всецело

предаться

1) віддаватися, віддатися, бути відданим; (огню) спускатися, спуститися, бути спущеним (на пожар); завдаватися, завдатися и т. д. Виновные -дутся, будут -даны суду - винуватці будуть поставлені на суд, віддані до суду;

2) (предоставить себя) віддаватися, віддатися кому, чому, здаватися, здатися на кого, на що. [Ти звернеш з найпевнішої дороги і віддасись невірному случаю (Куліш)]. Он совершенно -дался своему другу - він цілком віддався своєму другові, цілком здався на свого друга. -даться всецело своему чувству - цілком віддатися своєму почуттю. -ваться оргии - віддаватися оргії. [Всіма фібрами своєї істоти віддається дикій, але красочній оргії (Єфр.)];

3) (впадать во что. пристращаться к чему) вдаватися, вдатися, вкидатися, вкинутися в що; (погрузиться) поринати, поринути в що; срв. Отдаваться 2. -даться тоске, горю, отчаянию, меланхолии - вдаватися (вдатися), вкидатися (вкинутися) в тугу, в горе, у відчай, в меланхолію, (погрузиться) поринути в горе. [Не плачте, не журітесь, в тугу не вдавайтесь (Метл.). Не вкидайся так тяжко в своє горе (Г. Барв.). Вона сумувала і вдавалася в сумну меланхолію (Н.-Лев.). Батько, увесь поринувши в своє горе, ніби зовсім забув, що я й на світі є (Корол.)]. -ваться удовольствиям, пьянству, разгулу, разврату, картёжной игре и т. п. - вдаватися, вкидатися в утіхи, в пияцтво (в п'яництво), в гульню, в розпусту (в розпуск), в картярство и т. д. [Не вдавайся в гульню (Кониськ.). Вони так само пиячать, так само в розпусту вкидаються, так само женихаються (Єфр.). Приїжджі люди вкупі з міщанами вдавалися без упину у всякий розпуск (Куліш)]. -ваться мечтам о чём - поринати в мрії, снувати мрії, марити про що. [За попередніх часів, коли про українську пресу можна було тільки мрії снувати (Єфр.)]. -ваться пустым мечтам - літати в химерах, (образно) в хмари заноситися. -ваться размышлениям - заходити в думки, в міркування. -ваться учению - вкидатися (вкинутися) в науку.

* * *

несов.; сов. - пред`аться

1) (кому) віддава́тися, відда́тися (кому); ( доверяться) звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися, здава́тися, зда́тися (на кого); (переходить на сторону кого-л.) передава́тися, переда́тися (до кого)

2) (чему) віддава́тися, відда́тися (чому); (горю, тоске) вдава́тися, вда́тися (у що); ( погружаться) порина́ти, пори́нути и порину́ти (у що)

3) страд. (несов.) віддава́тися; зра́джуватися; видава́тися

1) причина; (основание) підстава, рація; (повод) привід (-воду), приключка, нагода. [Не постали ще ті причини, які навпослі поділили козаків і шляхту на два табори (Куліш). Таку саме вагу мали тут і причини соціяльно-економічні (Грінч.). Бог його знає, що то за причина (Рудан.). Виросте десять причин на сварку, на розбрат (Єфр.). Він завсіди знайде привід до сварки. Всі сміялись без нагоди, як діти (Васильч.). Без приключки ніхто не ворогує (Крим.)]. Следствие принято за -ну - наслідок узято за причину, в наслідкові вбачено причину. -на всех -чин - найперша причина. -на тепла, движения - причина тепла, руху. Нет следствия без -ны - не буває наслідку без причини. Есть -на надеяться - єсть рація (підстава) сподіватися. Эта строгость имеет свою -ну - ця суворість має свою причину (підставу). Нет -ны - нема причини (рації), нема чого. [Нема вже чого мені сваритися, коли він до мене по-людському озивається (Грінч.)]. Тут нет -ны сердиться - тут немає рації (причини, підстави) гніватися, тут нема чого гніватися. -на этому та, что… - причина цьому та, що… -на основательная, уважительная - причина поважна, слушна. [Він не прийшов з причин слушних (по причинам уважительным)]. -на ничтожная, маловажная - причина мала. Из-за маловажной, незначительной -ны - з малої причини; (из-за пустяка) через (за) марницю (дурницю, дрібницю), з малого чого. [Велику пожежу погашено, та з малого чого полум'я запалає знов (Куліш)]. -на побудительная - призвідна причина, привід (-воду), мотив. [Мотивів того вчинку не розуміли (Грінч.)]. -на (повод) поступка - привід для вчинку; (цель) мета вчинку. Какая тому -на - яка тому причина. [Яка-ж тому, благаю вас, причина? (Куліш)]. По -не чего - через що, через віщо, за чим, з причини, з приводу чого. [Не приїхали за холодом (через холод)]. По -не жестоких морозов - за лютими морозами, через люті морози. По -не недостатка в квалифицированных работниках - за браком кваліфікованих робітників. По -не позднего времени - за пізнім часом. По чьей -не - з чиєї причини, через кого. По какой -не - з якої причини, з якого приводу, з чого, через що, через віщо? [З якої-ж причини він так перемінився? (Кониськ.)]. По той -не - з тієї причини, з того приводу, через те. Но иным -нам - з инакших (з инших) причин (приводів). По этим двум -нам - через ці дві причини, з цих двох причин. По какой -не арестовали их? - задля якої причини, задля чого їх заарештовано? По какой -не (с какой целью, ради чего) вы это сделали? - з яким приводом, задля якої причини, задля чого ви це зробили? [Задля якої такої причини ви це робите? (Крим.)]. По той -не, что… - з тим приводом, що…, задля того, що…, за тим, що… [Приїхав я до Київа з тим приводом, що хочу тут дочку в школу оддать (Козел.)]. Не без -ны, не без -чин - не без причини, не без причин; срв. Не даром. [Мабуть його не без причин піддані звали татом (Самійл.)]. Без -ны - без причини, без приводу. Без видимой -ны - без видимої причини, не знати з чого. Без всякой -ны - без (жадної) причини (рації), без жадного приводу; (описат.) з доброго дива; ні сіло, ні впало. [Чіпляються до людини з доброго дива (Доман.). Ні сіло, ні впало, - давай йому грошей]. Бывать, -быть, служить, послужить -ной чего - спричинюватися и спричинятися, спричинитися до чого и чому, спричинювати и спричиняти, спричинити що; см. ещё Причинять что. [Історичний процес, що спричинився до українського відродження (Єфр.). Благала простити їй, наче вона спричинилася його смерті (Кониськ.). Це спричинює ворожнечу до його]. Это послужило -ною тому, что… - це спричинилося до того, що…, це спричинило те, що… Всецело являться -ной чего, быть исключительной - ной чего - бути на всій причині чого. [У перших поезіях Шевченкових на всій причині лиха бувають «злії люде» (Єфр.)];

2) (неприятный случай) причина, пригода. [Сталась йому причина: сіль голову пробила (Пісня)].

* * *