-
1 випадковий
adventitious, accidental, casual, contingent, fortuitous, happenstance, incident, incidental, occasional, odd, precarious, situational -
2 випадковий
chance; random; accidentalУкраїнсько-англійський словник з аналітичної хімії > випадковий
-
3 випадковий
chance, casual; random; ( непередбачений) accidental, unexpected; fortuitous, adventitious -
4 випадковий
случа́йный; ( ненамеренный) неча́янный; ( нетипичный) ча́стный -
5 випадковий
-
6 випадковий
матем.; физ. случа́йный -
7 випадковий біт
случа́йный битУкраїнсько-російський політехнічний словник > випадковий біт
-
8 випадковий збіг
случа́йное совпаде́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > випадковий збіг
-
9 випадковий збій
случа́йный сбойУкраїнсько-російський політехнічний словник > випадковий збій
-
10 випадковий
შემთხვევითი -
11 випадковий
выпадак -
12 випадковий вибух
-
13 випадковий злочин
accidental crime, incidental crime, occasional offenceУкраїнсько-англійський юридичний словник > випадковий злочин
-
14 випадковий злочинець
adventitious criminal, accidental criminal, incidental criminal, occasional criminal, occasional delinquent, occasional offender, offender by accident, situational criminalУкраїнсько-англійський юридичний словник > випадковий злочинець
-
15 випадковий поклаж
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий поклаж
-
16 випадковий постріл
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий постріл
-
17 випадковий результат
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий результат
-
18 випадковий свідок
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий свідок
-
19 випадковий споживач
Українсько-англійський юридичний словник > випадковий споживач
-
20 випадковий баланс
случа́йный бала́нсУкраїнсько-російський політехнічний словник > випадковий баланс
См. также в других словарях:
випадковий — а, е. 1) Який стався несподівано, непередбачено. || Перший ліпший, який трапився, з явився де небудь за збігом обставин. || Який став ким , чим небудь непередбачено, несподівано. Випадкова куля. 2) Не обумовлений якими небудь закономірностями,… … Український тлумачний словник
випадковий — 1) (який трапляється час від часу), принагідний, непостійний; шалений (про кулю, снаряд тощо який випадково залетів куди н., улучив у кого / що н.) 2) (який трапився, з явився де н. за збігом обставин), несподіваний, нежданий, негаданий,… … Словник синонімів української мови
випадковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Марківський процес — випадковий процес, що має марківську властивість – умовну незалежність «минулого» і «майбутнього» за відомого «теперішнього». Друге еквівалентне формулювання марківської властивості – за фіксованого поводження процесу до моменту його майбутнє… … Термінологічно-тлумачний словник "Моделювання економіки"
НТН (телеканал) — НТН ООО «Телестудия «Служба информации» Страна … Википедия
авантюра — рідко аванту/ра, и, ж. 1) Ризикований, непевний захід, дія, справа, розраховані на випадковий успіх. 2) заст. Пригода … Український тлумачний словник
акцидентний — а, е. Випадковий, неістотний … Український тлумачний словник
випадковість — вості, ж. 1) Властивість за знач. випадковий 1), 2). 2) Непередбачені, несподівані обставини, що раптово виникають. 3) Явище, факт, що виникають без будь якого внутрішнього зв язку з чим небудь, нічим не обумовлені. 4) філос. Категорія, що… … Український тлумачний словник
випадково — Присл. до випадковий 1), 2) … Український тлумачний словник
інтеркурентний — а, е. 1) Такий, що випадково приєднується; випадковий. 2) Такий, що ускладнює перебіг іншого захворювання; проміжний. Інтеркурентне захворювання … Український тлумачний словник
казуальний — а, е, книжн. Те саме, що випадковий 2). || Такий, що не підлягає узагальненню. •• Казуа/льна систе/ма законода/вства іст. юридична техніка, яка характеризується тим, що законодавець прагнув передбачити усі можливі життєві ситуації, а не… … Український тлумачний словник