-
1 гармон,
гармон, гармушкар.гармоника, гармошка;гармон тарт- играть на гармонике. -
2 гармоніка
I ж муз.accordion; concertinaII жгубна гармоніка — mouth organ, harmonica
гармоніка основна — fundamental harmonic, фіз. fundamental frequency
-
3 гармоніст
ч( про композитора) harmonist; (музикант, баяніст) accordion player, accordionist -
4 гармонія
-
5 гармоніка
муз.гармо́ника -
6 гармоніки
-ів; мн. ч., мат., физ.гармо́ники -
7 гармоніст
-агармони́ст -
8 гармоніум
-угармо́ниум -
9 гармонія
1) иск., филос. гармо́ния2) ( музыкальный инструмент) гармо́ника; гармо́ния, гармо́нь -
10 гармоніка
ж.harmonika, harmonia муз. інстр. -
11 гармоніст
ч. -
12 гармонія
ж.harmonia філос. -
13 гармоніка
матем.; физ. гармо́ника -
14 гармонія
астр. гармо́ния -
15 гармоніка
harmonicБеларуска-ангельскі слоўнік матэматычных тэрмінаў і тэрміналагічных словазлучэнняў > гармоніка
-
16 гармонія
ჰარმონია -
17 гармонія
згода -
18 гармон
-
19 гармонік
-
20 гармонія
См. также в других словарях:
гармонізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
гармоніст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гармоніст — а, ч. Той, хто грає на гармонії (див. гармонія II) … Український тлумачний словник
гармонія — I 1) (взаємна відповідність якостей), злагодженість, погодженість; злагода, згода (у гурті) 2) (приємне для слуху звучання), милозвучність, евфонія 3) муз. (гармонійне поєднання звуків), співзвуччя, консонанс II (музичний інструмент), гармоніка,… … Словник синонімів української мови
гармоніка — и, ж. 1) Загальна назва групи пневматичних музичних інструментів, у яких джерелом звука є металеві язички. •• Губна/ гармо/ніка духовий язичковий музичний інструмент. 2) В акустиці – складові тони, які виникають внаслідок коливання всієї маси… … Український тлумачний словник
гармонізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гармонізований — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гармонізування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гармонізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонізуватися — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
гармонійний — прикметник … Орфографічний словник української мови