Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

во+всю+голову

  • 1 заседать

    засесть
    1) (в засаде) засідати засісти, (о мн.) позасідати на кого; (залегать) залягати, залягти. [Засідали на вовка. Твої зяті на нас позасідали (Куліш)]. -сесть окопавшись валом - ошанцюватися. -сесть где - засісти де. -сесть в гостях - засісти в гостях, загостюватися. [Засів у корчмі, то сидітиме хто й зна поки. Пішла до тітки на годинку, а засіла на всю днинку (Приказка)]. -сесть в голове - запасти в голову, на думку, уроїтися в голову. [Все сидить, рукою підпершися, все думає… наче думка яка важка запала їй у голову (Основа). Вроївся мені в голову Семен небіжчик (М. Вовч.)]. Давно -севшая в голову мысль - задавнена (давно засілая) думка. -сесть за работу - сісти до праці;
    2) Заседать (в суде и т. п.) - засідати (в сейме) засідати в се[о]ймі, сеймувати (Куліш)]. Заседающий - присутній на засіданні;
    3) см. Застревать.
    * * *
    I II несов.; сов. - зас`есть
    засіда́ти, засі́сти, -ся́ду, -ся́деш и мног. позасіда́ти

    \заседатьть в голове́ (в го́лову) — запада́ти, запа́сти в го́лову (до голови́, на ду́мку), сов. засі́сти в голові́ (в го́лову), утелю́щитися в го́лову

    Русско-украинский словарь > заседать

  • 2 напролёт

    нрч.
    1) наскрізь, навиліт, від краю до краю; срв. Насквозь, Навылет. [Пробив дірку наскрізь (Мирг.). Прострелив голову навиліт (Лубенщ.)]. Пройти лес -лёт - перейти (пройти) ліс наскрізь, перейти (пройти) крізь увесь ліс, перейти ліс від краю до краю. Прочесть книгу -лёт - прочитати книжку від дошки до дошки (від початку до кінця, від краю до краю), прочитати книжку геть-чисто всю (від слова до слова); 2 (о времени) без перерви, аж до, (зап.) через що. Просидели всю ночь -лёт - просиділи без перерви всю ніч, просиділи цілісіньку ніч (з вечора аж до ранку). Не спать ночи -лёт - не спати цілісінькі ночі, (зап.) не спати через цілу ніч (через цілі ночі).
    * * *
    нареч.
    1) ( всё время) весь час, безпере́рвно

    всю ночь \напролётт — см. ночь

    все дни \напролётт — ці́лими (усилит. цілі́сінькими) дня́ми

    2) ( насквозь), на́скрізь; ( целиком) цілко́м, по́вністю; ( о пуле) нави́літ

    пройти́ лес \напролётт — пройти́ (перейти́) ліс на́скрізь (від кра́ю до кра́ю), пройти́ крізь уве́сь ліс

    Русско-украинский словарь > напролёт

  • 3 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 4 открывать

    открыть
    1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;
    2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;
    3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;
    4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];
    5) (изобретать) винаходити, винайти що;
    6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;
    7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…
    * * *
    несов.; сов. - откр`ыть
    відкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти

    Русско-украинский словарь > открывать

См. также в других словарях:

  • На всю голову — См. Во всю голову …   Большой словарь русских поговорок

  • Во всю голову — Прост. Экспрес. Очень громко (кричать, петь и т. п.). «Не могу я так жить! закричал он во всю голову. Не могу я жить в вашем барском треклятом доме!» (Тургенев. Отчаянный) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • на всю голову — прил., кол во синонимов: 7 • безнадежный (50) • в полном смысле слова (58) • …   Словарь синонимов

  • ИЗЛОМАТЬ СЕБЕ, ВСЮ ГОЛОВУ — кто [над чем] Напряжённо думать, стараясь найти решение какой л. задачи, проблемы. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) усиленно обдумывает, пытается осмыслить, понять что л. трудное (Р). реч. стандарт. ✦ Х ломает голову [над Р]. Именная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ЛОМАТЬ СЕБЕ, ВСЮ ГОЛОВУ — кто [над чем] Напряжённо думать, стараясь найти решение какой л. задачи, проблемы. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) усиленно обдумывает, пытается осмыслить, понять что л. трудное (Р). реч. стандарт. ✦ Х ломает голову [над Р]. Именная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ПОЛОМАТЬ СЕБЕ, ВСЮ ГОЛОВУ — кто [над чем] Напряжённо думать, стараясь найти решение какой л. задачи, проблемы. Имеется в виду, что лицо, группа лиц (Х) усиленно обдумывает, пытается осмыслить, понять что л. трудное (Р). реч. стандарт. ✦ Х ломает голову [над Р]. Именная… …   Фразеологический словарь русского языка

  • БОЛЬНОЙ НА ВСЮ ГОЛОВУ — больной на голову, явно сбежавший из сумасшедшего дома. Эти доктора со Слободки больные на всю голову. Они же от своих пациентов только халатами и заскоками отличаются. ■ Больной на всю голову! Поперся в военкомат без белого билета на кармане,… …   Большой полутолковый словарь одесского языка

  • больной на всю голову — сущ., кол во синонимов: 76 • балбес (111) • балда (102) • баран (124) • …   Словарь синонимов

  • простуженный на всю голову — сущ., кол во синонимов: 68 • балбес (111) • балда (102) • баран (124) • …   Словарь синонимов

  • Живой мертвого бьет, мертвый во всю голову ревет. — (колокол). См. ВЕРА ЗАГАДКИ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Дай черту волос, а он и за всю голову. — Дай черту волос, а он и за всю голову. См. ВОЛЯ НЕВОЛЯ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»