Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

все+ты+виноват

  • 1 все

    I 1. всё
    см. весь
    2. всё
    tutto м.

    остаться без всего — rimanere privo di ogni cosa, perdere tutto

    ••

    при всём при том — con tutto ciò, cionondimeno

    и это ещё не все! — non è finita!, non è tutto!

    все равно — fa lo stesso, è uguale

    II всё
    1) ( всё время) sempre, tutto il tempo

    он все в разъездах — è sempre in viaggio, è sempre via [fuori]

    2) ( до сих пор) tuttora, sempre, ancora
    ••

    все же — tuttavia, nondimeno

    III
    * * *
    I всё
    нар. разг.
    1) ( всё время) sempre
    2) ( до сих пор) finora, fino a questo momento

    он все (ещё) болен — è sempre / ancora malato

    3) (только, исключительно) solo, essenzialmente, principalmente
    II всё
    1) союз (= однако, тем не менее, и всё-таки) cionondimeno, cio nonostante

    как ни старается, все им недовольны — nonostante il suo darsi da fare non sono contenti di lui

    он мне друг, и все же я его не оправдываю — lui è mio amico, ma io cionondimeno non lo giustifico

    и все же я не уверен, что она не вёрнется — e cionondimeno non sono convinto che lei non tornerà

    все постарайтесь не опаздывать — si capisco, ma cercate di non far tardi

    III всё
    мест.

    И это не все. — E non basta! C'è dell'altro!

    все хорошо, что хорошо кончается — tutto è bene quel che finisce bene

    IV мн.
    см. весь
    ••

    все там будем — alla morte non sfugge nessuno; solo alla morte non si rimedia

    * * *
    n
    gener. tutto, ogni, ognuno, tutti quanti, tutti quanto i

    Universale dizionario russo-italiano > все

  • 2 Все мы люди, все мы человеки

    We all have our failings, so we must be excused for the imperfection of our human nature. See Все мы не без греха (B), И на солнце есть пятна (И), Кто Богу не грешен, царю не виноват? (K), Ничто человеческое нам не чуждо (H)
    Cf: The best of men are but men afterward (Am.). Every man has his faults (his weak side) (Am., Br.). Every man has the defects of his / own/ virtues (of his qualities) (Br.). Не is dead (lifeless) that is faultless (Am.). Не is lifeless who is faultless (Br.). Men are not angels (Am., Br.). None of us are perfect (Am.). We are all human beings (Br.). We are only human (Am.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Все мы люди, все мы человеки

  • 3 все

    I мн.; см. весь I II всё
    нареч.; разг.
    1) ( постоянно) һәрвакыт, һәркайчан, гел, һаман
    2) ( до сих пор) һаман, әле дә булса
    3) ( только) тик, бары тик, фәкать... гына
    4) в знач. частицы усил. торган саен, барган саен, тагын да...рак
    5) в знач. союза против. ( однако) әмма, ләкин, шуңа карамастан

    как ни старайся всё зря — ничек кенә тырышмасын, әмма бушка

    III всё
    с; см. весь I

    Русско-татарский словарь > все

  • 4 на все сто

    НА ВСЕ СТО highly coll
    [PrepP; Invar; fixed WO]
    =====
    1. верить кому, соглашаться с кем, поддерживать кого и т.п. на все сто; быть каким на все сто. Also: НА ВСЕ СТО ПРОЦЕНТОВ coll [adv or nonagreeing modif]
    (to believe, agree with, support etc s.o.) fully; (be) absolutely...:
    - (agree with (support etc) s.o.) one (a) hundred percent;
    - (believe (agree with etc) s.o.) completely (and utterly);
    - (support s.o. etc) to the hilt;
    - [as modif only] complete;
    - through and through.
         ♦ "Ты права, дочка, на все сто процентов", - решил Сафронов (Платонов 1). "You are right, girl, one hundred percent," Safronov decided (1a).
         ♦ "А вы соглашаетесь с вашим собеседником?" - осведомился неизвестный, повернувшись вправо к Бездомному. "На все сто!" - подтвердил тот... (Булгаков 9). "And do you agree with your friend?" inquired the unknown man, turning to Bezdomny on his right. "A hundred percent!" affirmed the poet... (9b).
         ♦...Он [Марлен Михайлович] был действительно своим в верховном учреждении, на все сто своим... (Аксёнов 7). Не [Marlen Mikhailovich] was completely at home with them [the upper echelons], completely and utterly... (7a).
    2. approv [nonagreeing modif; the resulting phrase is subj-compl with copula (subj: any common noun ora person's name)]
    (a person, thing etc is) of the highest merit, extremely good:
    - A1 < A-1>;
    - topnotch.
         ♦...Виктор Колтыга - парень на все сто. Разве он виноват, что ростом вышел лучше, чем я, и возрастом солидней, и профессия у него земная? Морякам в любви никогда не везло (Аксёнов 1).... Victor Koltyga is an A-1 guy. Is it his fault that he grew more than I did, and he's a more respectable age, and he has a job on land? Sailors have never been lucky in love (1a).
    3. [adv]
    (to do sth., sth. is done, sth. turns out) very well:
    - (do) a first-rate (first-class, bang-up etc) job;
    - s.o. couldn't do sth. better (be a better [NP];
    - sth. couldn't have been (have turned out, have been done etc) better.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на все сто

  • 5 на все сто процентов

    НА ВСЕ СТО highly coll
    [PrepP; Invar; fixed WO]
    =====
    1. верить кому, соглашаться с кем, поддерживать кого и т.п. на все сто процентов; быть каким на все сто процентов. Also: НА ВСЕ СТО ПРОЦЕНТОВ coll [adv or nonagreeing modif]
    (to believe, agree with, support etc s.o.) fully; (be) absolutely...:
    - (agree with (support etc) s.o.) one (a) hundred percent;
    - (believe (agree with etc) s.o.) completely (and utterly);
    - (support s.o. etc) to the hilt;
    - [as modif only] complete;
    - through and through.
         ♦ "Ты права, дочка, на все сто процентов", - решил Сафронов (Платонов 1). "You are right, girl, one hundred percent," Safronov decided (1a).
         ♦ "А вы соглашаетесь с вашим собеседником?" - осведомился неизвестный, повернувшись вправо к Бездомному. "На все сто!" - подтвердил тот... (Булгаков 9). "And do you agree with your friend?" inquired the unknown man, turning to Bezdomny on his right. "A hundred percent!" affirmed the poet... (9b).
         ♦...Он [Марлен Михайлович] был действительно своим в верховном учреждении, на все сто своим... (Аксёнов 7). Не [Marlen Mikhailovich] was completely at home with them [the upper echelons], completely and utterly... (7a).
    2. approv [nonagreeing modif; the resulting phrase is subj-compl with copula (subj: any common noun ora person's name)]
    (a person, thing etc is) of the highest merit, extremely good:
    - A1 < A-1>;
    - topnotch.
         ♦...Виктор Колтыга - парень на все сто. Разве он виноват, что ростом вышел лучше, чем я, и возрастом солидней, и профессия у него земная? Морякам в любви никогда не везло (Аксёнов 1).... Victor Koltyga is an A-1 guy. Is it his fault that he grew more than I did, and he's a more respectable age, and he has a job on land? Sailors have never been lucky in love (1a).
    3. [adv]
    (to do sth., sth. is done, sth. turns out) very well:
    - (do) a first-rate (first-class, bang-up etc) job;
    - s.o. couldn't do sth. better (be a better [NP];
    - sth. couldn't have been (have turned out, have been done etc) better.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > на все сто процентов

  • 6 Кто Богу не грешен, царю не виноват?

    See Все мы люди, все мы человеки (В)
    Cf: Не is dead that is faultless (Am.). Не is lifeless that is faultless (Am., Br.)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > Кто Богу не грешен, царю не виноват?

  • 7 кто богу не грешен, царю не виноват?

    уст. Syn.: все мы лю́ди, все челове́ки W: wer ist vor Gott ohne Sünde und vor dem Zaren ohne Schuld?; E: niemand ist ohne Makel ( Rechtfertigungsformel)

    Русско-Немецкий словарь идиом > кто богу не грешен, царю не виноват?

  • 8 всё

    I 1. всё
    см. весь
    2. всё
    tutto м.

    остаться без всего — rimanere privo di ogni cosa, perdere tutto

    ••

    при всём при том — con tutto ciò, cionondimeno

    и это ещё не все! — non è finita!, non è tutto!

    все равно — fa lo stesso, è uguale

    II всё
    1) ( всё время) sempre, tutto il tempo

    он все в разъездах — è sempre in viaggio, è sempre via [fuori]

    2) ( до сих пор) tuttora, sempre, ancora
    ••

    все же — tuttavia, nondimeno

    III
    * * *
    I всё
    нар. разг.
    1) ( всё время) sempre
    2) ( до сих пор) finora, fino a questo momento

    он все (ещё) болен — è sempre / ancora malato

    3) (только, исключительно) solo, essenzialmente, principalmente
    II всё
    1) союз (= однако, тем не менее, и всё-таки) cionondimeno, cio nonostante

    как ни старается, все им недовольны — nonostante il suo darsi da fare non sono contenti di lui

    он мне друг, и все же я его не оправдываю — lui è mio amico, ma io cionondimeno non lo giustifico

    и все же я не уверен, что она не вёрнется — e cionondimeno non sono convinto che lei non tornerà

    все постарайтесь не опаздывать — si capisco, ma cercate di non far tardi

    III всё
    мест.

    И это не все. — E non basta! C'è dell'altro!

    все хорошо, что хорошо кончается — tutto è bene quel che finisce bene

    IV мн.
    см. весь
    ••

    все там будем — alla morte non sfugge nessuno; solo alla morte non si rimedia

    * * *
    n
    gener. ogni cosa, quanto, tutto quanto

    Universale dizionario russo-italiano > всё

  • 9 FAULTLESS

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > FAULTLESS

  • 10 WORKMAN

    • Bad workman /always/ blames his tools (A) - Мастер глуп - нож туп (M)
    • It is working that makes a workman - Навык мастера ставит (H)
    • Workman is known by his work (A) - Видно мастера по работе (B)

    Русско-английский словарь пословиц и поговорок > WORKMAN

  • 11 С-576

    НА ВСЕ СТО highly coll PrepP Invar fixed WO
    1. верить кому, соглашаться с кем, поддерживать кого и т. п. \С-576 бытье каким \С-576. Also: НА ВСЕ СТО ПРОЦЕНТОВ coll ( adv or nonagreeing modif) (to believe, agree with, support etc s.o.) fully
    (be) absolutely...: (agree with (support etc) s.o.) one (a) hundred percent (believe (agree with etc) s.o.) completely (and utterly) (support s.o. etc) to the hilt (as modif only) complete total through and through.
    «Ты права, дочка, на все сто процентов», - решил Саф-ронов (Платонов 1). "You are right, girl, one hundred percent," Safronov decided (1a).
    «А вы соглашаетесь с вашим собеседником?» — осведомился неизвестный, повернувшись вправо к Бездомному. «На все сто!» - подтвердил тот... (Булгаков 9). "And do you agree with your friend?" inquired the unknown man, turning to Bezdomny on his right. "A hundred percent!" affirmed the poet... (9b).
    Он (Марлен Михайлович) был действительно своим в верховном учреждении, на все сто своим... (Аксёнов 7). Не (Marlen Mikhailovich) was completely at home with them (the upper echelons), completely and utterly... (7a).
    2. approv (nonagreeing modif
    the resulting phrase is subj-compl with copula ( subj: any common noun or a person's name)) (a person, thing etc is) of the highest merit, extremely good
    excellent
    first-rate A 1 (A-l) of the first order topnotch.
    ...Виктор Колтыга - парень на все сто. Разве он виноват, что ростом вышел лучше, чем я, и возрастом солидней, и профессия у него земная? Морякам в любви никогда не везло (Аксёнов 1)....Victor Koltyga is an A-1 guy. Is it his fault that he grew more than I did, and he's a more respectable age, and he has a job on land? Sailors have never been lucky in love (1a).
    3.
    adv
    (to do sth., sth. is done, sth. turns out) very well: (do) a first-rate (first-class, bang-up etc) job
    s.o. couldn't do sth. better (be a better NP) sth. couldn't have been (have turned out, have been done etc) better.

    Большой русско-английский фразеологический словарь > С-576

  • 12 по

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    предл.
    1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

    го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

    доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

    идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

    пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

    по грани́це — вздовж кордо́ну

    по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

    по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

    разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

    резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

    бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

    гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

    зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

    по места́м! — на місця́!

    ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

    шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

    идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

    идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

    плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

    по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

    по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

    спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

    бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

    связа́ть по рука́м — и

    нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

    стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

    уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

    дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

    иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

    прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

    специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

    второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

    до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

    курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

    литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

    ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

    огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

    отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

    по по́воду — з при́воду

    по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

    ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

    схо́дный по вку́су — и

    по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

    экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

    называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

    называ́ть по и́мени — и

    о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

    назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

    ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

    това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

    ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

    жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

    зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

    зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

    не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

    по а́дресу — на адре́су

    по ви́ду — на ви́гляд

    по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

    по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

    по его́ зо́ву — на його́ за́клик

    по зака́зу — на замо́влення

    по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

    по заслу́ге — по заслу́зі

    получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

    по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

    по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

    по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

    по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

    по образцу́ — за зразко́м

    по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

    по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

    по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

    по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

    по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

    по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

    по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

    по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

    по приме́ру — за при́кладом

    по про́сьбе — на проха́ння

    по свиде́тельству — за сві́дченням

    по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

    по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

    по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

    по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

    по старшинству́ — за старшинство́м

    по тре́бованию — на вимо́гу

    пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

    смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

    узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

    украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

    идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

    переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

    по желе́зной доро́ге — залізни́цею

    по по́чте — по́штою

    сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

    о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

    по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

    по знако́мству — через знайо́мство

    по ине́рции — за іне́рцією

    по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

    по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

    по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

    по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

    по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

    по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

    по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

    по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

    по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

    по принужде́нию — з при́мусу

    по причи́не чего́ — через що

    по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

    по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

    по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

    по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

    не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

    не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

    по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

    по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

    по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

    по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

    по ноча́м — ноча́ми

    по о́сени — восени́

    по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

    по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

    по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

    расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

    вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

    коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

    комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

    мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

    я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

    да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

    по ло́жке — по ло́жці

    2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

    коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

    она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

    по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

    по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

    по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

    по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

    по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

    по ду́шу — по ду́шу

    ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

    ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

    3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

    по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

    по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

    по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

    по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

    по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

    по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

    по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

    по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

    пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

    4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

    всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

    не по мне( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

    по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

    по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

    5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

    тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

    тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

    6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

    по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

    по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

    по́ два (две) — по два́ (дві́)

    по две́сти — по дві́сті

    по́ двое — по дво́є; особо

    по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

    по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

    по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

    Русско-украинский словарь > по

  • 13 По

    предл.
    1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;
    2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]
    3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.
    * * *
    геогр.
    По (нескл.)

    Русско-украинский словарь > По

  • 14 Б-203

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ (ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ) НА СЕБЙ VP subj: human
    1. \Б-203 что, occas. кого (when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question) to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.: ( obj: inanim) X взял на себя Y - X took Y upon himself
    X took it upon himself to do Y X assumed (responsibility for) Y X took care of Y (in limited contexts) X handled (volunteered to handle) Y
    X-y пришлось (X был вынужден и т. п.) взять на себя Y - Y fell onto X's shoulders
    ( obj: human or collect) X взял Y-a на себя - X took (took care of, handled) Y.
    He странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
    Навряд ли он (Маркс) мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не (Marx) could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    Но согласится ли она?! - воскликнул Аслан. — Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?» — «Я всё беру на себя», - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Asian exclaimed. uShe loves me. How will I ever look her in the eye?" Til take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
    И Саша сказал только: «Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись». Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he (Sasha) had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
    Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её (дочь) на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен» (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her (our daughter). I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
    Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you-I'll take care of him.
    2. \Б-203 что to assume leadership of sth.: X взял Y на себя = X took charge (control, command) of Y
    X took over Y X undertook to direct Y.
    Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division-there's no one else who can do it.
    3. \Б-203 что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc)
    X взял Y на себя = X took the blame (the rap) for Y
    X took responsibility for Y X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
    «Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?» (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
    На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
    Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет» (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
    Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). ( context transl) Nadya had a firm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Б-203

  • 15 Г-187

    НИКУДА НЕ ГОДИТСЯ coll VP subj: human, abstr, or concr fixed WO
    some person (thing, phenomenon) is totally unsuitable, does not meet the required or desired standards, some action or situation is totally unacceptable
    X никуда не годится = X just won't do
    X will never do X is no good (at all) X is good for nothing X is not good for anything person X is utterly incompetent thing X is utterly worthless X is of no use (whatsoever) (in limited contexts) X is an utter waste of time.
    «Язык! - вскрикивал литератор (тот, который оказался сволочью), - язык, главное! Язык никуда не годится» (Булгаков 12). The language!" cried one of the writers (the one who turned out to be such a swine). The language is the trouble. Its no good" (12a).
    ...Стихи всё равно никуда не годились, как подавляющее большинство описательных стихов... (Катаев 3)....The verses were no good at all, like most descriptive verses... (3a).
    Яков:) Так вот я - из третьей группы. К ней принадлежат все лентяи, бродяги, монахи, нищие и другие приживалы мира сего. (Надя:) Скучно ты говоришь, дядя! И совсем ты не такой, а просто - ты добрый, мягкий. (Яков:) То есть никуда не гожусь (Горький 1). (Ya.:) That's me-the third category. To this category belong all the lazy loafers, the tramps, monks, beggars and other parasites of this world. (N.:) Why do you say such tiresome things, uncle? And you're not like that at all. You're just kind and softhearted. (Ya.:) In other words, good-for-nothing (lc).
    «Да, -угрюмо сказал Передонов, - вы взяли себе в голову, что я никуда не гожусь, а я постоянно о гимназии забочусь» (Сологуб 1). That's right," said the sullen Peredonov, "you've taken it into your head that I'm not good for anything, even though I am constantly concerned about the gymnasium" (1a).
    Кутузову пожалован Георгий 1-й степени государь оказывал ему высочайшие почести но неудовольствие государя против фельдмаршала было известно каждому. Соблюдалось приличие, и государь показывал первый пример этого но все знали, что старик виноват и никуда не годится (Толстой 7). Kutuzov had received the Order of St. George, First Class, the Tsar had conferred on him the highest honors, but everyone was aware of his dissatisfaction with the Field Marshal. The proprieties were observed and the Tsar was the first to set the example, but everyone knew that the old man was at fault and utterly incompetent (7a).
    «...(Я) гаснул и тратил по мелочи жизнь и ум... Даже самолюбие - на что оно тратилось? Чтоб заказывать платье у известного портного? Чтоб попасть в известный дом?.. Или я не понял этой жизни, или она никуда не годится...» (Гончаров 1). U...(I was) fading out, wasting my mind, my life, on trifles.... Even my self-respect-what was that wasted on? On ordering clothes from a famous tailor? On being invited to a celebrated house?...Either I failed to understand that life, or it was utterly worthless..." (1b).
    Третьего дня, я смотрю, он (твой отец) Пушкина читает, - продолжал... Базаров. -Растолкуй ему, пожалуйста, что это никуда не годится» (Тургенев 2). The other day I found him (your father) reading Pushkin," Bazarov resumed. Tell him what an utter waste of time it is" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > Г-187

  • 16 брать на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. брать на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. брать на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. брать на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > брать на себя

  • 17 взять на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. взять на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || X-y пришлось( X был вынужден и т. п.) взять на себя Y - Y fell onto X's shoulders;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. взять на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. взять на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > взять на себя

  • 18 принимать на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. принимать на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. принимать на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. принимать на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > принимать на себя

  • 19 принять на себя

    БРАТЬ/ВЗЯТЬ <ПРИНИМАТЬ/ПРИНЯТЬ> НА СЕБЯ
    [VP; subj: human]
    =====
    1. принять на себя что, occas. кого [when obj: human or collect, the implication is that one undertakes to do sth. for or involving the person or group in question]
    to undertake to carry out sth. or to accept responsibility for sth.:
    - [in limited contexts] X handled (volunteered to handle) Y;
    || [obj: human or collect] X взял Y-а на себя X took (took care of, handled) Y.
         ♦ Не странно ли это: вот этот человек, недавно ещё совершенно незнакомый, сейчас уже знает обо мне так много, что взял на себя устройство моей судьбы (Аллилуева 2). Wasn't it strange, though: here was a man who recently had been a total stranger, and already he knew so much about me, had taken upon himself to settle my fate for me (2a).
         ♦ Навряд ли он [Маркс] мог побывать в Чегеме, даже если бы Энгельс, как всегда, бедняга, взял на себя расходы на это путешествие (Искандер 5). Не [Marx] could hardly have been to Chegem, even if Engels-as always, poor fellow-assumed the expense of the trip (5a).
    ♦ "Ho согласится ли она?! - воскликнул Аслан. - Она же меня любит. И как я ей в глаза посмотрю после этого?" - "Я всё беру на себя", - сказал дядя Сандро... (Искандер 5). "But will she consent?" Aslan exclaimed. "She loves me. How will I ever look her in the eye?" "I'll take care of everything," Uncle Sandro said... (5a).
         ♦ И Саша сказал только: "Если люди не могут жить вместе, они должны разойтись". Через месяц отец уехал на Ефремовский завод синтетического каучука. Так в шестнадцать лет Саше пришлось всё взять на себя (Рыбаков 2). All he [Sasha] had said was, "If people can't live together, they ought to separate." A month later his father went to work at the synthetic rubber factory in Efremov, and everything fell onto Sasha's shoulders, at the age of sixteen (2a).
         ♦ "Пойми, - сказала Лола, - я ведь не говорю, чтобы ты взял её [ дочь] на себя. Я же знаю, что ты не возьмёшь, и слава Богу, что не возьмёшь, ты ни на что такое не годен" (Стругацкие 1). "Get it into your head," said Lola, "I'm not saying that you should take her [our daughter]. I'm well aware that you wouldn't, and thank God you wouldn't, you're no good at it" (1a).
         ♦ Уверяю вас, Петров против не выступит, я беру его на себя. I assure you Petrov won't speak out against you - I'll take care of him.
    2. принять на себя что to assume leadership of sth.:
    - X взял Y на себя X took charge (control, command) of Y;
    - X undertook to direct Y.
         ♦ Я знаю, что вы терпеть не можете административную работу, но все же вам придется взять на себя отдел патентов - больше некому. I know you can't stand administrative work, but nonetheless you have to take over the patent division - there's no one else who can do it.
    3. принять на себя что to declare o.s. accountable (for another's guilt, wrongdoing, crime etc):
    - X claimed (said etc) that Y was (all) X's (own) doing.
         ♦ "Хочешь, возьму на себя дела ста восьмидесяти миллионов по обвинению в измене Родине?" (Алешковский 1). "Listen, if you want I'll take the rap for all the hundred and eighty million cases of treason against the motherland" (1a).
         ♦ На суде заведующий всё взял на себя, и остальных продавцов не тронули... (Искандеру. The manager took full responsibility in court, and the other salesmen were not touched (4a).
         ♦ "Вот тут подельник твой в Верховный совет пишет, снисхождения к тебе просит, все на себя берет" (Максимов 2). "This partner of yours has written a petition to the Supreme Soviet asking for clemency for you, says it was all his doing" (2a).
         ♦ Надя прочно знала, много раз уже применяла: если брать на себя, не упрекать, что и он виноват, - Володя успокоится и отойдёт (Солженицын 5). [context transl] Nadya had a Arm rule, often applied in the past. If she took Volodya's share of the blame on herself, he would cool off and come around (5a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > принять на себя

  • 20 никуда не годится

    [VP; subj: human, abstr, or concr; fixed WO]
    =====
    some person (thing, phenomenon) is totally unsuitable, does not meet the required or desired standards, some action or situation is totally unacceptable:
    - X никуда не годится X just won't do;
    - [in limited contexts] X is an utter waste of time.
         ♦ " Язык! - вскрикивал литератор (тот, который оказался сволочью), - язык, главное! Язык никуда не годится" (Булгаков 12). "The language!" cried one of the writers (the one who turned out to be such a swine). "The language is the trouble. Its no good" (12a).
         ♦...Стихи всё равно никуда не годились, как подавляющее большинство описательных стихов... (Катаев 3)....The verses were no good at all, like most descriptive verses... (3a).
         ♦ [Яков:] Так вот я - из третьей группы. К ней принадлежат все лентяи, бродяги, монахи, нищие и другие приживалы мира сего. [Надя:] Скучно ты говоришь, дядя! И совсем ты не такой, а просто - ты добрый, мягкий. [Яков:] То есть никуда не гожусь (Горький 1). [Ya.:] That's me-the third category. To this category belong all the lazy loafers, the tramps, monks, beggars and other parasites of this world. [N.:] Why do you say such tiresome things, uncle? And you're not like that at all. You're just kind and softhearted. [Ya.:] In other words, good-for-nothing (lc).
         ♦ "Да, - угрюмо сказал Передонов, - вы взяли себе в голову, что я никуда не гожусь, а я постоянно о гимназии забочусь" (Сологуб 1). "That's right," said the sullen Peredonov, "you've taken it into your head that I'm not good for anything, even though I am constantly concerned about the gymnasium" (1a).
         ♦ Кутузову пожалован Георгий 1-й степени; государь оказывал ему высочайшие почести; но неудовольствие государя против фельдмаршала было известно каждому. Соблюдалось приличие, и государь показывал первый пример этого; но все знали, что старик виноват и никуда не годится (Толстой 7). Kutuzov had received the Order of St. George, First Class; the Tsar had conferred on him the highest honors, but everyone was aware of his dissatisfaction with the Field Marshal. The proprieties were observed and the Tsar was the first to set the example, but everyone knew that the old man was at fault and utterly incompetent (7a).
         ♦ "...[ Я] гаснул и тратил по мелочи жизнь и ум... Даже самолюбие - на что оно тратилось? Чтоб заказывать платье у известного портного? Чтоб попасть в известный дом?.. Или я не понял этой жизни, или она никуда не годится..." (Гончаров 1). "...[I was] fading out, wasting my mind, my life, on trifles.... Even my self-respect-what was that wasted on? On ordering clothes from a famous tailor? On being invited to a celebrated house?...Either I failed to understand that life, or it was utterly worthless..." (1b).
         ♦ "Третьего дня, я смотрю, он [твой отец] Пушкина читает, - продолжал... Базаров. - Растолкуй ему, пожалуйста, что это никуда не годится" (Тургенев 2). "The other day I found him [your father] reading Pushkin," Bazarov resumed. "Tell him what an utter waste of time it is" (2a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > никуда не годится

См. также в других словарях:

  • Все говорят, что по суду один будет виноват. — Все говорят, что по суду один будет виноват. См. ВЕРНОЕ ВЕСТИМОЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • ВСЕ — см. весь 1. II. ВСЁ (разг.). 1. нареч. Всё время, всегда, постоянно. Он в. в разъездах. 2. нареч. До сих пор. Он в. (в. ещё) болен. 3. нареч. Только, исключительно. Вышла неприятность, и в. из за тебя. В. ты виноват. 4. нареч. В сочетании со… …   Толковый словарь Ожегова

  • ВСЕ — см. весь 1. II. ВСЁ (разг.). 1. нареч. Всё время, всегда, постоянно. Он в. в разъездах. 2. нареч. До сих пор. Он в. (в. ещё) болен. 3. нареч. Только, исключительно. Вышла неприятность, и в. из за тебя. В. ты виноват. 4. нареч. В сочетании со… …   Толковый словарь Ожегова

  • Все мы люди — человеки — Всѣ мы люди человѣки. Ср. Гласнаго соблазну только бы не было... А то, вздохнувъ прибавила Манеѳа, всѣ мы люди, всѣ человѣки, всѣ во грѣхахъ, яко въ блатѣ валяемся... Единъ Богъ безъ грѣха. Мельниковъ. Въ лѣсахъ. 4, 11. Ср. Въ заповѣди Господней… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Кто виноват? (роман) — Кто виноват? Жанр: роман Автор: Герцен Александр Иванович Язык оригинала: русский Год написания: 1841 1846 гг. Публикация …   Википедия

  • Кто виноват? — У этого термина существуют и другие значения, см. Кто виноват? (значения). Кто виноват? Жанр: роман Автор: Герцен Александр Иванович Язык оригинала: русский Год написания …   Википедия

  • без вины виноват — (иноск.) обвинен напрасно Ср. Без вины виноватые . Заглавие комедии. Ср. Виноват, как Иисус Христос перед жидами . Ср. Ты виноват уж тем, что хочется мне кушать. Крылов. Волк и Ягненок. Ср. Скитская беда не людская, и без вины виноваты останемся …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Во всём виноват Чубайс — Анатолий Чубайс. Фото Дмитрия Алешковского «Во всём виноват Чубайс!» популярная фраза, впервые прозвучавшая в сатирической телепередаче НТВ «Куклы»[1][2]. Прототипом послужила схожая формулировка, с которой в январе 1996 года президент России …   Википедия

  • кто перед Богом не грешен, перед Царем не виноват — Ср. Брали мы, правда, брали; кто Богу не грешен, царю не виноват. Салтыков. Губ. очерки. 1. Первый рассказ подьячего. Ср. Перед Господом Богом я грешен! И кто же не грешен пред Ним? Кн. Вяземский. Утешение. Ср. Нет человека, который бы за собою… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • ВО ВСЕМ ВИНОВАТ РИО — (Blame it on Rio) США, 1983, 110 мин. Комедия, мелодрама. Эта картина римейк французской ленты «Минутное помрачение рассудка» (1977), действие которой перенесено с Ривьеры в Рио, где на солнечных пляжах сорокадвухлетнему Мэтью Холлису, отцу… …   Энциклопедия кино

  • Без вины виноват — Безъ вины виноватъ (иноск.) обвиненъ напрасно. Ср. «Безъ вины виноватые». Заглавіе комедіи. Ср. «Виноватъ какъ Іисусъ Христосъ передъ жидами». Ср. Ты виноватъ ужъ тѣмъ, что хочется мнѣ кушать. Крыловъ. Волкъ и Ягненокъ. Ср. Скитская бѣда не… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»