всяким

(всяким маслом) мащення и мастіння (маслом, олією и т. п.), (только коров.) маслення, (только раст.) олієння.

намаслить

1) (всяким маслом) намащувати и намащати, намастити (маслом, олією и т. п.), (только коровьим маслом) намаслювати, намаслити, (только растит. маслом) наоліювати, наоліїти, (жиром) наяложувати, наялозити, насмальцьовувати, насмальцювати, (о мног.) понамащувати, понамаслювати, понаоліювати, понаяложувати, понасмальцьовувати що. [Чимсь треба намащати оцю виразку, то вона швидше загоїться, - лоєм, чи що-б то (Канівщ.). Намастив кашу (Сл. Ум.). Наялозив губи (Сл. Ум.)];

2) кому - підмаслювати, підмаслити, підмазувати, підмазати, (о мног.) попідмаслювати, попідмазувати кого; срв. Подмасливать 2. Намасленный -

1) намащений, намаслений, наолієний, наяложений, насмальцьований, понамащуваний, понамаслюваний и т. п.;

2) підмаслений, підмазаний, попідмаслюваний, попідмазуваний. -ться -

1) намащуватися, намаститися, понамащуватися; бути намащуваним, намащеним, понамащуваним и т. п. [Так мало масла, що й не намастилися млинці (Сл. Гр.)];

2) (вдоволь, сов.) (всяким маслом) намаститися, (коровьим) намаслитися, (растит.) наоліїтися, (жиром) наялозитися, насмальцюватися, (о мног.) понамащуватися и т. п.;

3) (напиться, сов.) насмоктатися, надудлитися, наджмулитися.

* * *

несов.; сов. - намасл`ить

1. adj

1) весь, вся, все; цілий

2) всякий, всілякий, будь-який

3) найбільший, граничний

4) який-небудь, який би то не було

2. adv

1) цілком, повністю

2) спорт., розм. рівно, порівну (про рахунок)

3) (all-) все-

3. pron indef.

1) всі

2) все

* * *

1) ( часто All) все суще; світ, всесвіт

2) найдорожче або найцінніше для кого-небудь

1) весь, цілий, вся, усе; усі

2) усякий, усілякий; кожний; будь-який

3) весь, найбільший, граничний; максимально можливий

4) який-небудь, який би то не було

5) емоц.- посил. весь

1) цілком, повністю; зовсім; тільки, нічого крім, винятково

2) cпopт.; жapг. порівну, рівно ( про рахунок)

3) у сполученнях

1) усі; усе

2) у сполученнях

1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;

2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].

* * *

1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

завалить (засыпать, приваливать чем) завалювати, завалити, закидати, закидати, привалювати, привалити кого, що чим; (загромождать) завалювати, завалити, закидати, закидати, захаращувати, захарастити що чим. [Молодицю в глинищі завалило глиною (Харківщ.). Комору повнісінько завалили мішками з зерном. Ой, не ходи, козаченьку, низом: закидано доріженьку хмизом (Пісня). Старий колодязь привалили кам'яною плитою. Захарастили хату всяким мотлохом]. -лить связками хвороста (топь) - затарасувати (грузьке болото). Дорогу -лило снегом - шлях закидало снігом. -вать работой кого - навалювати роботи на кого. -лило грудь - заклало груди. -лило желудок - забився (захарастився) шлунок. Заваленный - завалений, закиданий, привалений, захаращений; затарасований. Я -лен работой - у мене роботи (діла) повно; (шутл.) діла-діла - аж голова біла (Номис).

* * *

несов.; сов. - завал`ить

1) зава́лювати, завали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. позава́лювати; (заполнять чём-л.; запрокидывать и) закида́ти, заки́дати и мног. позакида́ти; ( покрывать сверху) прикида́ти, прики́дати

2) (не справляться с чем-л.) прова́лювати, провали́ти, зава́лювати, завали́ти

3) (сов.: о горле, ушах) закла́сти, -кла́ло

-ся (всяким маслом) мастити, -ся (маслом, олією и т. п.), (только коровьим) маслити, -ся, (только растит.) оліїти, -ся. Масленный - мащений, помащений маслом, олією и т. п.; маслений, помаслений, намаслений; олієний, поолієний, наолієний. [«Що варили?» - «Борщ, галушки й картоплю мащену до огірків» (Проскур.)].

* * *

1) (измерит. величина) міра (мн. міри, мір). [Міра довжини (Сл. Ум.). Золото, як міра вартости (Економ. Наука). Якою мірою міряєте, - відміряється вам (Біблія)]. -ры линейные (погонные), квадратные, кубические - міри лінійні, квадратові, кубічні. -ра времени - міра часу, (измерение) вимір часу. Палата мер и весов - палата мір і ваги. -рою (по счёту) выдавать что - видавцем давати (видавати) що. [Хліб видавцем дали (Н.-Лев.)];

2) (четверик хлеба) мірка, міра. [Він мірку гороху насипав (Рудч.)];

3) (сосуд для измерения) мірка; (убираемой свёклы) мірниця. [Висип борошно в мірку (Брацлавщ.). Своїми буряками досипає її мірниці (Коцюб.)];

4) (в стихосл.) міра, розмір (-ру), метр (-ру);

5) (степень, размер, предел и т. п.) міра. -ра наказания - міра (вимір) кари. -ра содеянного - міра заподіяного. В той, в такой -ре (степени) - тією (тою), такою мірою, в тій, в такій мірі. [Твори, що тією чи иншою мірою задовольняють естетичні вимагання (Єфр.). Річ це занадто коротка, щоб бути повною в такій мірі, якої треба (Грінч.)]. В какой -ре - якою мірою, в якій мірі, в яку міру. В большой, в значительной -ре (степени) - великою мірою. [Дещо з тих перспектив великою мірою і справдилося (Єфр.)]. В большей, в меньшей -ре - більшою, меншою мірою, в більшій, в меншій мірі. В одинаковой, в равной, в той же -ре (степени) - однаково, (а) так само, (зап.) зарівно. Не всі однаково своїй долі корились (Куліш). Стережіться зарівно батька, як і сина (Франко)]. В полной -ре - повною мірою, на повну (на цілу) міру, до повної повні (Куліш), ущерть, аж до краю, цілком. [Використати повною мірою (Єфр.). Не розгорнув свого хисту на повну (цілу) міру (Єфр.). Коцюбинський тягся до оригінальних країв і використовував їх ущерть (Єфр.). Почував себе аж до краю героєм (Крим.)]. По -ре чего - відповідно до чого, в міру чого. По -ре моих средств - відповідно до моїх коштів (засобів), в міру моїх коштів (засобів). По -ре трудов и награда - відповідно до праці (в міру праці) й нагорода. По -ре того как - в міру того як. [В міру того як ростуть суперечності (Азб. Ком.)]. По -ре получения, поступления чего - в міру того як одержується, надходить (вступає), (в прошлом) одержувано, надходило (вступало), (в будущем) одержуватиметься, надходитиме (вступатиме) що. По -ре возможности, по -ре сил - в міру спромоги, по змозі (по спромозі), що сила зможе. По -ре сил наших - як наша сила, як наше посилля. По крайней -ре - принаймні, (зап.) принайменше, (диал.) прейма (Свидниц.), (хотя бы) бодай; см. ниже - по меньшей мере. Кинувся миттю униз, щоб принаймні умерти з своїми вкупі (Дніпр. Ч.). Чи ти перестанеш брехати бодай собі самому? (Коцюб.)]. По меньшей (по крайней) -ре (минимум) - що-найменш(е), принайменше, принаймні, бодай. [Щоб здійснити цю програму, треба що-найменше (принаймні) три роки (Київ). Кругом кождої матері роїлося бодай по п'ятеро дітей. (Франко)]. Это по меньшей -ре странно - це, що-найменше, чудно (дивно). По большей -ре - що-найбільш(е); (по большей части) здебільшого, здебільша, побільше. В -ру (соответственно) - до міри, помірно; (об обуви, одежде) до міри, в міру. [Як п'єш до міри, то горілка панує чоловікові (Полтавщ.). У помірно натопленій хаті (Грінч.)]. Сделанный в -ру - зроблений до міри, помірний. Не в -ру - не до міри, (редко) невзаміру; (об обуви, одежде) не до міри, не в міру, не на мірку; (чересчур) занадто, через край, через лад; (неподсилу) не під силу. [Присмачає вона ласощі невзаміру (М. Вовч.)]. Без -ры - без міри, міри нема, незмірно; см. Сверх меры. [Се мук йому без міри завдало-б (Грінч.)]. Сверх, свыше -ры, через -ру - над міру, через лад, надто, занадто; (непосильно) над силу. [Через лад багато набрав, - от і не піднесе (Грінч.). Що надто - то погано (Приказка)]. Свыше всякой -ры - (по)над усяку міру. Всему есть -ра - всьому (на все) є міра (предел: край). Превышать, превысить -ру - переходити, перейти міру. Знать, соблюдать, наблюдать -ру, не знать -ры в чём - знати (держати) міру, додержувати(ся) міри, не знати міри в чому. [Жартуйте та й міру знайте (Н.-Лев.). Держи віру, держи й міру (Приказка)]. Душа -ру знает - душа міру знає. Подойти под -ру - см. Мерка 2. Выше -ры и конь не скачет (не прянет) - понад себе і кінь не цибне;

6) (мероприятие) захід (-ходу), (обычно во мн. ч.) заходи (-дів), (редко) запобіг, забіг (-гу), забіги (-гів), (средство) спосіб (-собу). [Репресивні (тактичні) заходи (Єфр.). Своїми школами і иншими забігами (єзуїти) поперевертали багацько руських патронів у латинство (Куліш)]. -ры воздействия - заходи (до) впливу, (щоб) вплинути. -ры к восстановлению - заходи до відновлення. -ры действительного наблюдения - засоби справжнього доглядання. -ра обеспечения - спосіб забезпечення. -ры предосторожности - застережні (пересторожні) заходи, заходи проти небезпеки; см. Предосторожность. -ры предупредительные - запобіжні (попередні) заходи, заходи попередити що. -ры пресечения - припинні (припиняльні) заходи, заходи до припинення. -ры принудительные - примусові заходи. Высшая -ра наказания - найвища кара, розстріл (-лу). Изыскивать -ры - добирати способу. Прибегать к -рам - вдаватися до заходів. Прибегнуть к иным -рам - вжити инших заходів, удатися до иншого способу. Принимать, принять, употреблять, употребить -ры по отношению к кому, к чему - вживати, вжити заходів, робити, зробити заходи (диал. захід) що-до кого, (що-)до чого, над ким, чим, коло чого, добрати способу. [Вам сорому нема всіх заходів ужити, щоб сей побожний пан не став у мене жити (Самійл.). Робити заходи, щоб його силоміць притягли до нас, я не хочу (Крим.)]. Принимать зависящие -ры - вживати належних заходів. Помогайте ему всеми -ми - (до)помагайте йому всяким способом, всіма способами.

* * *

1) мі́ра

2) ( мероприятие) за́хід, -ходу

3) ( единица ёмкости сыпучих тел) мі́ра, мі́рка; ( убираемой свёклы) мі́рниця

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

правда (ум. правдонька, правдочка, правдиця). [Все згине, тільки правда зостанеться (Номис). Скільки в решеті дірочок, стільки у їх правдочок (Г. Барв.). Тілько в дівоньках правдиці, кілько в коновках водиці (Чуб.)]. Совершенная. чистая -да - щира (щирісінька), нестеменна правда. Не полная -да - щербата правда, несповна правда. Он не всегда говорит -ду - він не завсіди каже правду (каже по правді). -да ли это? - чи цьому правда? чи воно справедливо? [Не знаю, чи воно справедливо, кажуть, що чума сильна йде (Чигир.)]. -да ли, что он умер? - чи правда, що він умер? Не -да ли? - а правда-ж? еге-ж правда? еге-ж так? Не -да ли, что он очень умён? - а правда-ж, він дуже розумний? -да, что… - правда, що…, справедливо, що… [Так тихо, так ясно, - думає собі Гордій, - справедливо, що святий вечір (Васильч.)]. По -де сказать или говоря -ду - сказати правду, (як) направду сказати, правду (направду, по правді) кажучи, (собственно) суще, (искренно говоря) по щирості кажучи. [Сказати правду, я ще не помітив, щоб він своїм страстям корився (Куліш)]. В -ду, на -ду (в самом деле) - справді, справжки, насправжки, насправжнє, як насправжнє, дійсно. Сказать кому всю -ду матку - сказати ущипливу правдоньку, (образно) вичитати отченаша, (євангелію) кому, бризнути в живі очі кому (Франко. Пр.). Правда (впрочем, положим, хотя) - що правда, правда. Со всяким, -да, это может случиться - що правда, з усяким це може статися, трапитися. Правда? - справді? Йо? Нужно -ду сказать - ніде правди діти. Занимать место -ды - правдувати. [Що тепер неправда стала правдувати (ЗОЮР. II)]. Жить, поступать по -де, -дою, согласно велениям - ды - правдувати, ходити правим робом, ходити по правді, жити (робити) по правді, праведно. [Хто бреше, тому легше, а хто правдує, той бідує (Франко. Пр.). Ой не по правді, мій миленький, зо мною живеш (Метл.)]. Блюститель -ды - правдодержець (-жця). [Гей царю, гей ти земний правдодержець! (Крим.)]. Ваша -да - ваша правда, маєте рацію, маєте слушність. [Ваша правда, - сказав Комашко (Н.-Лев.)].

* * *

1) сущ. в знач. сказ. пра́вда

2) (в знач. нареч. и вводн. сл.: в самом деле) спра́вді, пра́вда, ді́йсно; (в знач. нареч.) напра́вду, наспра́вжки

3) (в знач. уступительного союза: хотя) щопра́вда

промаслить (растительн. масл.), оліїти, п(р)ооліїти, (всяким маслом и жиром) промащувати, промастити, намащувати, намастити (наскрізь). [Спершу поміст треба пооліїти, а тоді вже фарбувати (Київ.). Намастила папір маслом (олією)]. Промасленный - п(р)оолієний, помащений, промащений.

* * *

несов.; сов. - пром`аслить

загромоздить захаращувати, захарастити, захарастрювати, захарастрити, завалювати, завалити, (заставляя чем-л.) застановлювати и застановляти, застановити (всяким грамуздом, грамуздям). -ться - захрясати, захряснути. [Вулиця захрясла народом]. Загромождённый - захаращений, захарастрений, захряслий, завалений, застановлений.