-
1 tachisme
n; мист. -
2 tachisme
n; мист. -
3 живописный
1) (сделанный живописью) мальований [Мальований портрет], малюнковий. [Гієрогліфи то не літери, а письмо малюнкове];2) (красивый) мальовничий. [Глянув з човна на ту мальовничу групу (Неч.-Лев.). Мальовниче убрання. Мальовнича поза]. Живописно - мальовниче[о] (Куліш). [Краї сеї хустки мальовниче спадають на спину й на плечі (Крим.). Вона мальовниче убирається].* * *1) ( относящийся к живописи) живопи́сний\живописныйая те́хника — живопи́сна те́хніка
2) (красочный; яркий, образный) мальовни́чий\живописныйая ме́стность — мальовни́ча місце́вість
-
4 искусство
1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.* * *1) мисте́цтво; диал. шту́кавое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва
\искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки
по́варское \искусство во — см. поварской
произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри
типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва
из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо
2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рствовладе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́
\искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва
-
5 картина
1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.* * *карти́на; (преим. произведение живописи) малю́нок, -нка, мальо́вання, ма́ливо -
6 картинный
1) (относящ. к живописи, «малярству») малярський. -ная выставка - малярська (художня) вистава, виставка картин. -ная галлерея - галерея (гал. ґалерія) картин, образів, картинна галерея. -ный лак - малярський лак. -ное полотно - малярське полотно. - ная рама - картинна рама, рама на картину (на образ);2) (живописный) мальовничий. -ный жест - мальовничий жест. -ная поза - мальовнича поза. -ный образ (поэтич.) - мальовничий образ. -ное одеяние - мальовниче убрання. -ный слог - образна (мальовнича) мова.* * *1) карти́ннийкарти́нная галере́я — карти́нна галере́я
2) ( живописный) мальовни́чий3) (образный, выразительный) карти́нний -
7 медальон
1) (в скульптуре, живописи) медальйон (-на);2) (носимый на шее) медальйон.* * *медальйо́н
См. также в других словарях:
Живописи, скульптуры и архитектуры институт — имени И. Е. Репина (Университетская набережная, 17), старейшее в стране художественное высшее учебное заведение. Основано в 1757 как классы Академии художеств; в 1894 1918 Высшее художественное училище при АХ. С 1918, после упразднения… … Санкт-Петербург (энциклопедия)
Живописи, скульптуры и архитектуры институт — имени И. Е. Репина (Университетская набережная, 17), старейшее в стране художественное высшее учебное заведение. Основано в 1757 как классы Академии художеств; в 1894—1918 Высшее художественное училище при АХ. С 1918, после упразднения… … Энциклопедический справочник «Санкт-Петербург»
ЖИВОПИСИ — СКУЛЬПТУРЫ И АРХИТЕКТУРЫ ИНСТИТУТ им. И. Е. Репина, Санкт Петербург, основан в 1757 как Воспитательное училище при петербургской АХ. Готовит живописцев, графиков, архитекторов, скульпторов, исккусствоведов. В 1991 ок. 1,3 тыс. студентов … Большой Энциклопедический словарь
Живописи и ваяния училища — см. Училище живописи и ваяния … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Живописи, скульптуры и архитектуры институт — см. Санкт Петербургская Академия художеств. * * * ЖИВОПИСИ, СКУЛЬПТУРЫ И АРХИТЕКТУРЫ ИНСТИТУТ ЖИВОПИСИ, СКУЛЬПТУРЫ И АРХИТЕКТУРЫ ИНСТИТУТ им. И. Е. Репина, Санкт Петербург, основан в 1757 как Воспитательное училище при петербургской АХ. Готовит… … Энциклопедический словарь
живописи — учиться живописи • непрямой объект, начало, знание … Глагольной сочетаемости непредметных имён
Классицизм и романтизм в живописи — Живопись, как выразительница господствующих понятий об искусстве, во всех странах переживала различные периоды, меняя свое направление. Но нигде не характеризовалась история живописи так определенно, как во Франции в различные эпохи, в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ленинградская школа живописи — Академия художеств Ленинградская школа живописи группа советских художников живописцев, сложившаяся в 1930 1950 годы в Ленинграде вокруг реформированной Академии художеств и объединенная Ленинградским Союзом художников (1932 1991).… … Википедия
Краски употребляемые для живописи — Пигменты, употребляемые для живописи, большей частью минерального происхождения, и лишь небольшое число их органические соединения. Первоначально служили для этой цели почти исключительно вещества, находимые в природе готовыми земли, но в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Краски, употребляемые для живописи — Пигменты, употребляемые для живописи, большей частью минерального происхождения, и лишь небольшое число их органические соединения. Первоначально служили для этой цели почти исключительно вещества, находимые в природе готовыми земли, но в… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
Ленинградская школа пейзажной живописи — Ленинградская школа пейзажной живописи название, объединяющее круг художников, живших и работавших в Ленинграде в 1930 х 1950 х годах, чьё творчество по своему мировосприятию, художественной форме и методу работы имело много общих… … Википедия
