в+улье

1) (значок на костях, домино, также единица счёта при различных парах) очко́

2) с.-х., сад. глазо́к

3) ( отверстие в улье) лето́к; диал. лётка

4) (каждое из отверстий в сети, в вязанье) ячея́

5) ( в тюремной двери) глазо́к

6) анат. у́стье

1) (мн. ч.: о́чки, очок, о́чка) уменьш. глазо́к, гла́зки, глазёнки

2) (на игральных картах, костях домино) очко́

3) ( отверстие) очко́; ( в улье) с.-х. лето́к, диал. лётка

4) ( зачаточная почка у картофеля и плодового дерева) с.-х., сад. глазо́к, очко́

5)

1) уменьш. (мн. ч. сно́зи, род. - сніз) тонкие перекладины в улье для поддерживания сотов

2) поперечные связи в ярме

1) тонкие перекладины в улье для поддерживания сотов

2) поперечные связи в ярме

1) клетка

2) келья, палата; отсек (в корабле, самолёте и т. п.)

3) ящик (стола, бюро)

4) ячейка (памяти в компьютере, в аккумуляторе, батарее питания, в организации, партии), сота (в улье, в мобильной связи)

1) gener. magazīna, veikals, medus telpa (stropā) (в улье), pārdotava

2) obs. tirgotava

3) milit. magazīna (labības)

* * *

tirgotava, veikals; noliktava; magazīna; medus telpa

1) общ. отверстие (в бочке), леток (в улье)

2) тех. лётка (доменной печи), газовая горелка, центровой литник (при сифонной разливке)

1) общ. корневище виноградной лозы, подпорка под сотами (в улье)

2) Чили. тренка (маленькая певчая птички)

gener. trenca (в улье)

* * *

agric. trou de vol

1) (о пчёлах, мухах и т.п.) sciamare vi (a, e)

2) (о мыслях и т.п.) brulicare vi (a), frullare vi (a) тж. перен.

* * *

gener. sciamare (a, e)

раёк; маточник в улье

вырезать, вырезать

1) вирізувати, вирізати, витинати, витяти, (мног.) повирізувати, повитинати. [Вирізав півника з паперу. Багато людей у нас вирізано; всіх витнули в пень (до ноги). Витяв з ременю на підошву];

2) (соты в улье) підрізати вули[і]ка, мед;

3) різьбити, вирізьбити; карбувати, викарбувати, накарбувати. [Вирізьблю коня з оцієї деревини. Він на дереві карбує ймення милої своєї (Грінч.)]. Вырезанный -

1) вирізаний, витятий;

2) різьблений, вирізьблений; викарбуваний, накарбований.

* * *

тж. вырез`ать; несов.; сов. - в`ырезать

1) (в улье) вічко, очко, льоток (-тка);

2) (в мельнице) мучник (-ка);

3) (перёный мяч) літачка, льоток (-тка), волан (-на);

4) (у насекомого) крильце.

* * *

лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.

* * *

несов.; сов. - лиш`иться

1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)

2) страд. несов. позбавля́тися

I. 1) зоол. Tinea - міль (р. моля, м. р.), мільга (-ги), соб. міль и моля (р. молі, ж. р.). [Міль моля гризе, коли нема що (Приказка). Мільга мільгу їсть, а мільги і чорт не з'їсть (Приказка). Одежею, що міль попроїдала (Куліш). Давно мабуть моля поїла (М. Вовч.)]. Моль шубная (T. pellionella) - вовняна міль. [Ця біленька або жовтенька хатня міль взивається вовняною, бо шкодить більше хутру та вовні (Степ.)]. Моль овощная, вощинная - мотилиця, метел[н]иця. [Та й сього року мотилиці багато; котрий не відкриєш вулій, в кожнім найдеш (Гуманщ.). Метениця - сіренький метелик, залітає крізь вічко у вулика (Степ.)]. В улье завелась моль - вулик замотиличився;

2) см. Мольга 1.

II. Моль, муз. - моль (-ля), мінорний тон (-ну).

* * *

1) ихт. мілька́, мільга́, моля́вка

2) ( о сплавляемом лесе) спец. де́рево, деревина́

1) (в улье, сети, на игральной кости, карте и т. п.) вічко, очко;

2) (у растения) брунька, бросток (-стка), живець (-вця).

* * *

1) (значок на чём-л.; отверстие) очко́, ві́чко

2) ( об азартной игре) очко́

3) спорт., шахм., полигр. очко́

4) сад. ві́чко, о́чко

I. 1) (действ.) см. Подрезка. -рез сотов в улье - підрізування (підчист) вулика;

2) (под[над]резанное место) надріз, заріз (-зу), підрізане (-ного).

II. см. Подрезь.

* * *

и Подрезать подрезать

I. підтинати, підтяти, піді[о]тнути, підрізувати, підрізати, (о мног.) попідтинати, попідрізувати що чим; (одежду) підкра[о]ювати, підкраяти, підкроїти, (о мног.) попідкра[о]вати, (слишком) підчикрижити що чим, кому. [Підтяв йому віру (Коцюб.). Молодиці напоїли і жупана підкроїли. Підтяв собі волосся]. -зать хлеба (подбавить) - врізати хліба. -вать, -зать крылья кому - при[під]боркувати, при[під]боркати (о мног. попри[під]боркувати), боркати, зборкати крила кому или при[під]боркувати и т. д. кого. [Може хоч трохи приборкає крила нашому Михайлові (Тоб.). Полетів-би я, послухав… та ба! Доля приборкала між людьми чужими (Шевч.)]. -зать бычка, кабана - см. Выхолащивать. -зывать соты в улье - підрізувати (сов. підрізати) вулика. Подрезанный - підтятий, підрізаний, (о мног.) попідтинаний, попідрізуваний, (об одежде) підкраяний, підкроєний, попідкра[о]юваний; (о крыльях) при[під]борканий. [Вона мовчки, як підтята, схилилася на лаву (Грінч.). Приборкана (с подрезанными крыльями) пташина].

* * *

см. подрезать