая земля - магнезія.

* * *