Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

вор

  • 1 вор

    1) злодій (мн. злодії), крадій, (описательно) хапко, торбохват, вікнолаз, (ув.) злодюга, злодіяка, злодюжище, крадюка, ворю[я]га. Вор баранов - баранник, бараняр. Вор, обкрадывающий амбары - комірник. Вор карманный - кешеньковий майстер (злодій), кешенник, кешеняр. Сын вора - злодієнко, (также молодой вор) злодійчук. Сделаться вором - піти в злодії, пуститися в злодійство (на злодія);
    2) самозванець.
    * * *
    1) зло́дій, краді́й, -дія́
    2) ( злодей) лиході́й; ( преступник) злочи́нець, -нця

    Русско-украинский словарь > вор

  • 2 ворітний

    техн. воротный

    Українсько-російський політехнічний словник > ворітний

  • 3 ворітниця

    створ воро́т

    Українсько-російський політехнічний словник > ворітниця

  • 4 полотнище воріт

    поло́тнище воро́т

    Українсько-російський політехнічний словник > полотнище воріт

  • 5 створ ворот

    ворі́тниця

    Русско-украинский политехнический словарь > створ ворот

  • 6 створ ворот

    ворі́тниця

    Русско-украинский политехнический словарь > створ ворот

  • 7 ворожея

    ворі[о]жка, знахурка, шептуха, чарівниця.
    * * *
    тж. ворож`ейка
    воро́жка, ворожби́тка; ( знахарка) зна́харка, зна́хурка (диал.), шепту́ха

    Русско-украинский словарь > ворожея

  • 8 wrotny

     ворітний

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > wrotny

  • 9 приговор

    1) присуд (-ду), вирок (-року), (рус.) приговор (-ру), (обвинительный) засуд, осуд, (постановление, решение) ріши[е]нець (-нця), декрет (-ту), (суждение) суд (-ду). [Суд читає присуд (Грінч.). Суди судили і вироки свої давали ляцькою мовою (Куліш). Всі уже знали той приговор (Коцюб.). Засуд тої комісії буде без апеляції (Франко). Побачимо, який рішинець вийде, а діло щось ялозне (Кобел. п.). Вважає себе коли не за справжнього лінгвіста, то хоч за таку людину, яка сміє авторитетно вирікати свій суд про філологічні й лінгвістичні справи (Крим.)]. Заочный -вор - позаочний присуд. Окончательный, условный - вор - остаточний, умовний присуд. Оправдательный -вор - виправдальний присуд (вирок). Обвинительный -вор - засуд, осуд, присуд вини. Смертный -вор - смертний присуд, смертний засуд, засуд на горло. -вор суда - присуд, вирок судовий. Составить -вор - скласти вирок, присуд. Постановлять -вор - давати, дати вирок. Выполнить, привести в исполнение -вор - виконати присуд. Приведение -вора в исполнение - виконування, виконання присуду. Отменить -вор - скасувати присуд. Об'явить -вор - виголосити вирок (присуд). Получить по -вору суда - дістати (одержати) за постановою суду, за вироком судовим. Мирской -вор - громадський присуд. Высказывать, произносить свой -вор над чем-нб. - давати свій суд над чим;
    2) приказка, примовка, прикладка, приповістка, приговір (-вору); см. Прибаутка.
    * * *
    тж. пригов`ор
    1) ( судебный) ви́рок, -у, при́суд, -у; рішене́ць, -нця́; при́говор, -у
    2) ( постановление) ухва́ла, постано́ва
    3) (мнение, суждение) ви́рок, при́суд; диал. за́суд, -у
    4) (слова, сопровождающие действие) пригові́р, -во́ру; ( прибаутка) примо́вка и при́мовка, припові́дка, пригові́рка

    Русско-украинский словарь > приговор

  • 10 ворота

    брама [Залізна брама], ворота (р. воріт, мест. на воротях). Ум. брамиця (ед. ч.), ворітка (р. воріток), ворітця (р. -тець, -тців), ворітечка (р. -чок). Ворота плетнёвые - ліса, ліска. Ворота, запирающие выходные улицы из деревни - царина, коворот, коливорот (р. -ту).
    * * *
    1) бра́ма, воро́та, -рі́т

    городски́е \ворота — ист. міська́ бра́ма, міські́ воро́та

    2) спорт. воро́та
    3) мед., анат. воро́та

    Русско-украинский словарь > ворота

  • 11 воротный

    брамний, ворітний. [Брамна колодка = воротный замок; брамна синьожила анат. - воротная вена]. Воротный столб, к которому прикреплены ворота - глуха ворітниця.
    * * *
    ворі́тний

    \воротный столб — бігу́н, -а, вере́я, глуха́ ворі́тниця

    воро́тная ве́на — анат. ворі́тна ве́на

    Русско-украинский словарь > воротный

  • 12 воротца

    1) ворітця, ворітки, воріттячки;
    2) (иногда) хвіртка.
    * * *
    уменьш.
    ворі́тця, -тець, ворі́течка, -чок

    Русско-украинский словарь > воротца

  • 13 portal

    1. n
    1) портал, головний вхід
    2) поет. двері, ворота
    2. adj
    портальний; ворітний

    portal vein — анат. ворітна вена

    portal crane — тех. портальний кран

    * * *
    I n
    1) портал, головний вхід; двері, ворота; дверцята; хвіртка; тамбур ( дверей)
    3) гipн. устя штольні, стовбура
    II a III = portal vein
    [див. portal4]
    IV a; анат.

    English-Ukrainian dictionary > portal

  • 14 воротный

    I вор`отный
    техн.
    ворі́тний
    II в`оротный
    техн.
    коловоро́товий

    Русско-украинский политехнический словарь > воротный

  • 15 воротный

    I вор`отный
    техн.
    ворі́тний
    II в`оротный
    техн.
    коловоро́товий

    Русско-украинский политехнический словарь > воротный

  • 16 clearance

    n
    1) чистка; очищення; розчищення
    2) розпродаж
    3) усунення перешкод
    4) сплата боргу; врегулювання претензій
    5) тех. зазор; отвір; проміжок; люфт
    6) тех. холостий хід
    7) вирубка (лісу)
    8) ав. дозвіл на політ
    9) спорт. удар від воріт (футбол); подолання перешкоди (легка атлетика)
    * * *
    n
    3) кoм. розпродаж (тж. clearance sale)
    4) кoм. очищення від мита; кoм. митне свідоцтво
    5) eк. здійснення розрахунків через розрахункову палату; кліринг чеків або векселів; оплата боргу, урегулювання претензій
    6) aмep. допуск до секретної роботи, до секретних матеріалів (тж. security. clearance)
    7) тex. зазор, просвіт, кліренс; слабке місце; люфт

    clearance space — зазор, шкідливий простір ( у циліндрі)

    8) кліренс, дорожній просвіт
    9) тex. холостий хід
    10) aв. дозвіл на політ
    11) cпopт. удар від воріт ( футбол); перехід через планку, подолання перешкоди ( легка атлетика)

    English-Ukrainian dictionary > clearance

  • 17 gatehouse

    n
    1) сторожка біля воріт; будка воротаря
    2) приміщення управління шлюзами (щитами гідравлічних споруд)
    * * *
    n
    2) icт. приміщення над міськими або палацовими воротами, яке часто використовувалося як місце ув'язнення
    3) будівля керування шлюзами або щитами гідравлічних споруд

    English-Ukrainian dictionary > gatehouse

  • 18 gateless

    a
    який не має воріт, без воріт

    English-Ukrainian dictionary > gateless

  • 19 goal-judge

    n спорт.
    суддя біля воріт
    * * *
    n; спорт.

    English-Ukrainian dictionary > goal-judge

  • 20 goal-line

    n спорт.
    лінія воріт
    * * *
    n; спорт.

    English-Ukrainian dictionary > goal-line

Страницы

См. также в других словарях:

  • вор — вор, а; мн. воры, ов, ам …   Русское словесное ударение

  • вор — вор, а, мн. ч. ы, ов …   Русский орфографический словарь

  • вор — вор/ …   Морфемно-орфографический словарь

  • вор — Воришка, похититель, хищник, тать; мошенник, карманник (карманщик), мазурик, жулик. Домашний вор. Волочильных дел мастер, серебряных и золотых дел волочильщик.. Ср. ... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… …   Словарь синонимов

  • вор — а; мн. воры, ов; м. 1. Тот, кто ворует, занимается воровством. Квартирный, карманный вор. * Не клади плохо не вводи вора в грех (Посл.). Не пойман не вор. (Посл.). Вор у вора дубинку украл (посл.: о двух обманщиках, обманывающих друг друга).… …   Энциклопедический словарь

  • ВОР — ВОР, а, мн. ы, ов, муж. 1. Человек, к рый ворует, преступник, занимающийся кражами. Не клади плохо, не вводи вора в грех (посл.). Не пойман не в. (посл.). В. у вора дубинку украл (посл. о двух обманщиках, обманывающих друг друга). Доброму вору… …   Толковый словарь Ожегова

  • ВОР — ВОР, вора, мн. воры, воров, муж. 1. Человек, занимающийся воровством, совершающий кражи, расхищающий чужое имущество. Угрозыском обнаружена шайка железнодорожных воров. «Вору дай хоть миллион, он воровать не перестанет.» Крылов. || Тот, кто… …   Толковый словарь Ушакова

  • ВОР — «ВОР», Россия Франция, Roissy Films / Productions Le Pont / НТВ Профит, 1997, цв., 98 мин. Драма. История одной семьи, притча о послевоенной жизни при Сталине. 1952 год, профессиональный вор Толян, представившись демобилизовавшимся офицером,… …   Энциклопедия кино

  • вор — сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) кого? вора, кому? вору, (вижу) кого? вора, кем? вором, о ком? о воре; мн. кто? воры, (нет) кого? воров, кому? ворам, (вижу) кого? воров, кем? ворами, о ком? о ворах; сущ., ж. воровка 1. Во …   Толковый словарь Дмитриева

  • Вор — грабитель, злодей, обманщик, вообще уголовный преступник, преимуществ. обманщик (этимологически, возможно, от врать говорить вздор), воровство мошенничество измена. В этом смысле В. в рус. словоупотреблении известно с 16 в. В 17 в. в широком… …   Российский гуманитарный энциклопедический словарь

  • вор — ВОР, арх. – Изменник, мятежник, бунтовщик. – Боярский сын Петр Албычев объявит нас ворами, надумает измену (2. 21); Пошто, вор, посыльщика избил? (3. 362). Сл.РЯ XI XVII 3. 28: воръ «мошенник, злодей, обманщик; враг, неприятель; бунтовщик,… …   Словарь трилогии «Государева вотчина»

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»