-
1 глыба
снегу камня) брила, брило, груда, грудомаха.* * *бри́ла; гру́да, грудома́ха -
2 силикат-глыба
силіка́т-бри́ла -
3 силикат-глыба
силіка́т-бри́ла -
4 ком
груда, грудка, грудина, грудомаха, (катышок) балабух, (пров.) кімса, оковелок (-лка), кубаток (-тка) (собир.) кубаття (земли) груд(к)а (землі), (глыба) брила, (теста) балабух, галка, галушка, (глины) грудка, вальок (-лька), шурувалок, (волос сбитый) ковток (-тка), ковтях, ковтун, лямус, (ниток, шерсти) жмут (-та), (у горшечников: большой) кобила, (малый) пласток (-тка), (глыба воску) камінь (-меня), брила воску, (мёрзлый) мерзляк, грудка. -мья, собир. - груддя (ср. р.), груда, брилля. -мом (о вещах) - жужмом. -мом ему земля - щоб йому могила запалася; щоб йому землі на груди наложило; щоб його по смерті з землі викинуло. -мом упасть (быстро) - опукою впасти. Первый блин -мом - (ободрительно) перша (риба) не ловиться; без навички батька тяжко бити; (фф) спекли: нате люди з'їжте; перша (чарка) колом. Снежный ком - галка (грудка) снігу, сніжка. Волосы сбились в ком - волосся скімшилося, склочилося, склочіло(ся).* * *гру́дка; (ниток, шерсти, ваты) жмут; ( клубок) клубо́к, -бка́\ком в го́рле [стои́т, застря́л] — клубо́к у го́рлі [стої́ть, застря́в, застря́г]
-
5 силикат
-
6 силикат
-
7 кабан
1) (кастрированный) кабан (-на), (некастр.) кнур (-ра), (дворовой) надвірний кабан, надвірняк, (дикий) веп(е)р (-пра), (зап.) дик (-ка), (ходящий в одиночку) одинець (-нця), о[є]динак; ум. кабанчик, кабанчичок (-чка), (маленький) кабаня (-няти), кабанець (-нця); (увелич.) кабанище, кабанисько, кабанюга, кабанюка, кабаняка; (собир.) кабаняччя. Заводской -бан - кнур. Откормленный -бан - годований кабан;2) (глыба) брила;3) (толстая бутылка) ведмедик;4) (кувшин для стока патоки) банька;5) (рудная толща гнездом) брила, рудна брила;6) (техн.: блок, связь) брус (-са), (стоячий) шток (-ка).* * *1) ( дикий) [ди́кий] каба́н, -а, вепр2) (домашний) каба́н; ( хряк-производитель) кнур, -а; диал. вепр3) спец. каба́н, -а; бри́ла -
8 каменный
1) (сделанный из камня) кам'яний, камінний, (о здании, стене, ограде) мурований. [Він сів коло дверей на кам'яних східцях (Н.-Лев.). Камінная дзвіниця рівна та висока (Рудан.). Камінний Господар (Л. Укр.). Церква невеличка, але мурована (Кониськ.)]. - ный дом, -ное здание, строение, -ная постройка - мурований (кам'яний) дім (р. дому), мурований будинок (-нку), мурована будівля, кам'я[ме]ниця, мурування, муровання. [Великий мурований дім сірів на чорному небі (Коцюб.). У місті я бував - надивився там на будинки кам'яні (М. Вовч.). За літньої пори скрізь будуються в Москві нові камениці (Крим.). Літа, дощі та вітри навдивовижу вміють кришити мурування (Куліш)]. -ная дорога - брукований (буркований) шлях, брук (-ку), кам'янка. -ный мешок - тюремна (в'язнична) камера, гал. цюпа. -ный мост - кам'яний (камінний) міст. -ная ограда, стена - мурована огорожа, стіна, мур (-ру). [Кругом пожежі чорніють високі, зубчасті мури, башти (Н.-Лев.)]. Окружённый -ной стеной - обмурований. -ная посуда - кам'яний (камінний) посуд (-ду), кам'янка. -ное сердце (перен.) - кам'яне (камінне) серце. От трудов праведных не наживёшь палат -ных - за чесну працю не придбаєш палацу. Жить за кем, как за -ной стеной - жити з ким (у кого), як за кам'яною горою, як у бога за дверима (за плечима), як у батька (бога) за пазухою. Как на -ную стену надеяться - як на кам'яну гору покладатися на кого;2) (состоящий из камня, относящ. к камню) кам'яний, камінний. [Жінка і кам'яну гору пересіче (Номис)]. -ные породы - камінні породи, каміння. -ные работы - каменярські роботи (-біт). -ная смола - земна смола, асфальт (-ту). -ная соль - кам'яна (льодова) сіль (р. соли), кам'янка льодянка, льодівка, глодянка, шпак, смулець (-льцю). -ный уголь - кам'яний (земляний) вугіль (-гля), соб. кам'яне (земляне) вугля (вугілля). -ная глина - ґлей (р. ґлею). -ная глыба - кам'яна брила, кам'яне брило, кам'яна груда, (диал.) болдига. -ный лён - асбест (-ту). -ное масло - нафта. -ный мергель - ствердлий (стверділий) мергель (-лю) (рухляк). -ный мозг - ґлейовина. -ная болезнь - камінна х(в)ороба (слабість, хворість). -ный бор - каменястий (кам'я[ме]нистий) бір. -ный век - кам'яна доба, кам'яний вік (-ку);3) -ный баран, зоол. Ovis ammon - дикий (гірський) баран (-на), арґалій (муж. р.). -ный голубь, зоол. Columba Livia - гірський голуб, дикий голуб, дикар (-ря). -ное дерево, бот. Celtis australis L. - залізне дерево. -ный дрозд, зоол. Turdus saxatilis - камінний дрізд (р. дрозда). -ный дуб, бот. Quercus Robur L. var. tardiflora Czern. - озимий дуб; срвн. Дуб. -ная ласточка, зоол. Hirundo alpestris - гірська ластівка. -ная липа, бот. Ptelea trifoliata L. - камінна липа. -ный лук, -ный чеснок, бот. - а) Allium victorile L. - гадючий часник; б) Allium ursinum L. - левурда, лісовий часник. -ная мята, бот. Mellisa Calamintha L. - гірський чебрець (-цю), гірська цитринка. -ный перелом, бот. - см. Камнеломка. -ный петушок, зоол. - см. Удод. -ная пещанка, бот. Arenaria Saxatilis L. - піщанка. -ный плющ, бот. - см. Подлесник. -ный розан, бот. Cistus villosus L. - чист (-ту). -ная роса, бот. Androsace villosa L. - мшиця. -ное семя, бот. Lithospermum officinale L. - горобейник.* * *кам'яни́й; (преим. из камня) камі́нний; ( о постройке) муро́ваний -
9 косяк
1) (часть чего-либо клином) косяк (-ка). -сяк глины, соли - см. Глыба, Ком. Резать, долбить и т. п. -ком - різати, довбати и т. п. - косяка, навскіс, укосом;2) (клин земли) косяк, заріг (-рогу), заріжок (-жка);3) (дверной боковой) одвірок (-рка), (верхний) гла[о]вень, наголовень (-вня), наголовач, кубук, (оконный боковой) лутка, (зап.) варцаб, варцаба. [А наймичка у порога вхопилась руками за одвірок (Шевч.). Я за луткою, коло вікна сиджу (Г. Барв.)];4) (лошадей) косяк (-ка), табунець (-нця);5) (вставка в рубахе) клинець (-нця), кутець (-тця);6) (улей) колодка, пень (р. пня) стоян (-на);7) (сходня с судна) східня, сходень (-дня), кладка;8) (руно рыбы) табун, табунець (-нця);9) (долото) гурик;10) (снасть) кодолянка.* * *I II(гурт, стая) кося́к, -а, табу́н, -а -
10 ледяной
1) льодовий (диал. ледовий), крижаний, льодяний. [І від сліз тих гарячих розтане та кора льодовая міцна (Л. Укр.). Замерз зелений Сян, і по блискучім ледовім помості гладкий протерли шлях мужицькі сани (Франко). Крижаний будинок північної чарівниці (Васильч.)]. -ной дождь - льодяний дощ, залізний дощ. -ной каток - ковзалка, (с)кобзалка. [Нема хлопців удома, на скобзалку побігли (Звин.)]. -ная гора - крижана (льодова) гора. -ная горка - спускалка. [Вже хлопці всі давно на спускалках (Грінч.)]. -ная глыба - льодяна (льодова) брила, брила криги. -ная вода - крижана (льодова) вода, вода з кригою. -ная сосулька - мерзляк, висуля, висулька, бурулька. [Мерзляки понависали на стрісі (Хорольщ.)];2) (холодный) льодовий, крижаний, льодяний. -ная душа, -ной тон, взгляд - льодова (крижана) душа, душа-крига льодовий (крижаний) тон (погляд). [Льодовим тоном промовила (Н.-Лев.)]. -ное серце, спокойствие - льодове (крижане) серце, льодовий (крижаний) спокій (-кою). Женщина с -ным темпераментом - жінка льодового темпераменту (льодової вдачі), льодова жінка. [Усі англичанки страх які льодові (М. Вовч.)].* * *льодяни́й, крижани́й
См. также в других словарях:
Глыба — в геологии и геоморфологии: Обособленный разломами участок земной коры, отличающийся от смежных строением, направлением или скоростью вертикальных движений. Поднятые глыбы горсты, опущенные (хотя бы относительно) грабены. Экзотические … Википедия
глыба — См … Словарь синонимов
ГЛЫБА — ГЛЫБА, глыбы, жен. Огромная монолитная масса, обломок твердого неорганического вещества. Глыба льда. Каменная глыба. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ГЛЫБА — ГЛЫБА, новг. глыба, пск. глыжа, сев. и сиб. глыза, глыза жен., южн. глызка, ком, ломоть, обломок, осколыш: ком твердой земли или дернина на пашне; колышка, мерзлый ком навоза, снега с грязью и пр. Возьми ножом глыбочку медку, либо глызку сахару,… … Толковый словарь Даля
ГЛЫБА — ГЛЫБА, ы, жен. Большой обломок твёрдого вещества. Каменная г. Г. льда. | прил. глыбовый, ая, ое (спец.). Глыбовая россыпь. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
глыба — массив сплошная масса целик (геол.) [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность Синонимы массивсплошная массацелик EN block … Справочник технического переводчика
глыба — Обломок горной породы поперечником более 1 м … Словарь по географии
глыба — укр. глиба. Родственно лат. glēba глыба земли, комок, шарик . Далее, возм., к глуда; см. Перссон 933; Бернекер 1, 310; Остен – Сакен, IF 33, 215; Брандт, РФВ 22, 119; Буга, РФВ 67, 238. По мнению последнего, сюда же лит. glùmeris коврига, краюха … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
глыба — Общеслав. Суф. производное от той же основы, что и диал. глуба «ком, глыба», лат. globus (см. глобус) … Этимологический словарь русского языка
Глыба (значения) — Глыба в геологии и геоморфологии: Обособленный разломами участок земной коры, отличающийся от смежных строением, направлением или скоростью вертикальных движений. Поднятые глыбы горсты, опущенные (хотя бы относительно) грабены.… … Википедия
Глыба — I ж. 1. Большой бесформенный обломок твёрдого вещества или плотной массы. 2. перен. То, что имеет большие размеры, неопределённую форму, неясные очертания. II м. и ж. разг. Человек, выделяющийся своими способностями в какой либо области;… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
