Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

в+кого-что

  • 121 заступать

    заступить
    1) (заслонять, преграждать) заступати, заступити кого, що. [Я сержусь, коли він заступає мені блондинку (Коцюб.). Не заступай мені дороги];
    2) заступати, заступити кого, що; см. Заменять. [Я поїду додому на місяць, а він мене на той час заступить (Київ)]. Заступающий кого - заступник чий.
    * * *
    несов.; сов. - заступ`ить
    1) заступа́ти, заступи́ти, -ступлю́, -сту́пиш

    \заступатьть доро́гу кому́ — заступа́ти, заступи́ти дорогу кому́

    2) (придавливать что-л. ногой) наступа́ти, наступи́ти
    3) ( кого-что - защищать), фольк. заступа́тися, заступи́тися, -ступлю́ся, -сту́пишся (за кого-що)

    Русско-украинский словарь > заступать

  • 122 затирать

    затереть
    1) затирати, затерти, (о мног.) позатирати що. [Позатирай оте, що поналивала]. -рать кашу салом - затирати кашу салом. -рать пиво, квас - затирати пиво, квас, ставити пиво, квас. -рать что-л. написанное, нарисованное - затирати, затерти, замазувати, замазати, (о мног.) позатирати, позамазувати щось написане, намальоване. -реть кого-л. в толпе - затерти кого в натовпі;
    2) (загрязнять) забруднювати и забрудняти, забруднити, завожувати, завозити що. -реть пол (грязными ногами) - зґрасувати поміст (долівку, підлогу), наслідити (на підлозі);
    3) кого, что (перен.: не давать ходу) - затирати, затерти кого, що, одсувати, одсунути кого набік, назад. Затёртый - затертий; замазаний; забруднений.
    * * *
    несов.; сов. - затер`еть
    затира́ти, зате́рти и мног. позатира́ти

    Русско-украинский словарь > затирать

  • 123 испытание

    1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), спробунок (-нку), випроба; (процесс) випробування; срвн. Проба 1. [Його любов і вірність вийдуть з честю з якої хочеш проби (Куліш). Се велике горе! Велика проба, браття! (Л. Укр.)]. На -ние - на спробу, на спиток. По -нии - по спробі, по спитку, спробувавши. Дни -ний - дні (с)проби, (бедствий) дні лиха, дні злигоднів. [У дні проби і міри (Франко)]. Тяжёлые -ния нашего времени - тяжкі спроби сучасности (Єфр.). Время -ния до получения места - спроба, спиток, (стаж) стаж (-жу). Брать на -ние что - брати на (с)пробу, на спиток що. Подвергать, -гнуть -нию, жестоким -ниям кого, что - піддавати, піддати пробі, спробі, суворій (тяжкій) спробі кого, що. -ние строительных материалов - спроба, випробування (неок. випробовування и випробування) будівельних матеріялів, спроба над будівельними матеріялами (Крим.). Комиссия для -ния строительных материалов - комісія для випробування (для випробовування) будівельних матеріялів. -ние лошадей - випроба коней;
    2) (бедствие) пригода, лиха пригода. -ния - злигодні (-нів). -ния судьбы - а) (пробы, искушения) спроби долі (від долі); б) (бедствия) злигодні долі;
    3) (экзамен) іспит (-ту). [Іспит на учительку (Кониськ.)]. -ние на степень доктора - іспит на доктора. Подвергать кого -нию (экзамену) - піддавати іспитові кого, вивіряти кого;
    4) дослідження, неок. досліджування чого (напр. природи); см. Исследование 1;
    5) хим. - випробування, (опыт) дослід (-ду), (разложение) розклад (-ду), аналіза (-зи).
    * * *
    1) ( действие) випро́бування, (неоконч.) випробо́вування, випро́бування, ви́проба; переві́рка и пере́вірка; дослі́дження, (неоконч.) дослі́джування; ( проба) про́ба, спро́ба

    \испытание ние материа́лов — техн. випро́бування (ви́пробування) матеріа́лів

    подверга́ть \испытание нию, брать на \испытание ние — (проверять качество, пригодность) випробо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, випро́бувати

    2) ( экзамен) і́спит, -у

    \испытание ние по матема́тике — і́спит з матема́тики

    3) ( тягостное переживание) випро́бування; ( невзгоды) зли́годні, -нів

    Русско-украинский словарь > испытание

  • 124 любоваться

    чем на что любувати, -ся, милувати, -ся ким, чим, на кого, на що, в чому, з чого, (сильнее: есть глазами) пасти очима що. [Любує садками (М. Вовч.). Любує квітками (Грінч.). Любуйся, як Дідона стогне (Котл.). Любує на землю, що як писанка красується (Мирн.). Любується з свого вчинку (Єфр.). Милуватися на красу моря (Леонт.). Милується красою світовою (Мирн.)].
    * * *
    (кем-чем, на кого-что) милува́тися (ким-чим, на кого-що, з кого-чого), любува́тися (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > любоваться

  • 125 нарываться

    I несов.; сов. - нарв`аться
    (на кого-что) нарива́тися, нарва́тися (на кого-що); ( наскакивать) наска́кувати, -кую, -куєш, наско́чити (на кого-що); (на что-л. неприятное, опасное) наража́тися и диал. нара́жуватися, -жуюся, -жуєшся, нарази́тися, -ражу́ся, -рази́шся (на що); ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш (на кого що, кого-що)
    II
    нарива́тися; нако́пуватися
    III
    нарива́тися, надира́тися

    Русско-украинский словарь > нарываться

  • 126 обличать

    обличить
    1) (выказывать, обнаруж. кого, что) виказувати, виказати, виявляти, виявити кого, що, доводити, довести що;
    2) -чать, -чить кого в чём (уличать, изобличать) - виказувати, виказати, виявляти, виявити, доказувати, доказати кому що, виводити, вивести кого, спіймати когось на чому. -чать (-чить) кого во лжи, в воровстве, измене и т. д. - виявляти (виявити), виводити (вивести) виказувати (виказати) чиюсь брехню, чиєсь злодійство, чиюсь зраду и т. д. Судья -чил преступника во лжи - суддя виявив злочинцеві його брехню. Обличённый - виказаний, виявлений, виведений (на чисту воду);
    3) (хулить) - см. Осуждать 2.
    * * *
    несов.; сов. - облич`ить
    1) ( разоблачать) викрива́ти, ви́крити; (выдавать что-л. тайное) вика́зувати, ви́казати; ( порицая) плямува́ти, запля́мувати
    2) (несов.: обнаруживать) виявля́ти

    Русско-украинский словарь > обличать

  • 127 перебивать

    перебить
    1) (перешибить) перебивати, перебити, перетинати, перетнути, (о мног.) поперебивати, поперетинати. [Я вашому собаці ноги поперебиваю. Сокири пугою не перетнеш];
    2) (избить) вибивати, вибити, повибивати, повбивати, побити, позабивати, перебити кого. [Багато народу повибивали (повбивали, побили) під ту війну]. -бить всех без исключения - вибити усіх до ноги, побити, повбивати, позабивати геть (чисто) усіх. [Усіх чисто людей у місті вибито і місто спалено (Грінч.)];
    3) побити, потовкти, потрощити (все), перебити, перетовкти, перетрощити. [Перетовкти увесь посуд];
    4) (волос, пух и т. п.) перебивати, перебити, поперебивати, перетрушувати, перетрусити, поперетрушувати, пересипати, пересипати, попересипати. [Уже наші жінки і подушки поперебивали];
    5) (мешать что-л. делать) перебивати, перебити кому що, перебаранчати, перешкоджати, заваджати кому що робити, ставати, стати на перешкоді (на заваді) кому. -бить у кого что (место, должность) - перехопити у кого що (службу, посаду). -бить у кого-л. жениха, невесту - перелюбити чийого молодого, молоду. [Вона мого хлопця перелюбила];
    6) (прерывать) перебивати, перебити, перепиняти, перепинити, перехопляти, перехопити кого. [Не перепиняй мене, а то й казати не буду]. -бить, -вать чью-л. речь - перебити, перебивати кому мову, впадати кому в річ. -бить сон - переламати сон. Перебитый - перебитий, перетятий; побитий и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - переб`ить
    1) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти
    2) (убивать всех, многих) перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти, вибива́ти, ви́бити и повибива́ти
    3) ( разбивать) би́ти, поби́ти, перебива́ти, переби́ти и поперебива́ти; ( ломать) трощи́ти, потрощи́ти, несов. ви́трощити, перетрощи́ти, поперетро́щувати; ( посуду) товкти́, перетовкти́ и потовкти́
    4) ( прерывать речь) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти, перепиня́ти, перепини́ти; несов. перебаранча́ти; ( включаясь в беседу) перехо́плювати, перехопи́ти

    Русско-украинский словарь > перебивать

  • 128 постигать

    постигнуть и постичь
    1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;
    2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.
    * * *
    несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть
    1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти
    2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що)

    Русско-украинский словарь > постигать

Страницы

См. также в других словарях:

  • навести критику на кого-что — Раскритиковать кого , что л …   Словарь многих выражений

  • днём с огнём, илис фонарём, илине найти, илине сыскать кого, что — чаще неодобр. очень трудно, практически невозможно отыскать кого , что л. 1. По преданию, греческий философ киник Диоген (400 – 323 гг. до н. э.) расхаживал в толпе народа днем с зажженным фонарем в руках и на вопрос, что он ищет, отвечал:… …   Справочник по фразеологии

  • Махнуть рукой (на кого-что) — Махнуть (на кого что) рукой (иноск.) отступиться отъ кого, чего. Ср. Она на мужа давно махнула рукой! Она... давно считала его за дурака набитаго и безвозвратно падшаго нравственно. Писемскій. Мѣщане. 2, 9. Ср. Будь строгъ, но будь уменъ... Когда …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • иметь виды на кого-, что-л — (насчёт, относительно кого , чего л.) Рассчитывать на кого , что л. в каком л. отношении …   Словарь многих выражений

  • До кого что не доходило, тот того и не знает. — До кого что не доходило, тот того и не знает. См. ЗАБОТА ОПЫТ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • вырвать из сердца кого-, что-л — Вы/рвать из сердца (души) кого , что л. Заставить себя забыть …   Словарь многих выражений

  • раскрыть глаза кому-л. на кого-, что-л — Показать кого , что л. в истинном свете, дав кому л. возможность самому убедиться в этом …   Словарь многих выражений

  • как с гуся вода с кого, что — неодобр. кому либо что либо абсолютно безразлично, все нипочем; что либо решительно не действует на кого либо. Из за жировой смазки оперенья вода с гуся легко скатывается. Такое наблюдение переносилось в знахарские формулы, пословицы, поговорки …   Справочник по фразеологии

  • Что надо — НАДО 1, в знач. сказ., с неопр., кого что или чего. То же, что нужно (см. нужный в 3 и 4 знач.). Н. работать. Его беспокойство н. понять. Н. денег. Больше всех н. кому н. (о том, кто слишком активен, во всё вмешивается; разг. неодобр.). Так ему и …   Толковый словарь Ожегова

  • представлять, видеть кого-, что-л. в мрачном свете — Обращать внимание только на отрицательные, негативные стороны кого , чего л …   Словарь многих выражений

  • ЧТО — Ни с чего ни по что. Сиб. По непонятной причине. Верш. 4, 157. Чего нет у кого, где. Новг. Об изобилии, большом количестве и разнообразии чего л. НОС 12, 65. Быть ни в чём. Ворон. Болеть. СРНГ 21, 213. Вести ни в чём кого. Арх. С презрением,… …   Большой словарь русских поговорок

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»