відносний

См. также в других словарях:

• безвідносний — а, е. Який зберігає своє значення за будь яких умов, незалежно від інших предметів і явищ …   Український тлумачний словник

• відносний — а, е. 1) Який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим небудь іншим; правильний за певних умов, обставин; прот. безумовний, абсолютний. Відносні числа. •• Відно/сна воло/гість (пові/тря) фіз. відношення абсолютної вологості… …   Український тлумачний словник

• підносний — а/, е/, заст. Якого підносять кому небудь (про подарунок або хабар) …   Український тлумачний словник

• співвідносний — а, е. Який перебуває у співвідношенні з чим небудь або між собою; який може бути співвіднесений з чимсь …   Український тлумачний словник

• відносний — [в ідно/снией] м. (на) сному/ с(‘)н ім, мн. с(‘)н і …   Орфоепічний словник української мови

• відносний — 1) (який установлюється, визначається в порівнянні, у зіставленні з чим н. іншим), порівняний, релятивний 2) (не цілковитий, не повний, не дуже великий порівняно з іншим), порівняний …   Словник синонімів української мови

• співвідносний — (який перебуває у взаємній залежності, взаємному зв язку), відповідний, корелятивний, кореляційний …   Словник синонімів української мови

• безвідносний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• відносний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

• підносний — прикметник рідко …   Орфографічний словник української мови

• співвідносний — прикметник …   Орфографічний словник української мови