вишнёвка

вишнівка, вишняк.

* * *

1) (действие) - см. Наливание 1 и 2; оконч. - а) налиття (-ття), налив (-ву); насипання, всипання; наточе[і]ння, вточе[і]ння чого; б) вилиття;

2) (напиток) наливка. [Вийняв пляшку горілки, другу - наливки (Рудч.)]. -ка первого, второго настоя - первак, (ум.-ласк. первачок (-чку)), другак (-ку). [Дулівочка-первак така смачна була (Глібів)]. -ка абрикосовая - абрикосівка, (диал.) жерделівка; (из айвы) айвівка; (вишнёвая) вишнівка, вишняк (-ку); (грушевая) грушівка, (на грушах-дулях) дулівка; (ежевичная) ожинівка; (земляничная) суницівка; (кизилевая) деренівка, дереняк, кизилівка; (клубничная) полуницівка, полуничник (-ку); (крыжовниковая) аґрусівка; (малиновая) малинівка, малиняк; (сливовая) слив'янка, сливняк, (род вина) сливовиця; (смородиновая) порічківка; (терновая) тернівка, терняк; (черничная) чорницівка.

* * *

1) налива́ння; ( вливание) улива́ння

2) ( напиток) нали́вка

настоять

1) (жидкость) настоювати, настояти що на чому. [Горілку на калгані настоюю (Канівщ.)];

2) (наживать стояньем, достаиваться до чего) настоювати, настояти, вистоювати, вистояти що, достоюватися, достоятися чого и до чого, достоювати, достояти до чого. -ять противного ветру - достоятися (су)противного вітру;

3) (стоять на своём) стояти на чому, обстоювати за чим, що и (редко) за що, обстояти за чим и що, обставати за чим и за що, (реже) настоювати, настояти на чому, (редко) устоювати за що, наставати, (усиленно просить, требовать, подчеркивать) наполягати, наполягти на що, налягати, налягти на що и (редко) на чому, напосідати, напосісти на що, (добиваться) домагатися, домогтися, допоминатися, допевнятися, допевнитися чого, намагатися, намогтися, (твердить своё) правити своє, (вульг.) товкти своє, (делать по-своему) повертати, повернути на своє. [А ви не так гадаєте? на своїм стоїте? (Крим.). Тепер я сам обстоюю за тим, щоб виконати присуд той негайно (Грінч.). «Треба так зробити, щоб схотів», - обстоював за своє Рябченко (Грінч.). Чемберлен обстоював у палаті громад, щоб Гендерсон дав відповідь на запитання (Пр. Правда). Вона все встоювала, щоб Терлецька дала Олесі багато гусей (Н.-Лев.). «Чому-ж Ярина не чергується з тобою?» - наставала Юзя (Л. Укр.). Дівчинка наполягала (-вала на том, чтобы) винищити квітки (М. Вовч.). А я все наполягаю: «скажи та скажи!» (М. Вовч.). «Давай хліба!» - налягав уперто Бовдур (Франко). Старий почав був налягати, щоб… (Кониськ.). Домагається, щоб було так, як він хоче (Київщ.). Я на з'їзді допоминався, але не підтримано мене (Київщ.). «Ми приїдемо» - допоминалася сваха (Н.-Лев.). Я таки допевнюся свого (М. Грінч.). Жінка намагалася, щоб Прокіп ночував дома (Коцюб.). Він намігся, щоб я одягнувся в його хутра (Корол.). Олеся й собі намоглася їхати (-яла на том, что поедет) на поле (Н.-Лев.). Я вже чого їй не казав, - не йметься, своє править (Кониськ.)]. Он -вает, -ял на своём - він стоїть на своєму, він домагається (допоминається) свого, він налягає на своє, він обстоює своє, він домігся (допевнився) свого, він повернув на своє. [Газіс заспокоїв хана і таки повернув на своє (Леонт.)]. Он -вает, -ял, на своём требовании - він обстоює свою вимогу, він обстає за своїм, він стоїть на своєму, він править своє, він обстояв свою вимогу, він домігся того, чого вимагав (на чому наставав), він допевнився свого жадання, він свого жадання діп'яв, (фамил.) він свого торгу добив;

4) см. Настоять 2 и 3. Настоенный - настояний. -ная водка - настояна горілка, настоянка (шутл.) мочена (-ної); срв. Настойка 2. [Будем мочену пити (Квітка)]. Настоянный - настояний, вистояний. -ться -

1) (о жидкости) настоюватися, настоятися, натягати(ся), натяг(ну)ти(ся); бути настоюваним, настояним. [Чай добре настоюється Київ). Вишнівка настоялася (Брацл.). Зварила сливок, та ще не натягнулось добре (Київщ.). Поставте чай на самовар, нехай натягне (Київ.)];

2) см. Настаивать 3. На этом -ется в сферах - на цьому стоять (за цим обстоюють или обстають) у сферах (у вищих колах);

3) (вдоволь) настоюватися, настоятися, попостояти, вистоюватися, вистоятися, (о мног.) понастоюватися, повистоюватися. [Ми сьогодні в черзі настоялися добре (Київ). Добре, що перша прийшла, а то-б попостояла (Г. Барв.). Вівці, вистоявшись за день, ідуть швидко (Основа 1862)]. Настоявшийся (о жидкости) - (добре) настояний, вистояний, натяглий.

* * *

Кружечка

1) (для питья, глиняная или стеклянная) кухоль (-хля), кухлик (-ка), кухлятко, питун, питунчик, питунець (-нця), (металлическая) кварта, (диал.) карватка, кавратка, (металлическая или деревянная для вина, мёда, пива) кінва, коні[о]вка. [Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо (Дума). Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки (Куліш)]. -ка металлическая для сбора денег - карнавка, скарбона, скарбонка. -ка пива - кухоль пива, кварта пива;

2) (одна десятая часть ведра) кварта.

* * *

1) ку́холь, -хля; ( металлическая) ква́рта, карва́тка; (для вина, меда, пива) кі́нва, коно́вка

2) ( для сбора денег) карна́вка

1) кубушка; (глиняный кувшин, фляга) банька, тиква. [«Вишнівки кварту дай сюди!» - Їм повну налили кубушку (Алекс.). Приніс на поле води в баньці (Звиног.). Узяти собі хліба шматок та тикву води (Грін. III)]; (деревянная обручная) кадіб (-доба), кад[і]бець (-бця), кадка; (дуплянка из липов или иного дерева) липівка; (баклага) боклаг (-га), боклага;

2) (для денег) кубушка, ум. кубушечка. [Грошики готовенькі в кубушечках у схові (Зіньк.)]. Набить -ку - набити калитку;

3) (о человеке) гладун (-на), гладуха (ж. р.), пузань, черевань (-ня) (м. р.), стужка (общ. р.), (о ребёнке) пузанчик, череванчик, гладунчик (-ка). [На таку стужку, як ти, моя одежа не зійдеться (Борзен.)];

4) см. Голотурия;

5) бот. Nymphaea Nuphar Sibth. et Sm. - жовте латаття, жовті глечики (-ків). Белая -ка - см. Кувшинка.

* * *

1) кубу́шка; ( глиняный кувшин с узким горлом) ба́нька

2) (м., ж.: о полном, малорослом человеке) гладу́н, -а (м.), гладу́ха (ж.); черева́нь, -ня́ (м.), пуза́нь, -ня́ (м.), пуза́н, -а (м.); уменьш.-ласк. пуза́нчик (м.), черева́нчик (м.), гладу́нчик (м.)

3) бот. гле́чики, -ків

наклонить нахиляти, хилити, нахилити, похиляти, похилити, схиляти, схилити, перехиляти, перехилити, нагинати, нагнути, (редко) поклоняти, клонити, поклонити, уклоняти, уклонити, (о мног.) понахиляти, посхиляти, поперехиляти, понагинати що до кого, до чого, в що, над ким, над чим; (к кому к чему ещё) прихиляти, прихилити, пригинати, пригнути, (редко) приклоняти, приклонити, (о мног.) поприхиляти, попригинати, поприклоняти що до кого и кому, до чого. [Нахиляє дуб високий віти дужі і широкі до червоної калини (Грінч.). Як дуба не нахилиш, так великого сина на добре не навчиш (Номис). Куди хилить вітер, туди й я хилюся (Пісня). Скрізь-же ти, буйнесенький, по полю гуляєш, тирсу похиляєш (Основа 1861). Червонії корогви розпустив, до води похилив (Ант.-Драг.). Журавель схилив довгу шию у колодязь (Коцюб.). Нехай ударять в тулумбаси сумно, а ратища додолу посхиляють (Куліш). Перехилив порожню пляшку над чаркою (Н.-Лев.). Витягає пляшку і перехиляє до рота (Васильч.). Нагинай гілляку, доки молода (Номис). Поле усіляке зілля до себе клонить, аби з нього води напитися (Стефан.). Вітрець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок (М. Вовч.). Він радніший був- би їй небо прихилити (Загірня). Пригинав їм вишні, а вони обривали ягоди (Богодух.). Приклонив голову їй на плече і пильно слухав (Загірня)]. -ть голову - нахиляти, нахилити, схиляти, схилити, похиляти, похилити, перехиляти, перехилити, уклоняти, уклонити, (понуро) похнюплювати, похнюпити голову, похнюплюватися, похнюпитися, (приветствуя, прося) уклонятися, уклонитися, похилятися, похилитися, (о мног.) понахиляти, посхиляти голови. [Стискаємо руки й схиляємо голови (Коцюб.). Ще нижче голову похилила (Грінч.). Перехилить голову (Номис). Стоїть, уклонивши голову (Квітка). Сиділа, низько похнюпивши голову (Грінч.). Сидів похнюпившись (Богодух.). Мовчки похилились: «Благослови, - кажуть, - батьку!» (Шевч.)]. -ть на один бок - нахиляти, нахилити на один бік, (пров.) перехняблювати, перехнябити що (набік, на один бік). [Нащо ти так шапку порехнябив? (Сл. Гр.)]. -ть в разные стороны - нахиляти, нахилити в різні боки, розхиляти, розхилити що. [Вітер віє по долині, розхиляє лист калині (Грінч.)]. Наклонённый - нахилений, похилений, (прлг. похилий), схилений, перехилений, нагнутий, понахиляний, посхиляний, поперехиляний; прихилений, пригнутий, приклонений, поприхиляний; похнюплений; перехняблений; розхилений. [Похилена голівка (М. Вовч.). З перехиленої пляшки нічого не текло: була вже порожня (Червоногр.). Видко було тільки похнюплену голову (Богодух.)].

* * *

несов.; сов. - наклон`ить

1) нахиля́ти, нахили́ти, -хилю́, -хи́лиш и мног. понахиля́ти, похиляти, похили́ти; ( склонять) схиля́ти, схили́ти и мног. посхиля́ти; ( нагибать) нагина́ти, нагну́ти и мног. понагина́ти; ( пригибать) прихиля́ти, прихили́ти и мног. поприхиля́ти; ( на бок) перехиля́ти, перехили́ти и мног. поперехиля́ти, сов. диал. перехня́бити, -блю, -биш

2) (к чему, на что - направлять, склонять) схиля́ти, схили́ти (до чого), направля́ти, напра́вити, -влю, -виш, спрямо́вувати, -мо́вую, -мо́вуєш, спрямува́ти, -му́ю, -му́єш (на що)