вимо

вимовність (р. -ности), промовистість (р. -тости).

* * *

вимовний, промовистий [Факт дуже промовистий], (особ. о глазах) виразистий. Выразительно - вимовно, промовисто, виразисто.

* * *

вистелювання, вистеляння, вимощування, сов, вистелення, вимощення; (камнем) брукування, буркування, сов. забрукування, побрукування.

* * *

выстлать вистеляти, вистелити, вимощувати, вимостити; (камнем) бракувати, вибрукувати, буркувати, вибуркувати. Выстланный - вистелений, вимощений; (камнем) брукований, буркований, вибрукуваний, вибуркуваний.

* * *

несов.; сов. - в`ыстлать и в`ыстелить

дикція, вимова, вимовляння. [У нього виразне вимовляння].

* * *

измотать что

1) (выматывать) вимотувати, вимотати, висотувати, висотати що, що з чого;

2) (имущество, деньги) тринькати, протринькати, мантачити, промантачити, проц(в)индрювати, проц(в)индрити, гайнувати, прогайнувати, згайнувати що (майно, гроші); см. Проматывать 3;

3) (нервы, душу) вимотувати, вимотати, розсотувати, розсотати (нерви, душу). -ться -

1) вимотуватися, вимотатися, висотуватися, висотатися, бути вимотаним, висотаним;

2) (выбиваться из сил, мотаясь туда и сюда) знемагати(ся), знемогтися;

3) -таться (промотаться) - проц(в)индритися, промантачитися или проц(в)индрити, промантачити, протринькати, прогайнувати все;

4) (о нервах) см. Издёргаться. Измотанный - вимотаний, висотаний; (о имуществе) протриньканий, промантачений, (о нервах) вимотаний, розсотаний; (выбившийся из сил) знеможений, знесилений.

* * *

несов.; сов. - измот`ать

несов.; сов. - измот`аться

-ся, измочить, -ся змочувати, -ся, змочити, -ся и змокнути, вимочувати, -ся, вимочити, -ся и вимокнути, (о мн.) позмочувати, -ся. [Який бог змочив, такий і висушить (Номис). Дощ нас так вимочив, хоч викрути (Звив.)]. -чить, -ся (в росе) - заросити, -тися. Измоченный - замочений, вимочений, (в росе) зарошений.

* * *

несов.; сов. - измоч`ить

несов.; сов. - измоч`иться

изнурить кого чем виснажувати и виснажати, виснажити, знесилювати, знесилити, (измаривать) зморювати, зморити, виморювати, виморити кого чим, (о мн.) повиснажувати, познесилювати, поз[пови]морювати кого чим; срвн. Истощать, Измождать, Истомлять. [І глянувши на людей, змилосердився, що вони так зморені (Єв.)]. -рять тело - виснажувати тіло. -рять плоть постом - знесилювати плоть (тіло) постом, постуванням. -рять здоровье - виснажувати (своє) здоров'я. Болезнь -рила его - хвороба виснажила, знесилила його. -рять лошадь - виснажувати, зморювати, перетомляти, перенатужувати коня. -рять налогами - виснажувати, стягати податками кого. [Подушним дуже стягають людей (Кам'ян. п.)]. -ться - виснажуватися и виснажатися, виснажитися, бути виснаженим, знесилюватися, знесилитися, бути знесиленим, з[ви]морюватися, зморитися, виморитися, бути змореним. -рить кого, -ться работой - спрацювати кого, спрацюватися, струдити кого, струдитися, знесилити (виснажити) працею кого, знесилитися (виснажитися) працею. -рять, -ться дорогой - здорожувати кого, здорожуватися, сов. здорожити кого, здорожитися. [Здорожив худобу (Кам. п.). Вона в дорозі не виспалась, дуже здорожилась, була роздратована (Н.-Лев.)]. -рять, -ться недостатком питания - захарчовувати кого, захарчовуватися, сов. захарчувати кого, захарчуватися. -рять, -ться постом - спощувати кого, спощуватися, сов. спостити, споститися, (о мног.) поспощувати кого, поспощуватися. [Ми поспощувались (Берд. п.)]. Изнурённый - виснажений, знесилений, зморений, (о мн.) повиснажувані, познесилювані, позморювані, (работой) спрацьований, струджений, (дорогой) здорожений, (недостатком питания) захарчований, (постом) спощений.

* * *

несов.; сов. - изнур`ить

несов.; сов. - изнур`иться

истомить кого (изнурять) стомлювати и стомляти, стомити, (сильно) натомлювати, натомити, затомлювати, затомити, (о мн.) потомити кого; срвн. Изнурять, Измаять, Измучить; (привести в негу, извялить) млоїти, змлоїти, у млості вкидати, вкинути кого, (о мн.) помлоїти кого. [І мука всім давно серця стомила (Грінч.). Затоми ти його (Чуб. I). Ой ходила та блудила, діток потомила (Метл.). Зима м'я (мене) зморозила, а літо змлоїло (Гол.)]. Жара -ла - спека змлоїла. -мить тоской кого - знудити, принудити кого. [Зсушив мене, знудив мене як билину (Чуб. V). Гулять не пустила і серденько принудила (Метл.)]. Истомлённый - стомлений, натомлений, (о мн.) потомлені; (зап.) знуджений; змлоєний. [Стомлені руки (Грінч.). Відпочити натомленою душею (Грінч.)].

* * *

несов.; сов. - истом`ить

истомиться стомлюватися и стомлятися, стомитися, (сильно) натомлюватися, натомитися, зморитися, (о мн.) постомлюватися, потомитися, (тоской, ожиданием) нудитися, знудитися; срвн. Устать. [Хто із мук стомився та із сліз? (Грінч.). Не багато й поробив, а вже натомився (Звин.)].

* * *

несов.; сов. - истом`иться

истрепать

1) (избить в мохры) - см. Исхлестать. -пать рукава - обстріпати, пообстріпувати рукави. -пать юбку (внизу) - оббити спідницю;

2) (об одёже) шарпати, пошарпати, потріпати, халястати, схалястати; см. Истаскивать 2;

3) (лён, посконь) витіпувати, витіпати, потіпати (льон, плоскінь). См. Трепать. Истрёпанный - (об одёже: поношенный) пошарпаний, потріпаний, схалястаний. -ная книга - пошарпана, потріпана, (извне) обшарпана, об(с)тріпана книга. [Темніють оберемки школярських букварів: старі, розбиті, обтріпані (Васильч.). Обшарпані палятурки (Васильч.)]. -ное лицо - потріпане обличчя. -ться -

1) см. Исхлёстываться;

2) шарпатися, пошарпатися, зношуватися, зноситися; см. Истаскиваться 1, Изнашиваться.

* * *

несов.; сов. - истреп`ать

1) ша́рпати, поша́рпати, тріпа́ти, потріпа́ти; ( обтрёпывать) обтрі́пувати, обтріпа́ти и мног. пообтрі́пувати, обша́рпувати, обша́рпати и мног. пообша́рпувати, обстрі́пувати, обстрі́пати; ( растрёпывать) розтрі́пувати, розтріпа́ти и мног. порозтрі́пувати, розша́рпувати, розша́рпати и мног. порозша́рпувати; (одежду, обувь) зно́шувати, зноси́ти (зношу́, зно́сиш) и мног. позно́шувати, сов. поноси́ти; ( рвать) де́рти, -ру, -ре́ш и драти (деру́, дере́ш), поде́рти и подра́ти, рва́ти, порва́ти

2) (перен.: утомлять, измучивать) ша́рпати, поша́рпати; тріпа́ти, потріпа́ти; ( выматывать) вимо́тувати, ви́мотати, висо́тувати, ви́сотати; ( изнурять) висна́жувати, ви́снажити

несов.; сов. - истреп`аться

1) ша́рпатися, поша́рпатися, трі́патися, потріпатися; обтрі́пуватися, обтрі́патися и мног. пообтрі́пуватися, обша́рпуватися, обшарпатися и мног. пообша́рпуватися, обстрі́пуватися, обстрі́патися; розтрі́пуватися, розтрі́патися и мног. порозтрі́пуватися, розша́рпуватися, розша́рпатися и мног. порозша́рпуватися; зно́шуватися, -шується, зноси́тися (зно́ситься) и мног. позно́шуватися, сов. поноси́тися; де́ртися и дра́тидя (дере́ться), поде́ртися и подра́тися, рва́тися, порва́тися; ша́рпатися, поша́рпатися; тріпа́тися, потріпа́тися; вимо́туватися, ви́мотатися, висо́туватися, ви́сотатися; висна́жуватися, -жуюся, -жуєшся, ви́снажитися

2) (сов.: нравственно опуститься) потріпа́тися

1) натисливий;

2) (прижимистый) окрутистий, утискуватий.

* * *

1) ( с нажимом) з на́тиском

2) ( напористый) напо́ристий; ( упорный) завзя́тий, упе́ртий; ( настойчивый) наполе́гливий; ( требовательный) вимо́гливий; ( прижимистый) крути́й