-
1 одноствольный
техн. -
2 одноствольный
техн. -
3 одножерловий
техн. одноство́льный ( об орудии) -
4 брать
1) брати, сов. узяти. [Бери, що дають. Скільки брато грошей?]. Берущий (только как сущ.) - браха, взяха, взяхар (р. -ря). [Будеш даха (дахар), будеш і браха (взяхар)];2) (б. много) набиратися. [Не набирайся - важко буде нести];3) забирати. [Він мене з собою забірає];4) приймати. [Чотири карбованці даю за таке нікчемне теля, ще й не хоче! Приймай гроші!];5) побирати. [Не говорив нікому, відки гроші побирає];6) (б. часть зерна за помол) мірчити (гал.);7) (б. в жёны) дружити собі, брати за себе. [Гарну дівчину він собі дружить. Хлібороби опанували замки, брали за себе панських жінок, мов тих сабинянок. (Куліш)];8) (б. верх) брати гору, перемагати, горувати, запановувати над чим. [Бере баба над козаком гору. Форма перемагає у Сидора Твердохліба (Єфр.). Горують негарні інстинкти. Пам'ять запанувала над картинами уяви (Франко)];9) (б. взятки) хабарювати, хапати (брати) хабарі, драти, дерти, хап[в]турувати. [У поліції деруть і з живого, і з мертвого];10) (б. в долг, взаймы) позичати, позичатися, брати на-бір (на-борг), в позику, боргувати. [Пішов чумак до шинку боргувати горівку]. Б. в счёт сомнительных будущих благ - брати на зелений овес. Б. в счёт работы - брати на відробіток;11) (б. землю в аренду на один посев) - (редко) купувати. [На пшеницю землю в пана купили];12) (б. тайком) викрадати. [Викрадає в тебе Харитина гроші і Денисові віддає]:13) (б. заказанное, заплатив деньги) викупляти;14) (б. на крючок (дверь, окно)) защіпати, закидати на защіпку;15) (б. безжалостно имущество в уплату долга, штрафа) грабувати. [На селі лемент, плач - за викуп грабують];16) (б. начало) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко];17) (досада, злость берёт) досада, злість пориває;18) (б. чью сторону) ставати на чиємусь боці, прихилятися до кого. [В спірці з Грицьком більшість до старшого брата прихилялась (Грінч.)];19) (б. в свидетели) брати за свідка;20) (б. за основание, в качестве чего) засновувати на чому, класти чим. [Як-би він тільки заснував свої праці на поважних наукових джерелах. Провідною думкою своїх нарисів кладу принцип громадського слугування письменства народові (Єфр.)];21) (б. приступом) добувати що й чого. [Довго бушувала сірома, хотіла вже замку добувати, та гармат побоялася (Куліш)];22) (об инструменте, орудии, огне) брати, няти, нятися. [Коса не бере - погострити треба. Твоєї шиї міч не йме. Мокрого поліна вогонь не йметься]. Гребень не берёт - гребінець не вчеше;23) (ружьё берёт ниже цели) рушниця низить. (Прич.) браний и братий. [У їх невістка молода, торік брата].* * *1) брати; (грибы, ягоды) збира́ти; (крепость, город) здобува́ти2) (отнимать, поглощать, требовать) забира́ти3) (преодолевать) бра́ти, дола́ти -
5 забирать
забрать1) забирати, забрати, (мног.) побрати, позабирати. [Дітей люди позабирали. От поберуть вони коси та й підуть ніби-то косити (ЗОЮР)]. -брать всё, без остатка у кого, откуда - позабирати все в кого, вибрати що звідки, (образно) і кутки випорожнити кому. [Я вже всі свої гроші вибрав]. -рать силой - забирати, забрати силою (силоміць), гарбати, загарбувати, загарбати, грабувати, пограбувати. [Нічим було нам заплатити, так корівку мою пограбували і продали (Г. Барв.)]. -рать в долг - боргуватися, брати набір (на борг), на віру. [Ми в крамниці боргуємося на місяць. Я беру хліб на віру, а як зароблю, тоді віддаю гроші]. -рать в войско - брати, забирати до війська (в армію, в салдати) кого; чуби голити кому. [Король війну замишляє, усіх хлопців забирає. Хлопцям чуби поголили (Пісня)]. -рать в плен - забирати (займати) в полон (у бран, у неволю). -брать в плен всех - усіх виполонити. [Усіх татар вирубаємо й виполонимо (Куліш)]. -рать скот на потраве - займати худобу в шкоді (в спашу). [Ой, лихо! коні в спашу - займайте мерщій];2) (о хмельном, о лекарстве) розбирати, розібрати. [Та вже-ж мою голівоньку та хміль розбирає (Пісня)]. -рать кого - брати кого. Охота -рает кого - хіть бере кого; кортить кому. Злость -рает - злість бере, злість узяла кого. -рает за душу - бере за душу, діймає до серця кого. [Сумна пісня брала за душу. Її плач аж до серця діймає]. -брать в голову - узяти собі думку, убгати в голову. -брать в руки кого - узяти в свої руки, (шутл.) убрати в шори, запетлювати кого. [А що, запетльовано тебе?];3) (о режущем орудии) брати, взяти. [Плуг бере мілко. Гембель товсто бере - підбити треба]. Забранный - забраний и забратий; (без остатка) вибраний; (силой) забраний и забратий силою (силоміць), загарбаний, заграбований; (в долг) узятий на віру, набір; (в войско) забраний до війська; (в плен) забраний, зайнятий у бран (у полон, у неволю); (о скоте на потраве) зайнятий.* * *несов.; сов. - забр`ать1) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; (сов.: многое по одному) побра́ти; (яйца, птенцов из гнезда и) видира́ти, ви́дерти и ви́драти, -деру, -дереш; ( скот на потраве) займа́ти, зайня́ти, -йму́, -йме́ш\забирать бра́ть си́лу — ( приобрести силу) ста́ти си́льним (перен.: можним)
2) ( заделывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( загораживать) загоро́джувати, загороди́ти и мног. позагоро́джувати; (убирать, заправляя) заправля́ти, запра́вити, підтика́ти, підіткну́ти; (об одежде: убавлять) заву́жувати, заву́зити, -у́жу, -у́зиш, підкоро́чувати, підкороти́ти, -очу́, -о́тиш -
6 инструмент
струмент, інструмент (-та). [Музичний, хірургічний інструмент. Вона ніяк не вміла керувати тими струментами (Грінч.)]; (прибор) прилад (-ду), (орудие) струмент (-ту), приладдя, знаряд (-ду), знаряддя, справа, справилля (ср. р.), (утварь) начиння (ср. р.), (провинц.) майстерія, струмеція. [Приладдя (знаряддя) хірургічне, астрономічне, фізичне, математичне. Муляр завісив голову, взяв під паху свій мішок з начинням і пішов (Франко). Заграв-би вам, та бачите, - справи нема, учора був на базарі - кобза зопсувалась (Шевч.). Всяке справилля про пожежу (Лубенщ.). У того стельмаха майстерії на два вози не забереш: самих сокир п'ять чи більше либонь (Канівщ.). Накупив струмеції, кує плуги, рала, усе (Грінч. II)].* * *1) (о единичном орудии, приборе) інструме́нт, -а, начи́ння; диал. зна́ряд, -а2) собир. інструме́нт, -у, начи́ння; диал. зна́ряд, -у -
7 камора
см. Камера 3.* * *I к`аморатж. кам`ора2) ( в орудии) камо́раII кам`ора( надстрочный знак) камо́раIII кам`ораист.камо́ра -
8 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
См. также в других словарях:
ИГРАТЬ — ИГРАТЬ, игрывать чем, во что, с кем, на чем, по чем, что; шутить, тешиться, веселиться, забавляться, проводить время потехой, заниматься чем для забавы, от скуки, безделья; | издавать и извлекать музыкальные звуки; | представлять что, изображать… … Толковый словарь Даля
Государство — основное орудие политической власти в классовом обществе. В более широком смысле под Г. понимают политическую форму организации жизни общества, которая складывается как результат возникновения и деятельности публичной власти особой… … Большая советская энциклопедия
Железные монеты — Первое упоминание о железе как орудии мены относится к XVI столетию до Р. Х., когда фараон Тутмес III получил дань из Аравии, Ассирии и Месопотамии очищенным железом и свинцом. Гомер упоминает о железе, как об обычном орудии мены. В Спарте, при… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Затвор часть огнестрельного оружия — часть огнестрельного оружия, заряжаемого с казны, служащая для закрывания канала с целью образования его дна. ЗАМКИ и ЗАТВОРЫ ОРУЖИЯ [Объяснение см. в тексте.] А) Затворы артиллерийских орудий относятся по существу к двум категориями 1) клиновые… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Затвор, часть огнестрельного оружия — часть огнестрельного оружия, заряжаемого с казны, служащая для закрывания канала с целью образования его дна. ЗАМКИ и ЗАТВОРЫ ОРУЖИЯ [Объяснение см. в тексте.] А) Затворы артиллерийских орудий относятся по существу к двум категориями 1) клиновые… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Артиллерия на гусеничных тракторах — Происхождение артиллерии на гусеничных тракторах. Артиллерия на гусеничных тракторах, т.е. установленная на самодвижущихся танковых лафетах, была вызвана к существованию требованиями большей подвижности, и возможности быстро занять боевую … Энциклопедия техники
Послевоенные "Сотки" — В наступательных операциях периода второй мировой войны главную роль играли танковые и моторизованные соединения. Поэтому возросло значение противотанковой артиллерии, в том числе самоходной. Так, в Германии развернули массовое… … Энциклопедия техники
9 (число) — У этого термина существуют и другие значения, см. 9 (значения). 9 девять 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 Факторизация: 3×3 Римская запись: IX Двоичное: 1001 Восьмеричное: 11 Шестнадцатеричное … Википедия
Шерман (танк) — У этого термина существуют и другие значения, см. Шерман. У этого термина существуют и другие значения, см. М 4 … Википедия
Девять — 9 девять 6 · 7 · 8 · 9 · 10 · 11 · 12 Факторизация: 3×3 Римская запись: IX Двоичное: 1001 Восьмеричное: 11 Шестнадцатеричное … Википедия
М4 Шерман — M4 Sherman Классификация средний танк Боевая масса, т 30,3 Компоновочная схема отделение управления спереди, моторное сзади … Википедия
