в+пику

I. 1) (у животных) морда, писок (-ска), (рыло) рило. [Теляча морда (Рудан.). Писок наче у свині (Переясл.). Глянуть ніколи не може на небо, та цілий вік у багні риється писком своїм (Самійл.)]. Собачья, свиная -да - собача, свиняча морда, собачий, свинячий писок (- ска). Бычья -да - бичача (воляча) морда. Лошадиная -да - коняча (кінська) морда; (переносно о лице человека) конячі (кобилячі) щелепи;

2) (бранно о лице человека) морда, пика, писок (-ска), (харя, рыло) марми[у]за, мармос (-са), ряжка, сурло. [Із свинячою мордою (з свинячим писком) та в пшеничне тісто (Приказка). Гарна мордою - хоч пацюки бий (Н.-Лев.). Побив бабі, помолотив голову і пику (Пісня). Ударив його по мармизі, аж юшкою вмився (Сл. Ум.)]. Бить по -де (по мордасам) - бити по морді (по пиці, по писку). Съездить кого по -де (по мордасам) - затопити (заточити) кого (кому) в пику (в морду, в писок), дати ляща в пику (в морду, в писок) кому, дати ляпаса кому. [Як дам тобі ляща я в пику (Котл.)]. Дать кому в -ду - дати кому, ударити (луснути, морснути) кого по пиці (по морді, по писку), в пику (в морду, в писок). [Щоб ще по пиці не дав, бо він на те салдат (Квітка). Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскур.)]. Бац его в -ду - лясь (геп, лусь) його по пиці (по морді, по писку);

3) бот. -да козья (Lonicera L.) - деревник, дерев'яник (-ку), (рус.) жимолость (-ти), (каприфолий, L. Caprifolium L.) козячий листик. -да ослиная (Anchusa L.) - воловик (-ку), синька, шарило. -да собачья (Antirrhinum L.) - ротики (-ків), паротка. -да ужовая (Caryophillus) - гвоздики, гвоздикове дерево.

II. Морда (снаряд рыболовный) - жак (-ку и -ка), верша, ятір (р. ятера) з пруття.

* * *

1) ( у животного) мо́рда; пи́сок, -ска; (у коня, коровы диал.) хра́па

2) ( у человека) вульг. мо́рда, пи́ка, пи́сок, марми́за

интенсивность, отнесенная к базовому пику

объем, отвечающий пику элюирования

1. n

1) ніс

2) морда, рило, писок

3) чуття, нюх

4) запах, аромат; букет (вина)

5) шпигун, донощик, провокатор

6) пошуки, рознюхування

7) носик (чайника); шийка (пляшки)

8) носова частина; передній край, носок (крила)

9) тех. робочий виступ; потовщення, палець

10) головка (ракети)

11) мис

2. v

1) нюхати, обнюхувати

2) відчувати, чути

3) вистежувати, вишукувати (for, after)

4) тертися (тикатися) носом

5) совати свій ніс (into)

6) бути донощиком (провокатором)

7) обережно просуватися уперед

8) різати носом (хвилі)

* * *

1) ніс; людина

2) морда, рило ( у тварин)

3) чуття, нюх (нaпp., про собаку); нюх, чуття ( про людину)

4) запах, аромат (трави, чаю); букет ( вина)

5) cл. шпигун, донощик, провокатор

6) пошуки, нишпорення

7) носик, шийка ( у посудини)

8) мop. ніс ( корабля)

9) aв. носова частина ( фюзеляжу); передній край, носок ( крила)

10) тex. робочий виступ ( кулачка); стовщення, палець

11) головка ( детонатора)

12) гeoгp. ніс, мис

1) нюхати, обнюхувати; чути, відчувати (нaпp., небезпеку)

2) учути; пронюхати; рознюхувати (nose out, nose about, nose around, nose round)

3) (for, after) вишукувати, нишпорити, вистежувати (кого-небудь, що-небудь)

4) тертися носом; тикатися носом (нaпp., про собаку)

5) ( into) сунути ( свого) носа

6) cл. бути донощиком, провокатором

7) мop. обережно просуватися вперед; різати носом ( хвилі); штовхати носом

1. n

1) поштовх; штовхан; штовхання

2) тиск, натиск; напір; напруження

3) удар (гострою зброєю)

4) швидке просування; кидок

5) військ., розм. наступ; просування уперед; енергійна атака

6) розм. підтримка, заступництво, протекція

7) критична обставина; вирішальний момент

8) енергія, рішучість, заповзятливість; зусилля, енергійна спроба

9) спонукання, імпульс

10) розм. звільнення

11) прищ, вугор

12) ватага, банда хуліганів

13) кліка, впливове угруповання

2. v

1) штовхати (ся), пхати

2) проштовхувати (ся); просувати (ся); висувати (ся)

3) підганяти, підштовхувати; прискорювати; збільшувати швидкість

4) натискати; надавлювати; тиснути; наполягати; приставати

5) підтримувати, просувати (когось)

6) поширювати; розвивати (ідею)

7) рекламувати

8) пускати паростки (коріння)

9) амер. наближатися до певного віку (до певної цифри)

10) амер. займатися контрабандою; торгувати наркотиками

11) шкварити; витинати (про музику)

12) буцати, колоти рогами

* * *

1) поштовх; штовхання

2) тиск, натиск, напір

3) удар ( гострою зброєю або рогами)

4) швидке просування, кидок

5) вiйcьк. наступ; просування вперед; енергійна атака

6) підтримка, заступництво, протекція

7) рішуча хвилина, критичні обставини

8) енергія, рішучість, заповзятливість; напористість; зусилля, енергійна спроба

9) рекламування, проштовхування ( товару)

10) спонукання, імпульс

11) звільнення ( з роботи)

12) cл.; aвcтpaл. зграя, банда хуліганів або злочинців; впливове угруповання, кліка

13) натискна кнопка; кнопка ( дзвінка); кнопка вмикання

1) штовхати, пхати (push aside, push back, push down)

2) ( push through) проштовхувати; проштовхуватися; допомогти кому-небудь, чому-небудь пройти яке-небудь випробування ( тест)

3) підганяти, підштовхувати ( push on); прискорювати: збільшувати швидкість; підсилювати

4) натискати, надавлювати

5) чинити тиск, тиснути ( на кого-небудь); наполягати; приставати; ( for) pass не вистачати, бракувати

6) наполегливо просувати; домагатися

7) надавати підтримку, протегувати ( кому-небудь), просувати, проштовхувати кого-небудь (push forward, push on, push up); проштовхувати (що-небудь; push through)

8) поширювати, просувати; просуватися

9) просувати, розвивати (ідею, систему)

10) рекламувати

11) давати паростки, пускати коріння (push forth, push out)

12) cл. наближатися до певного віку або до певної цифри

13) cл. торгувати наркотиками, продавати наркотики ( на вулиці)

14) утинати щосили ( про джаз)

замість, замісто, намість, намісто, за. [Замість старих порядків настали нові. Чужої дитини не май за свою. Скриня за стіл править. Була мені за сестру]. Вместо того, чтобы делать, ехать и т. п. - замість (щоб) робити, їхати і т. и., де-б, що-б. [Де-б молитися, вона пику собі малює. Що-б гуляти,- без пуття сумує. Що-б мав пожалувати мене,- лаєш]. Вместо того, вместо этого - натомість. [Мав-би я, кавалер, казати вам компліменти, а натомість чую їх од вас (Крим.)].

* * *

предл. с род. п.

заушить бити, вдарити по щоках, по щоці, дати в ухо кому, ляпаса давати, дати кому, ляпанцями, лящами годувати, нагодувати кого, затопити кому по пиці. [Дам тобі ляща я в пику (Котл.)].

* * *

несов.; сов. - зауш`ить

1) (кого - давать пощёчину, бить по уху) би́ти (б'ю, б'єш) по щоці́, уда́рити по щоці́, би́ти в ву́хо, уда́рити в ву́хо (кого), дава́ти (даю́, дає́ш) ля́паса, да́ти (дам, даси́) ля́паса (кому); дава́ти ляща, да́ти ляща́ (кому)

2) (перен.: оскоролять) ображати, обра́зити (обра́жу, обра́зиш); ( порочить) ганьби́ти, -блю́, -биш, зганьби́ти

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

брезклий, набрезклий, брезкий, брезький, задутий, одут(л)ий, бряклий, набряклий. [Одутий, аж посинів (Шевч.). Одутла пика (Грінч.). Брякле обличчя (Грінч.). Дивився на його задуту пику]. -лый от сна - заспаний.

* * *

спис (-са, им. мн. списи), ратище. [Списом його проколов. Блищать списи, бряжчать мечі (Л. Укр.)]. Сделать что кому в пику - навпір, насупереки, навсупір що кому зробити. [Він усе тобі насупереки (навпір) робить].

* * *

по-російському, по-російськи, по-московському, по-московськи, з-московська, як росіяни, як москалі, як у москалів (росіян). [Яременка в пику тиче, по-московськи лає (Шевч.)].

* * *

побить

1) побивати, побити, вибити (с усилит. знач.) попобити кого, (вульг.) боки полатати, бебехи надсадити кому. [Деся взявся сизокрилий орел, став лебідку бити- побивати. Він знов посварився з людьми, і ті його попобили добре й прогнали]. У Фили пили, да Филю же -били - за моє жито та мене й побито. Он затеял ссору, и его -били - він завівся (з сваркою) і його побито. -вать камнями - побивати (побити) камінням, каменувати (покаменувати) кого. [Єрусалиме, що каменуєш посланих до тебе (Св. П.)]. -бить физиономию, морду кому - набити (натовкти) пику, морду кому, набити (натовкти) по пиці, по морді кого. Не -вши, не выучить - наука не буває без друка;

2) (побеждать, превосходить) побивати, побити, переважати, переважити, повершити кого, гору (верх) брати, взяти над ким. [Він силою колише синє море і мудрістю дракона побиває (Куліш)]. Он всех бойцов -вает - він усіх бійців побиває, над усіма бійцями гору бере. -вать, -бить рекорд - побивати, побити рекорд, взяти (гору) над усіма. Я -бил вашего короля козырем - я вашого короля козирем побив (накрив);

3) (перебить всех) побити, вибити, повбивати, повибивати (всіх, до ноги). Срв. Перебивать 2;

4) (разбить, избить во множ.) побити, потовкти, потрощити що. -бить посуду в дребезги - побити (потовкти, почерепити) посуд на дрі[у]зки, на дріб'язок, на череп'я. -бить вёдра - побити (потрощити) відра. [Пішла по воду, відра побила]. Лошади -ли телегу - коні побили (потрощили) воза. Град -бил весь хлеб, градом весь хлеб -било - град увесь хліб побив (вибив, повибивав), (сильно смяв) помотлошив, градом увесь хліб побило (вибило, повибивало), помотлошило. Мороз -бил, морозом -било яблоки, цвет на деревьях - мороз побив, морозом побило яблуні, цвіт на дереві. Побитый - побитий, попобитий, вибитий и т. д. -тый камнями - побитий камінням, покаменований. -тый градом - побитий, вибитий градом, градобійний, помотлошений, (слегка) поколошканий. Хлеб -тый градом - градобійний хліб, градобоїця.

* * *

несов.; сов. - поб`ить

1) побива́ти, поби́ти; ( перебивать) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти

2) (несов.: нанести побои) поби́ти, наби́ти; натовкти́, потовкти́, погрі́ти, полата́ти, многокр. попоби́ти

3) (несов.: попортить, разбить, уничтожить) поби́ти; ( поколотить) потрощи́ти, потовкти́; (градом, дождём) ви́бити и повибива́ти, поколо́шкати

поличник, ляпас (и поляпас), ляпанець (-нця), лящ (-ща), (грубо) намордень (- дня), мордас (-са), мордач (-ча), помордасник. Давать, дать -чину - давати, дати в лице, давати, дати ляпаса, ляща (у пику, по пиці) и т. д., намордня, мордаса и т. д. кому. Надавать -чин - наляскати, (многим) поналяскувати кому, (шутл.) ляпанцями, намордасниками нагодувати кого. Получить -чину - дістати в лице, дістати (злапати, з'їсти) ляпаса, ляща и т. д.

* * *

1) пузир (-ря), міхур (-ра). Плавательный -зырь - плавальний пузир, пухир (-ря). Жёлчный -зырь - жовчний міхур. Мочевой -зырь - сечовий пузир (міхур), сечник, (диал.) бордюг (-га), пуздро (-дра);

2) (волдырь) пузир (-ря), ум. пузирчик, пухир (-ря), ум. пухирчик, (диал.) піхур (-ря), ум. піхурчик, міхур (-ра), ум. міхурець (-рця), (наполненный гнойной жидкостью) гноянка, (с бесцветной жидкостью) водянка. [Впіймав за руку - подряпану, з пухирями од кропиви і гарячу (Васильч.). На пальчиках піхурчики намуляти (Грінч. III). Нащо-ж тобі, моя мила, працювати, на пальчиках міхурчики намуляти (Пісня)]. - зырь вскочил - пузир, пухир набіг. -зыри появились на чём, покрыли что - скидало (обкидало) пузирями, пухирями що. [Усю пику йому скидало пузирями (Миргор. п.). Скидало пухирями (Хорол. п.)]. Покрыться -рём, -рями - пузирем, пузирями, пухирем, пухирями знятися, взятися. [Мале… до половини пузирем знялося (Г. Барв.)];

3) (водяной или мыльный) бульбашка, булька, бульбах, бульба, бульбочка, банька, брижа. [То до гори ногами ходять, то стовбура перекидаються, то бульбахи дмуть (Квітка). А надворі дощик іде, аж бульбашки дмуться (Грінч. III). Як каменюка пішла на дно, аж тільки бульбашки забулькотіли (Квітка). Бульбашки скачуть од крапель скрізь по воді (Коцюб.). Мов бульбашки у чавуні клекочуть (Гул.-Арт.). Аж бульки на воді стають (Франко, Пр.). Чоловік на світі, як банька на воді (Номис). Налляв він у чарку того вина, в чарці стали брижі, аж кипить (Звин.)]. Пускать мыльные -зыри - бульбахи, баньки дути;

4) (малыш) капшук (-ка).

* * *

1) пузи́р, -а; ( нажидкости) бу́лька, бу́льбашка, ба́нька

2) ( волдырь) пухи́р, -я

3) анат. міху́р, -а

4) (перен.: ласкательно о малыше) капшу́к, -а

залепить

1) (что) заліплювати, заліпити, (о мног.) позаліплювати що чим, (засыпать) забузовувати, забузувати що чим. [Заліплювати побиті шибки папером (Грінч.). Борода й патли у його снігом забузовані (Греб.)]. Глаза -пило снегом - очі снігом за(с)ліпило (поза(с)ліплювадо), занесло, забузувало (Греб.);

2) -пить кому (ударить) - ляпнути кого по чому. [А бичок його по пиці тим хвостом, мов віхтем, ляп! (Кропивн.)]. -пить пощёчину, оплёуху - дати ляпаса, ляпанця, ляща кому, затопити, вліпити по пиці, у пику, по (в)усі, в ухо кому;

3) -пить двойку - вліпити (закрутити) пару (двійку) кому. Залепленный - заліплений, (о мн.) позаліплювані.

намарать

1) намазувати, намазати, намащувати, намастити; (загрязнять) умазувати, умазати що в що, забруднювати, забруднити, забруджувати, забрудити, каляти, закаляти що чим; (сыпучим, грязным) валяти, заваляти; (грязью) забагнювати, забагнити; (жирным) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати; (о лице ещё) на[за]мурзувати, на[за]мурзати; (о мног.) понамазувати, понамащувати, повмазувати, позабруднювати, позабруджувати, позабагнювати, понаяложувати, понасмальцьовувати, пона[поза]мурзувати що чим. [Намазав пику сажею (Сл. Ум.). Умазав свиту в крейду (Звин.)];

2) (плохую картину, стихи и т. п.) намазувати, намазати, ляпати, наляпати, базграти, набазграти, (о плохо написанном ещё) риґувати, нариґувати, шкрябати, нашкрябати, дряпати, надряпати, (о мног.) понамазувати що;

3) (гадить) каляти, накаляти, напаскуджувати, напаскудити, (эвфем.) робити, наробити, (о мног.) понапаскуджувати. [Кури напаскудили в сінях (Канівщ.). Корова наробила перед порогом (Звин.)]. Намаранный -

1) намазаний, намащений, умазаний, забруднений, забруджений, закаляний, забагнений, наяложений, насмальцьований, на[за]мурзаний, понамазуваний и т. п.;

2) намазаний, наляпаний, набазграний, нариґований, нашкрябаний, надряпаний, понамазуваний;

3) накаляний, напаскуджений, нароблений, понапаскуджуваний. -ться -

1) намазуватися, намазатися, понамазуватися чим, умазуватися, умазатися, повмазуватися в що, убиратися, убратися в що, намащуватися, намаститися, понамащуватися чим; бути намазуваним, намазаним, понамазуваним и т. п. [Не спирайсь на стіну, бо ти й так у крейду вбравсь (Звин.)];

2) (вдоволь, сов.) намазатися, намаститися, набруднитися, набрудитися, накалятися; (сыпучим, грязным) навалятися; (грязью) набагнитися; (жирным) наялозитися, насмальцюватися; (жидким) наляпатися; (о лице ещё) намурзатися; (скверня, бесславя) накалятися, напаскудитися, напоганитися, намерзенитися; (о плохом каллиграфе, живописце, писателе) намазатися, наляпатися, набазгратися, (только о каллигр.) нариґуватися; (вычёркивая написанное) начеркатися.