-
1 глумление
глум, поглум, глузування, знущання, посміх, кепкування, кпини, посміховище, поквол.* * *глум, -у; знуща́ння; глузува́ння, кепкування -
2 насмешка
над кем) насміх, насмішка, посміх (-ху), посмішка, глум, поглум (-му), поглумка, глузування, глумування, кепкування (-ння) (з кого). [З очей твоїх мигне злий насміх, гордість, глум (Франко). З посміху люди бувають (Номис). Його слова він узяв за посміх із себе і обуривсь (Крим.). Це посмішка з мене (Грінч. I). Щаслива я, ти кажеш? хіба не глум, не сором на всі люди, що ми в руках усі в нікчемної приблуди? (Самійл.). З болізним глумом вглядається в мене (Крим.). Його поглумка гірш не те лайки, - бійки (М. Вовч.)]. -ки - насміхи, посміхи (-хів) и насміх, посміх (-ху), насмішки, посмішки (-шок), поглумки (-мок), глузи (-зів), глум, поглум, глузування, глумування, кепкування (-ння, соб. и (мн.) -вання, -вань и -ваннів), (пров.) кпини (р. кпин). [Вчора ви балакали без насміхів (Крим.). Не боячись поспіхів (Крим.). Мов горох сипалися насмішки на (його) голову (Франко). Остигло й глузи людські терпіти (Грінч. II). Веселий глум (Крим.). Жарт веселий, повний глуму (Чупр.). Почали з нас сміятися; ми терпіли їх глузування довго (Грінч.). Посипались кепкування і нарікання (Стор.). Доведеться зазнати і перешкод, і кпин, і ворожнечі (Стебн.)]. В -ку - на глум, на сміх (насміх); срв. Насмех. [Сказати-б, що це на сміх написано, так ні (Грінч.)]. Делать в -ку что - робити на глум (на сміх, на посміх) що. С -кой - глузливо, глузуючи; см. Насмешливо. Это -ка судьбы над ним - це доля глузує (поглузувала) з його. Не давать, не дать проходу -ками - висміювати и висмівати, висміяти очі кому. Подвергать -кам - см. Насмехаться.* * *насмішка, насміх, -у, посміх, -у глузува́ння, по́смішка; глу́зи, -зів, глуз, -у ( редко), кепкува́ння, кпи́ни род. п. кпин; ( глумление) глум, -у, по́глум, -у, по́глумкав \насмешка ку — на сміх, на по́сміх, на глум
в \насмешка ку над кем — ( насмехаясь) глузу́ючи з ко́го ( редко над ким), кепку́ючи з ко́го (над ким)
осыпа́ть \насмешка ками — (кого) см. насмехаться
См. также в других словарях:
глумление — См … Словарь синонимов
ГЛУМЛЕНИЕ — ГЛУМЛЕНИЕ, глумления, ср. (книжн.). Действие по гл. глумиться. || Насмешка, издевательство. Выносить глумления. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
глумление — ГЛУМИТЬСЯ, млюсь, мишься; несов., над кем чем. Злобно и оскорбительно издеваться. Г. над святыней. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Глумление (фильм) — Фильм РусНаз = Глумление ОригНаз = Scorned Изображение = Жанр = триллер Режиссёр = Эндрю Стивенс Актёры = Эндрю Стивенс Шеннон Твид imdb id = 0111093 Время = Страна = США Продюсер = Сценарист = Композитор = Оператор = Компания = Бюджет = Год =… … Википедия
Глумление — ср. 1. процесс действия по гл. глумиться 2. Результат такого действия. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
глумление — глумление, глумления, глумления, глумлений, глумлению, глумлениям, глумление, глумления, глумлением, глумлениями, глумлении, глумлениях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
глумление — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;} сущ. (греч. ἀδολεσχία) 1) пустословие, пересуды, насмешки; 2)… … Словарь церковнославянского языка
Глумление — болтливость, насмешливость, пустословие … Краткий церковнославянский словарь
глумление — глумл ение, я … Русский орфографический словарь
глумление — (2 с), Пр. о глумле/нии … Орфографический словарь русского языка
глумление — болтливость … Cловарь архаизмов русского языка
