-
1 ворох
ворошок ворох, ворошок, купа, купка, табун, табунчик. [Табунчик книжок перед ним].* * *1) ( куча) ку́па, во́рох, -у2) (перен.: множество) ку́па; бе́зліч, -і, си́ла, си́ла-силе́нна, род. п. си́ли-силе́нної3) с.-х. во́рох, неві́янка, неві́яне зерно́ -
2 куча
Кучка, Кучечка1) (скопление, груда сыпучего, предметов) купа, купка, купочка, куча, кучка, кучечка, копа, копиця, копичка, (редко) стропа, (большая) кучугура, валява. [Кров'ю вона умивалась, а спала на купах, на козацьких вольних трупах (Шевч.). Навкруг мене лежала купа книжок (Крим.). Чужую кучу віючи, очі завсігди запорошиш (Номис). Цілі копи жовтої глини (Мирн.). На дні рову копицями гніздилися жаби (Мирний). Кладуть руки, одна на другу, щоб стала копичка (Чуб.). В житі купка льону (М. Вовч.)]. -ча неприятностей - купа прикростей. -ча овощей, соли, навоза - купа, бурт (-ту), бурта, кагат (-ту) овочів, соли, гною. [Купа груш (Київщ.). Цілі бурти огірків лежать (Сумщ.). Вже буряки в кагати складено (Пирят.)]. -ча (рыхлая, напр. зерна) - ворох (-ху). [Пшениці ворох був невкритий (Сл. Ум.). Забрався, як свиня у ворох (Приказка)]. Сорная, мусорная -ча - смітник (-ку), звалище. [На смітник винесли (Шевч.)]. Навозная -ча - гноївня, гноїще, гноїсько. Звёздная -ча - зоряний рій (р. рою). У него -чи золота - у нього купи (кучі) золота. Складывать, сваливать в -чу - класти на купу, кидати на купу, копичити. Валить всё в одну -чу - горнути все на одну купу (Єфр.);2) (толпа) купа, купка, купочка, купочок (- чка), (гурьба) копиця, табун (-на), громада, громадка, юрма, гурма, юрба, валява, тлум (-му). [Біля сахарні роїлася купа людей і чорніли підводи (Коцюб.). Мене обминула купка парубків (М. Вовч.). Коли гляне у куток - аж дітей копиця (Рудан.). Колядувати ходять невеличкими табунами (Звин.). Мов із землі виросла там громадка опришків (Маков.). Стоїть купочок молодиць і дівчат (М. Вовч.). Народу юрма стояла (Сл. Гр.). Юрбою йшли (Черніг.). Пси гурмою вилетіли на дорогу (Франко). Валявою йдуть люди (Черніг.)]. Собираться в -чу - купчитися, купитися, громадитися, юрмитися. [Поспільство, що купиться коло Ніжена (Куліш). Куптеся в полки, кричіть на раду (Куліш)]. Идти -чей - іти купою (громадою, юрмою, купцем). Сгонять в -чу - зганяти до купи;3) (стая, группа) зграя, зграєчка, (диал.) ярчак (-ка), бурса. [Зграя галок і граків (Щогол.). Влітала ціла зграя гуків (Л. Укр.). Риба так ярчаками і ходить (Манж.). Вовки бурсами бігають (Кам'янеч.). Бурса гусей (Кам'янеч.)];4) (комок) кім'ях (-ха). [Бджоли літають кім'яхом (Новомоск.)];5) (масса) тиск (-ку), сила, тлум (-му). [Тиск народу (Шевч.)].* * *1) ку́па, ку́ча; во́рох; (скопление чего-л. сыпучего) кучугу́ра; диал. стропа́\куча мала́ — дет. мала́ ку́па (ку́ча)
2) ( множество) си́ла, бе́зліч, -і; ку́па -
3 мятеж
заколот, колот (-ту), (восстание, бунт) повстання, бунт (-ту), бунтування (-ння), (зап. устар.) ребелія, (смута, смятение) ворохі[о]бня, колотнеча, чвара (-ри) и чвари (р. чвар), каламутня, (волнение народное) розрухи (-хів), розрух (-ху), невпокій (-кою), (заговор) змова. [Останнє польське повстання (Грінч.)]. Поднимать, поднять -теж - зчиняти, зчинити (зривати, зірвати) повстання (заколот), збивати, збити колотнечу. Призывать к -жу - за[на]кликати до заколоту (повстання, розрухів). Постоянный, извечный -теж - безнастанні (повсякчасні) ворохі[о]бні (заколоти, повстання), (до)вічний заколот. [Безнастанні ворохобні в природі (Калит.)].* * *за́колот, -у; бунт, -у -
4 мятежный
1) (за)колотний, бунтівний, бунтівничий, бунтарний, ворохі[о]бний, (возмущённый) зворохоблений, збунтований, (взбаламученный) скаламучений, (мятущийся) бентежний, невпокійний, шалений. [Бунтівниче військо (Л. Укр.). Ми не були ворохобні (Франко). Голодні зворохоблені лави ринуть на багатих (Коцюб.). Прощай, моє море бентежне! (Олесь). Невпокійне незадоволення (Рада). Втишся бо, серце шалене! (Крим.)]. - ная толпа - бунтівна (побунтована) юрба, бунтівничий (заколотний) натовп. -ный ум, дух - невпокійний (бунтівний) розум, дух. -ная провинция, колония, страна - ворохібна (бунтівнича) провінція, колонія, країна. -ное время, -ные времена - заколотні часи. [Тепер такі заколотні часи, що люди й у дорогу бояться їхати (Звин.)]. А он -ный ищет бури - а він бунтарний (бентежний, шалений) прагне бурі;2) (вьюжный) (за)метільний, завірюшний, сніговійний, хуртовинний.* * *1) заколотний, бунтівни́й; ( склонный к бунтарству) бунтівли́вий2) ( мятущийся) бенте́жний, бунтівли́вий; неспокі́йний -
5 восстание
повстання, (смута) ворохібня, розрух, заколот. Поднять восстание - зняти повстання.* * *повста́ння -
6 мятежник
(за)колотник, повстанець (-нця), бунтівник (-ка), бунтар (-ря), ворохі[о]бник, змовник; срв. Бунтовщик, Смутьян. Расстрел -ков - розстріл(ювання) (за)колотників (бунтівників).* * *заколо́тник; бунтівни́к, -а, бунта́р, -я -
7 мятежница
(за)колотниця, бунтівниця, ворохі[о]бниця, змовниця; срв. Бунтовщица, Смутьянка.* * *заколотниця; бунтівни́ця, бунта́рка -
8 мятежнический
(за)колотницький, бунтівницький, бунтарський, ворохі[о]бницький, повстанський, повстанчий, змовницький.* * *заколо́тницький -
9 мятежно
нрч.1) заколотно, колотно, бунтівно, бунтарно, бунтівничо, ворохі[о]бно, бентежно, невпокійно, шалено;2) метільно, завірюшно, сніговійно, хуртовинно.* * *нареч.1) бунтівли́во2) бенте́жно, бунтівли́во; неспокі́йно -
10 мятежность
1) (за)колотність, бунтівність, бунтівничість, бунтарність, ворохі[о]бність, зворохобленість, збунтованість, скаламученість, бентежність, невпокійність, шаленість (- ости);2) метільність, завірюшність, сніговійність, хуртовинність (-ности). Срв. Мятежный.* * *1) бунтівли́вість, -вості2) бенте́жність, -ності, бунтівли́вість; неспокі́йність -
11 Мятежливость
колотливість, бунті[о]вливість, бунтливість, ворохі[о]бливість (-вости). -
12 Мятежливый
колотливий, бунті[о]вливий, бунтливий, ворохі[о]бливий. [Винниченко - продукт бунтовливого настрою (Єфр.). Утиште бунтовливу кров свою (Грінч.). Не вставай- же, бунтлива голово! (Куліш). Ворохобливий натовп (Кониськ.)]. -
13 Мятежников
(за)колотників (-кова, -кове), повстанців (-цева, -цеве), бунтівників (-кова, -кове), ворохі[о]бників, змовників (-кова, -кове). -
14 Мятежницын
(за)колотничин, бунтівничин, ворохі[о]бничин, змовничин (-на, -не). -
15 Мятежничание
(за)колотничання, ворохі[о]бничення, бунтівничення, шаленствування, змовничання. -
16 Мятежничать
(за)колотничати, ворохі[о]бничити, бунтівничити, шаленствувати, змовничати. -
17 Мятежничество
(за)колотництво, бунтівництво, бунтарство, ворохі[о]бництво, бентежництво, невпокійство, шаленство, змовництво. -
18 Мятежничий
(за)колотничий, бунтівничий, ворохі[о]бничий, повстанчий. -
19 Непокорник
-ница непокірник, -ниця, (мятежник, -ница) ворохі[о]бник, -ниця. -
20 Непокорщина
непокірництво; ворохі[о]бництво; срв. Непокорник, -ница.
См. также в других словарях:
ВОРОХ — ВОРОХ, вороха, мн. вороха, муж. Куча, груда чего нибудь, сваленного в беспорядке. Ворох бумаг на столе. Ворох платьев. || перен. Множество, масса (разг.). У меня на сегодня ворох разных дел. Ворох заявлений. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков … Толковый словарь Ушакова
ворох — Груда, громада, куча, купа, одонье, омет, скирд, стог; сугроб. См. много... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. ворох груда, громада, куча, купа, одонье, омет, скирд, стог;… … Словарь синонимов
ВОРОХ — ВОРОХ, а, мн. и, ов и а, ов, муж. Куча, груда. В. тряпья. В. бумаг. Зерно в ворохах (после обмолота). Целый в. дел (перен.: очень много; разг.). | уменьш. ворошок, шка, муж. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ворох — ворох, мн. вороха, род. ворохов и ворохи, ворохов … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
Ворох — термин для обозначения зёрен или семян различных сельскохозяйственных культур, полученных после обмолота и перемешанных с мякиной, обломками колосьев, разбитыми частями головок (к примеру, у льна), кусками соломы, мелкими камнями, землистыми… … Википедия
ворох — мн. вороха, укр. ворох м., вороха ж. ворох, груда , блр; ворох шум , русск. цслав. врахъ σωρός, болг. врах ток., снопы, предназначенные для обмолота , польск. zawroch метель, вихрь . Сюда же ворошить, ворошила; с другой ступенью вокализма: русск … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
ворох — • куча, гора, груда, кипа, ворох Стр. 0501 Стр. 0502 Стр. 0503 Стр. 0504 Стр. 0505 … Новый объяснительный словарь синонимов русского языка
ворох — žolių kūlenos statusas Aprobuotas sritis žemės ūkio inžinerinė plėtra ir techninė pažanga apibrėžtis Nevalytos žolių sėklos su priemaišomis. atitikmenys: rus. ворох šaltinis Lietuvos Respublikos žemės ūkio ministro įsakymo „Dėl Grūdų sandėlių… … Lithuanian dictionary (lietuvių žodynas)
Ворох — так называются хлебные зерна и семена различных сельскохозяйственных растений, получаемые после обмолота их тем или другим способом, вместе с мякиной, обломками колосьев, разбитыми частями головок (например, у льна), кусками соломы, камешками,… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ворох — (иноск.) множество, куча, груда Ср. Лиса, курятинки накушавшись досыта И добрый ворошок припрятавши в запас, Под стогом прилегла вздремнуть в вечерний час. Крылов. Волк и Лисица … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона
Ворох — Ворохъ (иноск.) множество, куча, груда. Ср. Лиса, курятинки накушавшись досыта И добрый ворошокъ припрятавши въ запасъ, Подъ стогомъ прилегла вздремнуть въ вечерній часъ. Крыловъ. Волкъ и Лисица … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
