Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в+одежде

  • 81 замерзать

    замёрзнуть замерзати, замерзнути и замерзти, (о мн.) позамерзати, (окоченеть) задубіти, задуб(ну)ти, закостеніти, закоценіти, (подёргиваться льдом о воде) зашерхати, за[по]шерхнути. [Болото сю зіму не замерзало (Хата). Дитина замерзла в полі - такий мороз (Поділля)]. -нув, сделаться твёрдым, как кора (о мокрой одежде) - козубом (лубом) стати. Не -ющее место на реке - теплина, пролиз (-зу), пролизина, (на болоте) опар (-ри и -ру), прогній (-ною). Замёрзший, Замёрзлый - замерзлий, змерзлий, мерзлий. [Знайшли у снігу замерзлого (Мирн.). Копита стукають о змерзлу землю (Франко), Захотілось мерзлого в Петрівку (Номис)].
    * * *
    несов.; сов. - замёрзнуть
    1) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, -зну, -знеш и мног. позамерза́ти
    2) ( испытывать ощущение холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, сов. зме́рзнути, зме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти
    3) ( гибнуть от холода) замерза́ти, заме́рзнути и заме́рзти, мног. позамерза́ти, поме́рзнути, поме́рзти

    Русско-украинский словарь > замерзать

  • 82 занашивать

    занести кому, куда,
    I. см. Заносить, занести 1 и 5.
    II. Занашивать, -ся, заносить, -ся (об одежде) - заношувати, -ся, заносити, -ся, замизкувати, -ся, замизкати, -ся. Заношенный - заношений, замизканий.
    * * *
    несов.; сов. - занос`ить
    зано́шувати, заноси́ти, -ношу́, -но́сиш

    Русско-украинский словарь > занашивать

  • 83 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 84 затаскивание

    1) затягання, заволікання, затаскування, затирювання;
    2) (об одежде) затягування, затаскування, заношування, завожування. См. Затаскивать I и II.
    * * *
    затя́гування, затяга́ння; зата́скування, зати́рювання

    Русско-украинский словарь > затаскивание

  • 85 затрёпывать

    несов.; сов. - затреп`ать
    1) ( истрёпывать) затрі́пувати, затріпа́ти, тріпа́ти, потріпа́ти, обтрі́пувати, обтріпа́ти, обша́рпувати, обша́рпати, сов. поша́рпати; ( замызгивать) зами́зкувати, замизкати; ( доводить до плохого состояния - об одежде) занеха́ювати, -ха́юю, -ха́юєш, занеха́яти; (перен.: тему, идею и) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш
    2) ( измучивать) заша́рпувати, заша́рпати, засми́кувати, засми́кати; (сов.: о лихорадке) заті́пати
    3) (сов.: начать трепать) поча́ти тріпа́ти

    Русско-украинский словарь > затрёпывать

  • 86 зачинивать

    и Зачинять зачинить
    1) (починять) лагодити, полагодити, (заплатами) залатувати, залатати. [Полагодю вам чоботи взавтра (Звиног.)]. Пароход -нил пробоины - пароплав позашивав пробої. -нить забор - полагодити п[б]аркан. -нить рукава - полатати рукава;
    2) (заострять карандаш, перо) застругувати, застругати, підстругувати, підстругати, загострювати, загострити; см. Очинивать. Зачиненный - полагоджений, (об одежде) (за)латаний; (очиненный) заструганий, підструганий, загострений.
    * * *
    несов.; сов. - зачин`ить
    1) ( исправлять починкой) ла́годити, пола́годити, сов. пола́дити, поладна́ти; ( накладывая заплаты) зала́тувати, залата́ти и мног. позала́тувати, сов. полата́ти
    2) (очинять карандаш, мелок) застру́гувати, заструга́ти, -стружу́, -стру́жеш и мног. позастру́гувати, підстру́гувати, підструга́ти

    Русско-украинский словарь > зачинивать

  • 87 изветшалый

    1) (об одежде) зношений, виношений, благий, ветхий. [До чого не кинься з одежі, то все таке зношене, а нове шити нема за що (М. Грінч.). Оці благі сорочки подеру на пелюшки (Харківщ.). Ветхий уже кожух - ще материн (Харківщ.)]. Очень -лое бельё, одежда - старесеньке шмаття, тенетка. [К Різдву сорочка хоч сирова, аби нова, а к Великодню хоч тенетка, аби біленька (Приказка)]
    2) (переносно) постарілий, вистарілий, перестарілий.
    * * *

    Русско-украинский словарь > изветшалый

  • 88 изветшать

    1) (об одежде) зноситися, виноситися, потенетитися, (о мн.) поноситися, позношуватися. [Уже-ж мої жупани поносилися (Пісня). Виносилася вже свита - не гріє (М. Грінч.) Усі сорочки потенетилися (Харківщ.)];
    2) (переносно) постарітися, вистаріти. [Постарівся мій розум, не хоче думати так, як перше думав (М. Грінч.)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > изветшать

  • 89 изволочить

    виволочити. [Так його бив, що всю хату ним виволочив (Чернігівщ.)].
    * * *
    1) ( об одежде) зноси́ти (зношу́, зно́сиш), заноси́ти; затяга́ти
    2) ( кого - оттаскать за уши) нам'я́ти (-мну́, -мне́ш) ву́ха, наску́бти (-бу́, -бе́ш) ву́ха (кому); ( за волосы) нам'я́ти (наску́бти) чу́ба (чупри́ну) (кому), відчу́бити, -блю, -биш, ви́чубити (кого)

    Русско-украинский словарь > изволочить

  • 90 истаскивать

    истаскать
    1) витягати, витягти що звідки; см. Вытаскивать;
    2) (одежду, обувь) тягати, стягати, зношувати, зносити, (пров.) халястати, схалястати що (одежу, взуття), (обувь ещё) стоптувати, стоптати (взуття); см. Истаптывать 3. [Чисто (совсем) стягала нову хустку, свиту (Поділля). Свою свиту схалястала то сердиться, що в мене ще нова (Звин.)]. Истасканный - (об одежде) зношений, потяганий, схалястаний, (об обуви) стоптаний. -ное платье - зношене (потягане) вбрання. -ный человек - стоптана, підтоптана, потріпана людина. -ться -
    1) (изнашиваться) тягатися, стягатися, зношуватися, зноситися, (об обуви) стоптуватися, стоптатися;
    2) (перен. о челов.) стоптуватися, стоптатися, потріпатися, (распуститься) зледащіти; см. Исшататься.
    * * *
    несов.; сов. - истаск`ать
    1) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати; ( обувь) сто́птувати, стопта́ти, -пчу́, -пчеш и мног. посто́птувати, підто́птувати, підтопта́ти; (сов.: истрепать) потріпа́ти
    2) (перен.: о словах, мыслях) зата́скувати, затаска́ти, заяло́жувати, заяло́зити, -яло́жу, -яло́зиш

    Русско-украинский словарь > истаскивать

  • 91 кант

    Канта
    I. кант, канта, пісня хвальна, умен. кантик. [Він записував то канти, то всякі вірші, то пісні (Н.-Лев.)].
    II. Кант - (край, рубец) кант (-та), рубець (-бця), край (р. краю), берег (-га); специальнее: (между двумя кусками кожи или материи) кант, ільтиця, (в голенищах) ірха (пров.), (в женск. полушубке по талии) забиванка, (у портн.) кант; тип. - кант. Картуз с -том, мундир с -тами - кашкет з кантом, мундир з кантами. Сбивать доски по -нту - збивати (зшивати) дошки рубцем.
    * * *
    I
    кант; ( оторочка на одежде) облямі́вка, лямі́вка, оборо́тич
    II

    Русско-украинский словарь > кант

  • 92 капля

    1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;
    2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.
    * * *
    1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на
    2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки
    3)

    ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі

    Русско-украинский словарь > капля

  • 93 клапан

    1) (в насосах, в музык. инстр.) хлипавка, хлипак (-ка), хлипок (-пка), хлипець (- пця). -пан предохранительный - запобіжна (охоронна) хлипавка. -пан отсекальный - хлипавка роз'єднувальна, (запорный) хлипавка замикальна, (впускной) хлипавка впускна, (выпускной) хлипавка випускна, (пружинный) хлипавка спружинова;
    2) (в одежде) хлястик (-ка).
    * * *
    кла́пан, ве́нтиль; (муз.) хли́павка, хлипа́к, -а, хлипо́к, -пка́, хла́пка

    Русско-украинский словарь > клапан

  • 94 коробиться

    1) жоло́битися
    2) ( топорщиться - об одежде) стовбу́рчитися, настовбу́рчуватися

    Русско-украинский словарь > коробиться

  • 95 коротышка

    1) короту[ю]ха (о женщ.), приземок (-мка) (общ. р.), курдупель (-пля) (общ. р.), (о мужч.) куций (-цого), (о женщ.) куца (-цої), ум. коротушка, коротушечка;
    2) (об одежде) куцина, куца одежина, коротушка.
    * * *
    м., ж.
    короту́н, -а (м.), корота́й, -тая́ (м.), короту́ха (ж.), ку́ций, -ого (м.), куца́н, -а (м.), куца́к, -а (м.), ку́ца, -ої (ж.), курду́пель, -ля

    Русско-украинский словарь > коротышка

  • 96 купить

    1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;
    2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;
    3) см. Подкупать;
    4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.
    * * *
    купи́ти

    Русско-украинский словарь > купить

  • 97 лицевать

    -ся
    1) (выглаживать, ровнять) личкувати, -ся, рівняти, -ся, вирівнювати, -ся; (полировать) лощити, -ся, ґлянсувати, -ся. [Личкує каміння мірошник (Канів.)];
    2) (облицовывать) лицювати, -ся, облицьовувати, -ся;
    3) (перелицовывать) лицювати, -ся, перелицьовувати, -ся. [Сім раз відрізали - довга, сім раз лицювали - нова (Номис)];
    4) (товар) личкувати (крам);
    5) (очерчивать) о(б)креслювати, -ся и о(б)креслити, -ся, обводити, -ся. Лицованный -
    1) личкований;
    2) (об одежде) лицьований, перелицьований.
    * * *
    1) ( одежду) лицюва́ти, перелицьо́вувати
    2) ( облицовывать) облицьо́вувати

    Русско-украинский словарь > лицевать

  • 98 лицевой

    1) лицьовий. -вая кость - лицьова кістка. -вой угол - лицьовий кут (-та). -вой череп - череп (-па) обличчя (-ччя). -вое полотенце - см. Лицевик;
    2) (о лице предмета) правий, лицьовий, зверхній. -вая сторона - правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку), лице; срв. Лицо 6. [В цеї хустки другий бік (изнанка) кращий за правий (за лице) (Брацлавщ.). Причепиш (дві каблучки золоті) до обох нарамників наплічника знизу, з лицьового боку його (Біблія)]. -вая сторона карты, монеты - лице карти, монети. [Грошам лиця нема (Номис)]. -вая сторона ткани - лице, правий, лицьовий (и т. д.) бік тканини;
    3) (о лице здания) чільний; чоловий. -вая сторона дома - чоло, чільний бік (р. боку) будинку. - вой фасад - чолова фасада. -вой чертёж дома - чоловий рисунок (-нку) (план) будинку;
    4) (снабжённый рисунками) лицевий, образовий (рукопис);
    5) (персональный) особовий, особистий. -вой счёт - особистий рахунок (-нку). -вая книга, бухг. - особова книга (книжка), книга (книжка) особистих рахунків.
    * * *
    1) ( относящийся к лицу человека) лицьови́й, лице́вий
    2) (наружный, передний) лицьови́й, лицеви́й; ( верхний) горі́шній, ве́рхній; (о ткани, одежде) пра́вий; ( о здании) чільний, чолови́й
    3) ( личный) особо́вий
    4) (о старинных рукописях, книгах) лице́вий

    Русско-украинский словарь > лицевой

  • 99 лямка

    1) (ремень чересплечн.) лям(к)а, тягло. [Сюди ходили запорожці на заробітки до лями (Сторож.)]. Тянуть -кой, идти -кой - лямувати, вести тягом (на тяглі), тягти на тяглі. [Ведуть за кодоли на тяглі галеру (Дн. Ч.). Невід на тяглі тягнуть до одмілу (Черкащ.)]. Тянуть -ку - тягти лям(к)у, тягти тягло, (перен.) тягти ярмо, біду тягти. [Доведеться до кінця віку біду тягти (М. Гр.). З дня на день тягти ярмо буденної праці (Єфр.)]. Надевать -ку, запрягать в -ку - залямовувати, запрягати у лям(к)у, лямувати кого. [Запрягають у лямку, лямують волів (Сл. Гр.)]. На себя надевать -ку, запрягаться в -ку - залямовуватися, запрягатися у лям(к)у. [Два чоловіки залямовуються і тягнуть невід до берега (Яворн.)]. Надел -ку, так тяни - коли взявся за гуж, не кажи, що не дуж (Номис); сидиш у ряду, то й тягни біду (Приказка). Тяни -ку, пока не выкопают ямку - тягни ярмо, доки віку; на тім світі спочинеш;
    2) (шлея) шлея, шлейка;
    3) (ошейник) нашийник.
    * * *
    лямка; ( в одежде) шле́йка

    тяну́ть (тере́ть) ля́мку — перен. тягти́ (тягнути, те́рти) ля́мку (ярмо́)

    Русско-украинский словарь > лямка

  • 100 малоподержаный

    маловжи́ваний; малоде́ржаний; ( об одежде) малоно́шений

    Русско-украинский словарь > малоподержаный

Страницы

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»