-
1 викінчений
зако́нченный (совершенный, мастерский) -
2 викінченість
техн. дово́дка ( результат) -
3 викінчення
техн. дово́дка ( действие) -
4 викінчувальний
техн. дово́дочныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > викінчувальний
-
5 пятирублёвик
тж. пятирублёвкап'ять (-ти́) карбо́ванців -
6 Ежё[о]вик
бот. (гриб) їжовець, кільчак-їжовець (р. -вця). -
7 оконченность
викінченість, закінченість, докінченість, завершеність, довершеність (- ности).* * *закі́нченість, -ності, заве́ршеність -
8 заканчивать
-ся, закончить, -ся закінчувати, -ся, закінчити, -ся (и закінчати, -ся), викінчувати, -ся, викінчити, -ся; срвн. Оканчивать, -ся. [Викінчувати картину (Франко). День закінчився весільним бенкетом (Стор.)]. Законченный - закінчений, викінчений.* * *несов.; сов. - зак`ончитьзакі́нчувати, закі́нчи́ти, кінча́ти, кінчи́ти и скі́нчити и покінчи́ти, мног. поскі́нчувати; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити -
9 отделывать
отделать1) зробити, відробити, поробити що. [Я вже своє відробив];2) обробляти, обробити, виробляти, виробити, викінчувати, викінчити що; (начисто) опоряджати, опорядити, улаштовувати, улаштувати, (украшать) чепурити, вичепурити, хорошити, вихорошити що. Дом уже достроен, но ещё не -лан - будинок уже добудовано, але ще не опоряджено (не улаштовано). Поэма готова, но ещё не совсем -лана - поема готова, але ще не зовсім оброблена. -вать картину - викінчувати картину. -вать украшениями что-л. - оздобляти, оздобити, (мелкими украшениями, особенно одежду) цяцькувати, вицяцьковувати, вицяцькувати, поцяцькувати що, (инкрустациями) цвяхувати, вицвяхувати, поцвяхувати що;3) (отчитать, пробрать) шпетити, вишпетити, відчистити, зганити кого. Ну и -лали же вы его - ну й вишпетили-ж ви його;4) (затаскать, испортить) знехтувати, знівечити, зіпсувати, попсувати що. Отделанный - оброблений, вироблений, викінчений, опоряджений и т. д.* * *несов.; сов. - отд`елать1) обробля́ти и обро́блювати, оброби́ти; ( квартиру) опоряджа́ти и опоря́джувати, опоряди́ти; ( устраивать) обла́днувати, обладна́ти; (завершать изготовление чего-л.) викі́нчувати, ви́кінчити, роби́ти, зроби́ти2) (украшать чем-л.) оздо́блювати и оздобля́ти, оздо́бити3) (портить что-л.) псува́ти, зіпсува́ти и попсува́ти, ні́вечити, зні́вечити и поні́вечити4) ( отчитывать) шпе́тити, ви́шпетити; вичи́тувати, ви́читати; ( колотить) лупцюва́ти, відлупцюва́ти и налупцюва́ти, лупи́ти, відлупи́ти и налупи́ти, чухра́ти, відчухра́ти, дуба́сити, віддуба́сити, несов. дубцюва́ти -
10 выковыривать
выковырять и выковырнуть викопирсувати, викопирсати, виколупувати, виколупати, виколупнути, видлубувати, видлубати, видовбувати, видовбати, вик[п]орпувати, вик[п]орпати, вискіпувати, вискіпати. [Курка порпалася в піску та й випорпала гроші]; (глаза) вибирати, вибрати (очі). Выковырнутый - викопирсаний, виколупаний, виколупнутий, видлубаний, видовбаний, вик[п]орпаний.* * *несов.; сов. - в`ыковырять и однокр. в`ыковырнутьвиколу́пувати, виколупати и однокр. ви́колупнути; викопи́рсувати, ви́копирсати, видлу́бувати, ви́длубати, сов. ви́скіпати -
11 законченность
закінченість, викінченість (-ности), викінчення. [Принадне в усіх його малюнках викінчення ліній (Крим.)].* * *закі́нченість, -ності; ви́кінченість -
12 оканчивать
окончить кінчати и кінчити, сов. (с)кінчити, докінчувати, сов. докінчати и докінчити, закінчувати, сов. закінчати, закінчити, викінчувати, викінчити, (о многих) покінчати, покінчити, подокінчувати и подокінчати и т. д., (завершить) виве[і]ршувати, вивершити, дове[і]ршувати, довершити, заве[і]ршувати, завершити, повершити, доходити, дійти кінця, доводити, довести (до) краю, доходити, дійти, подоходити чого. Начал и не -чил - почав і не скінчив. -чивая свою речь… - кінчаючи (закінчуючи) своє слово (свою промову)… -чивая обзор истории украинской литературы - доводячи до краю огляд історії українського письменства (Єфр.). Едва -чил - ледві дійшов кінця. Не -чили высшей школы - не покінчали вищої школи, вищих шкіл не подоходили (Куліш). -чить курс (наук) - добути курсу (навчання). -чить дело, работу - (с)кінчити, докінчити справу, діло, роботу, доробити роботу. -чить дела, работы - покінчати, покінчити, поробити справи, діла, (все) діло, (всю) роботу. Начал и не -чил делать - почав і не доробив. -чить произведение, сочинение - докомпонувати твір. [Я докомпонував «Чорну Раду» (Куліш)]. -вать, -чить полевые или другие хозяйств работы - оброблятися, обробитися. Срв. Обсеяться, Обжинаться и т. п. -вать, -чить жизнь - віку доживати, дожити, віку добивати, добити, довікувати. Оконченный - скінчений, докінчений, закінчений и т. д.* * *несов.; сов. - ок`ончитькінча́ти, кінчи́ти и покінча́ти, скінча́ти ( редко) и скі́нчувати, скінчи́ти и скі́нчити и поскі́нчувати; ( заканчивать) закі́нчувати, закі́нчи́ти; ( доводить до конца) викі́нчувати, ви́кінчити -
13 оканчиваться
-читься кінчатися и кінчитися, сов. (с)кінчитися, докінчуватися, докінчатися, докінчитися, закінчуватися, закінчатися, закінчитися, викінчуватися, викінчитися, (о многих) покінчатися, покінчитися, (истекать) доходити, дійти (краю и до краю), виходити, вийти, відходити, відійти, доконати. Как началось, так и -чится - як почалось, так саме і скінчиться (закінчиться). -вался год - кінчався рік. Сегодня -вается ровно два месяца с тех пор, как… - сьогодні виходить як-раз два місяці, відколи… Через неделю -чится месяц, как… - через (за) тиждень місяць дійде, як… Вечерня -вается - вечірня відходить. -ваться, -читься чем - виходити, вийти на що, стати на що и на чому комусь, окошитися, покошитися на чому, вершитися чим. -ваться благополучно, неблагополучно - виходити, вийти на добре (на добро), на зле (на лихо), на лихо стати. Этим и -чилась их работа - на тому й стала їхня робота. Этим дело не -чилось - на тім не стало, на тім не окошилося (не покошилося). Колонны -вались вверху гербами - колони вершилися (кінчилися вгорі) гербами. Этим и -вается книга - на цьому і кінець книзі. Срв. Кончать, кончить.* * *несов.; сов. - ок`ончитьсякінча́тися, кі́нчитися и скінчи́тися и скі́нчитися; закі́нчуватися, закі́нчитися; викі́нчуватися, ви́кінчитися, добіга́ти кінця́, добі́гти кінця́ -
14 отделываться
отделаться1) (покончить с работой) обробитися, упоратися (з чим);2) оброблятися, бути обробленим, вироблятися, бути виробленим, викінчуватися, бути викінченим, опоряджатися и т. д. - см. Отделывать 2;3) (отвязаться, избавиться) збуватися, збутися кого, чого и збувати, збути кого, що, відкараскуватися, відкараскатися, відпекуватися, відпекатися від кого, від чого, сов. скараскатися, спекатися, здихатися кого, чого, відскіпатися, віджухаритися, відгетькатися від кого, від чого. Как бы мне от него -латься - як-би мені його збутися (спекатися, здихатися), як-би мені від нього відкараскатися (відпекатися, відскіпатися). Теперь не -лаешься от беды - тепер не збудешся (не скараскаєшся, не спекаєшся, не здихаєшся) лиха, біди. Наделали беды, а мне теперь -вайся за вас - наробили лиха, а я тепер відбувай(ся) за вас. Он избежал грозившей ему опасности, -вшись одним страхом - він вратувався від небезпеки, що йому загрожувала, самим переляком відбувшися (перебувшися). -ваться от кого, от чего чем - збувати кого, що чим, відбуватися від кого, від чого чим. -ваться от вопроса шуткой (шутками) - збувати питання жартом (жартами). Срв. Отвязываться, Отговариваться, Отвертеться.* * *несов.; сов. - отд`елаться1) (освобождаться, закончив какое-л. дело) звільня́тися, звільни́тися, несов. упо́ратися2) ( избавляться) збува́тися, збу́тися, позбува́тися, позбу́тися; збува́ти, збу́ти, відкара́скуватися, відкара́скатися, відпе́куватися, відпе́катися, несов. відскіпа́тися и відскі́патися, спе́катися; ( с трудом) зди́хуватися, зди́хатися3) (чем - уклоняясь от чего-л., ограничиваться чем-л. несущественным) відмага́тися, відмогти́ся, відбува́тися, відбу́тися, відбува́ти, відбу́ти4) (испытывать что-л. меньшее, чем можно было ожидать) відбува́тися, відбу́тися5) строит. (несов.) обробля́тися, обро́блюватися; опоряджа́тися, опоря́джуватися; обла́днуватися; викі́нчуватися, роби́тися; оздо́блюватися, оздобля́тися -
15 еженедельник
тижневик. [Полтавський тижневик «Рідний край»].* * *щотижне́вик, тижне́вик -
16 законченный
прил. закінчений, викінчений. -ный поет - викінчений поет.* * *закі́нчений, кі́нчений, скі́нчений, покі́нчений; ви́кінчений -
17 Отделывание
и отделка оброблювання, оброблення, викінчування, викінчення, опоряджування, опорядження, улаштовування, улаштування и т. д. - см. Отделывать. -
18 доводочный
техн.викі́нчувальний, довідни́й -
19 доводочный
техн.викі́нчувальний, довідни́й -
20 выгонять
выгнать1) виганяти, вигонити, вигнати, відгінити, відганяти, наганяти, нагнати (напр. зверя на облаве), турлити, витурлити, витурювати, витурити, турнути, вишти[у]рити, викішкати. [Вигонила корову на стерню. Я їх витурлю з хати (Неч.-Лев.). Хорти наганяють оленя на мисливців]. Выгонять, выгнать напугав - вистрашувати, вистрашити кого. -ять, -ать взашей - вибивати (вибити) в потилицю, в три вирви, виштурхувати, виштурхати. Выгнать с земельного участка - виругувати. [Все то пани в королів повимагали і козаків із тих земель повируговували (Куліш)]. Выгнанный - вигнаний, витурений; вистрашений; вибитий у потилицю. Выгоняемый - вигонений;2) (водку) гнати, виганяти, викурювати, курити;3) (цветы на пару) визгонювати, визгонити.* * *несов.; сов. - в`ыгнать1) виганя́ти и виго́нити, вигнати2) сад., с.-х. виганя́ти и виго́нити, ви́гнати\выгонять расса́ду — виганя́ти и виго́нити, ви́гнати розса́ду
3) ( добывать перегонкой) виганя́ти и виго́нити и гна́ти и гони́ти, ви́гнати, вику́рювати и кури́ти, ви́курити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Вик — может соответствовать следующим написаниям латиницей: Wick[1], Wyk, Wiek[2], Wieck[3], Vic, Week, Vik, Wick Вик (нем. Wiek) посёлок в Германии Вик (исп. Vic) муниципалитет в Испании Вик (исл. Vík í Mýrdal) посёлок в И … Википедия
ВИК — Всероссийский исполнительный комитет РФ ВИК Высшая избирательная комиссия Литва Источник: http://www.podrobnosti.ua/power/2004/04/15/114352.html ВИК высшие инженерные курсы Словарь: Словарь сокращени … Словарь сокращений и аббревиатур
Вик — (Вика), немецкое и шведское название древнеэстонской земли Ляанемаа. * * * ВИК ВИК (Вика), немецкое и шведское название древнеэстонской земли Ляанемаа … Энциклопедический словарь
ВИК — ВИК, вика, муж. (неол. ист.). Волостной исполнительный комитет; то же, что волисполком (составлено из первых букв этих слов). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
ВИК — д АЗИРА ПУЧОК (Vicq d Azyr), или tractus mamillo thalamicus, служит для соединения thalami optici с corpora mamil laria; начинается он в ядрах corpora ma millaria вместе с tractus mamillo tegmen talis, образуя один общий пучок fasciculus… … Большая медицинская энциклопедия
ВИК — (Вика) немецкое и шведское название древнеэстонской земли Ляанемаа … Большой Энциклопедический словарь
ВИК — [вик], а, м. Волостной исполнительный комитет. ◘ К отчету вика делегаты приступили мирно, дали Кусмаркину на доклад столько времени, сколько ему потребуется (Панфер.). БАС, т. 2, 370 … Толковый словарь языка Совдепии
Вик. — Вик. Викент. Викентий имя … Словарь сокращений и аббревиатур
Вик Фёрс — Обложка книги Вика Фёрса Эверетт Фёрс (англ. Everett Firth, чаще по прозвищу Вик Фёрс; род. 1930) американский музыкант ударник. С детства играл на ударных в джазовых ансамблях. Окончил Консерваторию Новой Англии. В 1951 г. поступил в штат… … Википедия
Вик-сюр-Сер (кантон) — Вик сюр Сер фр. Vic sur Cère кантон Франции (АЕ 3 го уровня) … Википедия
Вик-ан-Бигор (кантон) — Вик ан Бигор фр. Vic en Bigorre кантон Франции (АЕ 3 го уровня) … Википедия
