Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в+лоск

  • 1 лоск

    1) (блеск, глянец) лиск, полиск (-ку), блиск (-ку), ґлянс (-су), ґлянц (-цу) и ґлянець (- нцю), полір (-ру). Сапоги с -ком - чоботи з ґлянс[ц]ом (з ґлянцем), виґлянсувані чоботи. Внешний, поверхностный, светский лоск - зовнішня виглада, зовнішній, зверхній, поверховий, світський полір. [Свою неосвіту ховав під зовнішньою вигладою («Буков.»). Їх поверховий полір надавав їм вигляд наче-б то людей вищої культури (Ор. Левиц.)]. Лоск образования - полиск, полір освіти, освітня виглада. Наводить лоск - см. Лощить. Навести, дать внешний лоск - дати зовнішній полиск, полір, вигладу кому;
    2) лощина, лощовина; срв. Лощина. Лежать -ком - лежати лоском, (в повалку) покотом. [Всі (п'яні) лоском лежали аж до другого дня (Квітка)]. После бури рожь -ком лежит - після бурі жито в лоск вилягло; після бурі жито лоском лежить. Град выбил хлеб в лоск - градом вибило хліб у-пень. Положить в лоск кого, что - винищити до ноги (в-пень) кого, винищити до щадку, (полон.) до щенту що. Меня обокрали в лоск - у мене забрано чисто все, все до нитки, (полон.) все до щенту.
    * * *
    1) ( глянец) лиск, -у
    2) перен. блиск, -у, по́лиск, -у, лоск, -у, лиск

    Русско-украинский словарь > лоск

  • 2 крамповать

    техн.

    Русско-украинский политехнический словарь > крамповать

  • 3 крамповать

    техн.

    Русско-украинский политехнический словарь > крамповать

  • 4 крампувати

    Українсько-російський політехнічний словник > крампувати

  • 5 лоскут

    клапоть (-птя), шмат (-та), шматок (-тка), латка. -кутья - клапті, шмаття, шматки, лаття (-ття), латки. -кут бумаги - клапоть паперу. -кут земли - клапоть (латка) землі. -кут кожи - шматок шкури, шкурат, шкурлат (-та), соб. шкураття (-ття). -кут сукна - клапоть сукна; срв. ещё Тряпка.
    * * *
    I л`оскут
    см. лоскут 2)
    II лоск`ут
    1) кла́поть, -птя; шмато́к, -тка́; шмат, шма́тка, шмати́на
    2) собир. спец. шматки́, -кі́в, куски́

    Русско-украинский словарь > лоскут

  • 6 лощить

    1) (наводить лоск) лощити, налощувати, вилощувати, ґлянсувати, ґлянцювати; (у сапожников) клесувати що;
    2) (ткань, бумагу) налощувати, (галом) галити що;
    3) судостр. - дранкувати (корабельні фуги);
    4) (бельё: бить вальком) прачити, прачувати; (катать вальком) качати (білизну), (на станке) маґлювати;
    5) (орехи) лузати, лущити (горіхи);
    6) кого - чистити, дуба[о]сити, дубцювати, лупцювати кого; см. Дубасить;
    7) (о птице, ср. зал.) буяти, ширяти, пливти, плисти в повітрі. Лощён(н)ый, нрч. -
    1) лощений, налощенний, вилощений, ґлянсований, виґлянсуваний; клесований, виклесуваний;
    2) налощений, галений, вигалений. -ться -
    1) (быть лощимым) лощитися, налощуватися, вилощуватися, ґлянсуватися, ґлянцюватися; бути налощуваним, ґлянсованим и т. п.;
    2) (лощить себя) при[ви]гладжуватися, за[при]чісуватися.
    * * *
    лощи́ти

    Русско-украинский словарь > лощить

  • 7 наводить

    навести и навесть
    1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;
    2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];
    3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];
    4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);
    5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;
    6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];
    7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -
    1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;
    2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;
    3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.
    * * *
    несов.; сов. - навест`и
    наво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти

    \наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика

    \наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку

    \наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум

    \наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту

    \наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш

    \наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́

    \наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху

    Русско-украинский словарь > наводить

  • 8 Налащивать

    налощить налощувати, налощити, вилощувати, вилощити, наґлянсовувати, наґлянсувати, виґлянсувати, наґлянцьовувати, наґлянцювати, виґлянцювати, (о мног.) поналощувати, повилощувати, понаґлянсо[цьо]вувати що; (у сапожников) клесувати, виклесувати що; (галом) галити, вигалити що. [Налощувати полотно (Харківщ.). Виґлянсував чоботи (Брацл.)]. Налощённый - налощений, вилощений, наґлянсований, виґлянсуваний, наґлянцьований, виґлянцюваний, поналощуваний, повилощуваний, понаґлянсо[цьо]вуваний; виклесуваний; вигалений. -ться -
    1) налощуватися, налощитися, поналощуватися; бути налощуваним, налощеним, поналощуваним и т. п.;
    2) (приобретать внешний лоск) набиратися, набратися, (о мн.) понабиратися зовнішнього полиску (зовнішньої виглади, зовнішнього поліру), вигладитися;
    3) (вдоволь, сов.) налощитися, наґлянсуватися и т. п.; срв. Лощить.

    Русско-украинский словарь > Налащивать

  • 9 Налоск

    1) см. Налащивание и Налощение;
    2) см. Лоск 1.

    Русско-украинский словарь > Налоск

См. также в других словарях:

  • ЛОСК — ЛОСК, лоска (лоску), мн. нет, муж. 1. Глянец, блестящий вид гладкой поверхности. Сапоги с лоском. Навести лоск на что нибудь (придать чему нибудь. Блестящий вид). 2. перен. Блестящий внешний вид, безукоризненная внешность (устар.). Одеваться с… …   Толковый словарь Ушакова

  • ЛОСК — муж. гладь, блеск, глянец, лак на вещи, политура; отблеск зеркальной или гладкой поверхности. Сапоги с лоском. Кожа под лоском, лаковая. | ряз., тул. лог, лощина, лозг, рытвины и стоки по низам, промежь вереек, особ. на поемной стороне рек. |… …   Толковый словарь Даля

  • лоск — См. вид в лоск... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. лоск блеск, марафет, глянец, вид Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • ЛОСК — ЛОСК, а ( у), муж. 1. Глянец, блеск гладкой поверхности. Навести л. на поверхность. 2. перен. Безукоризненный вид, внешний блеск. Столичный л. В доме наведён л.: чистота, порядок. • В лоск (прост.) совершенно, окончательно. Износить сапоги в лоск …   Толковый словарь Ожегова

  • Лоск — название населённых пунктов: Белоруссия Лоск деревня в Воложинском районе Минской области. Россия Лоск деревня в Мосальском районе Калужской области …   Википедия

  • лоск — 1 іменник чоловічого роду блиск; бездоганний вигляд лоск 2 іменник чоловічого роду безладдя …   Орфографічний словник української мови

  • лоск — ЛОСК, а ( у), м Перен. О безукоризненном виде, внешнем блеске, красоте манер. Маня Мендель приобрела манеры и внешний лоск ее матери; ее учили языкам, истории и еще кое чему русские учителя, но и только (В. Короленко) …   Толковый словарь русских существительных

  • Лоск бумаги — лоск, гладкость, степень отделки поверхностного слоя бумаги …   Реклама и полиграфия

  • Лоск — м. 1. Блеск гладкой поверхности; глянец. 2. перен. Безукоризненность внешнего вида и манер. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • лоск — лоск, а …   Русский орфографический словарь

  • лоск — а ( у); м. 1. Блеск гладкой отполированной или лакированной поверхности; глянец. Начистить обувь до лоска. Наводить л. на паркет. 2. Безукоризненность внешнего вида, манер. Офицерский л. Л. гвардейца …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»