во+весь+опор

-а α: во весь опор με όλη την ταχύτητα.

: во весь опор in vollem Galopp, in rasendem Tempo

м: во весь опор мчаться (нестись, скакать) бо тамоми суръат (бо шаст, бо шиддат) давидан (тохтан)

м, в соч.

••

• ВО ВЕСЬ ДУХ <MAX, ОПОР> бежать, мчаться, нестись, пустить лошадь и т.п. coll

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ (of a person, a horse, or, rare, a horse-driven carriage) (to run, race along etc) very fast, with great speed, headlong:

- at top (full) speed;

- (at) full tilt;

- as fast as one can (go);

- as fast as one's legs can carry one;

- for all one is worth;

- [of a horse](race along <go>) at a full gallop;

- (put one's horse) to a full gallop;

- (go < make one's horse go>) flat-out.

     ♦ Он [Пугачев] остановился; его окружили, и, как видно, по его повелению четыре человека отделились и во весь опор подскакали под самую крепость (Пушкин 2). Не [Pugachev] stopped; his men gathered around him; and evidently by his command, four of them peeled off from the group and galloped right up to the fort at full speed (2a).

     ♦ Лошади летели во весь опор, карету мягко встряхивало... (Окуджава 2). The horses raced along at full speed, the carriage rolling slightly... (2a).

     ♦...Сейчас он, конечно, уже на конюшне, дрожащими от волнения и спешки, путающимися, не слушающимися руками запрягает Савраску и немедленно во весь дух пустится нахлестывать следом, так что нагонит их еще в поле, до въезда в лес (Пастернак 1)....At the moment, of course, he's in the stable, hurrying, excited, fumbling with the harness, and he'll rush after us full tilt and catch up with us before we get into the forest (1a)

     ♦...[Чичиков] сел в бричку и велел Селифану погонять лошадей во весь дух (Гоголь 3). Chichikov...got into his carriage and told Selifan to drive as fast as he could (3a).

     ♦...Ты бежал во весь дух, сам не зная куда, обезумевший от счастья (Олеша 3)....You ran for all you were worth, yourself not knowing where, out of your wits with happiness (3a).

     ♦ Кавалергарды скакали, но еще удерживая лошадей. Ростов уже видел их лица и услышал команду: "Марш, марш!", произнесённую офицером, выпустившим во весь мах свою кровную лошадь (Толстой 4). The Horse Guards were galloping but still holding in their horses Rostov could now see their faces and hear the command. "Charge!" shouted by an officer putting his thoroughbred to a full gallop (4a)

• ВО ВЕСЬ ДУХ <MAX, ОПОР> бежать, мчаться, нестись, пустить лошадь и т.п. coll

[PrepP; these forms only; adv; fixed WO]

=====

⇒ (of a person, a horse, or, rare, a horse-driven carriage) (to run, race along etc) very fast, with great speed, headlong:

- at top (full) speed;

- (at) full tilt;

- as fast as one can (go);

- as fast as one's legs can carry one;

- for all one is worth;

- [of a horse](race along <go>) at a full gallop;

- (put one's horse) to a full gallop;

- (go < make one's horse go>) flat-out.

     ♦ Он [Пугачев] остановился; его окружили, и, как видно, по его повелению четыре человека отделились и во весь опор подскакали под самую крепость (Пушкин 2). Не [Pugachev] stopped; his men gathered around him; and evidently by his command, four of them peeled off from the group and galloped right up to the fort at full speed (2a).

     ♦ Лошади летели во весь опор, карету мягко встряхивало... (Окуджава 2). The horses raced along at full speed, the carriage rolling slightly... (2a).

     ♦...Сейчас он, конечно, уже на конюшне, дрожащими от волнения и спешки, путающимися, не слушающимися руками запрягает Савраску и немедленно во весь дух пустится нахлестывать следом, так что нагонит их еще в поле, до въезда в лес (Пастернак 1)....At the moment, of course, he's in the stable, hurrying, excited, fumbling with the harness, and he'll rush after us full tilt and catch up with us before we get into the forest (1a)

     ♦...[Чичиков] сел в бричку и велел Селифану погонять лошадей во весь дух (Гоголь 3). Chichikov...got into his carriage and told Selifan to drive as fast as he could (3a).

     ♦...Ты бежал во весь дух, сам не зная куда, обезумевший от счастья (Олеша 3)....You ran for all you were worth, yourself not knowing where, out of your wits with happiness (3a).

     ♦ Кавалергарды скакали, но еще удерживая лошадей. Ростов уже видел их лица и услышал команду: "Марш, марш!", произнесённую офицером, выпустившим во весь мах свою кровную лошадь (Толстой 4). The Horse Guards were galloping but still holding in their horses Rostov could now see their faces and hear the command. "Charge!" shouted by an officer putting his thoroughbred to a full gallop (4a)

(of a person, a horse, or, rare, a horse-driven carriage) (to run, race along etc) very fast, with great speed, headlong

at top (full) speed

1) ( прыгать) saltare

2) ( передвигаться скачками) saltare, spostarsi a salti

3) ( резко меняться) balzare, fare balzi, cambiare bruscamente

4) ( ехать вскачь) cavalcare, galoppare

* * *

1) ( прыгать) saltare vi (a), vt, balzare vi (e, a)

2) ( резко меняться) fare salti / balzi

3) ( ехать вскачь) galoppare vi (a), andare a galoppo

••

* * *

1) gener. ballare, balzare, capriolare, saltare

2) region.usage. zompare

мчати(ся), гнати(ся), нестися; (лететь) летіти (лечу, летиш), линути, (бежать) бігти (біжу, біжиш), курити, (катить) котити, катати, (вульг.) чкурити, махати, драти, мести, стригти, садити, (о животн. ещё) улягати. [Як той вітер мчався (Мирн.). Він мчав по тісних вулицях (Коцюб.). Гнався кіньми засідатель (Рудан.). Куди ти женешся, не можеш заждати? (Звин.). Весь у хмарі пилу жене назад (Коцюб.). Коні мов вихор неслися (Франко). Немов стадо скажених вовків летить (Франко). Тільки-б мені на коні тепер бути, - швидко, радіючи, линула-б я (Грінч.). Звідсіль бігтимуть по всіх краях гінці (Черняв.). Із Переяслава до Сомка гонець курить (Куліш). Чи не котить де південний біс пісковим гураґаном (Франко). Коні весело катали в Вільшаницю (Н.-Лев.). Махай додому, бравий мій козаче! (Куліш). Куди це ти так дереш? (Кониськ.). Стриже сіренький (заяц) степом, тільки хвостиком киває, собака за ним так і уляга (Греб.)]. -ться во весь опор - мчати (гнати) чвалом (учвал). [В вчвал жене по втоптаній дорозі препишна чвірка (Франко)]. -ться во весь дух - мчати (летіти, бігти) що (єсть) духу. Пыль -тся по дороге - пил курить дорогою (жене шляхом), курява котить дорогою.

* * *

пустить

1) пускати, пустити, (во множ.) попускати кого, що (куди, звідки). [Пусти-ж мене, отамане, із полку додому (Пісня). Коні у чисте поле попускав (Манж.). Давали, та з рук не пускали (Номис). Як візьмеш ти за рученьку, - не мусиш пустити (Метл.)]. -стить на волю - пустити на волю, відзволити кого. -стить в отпуск кого - пустити, відзволити в відпустку кого. Его не -стили в отставку - йому не дано відставки (димісії). -стить кого по миру, с сумою - з торбами, на жебри, старцем (старцями) кого пустити. -стить лошадь во весь дух, во весь опор - пустити, погнати коня що-духу, на всю витягу. -стить лошадь рысью, в галоп - пустити коня ристю, учвал;

2) (метать, выбрасывать) пускати, пустити, кидати, кинути що и чим в кого, в що. -стить стрелу, пулю, ядро - пустити стрілу, кулю, набій. [Пустимо стрілку, як грім по небу (Ант.-Драг.)]. -стить камень или камнем в собаку - пустити, кинути каменюкою в собаку. Он -стил в него тарелкою - він пожбурив у нього тарілкою. -скать ракеты - пускати ракети. -скать пузыри - см. Пузырь 3. -стить себе пулю в лоб - пустити собі кулю в лоба. -скать кому пыль в глаза - ману пускати (напускати), туману пускати (напускати) на кого, туманити кого, очі замиулювати, очі замилювати кому. [То вона тільки таку ману пускає (Мирн.). Бач! Якого туману пускає своєю червоною шапкою (Кониськ.)]. -скать, -стить молву, славу - пускати, пустити поголоску (поголоски), славу, розголошувати, розголосити що. [Бігав по людях, розпитував, пускав поголоски (Коцюб.). А ще до того розголосили, що вона славна ворожка, то так до неї люди йшли, як по свячену воду (Яворськ.)]. -скать, -стить в огласку что - розголошувати, розголосити що. -стить что в продажу - пустити що в (на) продаж, виставити на продаж що. -стить капитал в оборот - пустити капітал в оборот. -скать, -стить в ход, в дело - пускати, пустити що в діло; (о машине, механизме и т. п.) пускати, пустити, запускати, запустити що, ставити, поставити (машину) на роботу. [Тонка іронія, безощадний сарказм, гнівне обурення - все пускає він у діло, щоб здискредитувати систему гніту (Єфр.). Саме ото перед дев'ятою п'ятницею і пустили той млин уперше (Кониськ.). Моє діло, як кажуть, мірошницьке: запусти та й мовчи (Номис)]. -скать, -стить в ход все средства - усіх засобів заживати, зажити (уживати, ужити), на всі способи братися (взятися). -стить кровь больному - кинути, пустити кров хворому (недужому). -стить корабль ко дну - корабель на дно пустити. -стить на ветер - пустити на вітер, на хух. -скать, -стить корень, корни - пускати, пустити корінь, пускати, попускати коріння. [Ти глибоко у глиб твердий корінь пусти, гілля вгору розкинь (Рудан.)]. -скать, -стить побег, отросток, побеги, отростки - пускати (виганяти и вигонити) пагін, нарост, пагони, нарости, пустити (вигнати) пагін, нарост, попускати (повигонити) пагони, парості, пароститися, попароститися. Деревья начинают -скать почки - дерева починають броститися (наброщуватися, бростатися, брунитися, набрунькуватися, набруньковуватися, бруньчитися, прищитися, наприщуватися); срв. Почка (Выбрасывать -чки). -стить почки - наброститися (набростатися, набрунитися, набруньчитися, набрунькуватися, наприщитися). [Вже дерево набрунилось (Звяг.). Вишні добре вже набрунькувалися, - тіль-тіль не розів'ється листочок (Новомоск.)]. -скать, -стить росток, ростки (о зерне) - кільчитися, накільчитися, ключитися, наключитися, назублюватися, назубитися, (во мн.) викільчитися, покільчитися, поключитися, поназублюватися. [Вже кільчиться гречка, пшениця (Кам'ян.). Він злиденний господар: у його в коморі геть покільчилась пшениця (Поділля). Посіяла вже, як насіння поключилось (Рук. Левиц.). Уже котре зерно на мокрій землі, те назубилося (Міюс.). Вже наключилося зерно (Черкас. п.)]. Пущенный - пущений (во множ. попусканий); (брошенный) кинутий и кинений; (в ход) запущений; (применённый) зажитий, ужитий; (о молве) розголошений.

* * *

несов.; сов. - пуст`ить