-
1 кус
1) кус (-са), шмат (-та); срвн. Кусок. [Не тягни, Ониську, вуса до Іванового куса (Номис). За шмат гнилої ковбаси у вас хоч матір попроси, то віддасте (Шевч.)];2) (откус) кус. [Хліба на два куси].* * *шмат, кус -
2 кусок
Кусочек1) (часть чего-л.) шматок (-тка), шматочок (-точка), кусок (-ска), кусень (- сня), кусочок (-чка), кусник (-ка), кусничок (-чка), (зап.) штука, штученька, кавалок (-лка), кавалочок (-чка), кавальчик (-ка). [Проханий шматок горло дере (Приказка). Миска пшона, кусок сала, то до мене вся приправа (Пісня). Кусок полотна (Полт.). Відвалив криги оттакий кусень (Казка). І розірвав свою міцну присягу, мов кусничок гнилої шовковинки (Куліш). Іцка розірвало на штуки (Франко). Живцем порубали на штуки (Маковей). Білі пальці - на кавальці, а рученьки - на штученьки (Пісня). То і курку, і печеню, і кавалок кишки, все, що було у торбині, стеребив до кришки (Рудан.)]. Лакомый -чек - ласий шматочок. -сок кожи - шкурат, шкураток (-тка). [Дметься мов шкураток на вогні (Квітка)]. -сок дерева, железа - кусок дерева, заліза. -сок мыла - брусок (-ска) мила. В мелкие -ки - на шмаття, на шкамаття, на к[г]амуз, вдрізки, на дрізки, на (в) скалочки, (пров.) на канцурки, на ґанзур; срвн. Вдребезги. [Вхопив мене і розтерзав на шмаття (Куліш). На шкамаття шматували тіло (Франко). Строщити на дрізочки (Номис). Розіб'ю в скалочки отой каламарчик (Г. Барв.). Так той меч на канцурки й розскочився (Манж.). Солому б'є на ґанзур (Сл. Гр.)]. Резать на - ки - кришити, краяти, батувати; срвн. Резать, Крошить. Составлять из -ков - штукувати. [Штукована спинка в палятурці (Звин.)];2) (ломоть) скиба, скибка, скибочка, кусок, кусень, шматок, луста, лустка, лусточка, партика, (диал.) кімса, ламанець, минтус. [Відрізав скибку хліба і грубо посолив її (Коцюб.). Скибка кавуна, дині. Бог дав роток, дасть і кусок (Номис). Добрий кусень лежав у нього за пазухою (Франко). Хліба шматок дасть біг (Номис). Хоч яшна луста, та пшеничне слово (Номис). Лустку хліба посолю (Кониськ.). Іди робити на хліба партику (Сл. Гр.). Пастух за ворота, кімса в його коло рота (Номис). Ішов старець по долині з ламанцями у торбині (Гліб.)]. -чек (ломтик) сала - кришеник. [На стіл повну миску сала кришениками (Кониськ.)]. Он имеет -сок хлеба - він шматок хліба має; він живе в достатках, він не знає біди;3) (клочок) клапоть (-птя), клаптик, латка, латочка, скибка, скибочка. [Купив клаптик землі (Грінч.). Вихопив з моїх рук папір, порвав і, ховаючи клаптики, кинув на мене погляд повний гніву (Васильч.). Велике щастя - латочка землі (Коцюб.). Крутиться один з одним на своїй скибці (Коцюб.)];4) (о твёрдой массе) грудка, грудочка, дріб (р. дробу), дрібок (-бка), дрібочок (-чка). [Цур дурня та масла грудка! (Номис). Грудочка соли (Сл. Гр.). Дріб соли, дріб! (Веснянка). Дайте соли два дрібочки, посолити огірочки (Пісня). Доволі кинуть курева дрібочок (Л. Укр.)]. -сок, -сочек сахара, мела, льда - грудка, грудочка цукру, крейди, льоду;5) -сок (материи: штука) - штука, (полотна: скаток) сувій (-вою). [Прийшов мужик до крамниці, сукно оглядає, перекинув штук із двадцять, все не добирає (Рудан.)].* * *1) шмато́к, -тка́, кусо́к, -ска́; шмат, ку́сень, -сня, ку́сник; диал. кава́лок, -лка; ( комок) гру́дка; ( клочок) кла́поть, -птя; ( ломоть) ски́ба, ски́бка\кусок хле́ба — а) прям. шмато́к (кусо́к; ку́сень, ку́сник; ски́ба, ски́бка) хлі́ба; б) перен. шмато́к (кусо́к) хлі́ба
2) (отрез, штука ткани) шту́ка, суві́й, -во́ю, кусо́к; поста́в, -у -
3 мило
нрч. любо, мило, (не только ум.) любенько, миленько; (приятно) утішно; (любезно) люб'язно, ґречно; (благосклонно) ласкаво; (красиво, хорошо) гарно. [Соловейко на калині так лящить, аж серцю любо (Франко). Осміхнулася любенько (Самійл.). На тебе дивитися мило (Метл.). Миленько Ганна подивлялася на панянку (Свидниц.)]. Он принял нас очень -ло - він прийняв (привітав) нас дуже люб'язно (дуже ґречно, дуже ласкаво). Она одевается очень -ло - вона вбирається гарно-мило (дуже чепурно, гоже, дуже зграбно). Она держала себя очень -ло - вона поводилася дуже любо (мило). -ло, нечего сказать! - гарно, нема чого казати! гарно, нівроку! Дорого да -ло, дёшево да гнило - за добрі гроші - то й хороше, а дешевеньке - то й поганеньке.* * *нареч.ми́ло; лю́бо; люб'я́зно, ласка́во; га́рно -
4 нотка
нотка, нота. [Олесі почулись в його голосі нотки захвату (Виннич.) Приглушені, непевні ноти гнилої моральної науки (Рада)].* * *уменьш. муз.и пр. но́тка\нотка ка пренебреже́ния — но́тка знева́ги
См. также в других словарях:
гнило́й — гнилой, гнил, гнила, гнило, гнилы … Русское словесное ударение
гнилоїд — а, ч., гнилої/да, и, ч. і ж., заст. Скнара, скупа людина … Український тлумачний словник
гнилоїда — див. гнилоїд … Український тлумачний словник
Гнило слово от гнила сердца — Гнило слово отъ гнила сердца. Ср. Всякое слово гнило да не исходитъ изъ устъ вашихъ, а только доброе для назиданія въ вѣрѣ, дабы оно доставило благодать слушающимъ. Ефес. 4, 29 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
гнило слово от гнила сердца — Ср. Всякое слово гнило да не исходит из уст ваших, а только доброе для назидания в вере, дабы оно доставило благодать слушающим. Ефес. 4, 29 … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
гнило́й — ая, ое; гнил, гнила, гнило. 1. Испорченный или разрушенный гниением; гниющий, разлагающийся. Гнилые доски. Гнилые яблоки. Гнилые нитки. Гнилые зубы. □ Крыши [изб] закиданы гнилой соломой. Тургенев, Хорь и Калиныч. || Испорченный, несвежий,… … Малый академический словарь
гнило — см. Гнилой … Энциклопедический словарь
гнило — см. гнилой; нареч … Словарь многих выражений
гнилоїдник — а, ч., заст. Скнара, скупердяй … Український тлумачний словник
Все гнило в Датском королевстве — Выражение из трагедии Шекспира Гамлет . Эти слова (в английском оригинале: Something is rotten in the state of Denmark) произносит Марцелло, с тревогой наблюдающий появление тени короля и ее встречу с Гамлетом. Выражение это применяется, когда… … Словарь крылатых слов и выражений
Похвальное слово гнило. — Хвастливое слово гнило. Похвальное слово гнило. См. ПОХВАЛА ПОХВАЛЬБА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
