Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

встала

  • 41 жить

    живать
    1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;
    2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].
    * * *
    1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тися

    жил-былфольк. був собі́, жив-був

    \житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким

    2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш

    Русско-украинский словарь > жить

  • 42 изводиться

    известись
    1) (приходить в упадок) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, (о мн.) попереводитися позводитися, нищитися, понищитися, (гал.) піти ніворотом. [Господарство звелося ні на що; вся худоба попереводилася (Харківщ.). На цій роботі одежа нищиться, а на нову не заробиш (Остерщ.). Пасіка по смерті небіжчика Леся не пішла ніворотом (Франко)];
    2) (худеть, истощаться) зводитися, звестися, марніти, змарніти, помарніти, заневірніти (Харківщ.). [Од безсоння звелась: п'яту ніч не спимо, не гасимо світла (Коцюб.). Усі помарніли за цей тяжкий час (Київ). Так молодиця заневірніла, наче з домовини встала (Сл. Гр.)].
    * * *
    несов.; сов. - извест`ись
    1) (мучиться, терзаться) му́читися, заму́читися; (чахнуть, хиреть) змарнува́тися сов., занапасти́тися, -пащу́ся, -пасти́шся сов., марні́ти, змарні́ти, перево́дитися, переве́стися и мног. поперево́дитися
    2) (выводиться, исчезать) перево́дитися, переве́стися
    3) страд. несов. перево́дитися; тра́титися (тра́титься) ма́рно, витрача́тися ма́рно; зво́дитися; ни́щитися, вини́щуватися, вибавля́тися; му́читися

    Русско-украинский словарь > изводиться

  • 43 кувшин

    глек (-ка и -ка), глечик (-ка), (простой глиняный) гладуш (-ша), (кринка) гладущик (-ка), гладушка, (реже) гладишка; (жбан) жбан (-ну), диал.: джбан, (д)збан, ж[з]банок (- нка). [Марія встала та й пішла з глеком по воду до криниці (Шевч.). Накрий столи, насип вино у глеки (Крим.). Глечиком води набрав (Рудан.). Купила глечик (гладущик, гладишку) молока (Чернігівщ.) На столі стояла гладушка з молоком (Звиног.)]. Повадился -шин по воду ходить, там ему и голову сломить - до часу збан воду носить; поти ж[з]бан (глек) воду носить, поки вухо увірветься.
    * * *
    гле́чик, увел. глек; ку́холь, -хля, ку́хва; ( с крышкой) жбан, збан, джбан, дзбан; диал. глади́шка; ( глиняный сосуд с узким горлом) ба́нька

    Русско-украинский словарь > кувшин

  • 44 между

    предл.
    1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -
    1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;
    2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;
    2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];
    3) (в сложных словах) см. Меж 2.
    * * *
    предл. с твор., род. п.
    між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)

    \между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ

    \между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь

    Русско-украинский словарь > между

  • 45 наставать

    настать
    1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;
    2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.
    * * *
    несов.; сов. - настать
    настава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить

    Русско-украинский словарь > наставать

  • 46 обстановка

    обстава, обставини, спряток (гал.) [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (Неч.-Лев.). У театрі обставини (обстановка) дуже гарні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обставини (-вин). Окружающая, внешняя домашняя обстановка - наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення. [Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (старой -вки) (Єфр.)]. Жить при неблагоприятной -ке - жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні). Совместная жизнь при такой -ке была ужасна - спільне життя за таких обставин жахливе було.
    * * *
    1) (комнаты, помещения) обстано́ва, обста́ва; ( мебель) ме́блі, -лів; ( меблировка) умеблюва́ння; диал. постано́ва, ула́дження, уря́дження
    2) ( положение вещей) обстано́ва, обста́ва; диал. постано́ва; ( обстоятельства) обста́вини, -вин; ( условия) умо́ви, род. п. умо́в, умо́вини, -вин; ( окружение) ото́чення

    Русско-украинский словарь > обстановка

  • 47 прибирать

    прибрать
    1) (убирать прочь) забирати, забрати, (во множ.) позабирати що. -рите эти вещи - заберіть ці речі;
    2) (приводить в порядок, украшать) прибирати, прибрати, прятати, опрятати и випрятати, спрятувати, спрятати, чепурити, вичепурити, очепурити, причепурювати, причепурити, кукобити, прикукоблювати, прикукобити, о(б)ха(н)ючувати, о(б)ха(н)ючити, охаювати, охаяти, (только сов.) покутати, (везде, во всех комнатах) поприбирати, попрятати, попричепурювати, покукобити, поприкукоблювати, поо(б)ха(н)ючувати, поохаювати (всюди). [Горницю про його заздалегідь прибрали, причепурили (Кониськ.). Оце ще в хатах попрятаю та й по всій роботі (Київщ.). Не було такого кутика, аби вона не спрятала, не прихарила і не звела всього до порядку (Стеф.). Трохи обхаючить рабські злидні, аби не так кололи очі (Л. Укр.). І наварила, і хату причепурила, а вона тільки тоді встала (Грінч.). Так же її (хату) прикукобила, як на Великдень (Крол.)]. -рать голову - прибрати голову; см. Прикрасить;
    3) -бирать, -брать кого в руки или к рукам - приборкувати, приборкати, підборкувати, підборкати, до рук прибирати, прибрати, (описат.) у шори брати, взяти (забрати, убрати) кого. [Таки його треба трохи приборкати: вдача у його недобра (Кониськ.). Думає-гадає, як пана Хмельницького до рук прибрати, ляхам оддати (Дума). Він усіх забрав у шори (Зіньк.)]. -брать что к рукам - до рук що прибрати, заорудити що в свої руки, загарбати що. Земля его -брала, бог его -брал - земля його взяла, бог його взяв;
    4) (припрятать) приховувати, приховати, (во мн.) поприховувати що;
    5) см. Подбирать 4. Прибранный -
    1) забраний;
    2) прибраний (реже прибратий), спрятаний, опрятаний, причепурений, прикукоблений, о(б)хаючений;
    3) приборканий, підборканий, (до рук) прибраний.
    * * *
    несов.; сов. - прибр`ать
    1) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти; (прихорашивать, принаряжать) чепури́ти, очепу́рити, причепу́рювати, причепури́ти, вичепу́рювати, ви́чепурити, диал. опря́тувати, опря́тати, опра́тувати, опра́тати
    2) ( убирать) прибира́ти, прибра́ти и поприбира́ти, ( уносить) забира́ти, забра́ти и позабира́ти

    Бог прибра́л кого́ — Бог забра́в (прибра́в, узя́в) кого́

    Русско-украинский словарь > прибирать

  • 48 просыпаться

    I. проспаться присиплятися и просипатися, проспатися, переспатися. [П'яний проспиться, а дурний ніколи (Приказка)].
    II. проснуться прокидатися, прокинутися (реже кидатися, кинутися (від сну)), просипатися и просинатися, проснутися, проспатися, (пробудиться) пробуджуватися, пробудитися, будитися, збуджуватися, збудитися, обуджатися, о[у]будитися, (очнуться от сна) прочинати, -ся, прочнути, -ся, пробуркуватися; пробуркатися, прохопитися, продрухатися; вставати, встати, (о многих) попрокидатися, попросип[н]атися, попробуджуватися, позбуджуватися, побудитися, попробуркуватися. [Прокинулася несподівано серед ночи (Грінч.). Прокинувся з важкою головою (Коцюб.). Кинувся од свого голосу (Васильч.). Страшно буде малим, як проснуться (Л. Укр.). Од сна проспався (А. Д.). Земля будилася (Коцюб.). Пробудившись, не міг пригадати, що снилося (М. Вовч.). В мене збудилася своя туга (Васильч;). Спала та збудилась (Рудан.). Всі на кутку побудилися. Тату! тату! прочніться (Яворн.). Потім слух його прочнувся (Франко). Візантія пробуркалась, витріщає очі (Шевч.). Надія встала, до життя устало могутнє поривання (Грінч.)].
    * * *
    I несов.; сов. - прос`ыпаться
    розсипа́тися, розси́патися и порозсипа́тися
    II несов.; сов. - просн`уться
    просипа́тися и просина́тися, просну́тися и попросипа́тися и попросина́тися, прокида́тися проки́нутися и попрокидатися, пробу́джуватися, пробуди́тися и попробу́джуватися, буди́тися, збуди́тися; пробу́ркуватися, пробу́ркатися и попробу́ркуватися

    Русско-украинский словарь > просыпаться

  • 49 встать

    1) (подняться) turmaq, qalqmaq
    встать! (команда) - tur! qalq!
    встать рано утром - saba erte turmaq
    2) (ступить на что-либо) çıqmaq, turmaq, basmaq
    встать на ступеньку - basamaqqa çıqmaq
    3) (о солнце, луне) doğmaq, çıqmaq
    4) (перен. подняться на борьбу) köterilmek, turmaq, qalqmaq
    встать на защиту Родины - Vatan imayesine köterilmek
    5) (перен. возникнуть) çıqmaq, doğmaq, peyda olmaq, kelmek
    встал вопрос - mesele çıqtı (doğdı)
    встать перед глазами - köz ögüne kelmek
    6) (остановиться) toqtamaq
    часы встали - saat toqtadı
    7) (уместиться) sığmaq, kirmek, yerleşmek, oturmaq
    встать на свое место - yerine turmaq
    8) (сковаться льдом) buzlamaq, buzlap qalmaq
    река встала - özen buzladı
    встать грудью - köküs kermek
    встать на колени - tiz çekmek

    Русско-крымскотатарский словарь (латиница) > встать

  • 50 встать

    1) (подняться) турмакъ, къалкъмакъ
    встать! (команда) - тур! къалкъ!
    встать рано утром - саба эрте турмакъ
    2) (ступить на что-либо) чыкъмакъ, турмакъ, басмакъ
    встать на ступеньку - басамакъкъа чыкъмакъ
    3) (о солнце, луне) догъмакъ, чыкъмакъ
    4) (перен. подняться на борьбу) котерильмек, турмакъ, къалкъмакъ
    встать на защиту Родины - Ватан имаесине котерильмек
    5) (перен. возникнуть) чыкъмакъ, догъмакъ, пейда олмакъ, кельмек
    встал вопрос - меселе чыкъты (догъды)
    встать перед глазами - козь огюне кельмек
    6) (остановиться) токътамакъ
    часы встали - саат токътады
    7) (уместиться) сыгъмакъ, кирмек, ерлешмек, отурмакъ
    встать на свое место - ерине турмакъ
    8) (сковаться льдом) бузламакъ, бузлап къалмакъ
    река встала - озен бузлады
    встать грудью - кокюс кермек
    встать на колени - тиз чекмек

    Русско-крымскотатарский словарь (кириллица) > встать

  • 51 она уже на ногах

    а) встала
    б) после болезни
    she is back on her feet, she is out and about

    Русско-английский учебный словарь > она уже на ногах

  • 52 в ружьё

    1) (в строй с оружием в руках (вставать, становиться и т. п.)) assemble in full battle dress

    Застава встала в ружьё, на это потребовалось не больше минуты. (Л. Обухова, Весна чаще, чем раз в году) — It took no more than a minute for the men at the frontier post to assemble in full battle dress.

    Кто-то заливисто и испуганно кричал возле дверей: - В ружьё!.. В ружьё!.. (М. Шолохов, Тихий Дон) — Someone cried in alarm outside the door: 'To arms!.. To arms!..'

    Русско-английский фразеологический словарь > в ружьё

  • 53 как вкопанный

    как (будто, словно, точно) вкопанный
    разг.
    as though struck dumb (thunder-struck); stock-still; dead; rooted to the ground (spot); bolt upright; petrified; transfixed

    Крепко задумался Бульба. Вспомнил он, что велика власть слабой женщины, что многих сильных погубила она, что податлива с этой стороны природа Андрия; и стоял он долго как вкопанный на одном и том же месте. (Н. Гоголь, Тарас Бульба) — Bulba pondered deeply. He remembered how great is the power of weak women, how many strong men she has ruined, how susceptible Andriy's nature was on that side; and for some time he stood without moving from the spot as though struck dumb.

    Ступив на третью ступень, она остановилась как вкопанная. Перед ней стоял высокий, статный мужчина в больших сапогах и полушубке. (А. Чехов, В рождественскую ночь) — When she put her foot on the third step she stopped as if rooted to the spot. Before her stood a tall, stately man in top-boots and a short fur coat.

    Она вздрогнула, увидав нас, и встала как вкопанная в грязь под её ногами. (М. Горький, Двадцать шесть и одна) — She startled when she saw us and stood stock-still, her feet in a dirty puddle.

    Якушонок взялся уже было за дверцу, но, увидав Антонину, остановился как вкопанный. (Л. Обухова, Глубынь-Городок) — Yakushonok was just opening the door to get in... He stopped, as though thunder-struck, when he caught sight of Antonina.

    Машина скрылась за углом, очень быстро развернулась и помчалась по другой стороне обратно, подлетела и, взвизгнув, присела на рессорах, став как вкопанная. (Ф. Кнорре, Шорох сухих листьев) — The car went round a corner, turned quickly, dashed up to him and stopped dead with a squeal of brakes.

    Русско-английский фразеологический словарь > как вкопанный

  • 54 нести ахинею

    нести (городить, молоть, пороть) ахинею (белиберду, вздор, галиматью, дичь, ерунду, околесицу, чепуху, чушь), тж. нагородить ахинеи
    разг., неодобр.
    talk (utter) nonsense (drivel, rot, rubbish); babble some nonsense; burst out into a lot of drivel; rave about smth.; grind out some balderdash; cf. talk through one's hat; talk wet, be all wet Amer.; speak through the back of one's neck; be running on at the mouth

    С последнею фразой он вдруг и безнадёжно почувствовал, что всё лопнуло, а главное, что он нагородил страшной ахинеи. (Ф. Достоевский, Братья Карамазовы) — At the last phrase he had suddenly become hopelessly aware that it had all fallen flat, above all, that he had been talking utter nonsense.

    Татьяна Марковна вдруг встала с места. - Полно тебе вздор молоть, Нил Андреич! (И. Гончаров, Обрыв) — 'Stop talking rubbish, Nil Andreich,' commanded Tatiana Markovna, rising suddenly from her place.

    - Телеграмма шифрованная, - сказал телеграфист. - То есть как - шифрованная? Что вы мне ерунду порете! Это коммерческая телеграмма, вы обязаны принять. (А. Толстой, Гиперболоид инженера Гарина) — 'The telegram is in code,' said the clerk. 'What d'you mean, in code? Don't talk nonsense. It's a commercial telegram and you must accept it.'

    - Что ты ерунду мелешь? - набросилась Варвара на бывшего мужа. - Ступай домой и проспись. (И. Ильф, Е. Петров, Золотой телёнок) — 'What are you raving about?' Varvara attacked her former husband. 'Go home and sleep it off!'

    - Остаётся подумать, что ты сделала это нарочно. Но я не хочу этого думать, да, не хочу... И так далее и так далее. Я сразу понял, что он мелет эту галиматью просто, чтобы позлить Катю. (В. Каверин, Два капитана) — 'One can only presume that you did it deliberately. But I don't want to think that, indeed I don't want to...' And so forth and so on. I realized at once that he was grinding out this balderdash just to irritate Katya.

    - Думаете: он, наверное, от жары рехнулся и понёс совершенную околесицу. (В. Черняк, Час пробил) — 'You're probably thinking the heat's gotten to me and I'm just running on at the mouth.'

    Русско-английский фразеологический словарь > нести ахинею

  • 55 прошу покорно

    уст.

    - Ну-ка, любезные! - сказал батюшка, наливая их [чары] вровень с краями. - Поотогрейте свои душеньки; чай, вы порядком надроглись. Прошу покорно! (М. Загоскин, Нежданные гости) — 'And so, my dear sirs,' Father said, filling the goblets up to the brim. 'Take something to warm yourselves. You must be frozen through. Please, as a kindness to me!'

    2) ирон. (выражает удивление, досаду, разочарование и т. п.) fancy < that>!; how do you like it?

    - Потом встала, смотрю: одиннадцатый час - прошу покорнейше! Людишки и не скажут! (И. Гончаров, Обыкновенная история) — 'Then I got up - and if it wasn't eleven o'clock already! Fancy! The servants never tell me!'

    Русско-английский фразеологический словарь > прошу покорно

  • 56 с богом!

    уст.
    God be (go) with you!; speed!; God be your help!; success attend you!; good luck!; here goes!

    - Ну, так что ж ты хочешь? Вы нынче ведь все влюблены. Ну, влюблена, так выходи за него замуж, - сердито смеясь проговорила графиня, - с богом! (Л. Толстой, Война и мир) — 'Well then, what do you want? You're all in love nowadays. Well, if you are in love, marry him!' said the countess, with a laugh of annoyance. 'Good luck to you!'

    - Ну, с богом. Час добрый, - проговорил старик, крестясь. (М. Шолохов, Тихий Дон) — 'Well, God be with you. Good luck,' the old man replied, crossing himself.

    - Собралась я, - грустно сказала она. - Пойду дальше. - С богом, - благословила её Василиса. - Иди, Александра, иди. (В. Распутин, Василий и Василиса) — 'I'm all packed up,' she said sadly. 'I'll be on my way.' 'God go with you,' said Vasilissa, 'off you go, Alexandra...'

    Они помолчали, лицо Катеньки было задумчиво, тихо и торжественно. - Ну, теперь с богом, - сказала она по-старушечьи серьёзно, первая встала, расстегнула ему френч и мелко и часто перекрестила его несколько раз. (В. Михальский, Катенька) — They sat in silence, Katenka's face thoughtful, quiet and solemn. 'Well, here goes,' she said, serious beyond her years. She rose first, unbuttoned his tunic, and crossed him a number of times with rapid, slight movements.

    Русско-английский фразеологический словарь > с богом!

  • 57 становиться на дыбы

    1) тж. вскинуться на дыбы ( становиться на задние ноги) rise on its hind legs; rear; prance

    Гнедой мерин... неожиданно вскинулся на дыбы и с размаху грохнулся, ломая оглобли. (А. Серафимович, Железный поток) — A sorrel gelding reared and thumped heavily to the ground, breaking both shafts of the cart he was hitched to.

    Медведь не хочет сдаваться. В бешенстве рвёт зубами рану у задней ноги. Собаки повисают на гриве, кубарем падают в снег от взмаха когтистой лапы. Медведь встаёт на дыбы - и опять в нашу сторону. (В. Песков, Шаги по росе) — Bruin was putting up a fierce fight. He tore madly at the wound in his hind leg. The dogs hung on his neck until they were sent flying by a whack of a sharp-nailed paw. The bear rose on its hind legs and made another rush in our direction.

    2) разг. (резко проявлять несогласие, протест, противодействие) kick; bristle up; go up in the air; cf. smb. would not hear of it; smb. walks out on smb.

    Женщины наотрез отказались танцевать и требовали отвезти их домой, но Голуб стал на дыбы. - Никого из зала не выпускать, поставить часовых, - приказал он. (Н. Островский, Как закалялась сталь) — The women refused to dance and insisted on being taken home, but Golub would not hear of it. 'Post sentries,' he ordered. 'Nobody is to leave the hall.'

    - Ну, как дела, подвигаются? Ворохтин сегодня звонил, интересовался. Сказал я ему, что всё хорошо, только Скуратова опять на дыбы встала. Он сказал, если надо - повлияет. (Л. Кассиль, Ход белой королевы) — 'How are things going? Vorokhtin called up, wanted to know about the training. I told him everything was all right except that Skuratova has again walked out on us. He said that if you agree he would talk to her.'

    Русско-английский фразеологический словарь > становиться на дыбы

  • 58 становиться на ноги

    становиться (вставать, подниматься) на ноги
    1) (выздоравливать, оправляться от болезни) get on one's feet again; get well

    Я не хочу даже думать о том, что болезнь твоя усилилась и тебе плохо. Пойми, это невозможно. Напряги всю свою волю, а она у тебя есть, и скорее становись на ноги. (П. Павленко, Верность) — I will not let myself think that you are feeling worse. You can't get worse - just remember that! Summon all your will power (you have a lot of it) and get well!

    2) (делаться самостоятельным, приобретать специальность, независимое положение и пр.) find one's feet; get (stand) on one's < own> feet; become independent

    "Чудно как-то мир сотворен, - думал он, глядя в окно на далёкую звезду, - растишь, растишь, а выросла - на ноги встала - и к чужому в избу." (Ф. Панфёров, Бруски) — 'The world's a queer place,' he thought, staring through the window at a distant star. 'You bring children into the world, and you rear them, and when they're big enough to stand on their own feet, they go off to a stranger's house.'

    На стройке люди быстро становились на ноги. Несколько земляков Бяшима окончили школу механизаторов и работали на Марыйском участке. (Ю. Трифонов, Утоление жажды) — At the canal site people quickly learned to stand on their own feet. Several of Byashim's fellow villagers had attended courses at the machine operators' school and had gone to work on the Mariisk sector.

    3) ( поправлять своё материальное положение) get (stand) on one's < own> feet again; be a made man

    Брак на перезрелой дочери какого-то купца-откупщика спас его... На деньги жены можно было выкупить родовое имение и подняться на ноги. (Ф. Достоевский, Униженные и оскорблённые) — His marriage to the over-ripe daughter of a tax-contractor saved him... He was able to pay the mortgage on his estate with his wife's money, and to get on to his feet again.

    Стал на ноги человек. Подпоясывался не лыком по кострецу, а московским кушаком под груди, чтобы выпирал сытый живот. (А. Толстой, Пётр Первый) — He was a made man. His belt was no longer bast, but a good Moscow belt, worn just under his chest so that his well-fed belly could stick out.

    Русско-английский фразеологический словарь > становиться на ноги

  • 59 стало

    1. it become

    стать сенсацией, произвести сенсациюto hit the headlines

    2. stand; become; grow; get; step; place; stop; begin; will; feel

    стать на якорь, бросить якорьto come to anchor

    3. become

    быть уволенным ; стать безработнымto become redundant

    4. get
    5. grow
    6. interpose
    Синонимический ряд:
    1. замерзла (глаг.) замерзла; застыла; сковаться льдом
    2. начала (глаг.) начала; принялась
    3. обошлась (глаг.) влетела; обошлась
    4. остановилась (глаг.) встала; застопорилась; остановилась
    5. сделалась (глаг.) заделалась; поделалась; сделалась
    6. следовательно (глаг.) выходила; значит; итак; следовательно; следственно; стало быть; таким образом

    Русско-английский большой базовый словарь > стало

  • 60 встать


    I (встану, встанешь), сов.
    1. къэтэджын; встать с места къэтэджын
    2. къэтэджын; встать рано жьыуэ къэтэджын
    3. встать на стул шэнтым теувэн
    4. тк. 3 л. къыщIэкIын, къыдэкIуэтеин; солнце уже встало дыгъэр къыщIэкIакIэщ
    5. перен. къэувын; перед нами встала важная задача ди пащхьэм мыхьэнэшхуэ зиIэ къалэн къиуващ
    встать в строй строим хэувэн; встать на ноги зыкъэужьын, лъэ быдэкIэ увын; встать на чью-л. сторону зыгуэрым и лъэныкъуэу увын

    Школьный русско-кабардинский словарь > встать

См. также в других словарях:

  • встала — задача • существование / создание, субъект, начало встала проблема • существование / создание, субъект, начало проблема встала • существование / создание, субъект, начало …   Глагольной сочетаемости непредметных имён

  • Рано встала, да мало напряла. — Рано встала, да мало напряла. См. ПОМОЩЬ КСТАТИ Рано встала, да мало напряла. Была игла, да спать легла. См. РАБОТА ПРАЗДНОСТЬ Рано (невестка) встала, да мало напряла. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ Рано встала, да мало напряла. См. ТОЛК БЕСТОЛОЧЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Баба - не квашня: встала да и пошла. — Баба не квашня: встала да и пошла. См. БАБА ЖЕНЩИНА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Шерсть встала дыбом — у кого. Прост. Об озябшем человеке. Максимов, 72 …   Большой словарь русских поговорок

  • встать — встану, встанешь; повел. встань; сов. (несов. вставать). 1. Принять стоячее положение, подняться на ноги. Встать с места. □ [Обломов] спустил ноги на пол, потом встал совсем и постоял задумчиво минуты две. И. Гончаров, Обломов. Председатель встал …   Малый академический словарь

  • Битва при Чикамоге — Гражданская война в Америке Битва при Чикамоге 20 сентября. Решающе …   Википедия

  • КОММУНАЛЬНОЕ ХОЗЯЙСТВО — совокупность пр тий, служб, х в, обслуживающих как нас., так и пр тия и организации нас. пункта. Это сан. техн. и сан. гигиенич. пр тия (водопровод, канализация, бани, прачечные), гор. пасс. транспорт, энергетические пр тия (электрост., гор.… …   Екатеринбург (энциклопедия)

  • Коммунистический Интернационал — I Коммунистический Интернационал         Коминтерн, 3 й Интернационал (1919 43), международная организация, созданная в соответствии с потребностями и задачами революционного рабочего движения на первом этапе общего кризиса капитализма;… …   Большая советская энциклопедия

  • Коммунистический Интернационал — I Коммунистический Интернационал         Коминтерн, 3 й Интернационал (1919 43), международная организация, созданная в соответствии с потребностями и задачами революционного рабочего движения на первом этапе общего кризиса капитализма;… …   Большая советская энциклопедия

  • Международное рабочее движение —         борьба рабочего класса за уничтожение капитализма и создание коммунистического общества, за повседневные экономические, политические и культурные интересы рабочих, за общедемократические права и требования трудящихся. М. р. д. включает… …   Большая советская энциклопедия

  • ВЕЛИКОБРИТАНИЯ — (Great Britain) гос во в Зап. Европе, расположено на Британских о вах. Офиц. назв. В. Соединенное Королевство Великобритании и Северной Ирландии (United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland); часто всю В. неточно именуют Англией (по назв …   Советская историческая энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»