-
41 год
м.yearребёнку год — the child* is one (year old)
он зарабатывает 2000 рублей в год — he earns two thousand roubles a year, или per annum
через три года — in three years, in three years' time; ( спустя три года) three years later; ( с сегодняшнего дня) three years hence
детские годы — childhood sg., the days of one's childhood
в старые годы — in (the) olden days, in days gone by
они не видались годы — they have not seen each other for years, it is years since they last met
шестидесятые, восьмидесятые и т. п. годы — the sixties, the eighties, etc.
пятидесятые годы прошлого века — the 1850s, the eighteen fifties
гражданский год — legal / civil year
солнечный год астр. — solar year
учебный год — academic year; ( в школе) school year
отчётный год — financial / fiscal year year
урожайный год — good* year for the crops, productive year, bumper crop year
неурожайный год — year of bad* harvest, year of dearth; lean year (тж. перен.)
♢
круглый год — the whole year round, all the year roundвстречать Новый год — see* the New Year in, celebrate New Year's Eve
из года в год — year in, year out; year after year
в годах — middle-aged, advanced in years
не по годам (о развитии и т. п.) — beyond one's years
быть умным не по годам — be wise beyond one's years; have an old head on young shoulders идиом.
без году неделя разг. — just recently, the other day
-
42 год
-а (-у), προθτ. в -у, о -е, πλθ. годы κ. года, γεν. годов κ. лет а.1. χρόνος, χρονιά, έτος•новый год ο καινούριος χρόνος, το νέον έτος•
астрономический год αστρικό έτος•
текущий год το τρέχον έτος•
солнечный -ηλιακό έτος•
хозяйственный, бюджетный οικονομικό έτος•
учебный год εκπαιδευτικό έτος, εκπαιδευτική χρονιά•
урожайный год χρονιά μεγάλης σοδειάς, καρπερός χρόνος•
круглый ολόκληρο χρόνο, ολοχρονίς•
из -а в год από χρόνο σε χρόνο•
в будущем -у τον ερχόμενο! χρόνο, την άλλη χρονιά, το επόμενο έτος•
в прошлом -у τον περασμένο χρόνο, το παρελθόν έτος•
который ему -? πόσων χρονών είναι αυτός;•
ему пошел двадцатый год αυτός μπήκε στα είκοσι χρόνια•
через год μετά από ένα χρόνο,• три -а тому назад πρίν τρία χρόνια•
с новым -ом (ευχή) καλή χρονιά•
без году неделя πριν λίγο (χρόνο)•
год от -у κ. год от -а από χρόνο σε χρόνο•
на год σ’ ένα χρόνο•
за год για ένα χρόνο ή για το χρόνο•
с -у на год από τον ένα χρόνο στον άλλο.
2. πλθ. -ы δεκαετία•шестидесятые -ы η έβδομη δεκαετία•
люди сороковых годов άνθρωποι της πέμπτης δεκαετίας.
3. πλθ. года κ. годы, γεν. -ов περίοδος χρόνου, καιρός•детские -ы τα παιδικά χρόνια,η παιδική ηλικία•
-ы гражданской войны τα χρόνια (ο καιρός) του εμφυλίου πολέμου•
старые -ы τα παλιά χρόνια, Ό παλιός καιρός.
εκφρ.он в -ах – αυτός είναι ώριμος, στην ηλικία που πρέπει•не по -ам – δεν έφτασε στα χρόνια,είναι ανωρίμαστος•год на год не приходится – οι καιροί δε μοιάζουν (δύσκολη είναι η πρόβλεψη τί θά συμβεί). -
43 назад
1) ( в обратном направлении) rǘckwärts; zurück2) ( обратно) wíeder- (опр. сл.), zurück- (опр. сл.)наза́д! — zurück!
отда́ть наза́д — zurückgeben (непр.) vt
верну́ться наза́д — wíederkommen (непр.) vi (s)
3) ( раньше) vor, zurückде́сять лет тому́ наза́д — vor zehn Jáhren
ро́вно год тому́ наза́д — héute vor éinem Jahr
не́сколько лет наза́д — ein paar Jáhre zurück
-
44 назад
geriye* * *1) geri; geriyeназа́д! — geri!
перевести́ часы́ наза́д — saati geriye almak
2) arkaya, geriyeотки́нуть го́лову наза́д — başını arkaya atmak
3) geri; geriyeвзять свои́ слова́ наза́д — sözünü geri almak
положи́ть что-л. наза́д — (yerli) yerine koymak
он потре́бовал кни́гу наза́д — kitabı geriye istedi
4) önceгод (тому́) наза́д — bir yıl önce
-
45 год назад
-
46 назад
идти́ наза́д — zurückgehen
огляну́ться наза́д — zurückblicken
2) о времени тж. тому́ наза́д vor Dгод наза́д — vor éinem Jahr
Мы прие́хали два ме́сяца, две неде́ли наза́д. — Wir sind vor zwei Mónaten, vor zwei Wóchen ángekommen.
Э́то бы́ло мно́го лет тому́ наза́д. — Das war vor víelen Jáhren.
-
47 год назад
ngener. (тому) hace un año -
48 тот
[tot] pron. e agg. dimostr. (f. та, n. то, pl. те)1.1) quelloв то время (в ту пору) — allora (a quel tempo, a quell'epoca)
на той неделе — (a) la settimana scorsa; (b) la prossima settimana
"Да он не в этот дом вошёл, а вон в тот" (И. Гончаров) — "Ma non è questa la casa in cui è entrato, è quella lì" (I. Gončarov)
2) quello, colui, ciò ( o non si traduce)тот, кто — colui che
то, что — ciò che
всё то, что — tutto ciò che
это тот, кто... — è quello che... (è colui che)
я хорошо запомнил то, что он сказал — mi ricordo bene quel che ha detto
"Что случилось, того уж не поправишь" (А. Чехов) — "Quel che è stato è stato" (A. Čechov)
"Кто жил и мыслил, тот не может в душе не презирать людей" (А. Пушкин) — "Chi visse e meditò, in cuor suo non può fare a meno di disprezzare gli uomini" (A. Puškin)
это тот (из двух), который играет на рояле? — è quello che suona il pianoforte?
ты знаешь (того), кто на ней женился? — conosci quello con cui si è sposata?
я видел (то), что он написал — ho visto ciò che ha scritto
вот (тот) дом, который они хотят купить — quella è la casa che vogliono comprare
это (то) письмо, о котором я тебе говорил — è la lettera di cui ti ho parlato
это (та) девушка, в которую он влюблён — è la ragazza di cui è innamorato
это (те) книги, которые оставил ему отец — sono i libri ereditati dal padre
3)тот же (самый) — stesso, medesimo, già citato
несмотря на то, что — nonostante, benché
тем не менее — tuttavia (ciò non di meno, ciònonostante)
перед тем, как — prima di
благодаря тому, что — grazie a
ввиду того, что — visto che
в то время, как — mentre
по мере того, как — man mano che (nella misura in cui)
по мере того, как пёс старел, его глаза становились всё грустнее — man mano che il cane invecchiava, i suoi occhi diventavano sempre più tristi
после того, как... — dopo che (una volta che)
после того, как все заснули — una volta che tutti dormivano
5) pron.:"Он оглянулся на Варвару, та сидела, закрыв лицо руками" (Д. Григорович) — "Guardo Varvara: lei stava lì, con il viso nascosto tra le mani" (D. Grigorovič)
у него мало друзей, да и те далеко — ha pochi amici e anche quei pochi sono lontani
"Те шепчутся, а те смеются меж собой" (И. Крылов) — "Gli uni parlocchiano, altri ridono tra loro" (I. Krylov)
6) si tratta di"Кто-то постучал в дверь. То была Марианна" (И. Тургенев) — "Qualcuno bussò alla porta. Era Marianna" (I. Turgenev)
"То слёзы бедных матерей" (Н. Некрасов) — "Furono lacrime di povere madri" (N. Nekrasov)
2.◆то ли дело лето: тепло! — in estate si sta molto meglio
тому назад — fa
и тот, и другой — tutti e due (l'uno e l'altro)
до того, что... — al punto di
он до того крепко спал, что не слышал будильника — dormiva così sodo da non aver sentito la sveglia
не то, чтобы... — non tanto... quanto
она была не то, чтобы красива, но обаятельна — non è che fosse bella, ma era piena di fascino
"Покойный дед был человек не то, чтобы из трусливого десятка" (Н. Гоголь) — "Il nonno, buon'anima, non era un pusillanime" (N. Gogol')
ни то, ни сё — né carne né pesce
"Всё не то, ребята!" (В. Высоцкий) — "Non ci siamo, ragazzi" (V. Vysockij)
-
49 Д-426
ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТЙ ДУШУСЕРДЦЕ obs) (с кем, на ком) collVP subj: human1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxingX отвёл душу (с Y-ом (в Z-e)) = X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y)X eased his mind (by talking to Y (doing Z)) X relieved tension (by doing Z) X calmed himself (by talking to Y (doing Z)) (in limited contexts) X got it off his chest X blew off steam....Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием (молитвой): «Каждому своё, пускай отведёт душу» (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers (praying). To each his own, let her unburden herself' (3a).Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Taking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).2. (на ком-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: II X отвёл душу (на Y-e) = X vented (let out) his feelings (frustration etc) on YX took it out on Y....Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a). -
50 З-140
ЗМЕЯ ПОДКОЛОДНАЯ rather folk, usu. rude, derog NP sing only usu. this WO (often used when addressing a person, usu. a woman) an insidious, dangerous persona snake in the grassa viper (when addressing s.o.) you snake in the grass you viper.«Лариосика постиг ужасный удар... Милочка Рубцова, на которой, как вы знаете, он женился год тому назад, оказалась подколодной змеёй» (Булгаков 3). "Lariosik has had a most terrible blow.... You know he married Milochka Rubtsova a year ago Well, she has turned out to be a snake in the grass!" (3a).(Ананий:) Молчи уж, по крайности, змея подколодная! (Писемский 1). IA.:) At least hold your tongue, you viper! (1a). -
51 отвести душу
• ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll[VP; subj: human]=====1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]⇒ X got it off his chest; X blew off steam.♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отвести душу
-
52 отвести сердце
• ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll[VP; subj: human]=====1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]⇒ X got it off his chest; X blew off steam.♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отвести сердце
-
53 отводить душу
• ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll[VP; subj: human]=====1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]⇒ X got it off his chest; X blew off steam.♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отводить душу
-
54 отводить сердце
• ОТВОДИТЬ/ОТВЕСТИ ДУШУ <СЕРДЦЕ obs> (с кем, на ком) coll[VP; subj: human]=====1. (с кем, в чём) to relieve o.s. of emotional stress, find a sense of calm, soothe o.s. by having a frank conversation with s.o. or doing sth. relaxing: X отвёл душу (с Y-ом < в Z-e>) - X unburdened himself (his heart, his soul) (to Y); X eased his mind (by talking to Y < doing Z>); X relieved tension (by doing Z); X calmed himself (by talking to Y < doing Z>); [in limited contexts]⇒ X got it off his chest; X blew off steam.♦...Впервые за их недолгую, но богатую событиями совместную жизнь Пётр Васильевич постеснялся перебить жену за этим её занятием [молитвой]: "Каждому своё, пускай отведёт душу" (Максимов 3). For the first time in their brief but eventful life together, Pyotr Vasilievich hadn't the heart to interrupt his wife at this occupation of hers [praying]. "To each his own, let her unburden herself" (3a).♦ Мне захотелось отвести с ним душу, и я, взяв его под руку, отделил от компании (Искандер 4). I had an urge to unburden my heart to him. Ikking him by the arm, I drew him apart from the company (4a).2. (на к ом-чём) to relieve o.s. of intense anger, frustration etc by directing it at some innocent person or thing: || X отвёл душу (на Y-e) - X vented (let out) his feelings (frustration etc) on Y; X took it out on Y.♦...Полицейские отводили душу на жёнах забастовщиков, которые пытались пробраться к воротам... (Эренбург 4). The gendarmes vented their feelings on the wives of the strikers who tried to get through to the gates... (4a).♦ Снова в директоре взыграла жёлчь. Старший сын Роман год тому назад ушёл из семьи. Отец отводил душу на младших (Олеша 2). The father's bile rose. Roman, his eldest son, had left home a year earlier. The father was taking it out on his younger sons (2a).Большой русско-английский фразеологический словарь > отводить сердце
-
55 змея подколодная
• ЗМЕЯ ПОДКОЛОДНАЯ rather folk, usu. rude, derog[NP; sing only; usu. this WO]=====⇒ (often used when addressing a person, usu. a woman) an insidious, dangerous person:- a viper;- [when addressing s.o.] you snake in the grass;- you viper.♦ "Лариосика постиг ужасный удар... Милочка Рубцова, на которой, как вы знаете, он женился год тому назад, оказалась подколодной змеёй" (Булгаков 3). "Lariosik has had a most terrible blow.... You know he married Milochka Rubtsova a year ago Well, she has turned out to be a snake in the grass!" (3a).♦ [Ананий:] Молчи уж, по крайности, змея подколодная! (Писемский 1). [A.:] At least hold your tongue, you viper! (1a).Большой русско-английский фразеологический словарь > змея подколодная
-
56 her
örtl. сюда; von oben her сверху; von unten her снизу; hin und her туда и сюда; F her damit! давай сюда!; Geld her! гони монету!; zeitl. ein Jahr her год (тому) назад; ( es ist) schon lange her уже давно, с давних пор; weit -
57 с бородой
(об анекдоте, шутке и т. п.) прост., ирон., шутл.lit. joke with a beard; joke which has grown whiskers; stale (trite) joke; cf. chestnut; Joe MillerБургомистр.
Бывало, рассказываешь анекдот, все смеются, а он бороду показывает. Это, мол, анекдот старый, с бородой. (Е. Шварц, Дракон) — Burgomaster. There were times when I would tell a funny story and everyone would laugh, and he would point to his beard. As if my joke were an old one, with a beard.Гратиотти рассказал анекдот,... но анекдот, как говорят, был с бородой. Его Соболев слышал впервые по меньшей мере год тому назад. (Г. Марков, Грядущему веку) — Gratiotti told a joke. It had grown whiskers, as they say. Sobolev had first heard it at least two years ago.
-
58 шахте
шахтешахта (мланде кӧргӧ поянлыкым лукшо предприятий, тыгак лукмо вер)Шахтышке волаш спускаться в шахту.
(Элвай) ик ий ондак шахтыште пашам ыштымыж годым кӱ дене пызырналтын. И. Васильев. Год тому назад, работая на шахте, Элвай попал под камень.
-
59 лето
1) (время года) літо, ум. літко, літечко. [Літечко моє святе минуло хмарою (Шевч.)]. Жаркое, дождливое -то - палюче, дощовите (мокре, мочливе) літо. Засушливое, бездождное -то - посушне (засушливе, сухе) літо, сухоліття (-ття). Урожайное, благоприятное -то - (добре) поліття, (добрий) політок (-тку). Бабье -то - бабине літо. -то красное - літо (літечко) красне (любе). [Літечко любе на то (щоб співати) (Гліб.)]. Начало -та - початок (-тку) літа, (будущего) заліток (-тку), (чаще во мн. ч.) залітки (-ків). [Не зоставляй сіна на залітки, а то бува миші перегризуть (Вовч.)]. Середина -та - половина літа, межінь (-жени); см. Межень 1. В разгаре -та - в гарячу літню пору, в розгарі літа, в розповні літа. Летом - см. отдельно. Каждое -то - що-літа, що-літка, літо крізь літо. В это - то - цього літа, цьогорічного літа. В прошлое, прошедшее -то, прошедшим -том - того літа, торішнього літа. В будущем -те - наступного (прийдешнього) літа, на той рік улітку. Этого - та, прошлого -та - сьоголітній, тоголітній. [Цього літа суниці солодші за тоголітні (Брацлавщ.)]. Погода в это -то была благоприятна - година цього року була погідна (погожа), (для растительности) цього року було добре поліття (напр. на яблука). Сколько лет, сколько зим (не виделись)! - скільки літ, скільки зим (не бачилися)! Проводить, провести -то - перебувати, перебути літо и см. Летовать. Остаться на -то (до нового урожая и т. п.) - зостатися на літо, залітувати(ся). [Придбали дров на зиму, а вони й залітуються (Вовч.)];2) (год) рік (р. року), літо. В -то от сотворения мира 5508-ое - в літо від початку (від сотворення) світу 5508-ме. В -то по Рождестве Христовом 15… - в літо по Різдві Христовому 15…, (стар.) року божого 15…, (архаич.) літа господня 15… [Року божого 1596 (Л. Зизаній)]. -та - роки (р. років), літа (р. літ). [Всього одним один синок за десять років, а то все дочки (Мирний). Чимало літ перевернулось, води чимало утекло (Шевч.)]. Через столько-то лет, спустя столько-то лет - за стільки-то років (літ), по стількох-то роках. По истечении десяти лет - по десятьох роках, як (коли) вийшло (минуло, збігло, спли(в)ло) десять років (літ). [Головні його біографи писали тоді, як уже літ сто збігло після поетової смерти (Крим.)]. Столько-то лет тому назад - стільки-то років (літ) тому, перед стількома-то роками. [Перед тридцятьма роками німецька соціял- демократія була малою партією (Грінч.)]. Лет (с) пятьсот, полтораста тому назад - років (літ) (з) п'ятсот, (з) півтораста (півтори сотні) тому (буде). [Вже буде літ п'ятсот тому, - на край шотландський вільний війною йшов король Едвард (Л. Укр.)]. Раз в сто лет - раз на сто років (літ). Опыт десяти лет - досвід десяти років (літ), десятирічний (десятилітній) досвід. Несколько лет существующий, -ствовавший, продолжающийся, -должавшийся и т. п. - кількарічний, кількалітній;3) Лета (о возрасте) - роки (р. років), літа (р. літ); (годы) літа (ум. літка), вік (-ку) и віки (-ків), доба; срвн. Год 2 и Возраст. [Я виховував її до шости років (Кандід). За старечих Хафизових літ (Крим.). Віку молодого ще був парубок (Кон.)]. Стольких-то лет - стількох-то років (літ), стількох-то літ віку, стільки-то років мавши, (реже) по такому-то році (літі), (о молодых ещё) по такій-то весні. [Її донька Кунігунда, сімнадцяти років (Кандід). Дівчина двадцяти кількох літ віку (двадцати с чем-то, с небольшим лет) (Франко). Зараз по шістнадцятому літі пішла я за Данила (Кониськ.). Меншу, по другій весні, дівчинку забавляє нянька (Коцюб.)]. Сколько ему лет? - скільки йому років? скільки він має років? скільки йому віку? який він завстаршки? [Віку йому, хто його й зна, скільки й було (Еварн.)]. Ему столько-то, ему было столько-то лет (от-роду) - йому (він має, йому було (він мав) стільки-то років, стільки-то літ (віку). Ему было около двадцати лет - йому літ до двадцятьох (до двадцятка) доходило (добиралося). Женщина тридцати лет - тридцятилітня жінка, жінка тридцяти років, літ (віку), жінка, що має тридцять років. Он умер двадцати лет - він помер двадцятьох років, по двадцятому році, двадцять літ мавши. Человек лет пятидесяти - людина літ п'ятдесятьох, літ під п'ятдесят. В возрасте семи лет - сьоми років, літ (віку), по сьомому році, по сьомій весні. В десять лет, десяти лет он свободно говорил на трёх языках - в десять років (десять років мавши, по десятому році) він вільно розмовляв трьома мовами. В двадцать лет жизнь только начинается - у двадцять років (по двадцятому році, з двадцятьох років) життя допіру починається. Каких лет, в каких -тах - якого віку, яких літ. [Розпитай у нього, яка Октавія, якого віку (Куліш)]. Он ваших и т. п. лет - він вашого и т. п. віку, ваших літ, у ваших літах (літях), він годами такий буде як ви, він як ви завстаршки (устаршки, завстарішки); він вашої верстви (доби), (диал.) він у вашу діб, він у одну діб з вами. [Він як Данило устаршки (Хорол.). Така завстарішки, як я (Хорол.)]. Исполнилось столько-то лет кому - вийшло (минуло) стільки-то років (літ) кому. [Мені сім літ минало, а їй либонь минуло двадцять літ (Л. Укр.)]. Более ста лет кому - понад сто років (літ) кому, за[понад]столітній хто. В ваши - та - у ваших літах; як на ваші роки (літа). [У ваших літах я все це знав (Київ). Як на ваші літа ви ще зовсім молоді (Київ)]. Он кажется старше своих лет - він видає(ться) старішим за свої літа, від свого віку. Ему нельзя дать его лет - він видає(ться) молодшим за свої літа. В цвете лет, в цветущих -тах - в розц[к]віті віку. -ми, по -там - на літа, віком. [У старости беруть двох родичів молодого, на літа не молодих (Грінч. III). Віком він уже не молодий (Київ)]. Под бременем лет - під вагою (тягарем) (прожитих років. Молодые -та - молодий вік, молоді літа, молодощі (-щів и -щей). [Чи є в життю кращі літа та над молодії? (Л. Укр.). Мені стало жалко самого себе - моїх молодощів минулих (Грінч.)]. Человек молодых лет - людина молодого віку, віком (літами) молодий, на літа молодий. В молодых -тах - молодого віку, за молодого віку, за молодих літ, у молодому віку, у молоді роки, замолоду. [Мати служила молодого віку (Мирний). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.)]. С молодых лет - з молодого віку, з молодих літ, з-замолоду, змолоду. С малых лет - змалку, змалечку. С самых ранних лет - з малого малечку, з самісінького малечку, з пуп'яночку. [Таким був змалечку, таким зоставсь і до старости (Гр. Григ.). З самісінького малечку не зазнала я добра (Полтавщ.)]. В немолодых -тах - немолодого віку, в немолодих літах (літях). [Оженився він удруге в немолодих уже літях (Переясл.)]. Средних лет - середнього віку, середніх літ, середній, середовий (чоловік и т. п.). [Ой, маленьких потопила (орда), старих порубала, а середніх чоловіків у полон погнала (Пісня)]. В -тах - у літах, (з)літній, під літами, підійшлий, дохожалий, підстаркуватий, підстарий, підтоптаний; (о парне, девушке, достигших брачных лет) літній, дохожалий, дохожий. Молодіжі нема - все старі або літні люди (Грінч.). Літній чоловік (Київщ.). Баба Оксана була під літами, та ще кріпка собі жінка (Грінч.). По шинку походжував підійшлий уже жид з гарним животиком (Франко). Дівка вже дохожала, не сьогодня-завтра заміж піде (Сл. Гр.). Дівка вже дохожа - пора сватати (Борзенщ.)]. Зрелые -та - мужні (дозрілі) літа, дійшлий (дозрілий) вік. В зрелых -тах - у мужніх літах. Пожилые -та - літній вік, дохожалість (-лости), підстаркуватість (-тости). [Не вважаючи на свою дохожалість, вона любила молодитись (Н.- Лев.)]. Преклонные -та - похилий вік, похилі літа, давній вік, старі віки, старощі (-щів и -щей). [Ще-ж бо ти на світі у похилих літях не зовсім одиниця (Куліш)]. Преклонных лет - похилого віку, давнього віку. [Давнього віку людина був той Сулейман (Леонт.)]. На старости лет, на склоне лет - на старости-літя[а]х (диал. -літьох), в старих віках, на схилі віку. [Наш директор на старости-літях зовсім навісніє (Крим.). Довелося їй на старости- літах збідніти (Федьк.). Добре у молодому віку, а в старих віках кепсько (Гуманщ.)]. Войти в -та - дійти (мужніх, дозрілих) літ, дійти дозрілого віку. Он не достиг ещё требуемых лет, не вышел -тами - він ще літ не дійшов (не доріс), він ще літами (годами) не вийшов, йому ще літа (роки, года) не вийшли. [Меншая сестра літ не доросла (Метл.). Піп не хоче вінчати: ще, каже, йому года не вийшли (Г. Барв.)]. Он уже не в тех -тах, когда - він уже з тих літ вийшов, коли; йому вже з літ вийшло. [Роди, бабо, дитину, коли бабі з літ вийшло (Номис)]. -ми ушёл, а умом не дошёл - виріс, а ума не виніс; виріс до неба, а дурний як (не) треба (Приказки);4) південь (-дня); см. Юг;5) см. Летник 1;6) тепло; см. Тепло, сщ.* * *лі́то -
60 Jahr
n год; pl. годы, года, лета; 2 -4 Jahre два - четыре года; ab 5/viele Jahre пять/много лет; im... Jahre в... году; ein halbes Jahr полгода; ein ganzes Jahr a. круглый год; in einem Jahr через год; jedes Jahr a. ежегодно; in den ersten Jahren в первые годы; einige Jahr später несколькими годами позже; nach vielen Jahren спустя много лет; Jahr für Jahr из года в год; von Jahr zu Jahr год от года; vor 5 Jahren пять лет тому назад; bei Jahren в летах; die neunziger Jahre девяностые годы
См. также в других словарях:
НАЗАД — НАЗАД, нареч. 1. В направлении, противоположном предшествующему движению, в обратном направлении; ант. вперед. Шаг вперед, два шага назад (заглавие книги В.И.Ленина, 1902 г.). || По направлению к задней стороне чего нибудь, в обратную сторону;… … Толковый словарь Ушакова
Назад в будущее (кинотрилогия) — Назад в будущее. Трилогия Back To The Future Trilogy Жанр приключенческая фантастическая комедия Режиссёр Роберт Земекис … Википедия
Назад в будущее — Назад в будущее. Трилогия Back to the Future Trilogy … Википедия
НАЗАД — НАЗАД, нареч. 1. В обратном направлении. Оглянуться н. (также перен.: вспомнить то, что было). 2. На прежнее место, обратно. Положить взятую вещь н. Отдать н. что н. 3. Раньше, прежде. Год н. или год тому н. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов … Толковый словарь Ожегова
год — без году неделю, без году неделю на свете живет, в летах, в цвете лет, войти в года, входить во все года, дать кому .. сколько л. лет, за много лет тому назад, лета, на старости лет, промаяться год, промаячить год, с малых лет, средних лет,… … Словарь синонимов
ГОД — В год раз [по завету (по обещанью)]. Кар. (Ленингр.)., Орл., Пск., Сиб. Шутл. Очень редко. СРГК 2, 95; СОГ 1989, 154; ПОС 7, 40; Верш. 4, 182. Год в год. Урал. Об одногодках. СРНГ 6, 265. Год годенский. Разг. Устар.; Твер. Целый год, в течение… … Большой словарь русских поговорок
назад — нар., употр. наиб. часто 1. Если вы идёте, едете и т. д. назад, значит, вы двигаетесь в направлении, противоположном тому, в котором двигались до этого. Мы дошли до залива и повернули назад. вперёд 2. Если вы идёте, возвращаетесь и т. д. назад,… … Толковый словарь Дмитриева
Год — мера времени, так называемый промежуток времени, в течение которого Земля совершает полный оборот около Солнца по своей орбите. Так как на этой орбите существует несколько точек, от которых в разных случаях всего удобнее считать начало Г., и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Год, мера времени — т. н. промежуток времени, в течение которого Земля совершает полный оборот около Солнца по своей орбите. Так как на этой орбите существует несколько точек, от которых в разных случаях всего удобнее считать начало Г., и точки эти от действия… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Назад в будущее (фильм) — Эта статья посвящена первому фильму кинотрилогии «Назад в будущее» Назад в будущее Back to the Future … Википедия
Назад в будущее (герои трилогии) — Эта статья посвящена героям трилогии Назад в будущее «Назад в будущее» кинематографическая эпопея в трёх частях о путешествиях во времени, описывающая альтернативные реальности маленького американского городка Хилл Вэлли и нескольких проживающих … Википедия