-
61 double hermeneutics
соц. двойная герменевтика, герменевтика герменевтики (по А. Гидденсу: исследование, которое включает интерпретации участников события, а также интерпретации интерпретаций этих событый исследователем-социологом)Syn:See: -
62 hermeneutics
сущ.1) фил. герменевтика (в философии 19-20 вв.: учение о понимании как о методологической основе социальных наук)See:2) соц., лингв. герменевтика (учение об истолковании текстов (преимущественно древних), первоначальный смысл которых неясен вследствие их давности или недостаточной сохранности источников; понимание достигается грамматическим исследованием языка, изучением исторических реалий и вскрытием намеков, смысл которых со временем сделался непонятным; конкретно-психологическими изысканиями и рассмотрением закономерностей формы произведения)Syn: -
63 double hermeneutics
двойная герменевтика; исследование, включающее интерпретации участников события и интерпретации этих интерпретаций исследователем-социологом.* * *двойная герменевтика; исследование, включающее интерпретации участников события и интерпретации этих интерпретаций исследователем-социологом. -
64 hermeneutics
n1. герменевтика; искусство и теория толкования древних текстов и памятников;2. метод интерпретации чужой индивидуальности, "другого".* * *сущ.1) герменевтика; искусство и теория толкования древних текстов и памятников;2) метод интерпретации чужой индивидуальности, "другого". -
65 hermeneutics
[ˌhɜːmə'njuːtɪks]1) Общая лексика: герменевтика, искусство толкования древних текстов (особ. Библии)2) Компьютерная техника: герменевтический3) Религия: герменевтика (наука о способах правильного толкования Священного Писания), интерпретации древних текстов Библии, искусство толкования -
66 Hermeneutik
сущ.1) общ. герменевтика (учение об истолковании произведения, учениe о восстановлении первоначального смысла литературных памятников, дошедших в искажённом и частичном виде, не понятных без комментариев)2) лит. герменевтика -
67 інше
ІНШЕ (лат. alteritas - відмінність) - термін, основне значення якого в античній філософії задане протиставленнями: єдине - інше, тотожне - інше; потому І. постає як принцип множинності і як принцип розрізнення. У "Парменіді" Платон дав діалектику єдиного та І., котру сприйняв неоплатонізм, а в "Тімеї" розкрив сполучення тотожного таї., фукціонування їх у космічній душі, де І. постало у вигляді принципу невпорядкованого руху. Аристпопгель розумів І. як протилежне тотожному і як відмінне. І., витлумачене онтологічно, є інобуття Д. ане розуміння І. простежується у філософських вченнях, які дотримуються неоплатоністської або об'єктивно-ідеалістичної традиції. Так, у Гегеля суще й І. "світяться одне в одному". У комунікативній філософії екзистенційного спрямування І. осмислюється у контексті взаємодії "Я" і "Ти" (Ясперс, Бубер, Левінас). Філософія діалогу Бахтина розглядає І. як "подію співбуття, в якому воно є способом людської присутності у світі, "не-алібі буття". І. тлумачиться як "Інший" Бартом як властивість буденної свідомості, котра сприймає Іншого як річ, видовище, щось відщеплене й відчужене. Дельоз вбачає в І. передусім структуру поля сприйняття, яка уможливлює вихід за межі власного простору "у несвій" ("чужий"). І. як структура є оприявненням можливого світу. Для Бодріяра це означає і "кінець соціальності", репрезентованої як "європейськість". "Втрата І." характеризує постмодерну ситуацію. У фемінізмі, що ґрунтується на засадах постструктуралізму, І. розглядається крізь призму положення Деррида про подолання логоцентризму, відповідно - фаллоцентризму попередньої культури як чужої. У постфемінізмі І. осмислюється в контексті стратегій жіночої ідентичності (на відміну від чоловічої). Історична візія І. окреслювалась іще Дильтеєм, де у часовій перспективі воно опиняється всередині сущого, що переживається, тобто визначається самою історичністю буття. Досвід "чужого" як досвід "нездоланної відсутності" (Гуссерль) є предметом феноменологічних студій. В екзистенційній онтології Гайдеггера І. осмислюється у модусі "співбуття", що, розгортаючись як сучасність, веде до зустрічі різних культурних традицій. На освоєнні "чужого" як подоланні відчуження між досліджуваним текстом і його автором акцентує увагу герменевтика Гадамера (див. герменевтика філософська). У філософській антропології і культурологічних дослідженнях концепт І. як "чужого" тлумачиться засадниче і є підставою пошуку ціннісних систем індивідуальних і колективних ідентифікацій та компаративістських описів моделей "своєї" і "чужих" культур. -
68 тлумачення
ТЛУМАЧЕННЯ - одне з понять, яким позначається смислотворча діяльність у культурі. Т. охоплює процес розуміння та його результат (трактування), а також відповідне подання та обґрунтування Е. тимологічно пов'язане зі словом "тлум" - натовп, гурт, загал, що зумовило його первинне значення: пояснення чогось "іншого" (відмінного від повсякденності та звичаєвості), що здійснюється публічно й призначається для цілої спільноти З. огляду на це, Т. вимагає посередництва обізнаного інтерпретатора та особливої ритуальності. Значимість і ступінь "закритості" того, що треба зрозуміти, визначають міру публічності Т. та ієрархічний статус посередника, який має не лише зрозуміти приховані смисли, а й зробити їх осяжними для всієї профанної спільноти. Як загальне цілісне поняття Т. було засвоєне від доби Античності подальшою герменевтичною традицією, спрямованою насамперед на осмислення сакральних текстів (екзегеза Святого Письма, кабалістика, протестантська теологія); останні пов'язували Т. з божественним натхненням, або просвітленням, що спиралося, одначе, на певні принципи й техніки інтерпретації. З розвитком герменевтики сфера її застосування десакралізується - виникають юридична та історична герменевтики, філологія, філософська герменевтика, завдяки чому поняття, що описують складний процес смислотворення уточнюються й розмежовуються. У філософії термін "Т." може виступати синонімом до екзегези, інтерпретації, розуміння, пояснення. Це пов'язано зі становленням філософської герменевтики (див. герменевтика філософська). Т. досить часто вживається у філософсько-герменевтичних текстах Дильтея, Гайдеггера, Гадамера, Рикера на позначення нерозрізненої цілості всього смислотворчого процесу, при цьому Т. не надається визначальної методологічної чи екзистенційної значущості. Т. розглядається як проміжний процес, що супроводжує розуміння і відрізняється від інтерпретації довільністю (аж до залучення інших форм знаковості). Завдяки варіативності Т. сприяє розширенню горизонту бачення "Іншого" та подальшому поглибленню розуміння.Л.Архипова -
69 hermeneutics
[͵hɜ:məʹnju:tıks] nгерменевтика, искусство толкования древних текстов (особ. Библии) -
70 Hermeneutik
f = лит. -
71 herméneutique
1. adjтолкующий тексты ( преимущественно древние); герменевтический2. fгерменевтика; толкование текстов, знаковых систем -
72 hermenéutica
f лит.герменевтика, толкование текстов -
73 ermeneutica
-
74 ermeneutica
ermenèutica f герменевтика -
75 ermeneutica
ermenèutica f́ герменевтика -
76 laintulkintaoppi
laintulkintaoppi юридическая герменевтика -
77 hermeneutics of hermeneutics
Англо-русский экономический словарь > hermeneutics of hermeneutics
-
78 hermeneutics, double
двойная герменевтика; исследование, включающее интерпретации участников события и интерпретации этих интерпретаций исследователем-социологом. -
79 classical hermeneutics
Лингвистика: классическая герменевтикаУниверсальный англо-русский словарь > classical hermeneutics
-
80 critical hermeneutics
Лингвистика: критическая герменевтика
См. также в других словарях:
герменевтика — герменевтика … Орфографический словарь-справочник
ГЕРМЕНЕВТИКА — (от греч. hermeneuo разъясняю) 1) искусство понимания как постижения смыслов и значения знаков; 2) теория и общие правила интерпретации текстов; 3) филос. учение об онтологии понимания и эпистемологии интерпретации. Г. возникла и развивалась в… … Философская энциклопедия
ГЕРМЕНЕВТИКА — 1) теория и методология истолкования текстов (“искусство понимания”); 2) течение в философии 20 в. Хотя история Г. может быть прослежена через средневековье до античности, понятие Г. в его совр. значении восходит к Новому времени.… … Энциклопедия культурологии
ГЕРМЕНЕВТИКА — (греч. hermeneutike, от hermeneuo объясняю, перевожу). Наука, объясняющая древних авторов, преимущественно же Св. Писание. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ГЕРМЕНЕВТИКА [гр. hermeneutike касающийся… … Словарь иностранных слов русского языка
Герменевтика — (греческ. ερμηνευω толкую) учение об истолковании какого нибудь произведения, установлении подлинного его смысла и точного понимания его содержания. Термин Г. применялся чаще всего в отношении библейских текстов, затем в значении учения о… … Литературная энциклопедия
герменевтика — ГЕРМЕНЕВТИКА (от греч. hermeneutike [techne] истолковательное [искусство]): 1) искусство понимания как постижение смысла и значения знаков; 2) теория и общие правила интерпретации текстов; 3) философское учение об онтологии понимания и… … Энциклопедия эпистемологии и философии науки
Герменевтика — (гр.hermeneia – ұғындыру, баяндау, түсіндіру) – кең мағынада философия мен гуманитарлық ғылымдарда ұғыну әлеуметтік болмыстың мәнін түсінудің шарты ретінде қарастырылатын бағыт. Тар мағынада – білімнің біраз салаларында (философия, әдебиет, тарих … Философиялық терминдердің сөздігі
ГЕРМЕНЕВТИКА — (hermeneutics) По гречески hermeneus означало толкователь , и слово это, возможно, происходит от имени Гермеса, посланца богов и бога красноречия. В XIX в. во всех своих применениях и определениях слово всеми воспринималось как обозначение… … Политология. Словарь.
Герменевтика — Герменевтика ♦ Hermeneute В общепринятом смысле слова толкование или поиск смысла чего либо (знака, речи, события). В более узком смысле я бы назвал герменевтическим подход, основанный на абсолютно серьезном отношении к смыслу, на стремлении … Философский словарь Спонвиля
герменевтика — экзегетика Словарь русских синонимов. герменевтика сущ., кол во синонимов: 2 • богословие (11) • … Словарь синонимов
герменевтика — и, ж. herméneutique f., нем. Hermeneutik <, лат. hermeneutica. Наука, определяющая способы и приемы толкования древних текстов, особенно библейских. Ян. 1803 1 575. Герменевтический ая, ое. Философы разделяют правдоподобие на историческое,… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
