Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

гонор

  • 1 гонор

    гонор (р. ру).
    * * *
    го́нор, -у

    Русско-украинский словарь > гонор

  • 2 _гордість; порожній гонор; честолюбство

    ambition has no rest contempt will cause spite to drink of her own poison every man has as much vanity as he is deficient in understanding fling away ambition; by that sin fell the angels a man without ambition is like a woman without looks pride and gout are seldom cured throughout pride breakfasted with plenty, dined with poverty, and supped with infamy pride goes before a fall pride in prosperity turn to misery in adversity pride is a luxury a poor man cannot afford pride is at the bottom of all great mistakes put your pride in your pocket scornful dogs will eat dirty puddings there is no pride like the pride of beggar grown rich vanity backbites more than malice

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > _гордість; порожній гонор; честолюбство

  • 3 პატივი

    гонор, пошана, шаноба, честь

    Грузинсько-український словник > პატივი

  • 4 гонар

    гонор
    гордість
    гордощі
    пиха
    пиху
    пошана
    чванство
    честь

    Білорусько-український словник > гонар

  • 5 honnør

    гонор, пошана, шаноба, честь

    Dansk-ukrainsk ordbog > honnør

  • 6 ære

    гонор, пошана, шаноба, честь

    Dansk-ukrainsk ordbog > ære

  • 7 почёт

    шаноба, шанота, шана, пошанівок (-вку), повага, честь, почестка, гонор (-ру), (в нар. песнях) величчя (-чя). [Хороброму у нас хвала і слава, розумному шаноба і повага (Куліш). Матимеш достатки, родину чесну, шанобу од усіх (М. Вовч.). Тут усім однака шана (Франко). Служить Семен, служить, а гонору йому все таки нема (Основа). Дивись як Семен пішов у почестку (Гр.)]. Всякому -чёт по за-слугам (по роду) - усякому шаноба, шана по заслузі (по роду). Быть в -те - бути, пробувати у шанобі, у шаноті, в шані, в пошанівку, в гонорі, (образно) сидіти на високих стільцях. [Були золотії віки, як пісня і слово були у шанобі (Л. Укр.). Вона була там в такій шаноті (Берд.)]. Оказывать -чёт - віддавати шану, повагу кому, величати кого, (в нар. песне) величчя робити, зробити (наряджати, нарядити) кому. С -чётом - чесно, почесно, з шаною, з шанобою. [Та се вже річ річчю, що поховаємо його чесно (Куліш).]. Срв. Честь, Почесть, Почтение.
    * * *
    поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння; ( уважение) пова́га

    Русско-украинский словарь > почёт

  • 8 bighead

    n
    1) зарозумілість, пихатість, самовдоволення, гонор
    2) самовдоволена, пихата людина; хвалько

    English-Ukrainian dictionary > bighead

  • 9 pride

    1. n
    1) гордість; почуття гордості
    2) почуття власної гідності

    false pride — чванство, гонор

    3) предмет гордості

    the girl is her parents' pride — дівчинка — гордість своїх батьків

    4) краща (відбірна) частина (чогось)
    5) пиха, чванство, гординя

    pride of place — високе становище; захопленість власним становищем

    6) (the pride) найвища точка, найвищий ступінь, розквіт; верх
    7) поет. блиск, пишнота, розкіш
    8) ватага (левів)
    9) тічка (у самиці)

    pride in the morning — туман (дощ) при сході сонця

    2. v refl.
    гордитися, пишатися (кимсь, чимсь — on, upon, in)
    * * *
    I [praid] n
    1) гордість, почуття гордості

    false pride — чванство; пиха, марнославство

    4) предмет гордості; краща, добірна частина ( чого-небудь)
    5) пиха, зарозумілість
    6) ( the pride) найвища точка, вищий ступінь, розквіт
    7) пoeт., icт. блиск, пишність, пишнота
    8) прайд, зграя левів
    9) запал, баскість, гарячність ( коня)
    10) icт. тічка, статеве полювання ( у самки)
    II [praid] v; refl

    English-Ukrainian dictionary > pride

  • 10 Honoria

    n ж. ім'я
    Гонорія, Хонорія

    English-Ukrainian dictionary > Honoria

  • 11 bighead

    n
    1) зарозумілість, пихатість, самовдоволення, гонор
    2) самовдоволена, пихата людина; хвалько

    English-Ukrainian dictionary > bighead

  • 12 амбиция

    1) амбіція, гонор;
    2) чвань (р. -ни).
    * * *
    амбі́ція, амбі́тність, -ності; го́нор, -у

    Русско-украинский словарь > амбиция

  • 13 невинный

    и Невинен
    1) (невиновный) - невинний (в сказуемом и невинен), безвинний (в сказ. и безвинен), безневинний, (неповинный) неповинний (в сказ. и неповинен). [Суд не страшний для того, хто невинний (Л. Укр.). Безумства сліпого невинная жертво! (Грінч.). О, скільки спалено невинних! (Сосюра). За лихий язик сестри дурної скараєте безвинну? (Куліш). Я - безвинний (Кониськ.). Сей чоловік безвинен (Куліш). Безневинних б'ють (Мирний). Безневинні люди страждають (Київщ.). Чи вона-ж його неповинного оборонила? (Грінч.)]. -ный, -нен в чём - невинний (и невинен) у чому. Он -нен в этом, в том - він невинний (не винен) у цьому (и цьому), у тому (и тому). Кровь -ная - кров невинна (Л. Укр.), кров неповинна (Грінч.); б) см. Невиновный 2;
    2) (непорочный, простодушный) невинний, безвинний, безневинний. [Ви невинна душею дитина (Крим.). Ворог невинні душі побивав (Рудан.). Чужинець в долини ці прийшов щасливі, тихі, і звичаї невинні поламав! (Грінч.). Я над безвинне немовля простіший (Куліш). (Квітки) білі, чисті, як безвинні панни (Н.-Лев.). Засмутив я душу ще безвинну (Самійл.). Скорчив безневинну гримаску (Крим.)]. -ный взгляд, голос - невинний (безвинний) погляд, голос. -ная дружба, ласка, любовь, радость - невинна (безвинна) приязнь, ласка, любов (-не кохання), радість (- ні радощі). С -ным видом - з невинним (з без(не)винним) виглядом;
    3) (физически девственный) невинний, неблазний, незайманий, чистий. -ная девушка - невинна (неблазна, незаймана, чиста) дівчина;
    4) (безобидный) невинний, (безвредный) незавадний, нешкідливий, (скромный) скромний. [Невинна байка, надрукована у невинному «Дзвінку» (Грінч.). Перевів розмову на инакші теми, пустяковинні й зовсім невинні (Крим.)]. -ный вздор - невинні дурниці (нісенітниці), невинна всячина (пустячина). -ная игра - невинна гра. -ное средство (лекарство) - невинні ліки, невинний спосіб (лік). -ное тщеславие - невинна амбітність (пустославність), невинний (нешкідливий, незавадний) гонор, невинна (нешкідлива, незавадна) пиха. -ные увеселения - невинні (простенькі, скромні) забавки (втіхи, розваги).
    * * *
    неви́нний; ( невиноватый) невинува́тий; ( безвинный) безви́нний, безневи́нний; ( целомудренный) цнотли́вий

    Русско-украинский словарь > невинный

  • 14 неограниченный

    необмежений, (реже) необмежований; (полный) повний, цілковитий, (безграничный) безмежний. -ная власть - необмежена (абсолютна) влада; безмежна влада. - ное доверие - необмежена (повна) (до)віра. -ное количество - необмежена кількість (-ости), необмежене число. В -ном количестве - у необмеженій кількості, необмежено; срв. Вволю. -ный кредит - необмежений кредит. -ная монархия - необмежена (абсолютна) монархія. -ный простор - необмежений (цілковитий, безмежний) простір. -ное пространство - необмежена (необмежована) просторінь, (беспредельное) безмір (-ру), безмежна (необмежна) просторінь (-рони). -ная свобода - необмежена воля. -ное честолюбие - безмежне шанолюбство (честолюбство), безмежний гонор.
    * * *
    необме́жений; ( безграничный) безме́жний

    Русско-украинский словарь > неограниченный

  • 15 почесть

    I. шана, пошана, шаноба, повага, величання (-ня), честь, почесть (-сти). -сти - гонори (-рів, мн.), почесті. Дорога к -стям и должностям - дорога до гонорів та урядів. Тщета человеческих -стей - марність людської шаноби. Оказывать, -зать, воздавать, -дать -сти - віддавати, віддати, давати, дати хвалу, честь-хвалу, повагу, шанобу, шану кому, величати, звеличати кого. [І панові нашому честь-хвалу даймо (Чуб.). Ханові віддавали царську повагу (Леонт.)].
    II. см. Почитать.
    * * *
    I п`очесть
    по́честь, -ті; (уважение, почёт) пова́га, поша́на, ша́на, шано́ба, пошанува́ння
    II поч`есть III поч`есть
    нареч. диал.
    ма́йже; ( чуть ли не) ма́ло не, тро́хи не

    Русско-украинский словарь > почесть

  • 16 every country has its customs

    var: so many countries, so many customs
    syn: every land has its own law
    кожен край має свій звичай ≅ що край – то звичай, що сторона – то новина що город, то норов ( або гонор) що хатка, то інша гадка у всякім подвір'ї своє повір'я у чужий монастир зі своїм уставом не лізь

    English-Ukrainian dictionary of proverbs > every country has its customs

  • 17 soothe

    [suːð]
    v
    1) заспоко́ювати, втіша́ти
    2) пом'я́кшувати; поле́гшувати ( біль)
    3) ті́шити (пиху, гонор)

    English-Ukrainian transcription dictionary > soothe

  • 18 honor

    [хонор]
    m, pl honory
    совість, гонор, честь, мн. почесті

    Słownik polsko-ukraiński > honor

  • 19 табйатлан-

    показувати характер, норов, гонор К; о серйек табйатланый він рідко показує характер К.

    Урумско-украинский словарь > табйатлан-

  • 20 ӧктэмлик

    гордість, гонор О.

    Урумско-украинский словарь > ӧктэмлик

См. также в других словарях:

  • ГОНОР — (польск., от лат. honor честь). Преувеличенная гордость. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГОНОР [лат. honor честь] преувеличенное чувство собственного достоинства, чванливое высокомерие, заносчивость …   Словарь иностранных слов русского языка

  • гонор — См. обидчивость …   Словарь синонимов

  • Гонор — а, муж. Стар. редк.Отч.: Гонорович, Гоноровна.Происхождение: (Лат. honor почет, уважение.) Словарь личных имён. Гонор а, м. Стар. редк. Отч.: Гонорович, Гоноровна. [Лат. honor почет, уважение.] Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский …   Словарь личных имен

  • гонор — а, м. honneur ; пол., лат. honor. Господствующее чувство каждого француза это гонор (l honneur ), этому чувству, <говорил Наполеон> надо дать удовлетворение. РВ 1891 7 315 …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • ГОНОР — (лат. Honor) в римской мифологии персонификация почести …   Большой Энциклопедический словарь

  • ГОНОР — ГОНОР, гонора, муж. (польск. от лат. honor честь) (разг.). Чванливое высокомерие, заносчивость. Он с большим гонором. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • гонор — ГОНОР, а ( у), муж. Самомнение, заносчивость. Человек с гонором. Сбить г. с кого н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • ГОНОР — (Honos, Honor), в римской мифологии персонификация почести, служащей наградой за виртус (мужественность и доблесть). е. ш. (Источник: «Мифы народов мира».) …   Энциклопедия мифологии

  • Гонор — (лат. – честь) – это отрицательное нравственное качество личности, выражающееся как тщеславие, повышенное самомнение и самолюбие, заносчивость, зазнайство, высокомерие и амбициозность. Так понимают это слово сегодня. Произошло оно от имени… …   Основы духовной культуры (энциклопедический словарь педагога)

  • ГОНОР — а ( у); м. [от лат. honor честь] Самомнение, заносчивость, спесь. Человек с гонором. Держать себя с гонором. Откуда у тебя такой г.? Сбить с кого л. г. (заставить держаться скромнее, уважительней к другим; поставить на место). * * * ГОНОР ГОНОР… …   Энциклопедический словарь

  • ГОНОР — Задать гонор кому. Пск. Отчитать кого л., устроить нагоняй кому л. СПП 2001, 30. Поставить гонором. Пск. Проявить высокомерие; заупрямиться. ПОС 7, 81 …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»