вид+діяльності

прс. 1. промисловість; індустрія; 2. галузь; галузь промисловості; галузь економічної діяльності

1. організована діяльність, яка забезпечує виробництво товарів (goods) і послуг (service¹) видобутком та переробкою сировини, виготовленням предметів споживання, матеріалів тощо; 2. окремий вид діяльності, науки, виробництва, напр. торгівля (trade), підприємництво (business²), послуги тощо

═════════■═════════

advertising industry рекламна галузь • рекламна індустрія; agricultural industry сільськогосподарська галузь • сільськогосподарське виробництво; aircraft industry авіаційна промисловість; airline industry авіатранспортна галузь • авіалінії; allied industryies суміжні галузі промисловості; artisan industry кустарне виробництво; automobile industry автомобільна промисловість; aviation industry авіаційна промисловість; basic industry важка промисловість • основна галузь промисловості; building industry будівельна галузь; business service industry галузь ділових послуг; capital goods industry промисловість, яка виробляє засоби виробництва; capital-intensive industry капіталомістка галузь промисловості • капіталомістка промисловість; catering industry галузь ресторанного обслуговування на замовлення; chemical industry хімічна промисловість; clothing industry швейна промисловість; coal industry вугледобувна промисловість; communication industry галузь зв'язку і комунікацій; community services industry галузь суспільних послуг; construction industry будівельна галузь; consumer industry споживча галузь; consumer goods industry промисловість, яка виробляє споживчі товари • легка промисловість; continuous process industry галузь промисловості з неперервним виробничим процесом; cottage industry надомна промисловість; dairy industry молочна промисловість; diversified industry багатогалузева промисловість; electronic industry електронна промисловість; expanding industry галузь, що розвивається; extractive industry добувна промисловість; fashion industry пошиття модного одягу; fast food industry індустрія швидкого приготування їжі; finance industry фінансова галузь; fishing industry риболовна галузь; food industry харчова промисловість; food canning industry консервна промисловість; food processing industry харчова промисловість; forest industry лісова промисловість; foundry industry ливарна промисловість; fuel-producing industry галузь паливної промисловості; gas industry газова промисловість; growth industry галузь із дедалі більшим попитом; handicraft industry галузь із використанням ручної праці • кустарне (ремісниче) виробництво; heavy industry важка промисловість; high-tech industry наукомістка галузь промисловості; hunting industry мисливство; infant industry новостворена галузь промисловості; insurance industry страхування; iron industry залізорудна промисловість; key industry провідна галузь промисловості; labour-intensive industry трудомістка галузь промисловості; leather goods industry промисловість шкіряних товарів; light industry легка промисловість; livestock industry промислове тваринництво; local industry місцева промисловість; manufacturing industry обробна промисловість; market-orientated industry комерційна галузь промисловості; metallurgical industry металургійна промисловість; metal processing industry металообробна промисловість; mining industry добувна промисловість; mixed industry суміжна галузь промисловості; oil industry нафтодобувна галузь промисловості; oil processing industry нафтопереробна галузь промисловості; packaging industry фасувальна галузь промисловості; petrochemical industry нафтохімічна промисловість; petroleum industry нафтопереробна промисловість; pharmaceutical industry фармацевтична промисловість; primary industry видобувна промисловість; private industry приватна промисловість • приватне виробництво; prosperous industry успішна галузь; public industryies державні підприємства; public administration industry галузь, що знаходиться в державному управлінні; publishing industry видавнича справа; recreation industry індустрія розваг; regional industry місцева промисловість; regulated industry регульована галузь; related industry суміжна галузь; retail trade industry галузь роздрібної торгівлі; secondary industry обробна промисловість; service industry сфера послуг; shipbuilding industry суднобудівельна промисловість; steel industry сталеливарна промисловість; storage industry складська справа; sunrise industry перспективна галузь; sunset industry неперспективна галузь; tertiary industry третинна галузь • індустрія послуг; textile industry текстильна промисловість; timber industry лісова промисловість; tobacco industry тютюнова промисловість; tourism industry галузь туризму; trade industry торговельна галузь; transport industry транспортна галузь; wholesale industry галузь оптової торгівлі; woodwork and timber industry деревообробна промисловість

═════════□═════════

to close down an industry закривати/закрити галузь (справу); to develop an industry розвивати/розвинути галузь; to expand an industry розвивати/розвинути галузь • збільшувати/збільшити обсяги випуску галузі; to finance an industry фінансувати галузь • фінансувати справу • фінансувати промисловість; to reorganize an industry перебудовувати/перебудувати галузь; to streamline industry упорядковувати/упорядкувати промисловість • раціоналізувати промисловість

═════════◇═════════

індустрія < польс. industria або нім. Industrie < фр. industrie — промисловість; промислова діяльність; промисел; майстерність; спритність < лат. industria — діяльність; старанність; працьовитість (ЕСУМ 2: 303)

* * *

I n

1. форма, вид, формулювання

2. вид, різновид, тип, форма

3. анкета, форма

4. церемоніал, порядок

- aligned forms узгоджені бланки

- intermediary forms проміжні форми/ бланки тощо

- internationally established forms прийняті міжнародні бланки/ форми/ анкети тощо

- form of activity вид діяльності

- form of government форма правління

- forms of greetings формули привітань

- form of warfare прийоми ведення війни

- respect for form дотримання форми

- respect for form and precedence дотримання форми і старшинства

- to change the form змінити формулювання (резолюції, тексту)

- to retain the text in its present form зберегти формулювання тексту

- in due form згідно з правилами

- in good and due form у належній формі та правильному порядку

- found in good and due form перебувають у належній формі та правильному порядку (про повноваження)

- in the forms set forth below у відповідних нижченаведених формах

II v формувати, складати, утворювати

- to form a committee створити комісію/ комітет

- to form a government сформувати уряд

- business accounting

1) заняття, рід занять; фах; праця, робота; професія

2) володіння, користування

3) зайнятість

4) займання, захоплення; заволодіння

5) окупація

* * *

1) заняття; рід або вид діяльності, занять; професія; перебування на посаді, на посту

2) заняття, справа

3) зайнятість

4) володіння, користування; період користування (землею, власністю); оренда; заволодіння, захоплення

5) окупація

6) фiз. заповненість, ступінь заповнення, зайнятість

1. n

1) робота, праця; труд; справа, діло

2) місце роботи; посада; заняття

3) дія; вчинок

4) pl вчинки; діяння

5) виріб; вироби; продукція

6) твір, витвір, творіння; праця

7) рукоділля; шитво; вишивка, вишивання

8) обробка

9) біда; лихо, нещастя; турбота; біль

10) бродіння; піна при бродінні

2. v

1) працювати, робити, трудитися

2) служити, мати роботу (місце, посаду)

3) примушувати працювати

4) діяти, працювати; бути справним, не мати пошкоджень

5) приводити в рух (в дію)

6) рухатися, бути в русі; ворушитися

7) відпрацьовувати, відробляти; платити працею

8) розм. використовувати

9) розм. добиватися (домагатися) обманом; вимагати, виманювати

10) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

3. v (past і p.p. тж wrought)

1) діяти, справляти вплив (on, upon)

2) обробляти; розробляти; піддавати (ся) обробці

3) викликати, завдавати; спричиняти

4) творити, створювати

5) бродити (про напій); викликати бродіння; турбувати

6) вираховувати (суму); розв'язувати, вирішувати

* * *

1) робота, труд; справа; діяльність

2) вид діяльності

3) результат праці; виріб; продукт

4) дія, вчинок

5) результат впливу, зусиль

6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

7) обробка

8) фiз. робота

9) дiaл. біль

10) cпeц. піна при бродінні; бродіння

11) cл. краплена кість

••

1) працювати, трудитися

2) змушувати працювати

3) діяти, працювати; бути справним

4) приводити в рух або в дію

5) рухатися, бути в русі; ворушитися

6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

9) використовувати

10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати

14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)

15)

16)

17) (past, p. p. wrought)

18)

19)

20)

1) заняття; рід або вид діяльності, занять; професія; перебування на посаді, на посту

2) заняття, справа

3) зайнятість

4) володіння, користування; період користування (землею, власністю); оренда; заволодіння, захоплення

5) окупація

6) фiз. заповненість, ступінь заповнення, зайнятість

1) робота, труд; справа; діяльність

2) вид діяльності

3) результат праці; виріб; продукт

4) дія, вчинок

5) результат впливу, зусиль

6) рукоділля; шиття; вишивання; в'язання

7) обробка

8) фiз. робота

9) дiaл. біль

10) cпeц. піна при бродінні; бродіння

11) cл. краплена кість

••

1) працювати, трудитися

2) змушувати працювати

3) діяти, працювати; бути справним

4) приводити в рух або в дію

5) рухатися, бути в русі; ворушитися

6) (past, p. p. wrought; on, upon) діяти, мати вплив

7) (past, p. p. wrought) оброблювати; розроблювати

8) ( work out) відпрацьовувати, платити працею

9) використовувати

10) добиватися облудним шляхом; вимагати, виманювати

11) займатися рукоділлям; шити; вишивати; в'язати

12) (past, p.; p. wrought) викликати, спричиняти (часто що-н. неочікуване або неприємне)

13) бродити ( про напої); викликати бродіння ( про дріжжі); хвилювати

14) (work out, work up) вичисляти ( суму); вирішувати ( задачу)

15)

16)

17) (past, p. p. wrought)

18)

19)

20)

ПОЛІТИКА ( від грецьк. πολίτικα - державна діяльність) - у найзагальнішому значенні - це діяльність, що має своєю метою регулювання взаємин між людьми для забезпечення певного стану деякої суспільної одиниці (суспільного утворення). П. займається той, хто намагається спрямовувати поведінку та взаємини між людьми в межах різноманітних суспільних (колективних) утворень з метою забезпечити деякий стан цих утворень. Переважно терміном "П." позначають діяльність, спрямовану на великі суспільні утворення, кордони яких збігаються з державними кордонами. Тому іноді визначають П., ґрунтуючись на понятті держави чи участі в державному управлінні, домагання такої участі та здійснення впливу на державу. Але держава є тільки одним із типів політичних установ і, отже, поняття П. має бути підставовим (базовим) щодо поняття держави, а не навпаки. Найглибші джерела П. закорінені в природі людини, тобто ці джерела антропологічні. Основною передумовою появи П. є усвідомлення того, що стан того колективного утворення, яке складають люди, можна і потрібно регулювати. Не має значення, що саме в тому чи іншому випадку стало безпосереднім стимулом для появи політичних установ: це могли бути завоювання і потреба тримати завойованих у покорі, егоїстичні інтереси окремих груп (як припускається в марксизмі), але це могло бути і намагання людей відвернути хаос і збільшити міру своєї безпеки, тобто деякі спільні інтереси. Всі ці чинники могли накладатися та взаємодіяти. Підтримання певного ладу чи порядку (заради загальної безпеки) належить до найперших і найважливіших цілей П. і чинне навіть тоді, коли фундаментальну потребу у підтриманні ладу якісь групи використовують, щоб впровадити та підтримувати порядок, вигідний для них Я. кщо слово "культура" застосувати в антропологічному значенні, то П. в цьому аспекті є частиною штучних світів чи культур, створених людськими суспільствами. Таке визначення П. є цінніснонейтральним: у ньому не говориться, що П. ми повинні називати тільки діяльність, спрямовану на забезпечення загального "добробуту" суспільних цінностей. Ціннісно-нейтральне ("владне") розуміння П. лежить у руслі т. зв. політичного реалізму, засновником концепції якого вважають Мак'явеллі. Сучасне розуміння П., хоча й містить елемент політичного реалізму, полягає у визнанні певних обмежень у застосуванні тих технологій, що мають метою утвердження влади. Такі обмеження є різними у різних суспільствах, у різні історичні періоди та в різних історичних ситуаціях Ц. е можуть бути певні традиції, різного роду соціальні та правові норми, особливо способи легітимізації суспільної влади, звичаї, певні міфи і стереотипи суспільної свідомості тощо. Загалом наведене щойно визначення є радше нормативним (про що свідчать коментарі до нього, в яких заперечується, що П. можна розуміти як застосування "голої сили"). У нормативному розумінні П. - вид діяльності, яка має метою забезпечення найважливіших передумов добробуту суспільного утворення шляхом узгодження інтересів та ціннісних орієнтацій осіб та суспільних груп. Словом "добробут" у даному разі позначають не лише матеріальний, а й духовний стан суспільства; термін "передумови" позначає тут деякі необхідні передумови, за наявності яких люди найбільшою мірою здатні реалізувати свою творчу енергію; вислів "узгодження інтересів і ціннісних орієнтацій" передбачає, по-перше, що люди повинні мати можливість висловлювати думки щодо своїх інтересів та ідеалів і що політик не може унезалежнювати себе від цих розумінь та нав'язувати людям силою той спосіб життя, який він вважає кращим для людей (насильне "ощасливлення"). Звідси випливає, що П. має полягати передусім у врахуванні різних інтересів, різних понять про добро і щастя, різних ідеалів, аби узгоджувати їх, тобто вона полягає у відверненні насильницьких конфліктів. Звідси вислів: "П. - це мистецтво можливого". Коли говорять: "Де починається війна, там закінчується П.", то в даному випадку маємо справу з нормативним розумінням П., з якого випливає, що не кожен "політичний" режим є політичним. Не є такими тиранія, олігархія, диктатура, тоталітаризм, демократія в її популістських варіантах. Внутрішня П. перестає бути П., якщо ігноруються інтереси осіб, соціальних та етнічних груп чи всього суспільства (нації), тобто коли нав'язується воля однієї особи, групи осіб чи більшості М. іжнародна П. також перестає бути П., коли одна держава або група держав нав'язують силою свою волю іншим народам або державам. У цьому сенсі справедливим є вислів: "Де починається насильство, там кінчається П.". Варто зауважити, що з ціннісно-нейтрального розуміння П. (коли таке розуміння утверджують не як метод дослідження, а як принцип) випливає політичний нігілізм, що є поширеним явищем у посткомуністичних країнах (де П. часто розуміють як засіб утвердження групових інтересів). Але навіть у межах загалом демократичних течій політичної філософії (та відповідних ідеологій) різні теорії наголошують деякі відмінні аспекти в розумінні того, якою має бути мета П. та якими лівіють бути політичні технології Я. к правило, різні концепції П. відповідають різним концепціям держави: те, як розуміють мету та засоби П., залежить передусім від того, в чому вбачають призначення держави (див. держава).

(bus, biz)

1. n ком. бізнес; діло; справа; підприємництво; торговельна діяльність; торгівля; діяльність; a підприємницький; діловий; 2. n підприємство; компанія; фірма; a фірмовий

1. заняття або системна діяльність, що реалізується у виробничій (manufacture), промисловій, торговельній (trade) та ін. сферах з метою одержання прибутку (profit) шляхом купівлі та продажу товарів (goods) і послуг (service¹); 2. організація, покликана засобами торгівлі задовольнити потреби суспільства і одержати прибуток; ♦ існує кілька основних видів підприємств, а саме: одноосібне підприємство (sole proprietorship), партнерство (partnership) та компанія (company) або корпорація (corporation)

═════════■═════════

advertising business рекламна справа • рекламний бізнес • рекламне агентство; annual business річна справа; banking business банківське діло • банківські операції; bankrupt business збанкрутіле підприємство; beverage business підприємство у сфері виробництва напоїв; big business велике підприємство; brokerage business посередницька справа • брокерська контора; capital-intensive business капіталомістке підприємство; commercial business торговельне підприємство • торгівля; competing business конкурентне підприємство; current business поточна справа; durable goods business торгівля товарами довгострокового вжитку; export business експортний бізнес; family-owned business сімейне підприємство • родинне підприємство; foreign-owned business підприємство, яке належить закордонному власнику; government business державна справа; hospitality business готельний бізнес; illegal business заборонена справа • незаконне підприємство • незаконна справа; import business бізнес у сфері імпорту; incorporated business акціонерне підприємство • акціонерна компанія; insurance business страховий бізнес; investment business інвестиційна діяльність; joint business спільне підприємство; large-scale retail business велике підприємство роздрібної торгівлі; loan business кредитна справа; local business місцеве підприємництво; mail-order business посилковий торговельний бізнес; mercantile business торговельне підприємство; official business офіційна справа; private business приватне підприємство; produce business торгівля сільськогосподарськими продуктами; profitable business прибутковий бізнес; proprietary business виробництво фірмової продукції; publishing business видавнича справа • книготорговий бізнес; real estate business бізнес у сфері нерухомості; retail business роздрібна торгівля • підприємство роздрібної торгівлі; seasonal business сезонне підприємництво; securities business торгівля цінними паперами; service business бізнес у сфері обслуговування; small business мале підприємництво; small-scale retail business мале роздрібне підприємство; unincorporated business неакцір-нерне підприємство; well-established business солідне підприємство • солідна фірма; wholesale business оптове підприємство • оптова торгівля

═════════□═════════

business ability спроможність до комерційної діяльності; business account рахунок підприємств; business acquaintance ділове знайомство; business activities види ділової діяльності; business activity ділова діяльність • господарська діяльність • економічна діяльність; business acumen ділова хватка; business address службова адреса • ділова адреса; business agent торговельний агент; business approach діловий підхід; business area сфера торговельно-промислової діяльності; business broker професійний брокер • професійний агент • діловий брокер; business canvasser торговельний агент; business саг автомобіль для ділових поїздок; business card візитна картка • візитівка; business circles ділові кола; business class бізнес-клас; business community ділові кола • ділове суспільство; business concept поняття ділової діяльності; business concern ділова справа; business conduct ведення діла; business connections ділові зв'язки; business costs ділові витрати; business credit кредит на торговельно-промислову діяльність; business cycle діловий цикл • цикл ділової діяльності • економічний цикл; business cycle indicator показник економічного циклу; business cycle recovery піднесення ділової активності; business data processing обробка комерційної інформації; business day час роботи банку • робочий день • час роботи біржі; business deal торговельна угода; business district діловий район • торговельний район; business economics економіка підприємства; business education комерційна освіта; business enterprise торговельна фірма • торговельно-промислове підприємство; business environment економічне оточення; business equipment виробниче устаткування; business establishment ділове підприємство • ділові кола • торговельно-промислове підприємство; business ethics ділова етика; business expenses витрати підприємців • торговельні витрати; business factor економічний фактор; business financing фінансування підприємств; business firm підприємницька фірма; business fortune удача в діловій діяльності • багатство, нажите внаслідок ділової діяльності; business hours години роботи підприємства • години торгівлі • години роботи біржі • робочі години; business house торговельний дім; business in futures ф'ючерсні угоди; business instinct ділове чуття • діловий нюх; business integrity чесність у діловій діяльності; business investment капіталовкладення підприємства; business law торгове право; business leader діловий лідер • керівник промислового підприємства; business life ділове життя; business management управління торговельно-промисловим підприємством; business manager комерційний директор • торговельний керівник; business merger об'єднання підприємств • злиття компаній; business method методика ділової діяльності; business monopoly підприємницька монополія; business name назва фірми • назва підприємства; business office торговельна канцелярія • торговельна контора; business of the day порядок денний; business opportunities можливість ділової діяльності; business outlook перспективи ділової діяльності • майбутня економічна кон'юнктура; business partner діловий партнер • торговельний партнер • діловий компаньйон • діловий учасник; business practice практика ділових відносин; business premises будинок підприємства; business press ділова преса; business principle діловий принцип; business procedure методика ділової діяльності; business profits прибуток підприємства; business property власність підприємства • власність фірми; business publication комерційне видання • фірмове видання; business purpose мета ділової діяльності; business quarter діловий квартал; business receipts прибутки від ділової діяльності; business relation діловий зв'язок; business relations ділові відносини • торговельні зв'язки; business reply cards картки для ділової відповіді; business representative торговельний представник; business revival пожвавлення господарської кон'юнктури; business secret виробничий секрет; business sector діловий сектор • виробничий сектор • сектор торговельно-промислової діяльності; business strategy ділова стратегія; business support підтримка підприємства; business tax податок на підприємця • податок на підприємство; business taxation оподаткування підприємства; business tax form бланк податкової декларації для підприємця; business tax package комплекс заходів з оподаткування підприємця; business tenant орендар/орендарка підприємства; business terms умови ділової діяльності; business-to-business advertising реклама для підприємців; business-to-business sales обсяг продажу торговельно-промислових підприємств • гуртовий оборот фірми; business training навчання торговельно-промислової діяльності; business trends тенденції в галузі ділової діяльності; business trip ділова поїздка • відрядження; business turnover торговельний оборот підприємства; business undertaking торговельно-промислове підприємство; business venue місце зустрічі фірми • місце ділової зустрічі; business volume торговельний оборот • обсяг ділових операцій; business week робочий тиждень; business world діловий світ; business year бюджетний рік • звітний рік • господарський рік; out of business банкрут; to be engaged in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be forced out of business бути витісненим з підприємницької діяльності; to be in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to be out of business банкрутувати/збанкрутувати; to close down a business ліквідувати фірму • ліквідуватися; to conduct a business вести справу • займатися комерцією • керувати підприємством; to do business вести справу • вести діло; to engage in business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to establish a business створювати/створити підприємство; to expand a business розширяти/розширити підприємство; to finance a business фінансувати підприємство; to go into business займатися/зайнятися торгівлею • торгувати • крамарювати; to go out of business ліквідувати підприємство • припиняти/припинити діяльність; to launch a business відкривати/відкрити підприємство; to manage a business керувати підприємством; to open a business засновувати/ заснувати підприємство • відкривати/відкрити підприємство; to operate a business керувати підприємством; to run a business керувати підприємством; to sell out a business продати підприємство; to set up a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to start a business починати/почати справу • засновувати/заснувати підприємство • починати/почати бізнес; to take over a business брати/взяти на себе ведення справи; to wind up a business ліквідувати підприємство

business¹:: business enterprise; business² ‡ business² (383)

═════════◇═════════

бізнес < англ. business — діло, торгівля, справа; також форма бізнесмен — комерсант, ділок, торговець (ЕС-СУМ 1: 139; СІС: 96); підприємство/підприємництво/підприємницький < нім. Unternehmung < unter — під і nehmen — брати, приймати (ЕС-СУМ 4: 54-55)

* * *

ПІЗНАННЯ - суспільно-історичний процес здобування, нагромадження і систематизації знання про природу, суспільство, людину та її внутрішній світ. В узагальненій формі П. подається як процес взаємодії суб'єкта і об'єкта. В суб'єктоб'єктному відношенні суб'єкт виступає активною стороною процесу - він вибирає об'єкт, визначає щодо нього свою мету, спрямовує на об'єкт свої пізнавальні здатності і відображає, трансформує та відтворює його в своїй свідомості у вигляді чуттєвих або раціональних образів, понять і суджень. У свою чергу об'єкт вимагає адекватних його природі засобів відображення, спричиняє зміст своїх ідеальних образів, що є визначальною умовою істинності знання. Тому внутрішніми складовими процесу П. виступають: суб'єкт з його пізнавальними здатностями; пізнавальна діяльність, що урухомлює засоби П. та реалізує пізнавальні цілі суб'єкта; об'єкт, що є першоджерелом знання; саме знання, що є результатом та безпосередньою метою пізнавального процесу. Оскільки суб'єкт намагається отримати не просто знання, а обґрунтовано істинне знання, то кінцевою метою процесу П. є досягнення об'єктивної істини. Основою П. виступає, по-перше, спостереження, коли має місце безпосередній контакт суб'єкта та об'єкта, а останній дається через органи відчуття і сприймання, які є джерелом первинної інформації про об'єкт; по-друге, мислення та розум, які опосередковують об'єкт і надають осмислення відчуттям та сприйманням. Взаємодія чуттєвого та раціонального складає механізм генерування знання про навколишній світ З. алежно від характеру цієї взаємодії виділяють два рівні П.: емпіричний, де домінує чуттєвий компонент творення знання, а саме знання набирає форми різноманітних фактів та їхніх систем (емпіричне знання); теоретичний, де домінує раціональний компонент, а утворене знання формується у вигляді абстракцій та їхніх систем різної сили узагальнення (теоретичне знання). Мотиви та спонукальні чинники П. визначаються частково людською допитливістю, яка є невід'ємною якістю кожної особистості, та внутрішніми потребами розвитку П. Однак головною рушійною силою П. є суспільно-історична практика, в сфері якої формуються запити на знання, інституційні та організаційні передумови, матеріальні та духовні ресурси П. Практика є адресатом і споживачем здобутого знання. Отже, в абстрактному вигляді процес П. становить собою поєднання чуттєвого і раціонального, емпіричного і теоретичного, практичного і теоретичного. П. виникло разом з виникненням людства і виступає необхідною складовою частиною будь-якої діяльності людини - перетворювальної, виробничої і споживчої, духовної тощо. Однак в подальшому розвитку суспільства внаслідок суспільного розподілу праці П. виокремлюється в особливий вид життєдіяльності і починає розвиватися на своїй власній основі. З цією обставиною пов'язують виникнення науки. Тому виділяють донаукове П., яке забезпечує отримання знання про об'єкт у процесі щоденної життєдіяльності і закріплює його в буденному досвіді, та наукове П., що здійснюється завдяки діяльності окремої спеціально підготовленої соціальної групи - наукового співтовариства, вчених - і стає їхньою професійною справою. Конкретний акт такого П. з конкретно визначеними об'єктом, метою, методикою, який націлений на отримання конкретного результату, називають науковим дослідженням. Здобуте в процесі наукового дослідження знання знаходить свій вираз в емпіричних і теоретичних побудовах, наукових абстракціях, гіпотезах, теоріях, системах теорій, що об'єднуються в окремі наукові дисципліни, які в свою чергу синтезуються в цілі галузі наукового знання і в своїй сукупності утворюють науку. Виокремлюють також позанаукове П., яке здійснюється в інших професійних сферах діяльності, зокрема художній, політичній, правовій тощо. Його результати закріплюються в формах суспільної свідомості. Вирізняють також особливий різновид П., пов'язаний із засвоєнням кожною особистістю та суспільством в цілому всієї суми раніше здобутого і нагромадженого знання. Його називають навчанням, у суспільно значущому розумінні - освітою. Процес П. вивчають теорія пізнання, логіка, методологія і філософія науки, епістемічна психологія, наукознавство, соціологія, дидактика тощо.

ОБ'ЄКТ ( від лат. objectus - предмет) - 1) Філософська категорія, що позначає будь-яку дійсну чи уявну, уречевлену чи ідеальну реальність у яка розглядається як щось зовнішнє у відношенні до людини та її свідомості і яка стає предметом теоретичної та практичної діяльності суб'екта. О. зазнає цілеспрямованого чи мимовільного діяння з боку суб'єкта, в результаті чого освоюється - перетворюється, пізнається, конструюється і пристосовується до потреб людини та суспільства. Особливою відмінністю О. є те, що він конституюється в процесі предметної діяльності людини. Тому будь-яка реальність актуалізується як О. лише у відношенні до суб'єкта. Актуальним О. є та частина природи, суспільства, зовнішнього та внутрішнього світу людини, яка безпосередньо чи опосередковано включається в індивідуальну чи суспільно-історичну практику. Реальність, що існує сама собою, виступає лише потенційним О. Принциповим означенням О. є те, що він незалежно від своєї матеріальної чи ментальної природи стає в опозицію до суб'єкта, що, у свою чергу, є необхідною умовою самого існування суб'єкт-об'єктного відношення. Зазнаючи діяння суб'єкта, О. протистоїть суб'єкту, чинить йому своєрідний опір і для свого освоєння вимагає відповідної затрати фізичних і розумових сил, належної організації предметної діяльності, застосування методів, що відповідають природі О., законам його розвитку та функціювання. Категорії О. і суб'єкта утворюють парну, біполярну категоріальну структуру "суб'єкт - О.", яка виражає сутність будь-якої людської діяльності. 2) О. у теорії пізнання виступає складовою пізнавального процесу, що характеризується як взаємодія О. і суб'єкта. Виділяють окремі різновиди цієї взаємодії: взаємодія О. і суб'єкта як предметних утворень, що впливають одне на одного предметним чином; взаємодія 0. й пізнавальних здатностей суб'єкта, в першу чергу відчуттів та мислення; відношення О. і засобів (методів) його освоєння; відношення О. і знання. В науковому пізнанні залежно від різновиду взаємодії і способу конституювання виокремлюють типи О.: а) За субстанційною основою та способами побудови - матеріальні О., що характеризуються уречевленістю та незалежністю від суб'єкта і його свідомості, напр., будь-яке природне тіло, що вступає в предметну взаємодію з суб'єктом; ідеалізовані О., що являють собою реально існуючі предмети і явища, реконструйовані через сукупність своїх істотних - у даному конкретному відношенні - властивостей при відволіканні від інших, напр., будь-яка модель (зокрема, планетарна модель атома), ген, геометричне тіло, ретроспективно відтворена історична подія. У цьому випадку одне й те саме природне тіло може виступати різними О., напр., вода як О. фізики і вода як О. хімії; ідеальні О., що сконструйовані через одну або декілька реальних властивостей, взятих у крайній формі свого вираження, напр., абсолютно чорне тіло, ідеальний газ, система, непрониклива для інформації. Вони в дійсності не існують, проте мають відповідний аналог у реальності. б) За способами виокремлення та подання в системі знання - емпіричні О., конституйовані засобами чуттєвого споглядання і зафіксовані в безпосередньому досвіді, напр., будь-який предмет або явище, подані в наочно-образній формі; теоретичні О., конституйовані засобами теоретичного мислення шляхом синтезу загальних властивостей безконечної множини різноманітних реальних предметів та явищ, напр., система, структура, біологічний вид, соціальна група, в) За способом побудови та рівнем віддаленості від реальної дійсності - конкретні О., що конституюються через велику, потенційно безконечну множину ознак та властивостей і в дійсності ідентифікуються як індивідуальні утворення, локалізовані в просторі та часі, напр., Дніпро, Всесвіт, укр. народ, цей художній твір, той електрон; абстрактні О., що сконструйовані засобами абстрактного мислення шляхом відділення загальних властивостей та відношень від їхньої уречевленості і перетворення їх у самостійну сутність. Ці О. не мають статусу реального існування, однак за певних строго визначених умов можуть інтерпретуватися за допомогою предметів і явищ реальної дійсності, напр., числа, алгебраїчні структури, багатомірний простір, фізична маса, цінність, ментальність. Між окремими типами О. не існує різкого розмежування, отже, одному й тому самому визначеному О. можуть бути притаманні окремі риси кількох типів - ідеалізованого, теоретичного, абстрактного, завдяки чому утворюються класи проміжних або суміжних О. Залежно від ступеня узагальнення, абстрагування та ідеалізації утворюються різні рівні 0., що характеризуються різним ступенем віддаленості від об'єктивної реальності аж до появи гіпотетичних О. типу гравітона, уявних О. типу тих, що фігурують у мисленому експерименті, віртуальних 0., що конституюються засобами інформаційно-комп'ютерного моделювання, операціональних О. типу псі-функції в квантовій механіці О. нтологічна ідентифікація таких О. є складною науковою і логіко-методологічною проблемою, що отримала назву проблеми фізичної реальності, або існування. Система О., з якою співвідноситься сучасне наукове знання, утворює багатоструктуровану в горизонтальному і вертикальному відношенні ієрархію, що визначається як онтологія науки. У функціональному відношенні всі типи О. мають однаковий статус, у пізнавальному— істотно різняться між собою. Існуючі версії теорії пізнання дають різні, інколи альтернативні витлумачення природи О., його місця в пізнавальному процесі. 3) О. у логіці - одне з основних понять логічної семантики, позначає будь-який предмет, на який спрямована думка, мислення, судження. О. логічного мислення можуть виступати речі та їхні властивості, відношення між речами та властивостями, властивості властивостей та властивості відношень безвідносно до їхньої матеріальної чи ментальної природи. Основною рисою їх є те, що вони стають значеннями логічних висловів, де кожному О. відповідає ім'я, а кожне власне чи загальне ім'я означає О. У формалізованих мовах система логічних О. та їхній характер, визначання умов їх існування задаються мовним каркасом. О. трактуються як значення логічних формул, пропозиційних, предметних та предикатних констант і змінних. Константи означають одиничні О., змінні - їхні сукупності, на яких реалізується певний предикат. У різних варіантах логічної семантики для характеристики онтологічного статусу О. та формування логічної онтології використовується ряд відомих підходів. Так, у теорії типів використовуються засоби логіки класів і реалізується ієрархічний принцип будови, в основі якої лежить сукупність індивідів, що приймається за нульовий рівень. Над ним нашаровуються класи індивідів, класи класів індивідів і т.д., тобто 0. 1-го, 2-го, 3-го,..., n-го рівнів В. ідповідно розробляються засоби розв'язання проблеми існування. В теорії О. Мейнонга виділення та фіксація О. досягається через вказування на переживання - відчуття, уяву, мислення, бажання. Семантика можливих світів вибудовує конфігурацію системи логічних О. на основі модальностей та поняття моделі.

ПРИЧИННІСТЬ, каузальність (від лат. causa - причина) - один із моментів універсального зв'язку предметів і явищ світу, який полягає в утворенні або породженні одними предметами і явищами - причинами - інших - наслідків. В античній філософії вчення про П. мало філософсько-світоглядний характер, бо стародавні мислителі шукали начала буття А. ристотель вважав, що П. і начало - одне й те саме; узагальнивши те, що до нього спочатку виділили матеріальну причину (Фалес, Анаксимен та ін.), потім рушійну (нус - Анаксагор, ворожнеча і дружба - Емпедокл), формальні причини розглядали прибічники вчення про ідеї, а цільова належним чином ніким не була сформульована. Аристотель узагальнив попередні дослідження і чітко виділив чотири види причин: матерія, форма, джерело руху, мета. Структуру П. Аристотель відкрив, аналізуючи процеси праці - скульптуру, будівельне мистецтво. Оскільки людина бачить світ крізь призму діяльності, Аристотель переносить її структуру на весь світ. Рушійною силою у нього був першодвигун, цільовою - ентелехія і т.д. Аристотелівське вчення панувало до Нового часу. Бекон розчленовує дану класифікацію на дві групи: фізика вивчає діючу причину і матерію, метафізика - кінцеву і формальну. Мету як причину він бачив лише в діяльності людини. Ще більш радикальним був Декарт, який відкинув і матеріальну П., залишивши тільки рух як предмет фізики. Відтоді дослідження П. пішло двома шляхами: природознавства і людинознавства. На першому шляху були відкриті динамічні та статистичні закони і причинні зв'язки, генетичні - в живих організмах. Але найбільш важливим виявився той вид спричинення, який являє собою діяльність, бо людство живе нею Ц. ілі та їх реалізацію вивчали переважно в філософії історії. Віко, Фіхте, Шеллінг відкрили суттєву закономірність - неспівпадання цілей і результатів діяльності. Ці мислителі, а потім Гегель дану закономірність пояснювали тим, що окрема дія підпорядкована розумній силі, яка визначає внутрішній план історії (Бог, світовий розум) і модифікується нею. В подальшому неспівпадання виявилося наслідком всебічного переплетіння і, отже, трансформації одиничних цілей і дій З. азначені філософи наголошували, що наслідки дій звичайно небажані, а то й протилежні задумам. Таке їх співвідношення разюче підтвердилося уже в реальній історії, насамперед в революціях Нового часу, особливо в соціалістичних революціях XX ст. А в друг. пол. XX ст. воно було усвідомлене у найбільш загальному вигляді - як сукупність глобальних проблем, породжених діяльністю людства, але ніким не бажаних і не передбачуваних. Це найбільш фундаментальна відома людині структура припинення, вона залучає до себе або спирається на ті, що вивчає природознавство, і надає їм філософсько-антропологічного змісту.

ДОСВІД - важливий, історично наскрізний елемент пізнавальної і практичної діяльності; одна з форм фіксації, збереження й передавання знання в процесі комунікації. Виділяється кілька значень Д., що мають однаково важливий з філософського погляду сенс. По-перше, Д. є реакцією органів чуття людини на механічні, фізичні й ін. впливи зовнішнього світу, а також усе, що відбувається з людиною в процесі її життя (світовідчуття, самопочуття, чуттєвий досвід, відчуття тощо). По-друге, Д. є емпіричним знанням, здобутим у процесі життєдіяльності, практики, виробництва; дорефлексивна основа знання, яка додає достовірності науковим твердженням (емпіричні дані, життєвий і практичний Д.). Нарешті, говорять ще про Д. як про інтуїтивно експліковане з практики знання, як про систему навичок до певної діяльності і підсумковий результат цілеспрямованої діяльності, яка потім використовується як загальна світоглядно-теоретична й методологічна основа суб'єкт-об'єктної взаємодії. Повсякденне (житейське) розуміння Д. суттєво відрізняється від наукового. Воно стосується процесу формування людини, її виховання та освіти, на підставі чого кожна людина створює власну систему уявлень про світ та своє місце у ньому. Це означає, що загальні поняття людина наповнює змістом, "пропущеним" через власний Д. Поняття наукового Д. включає систематичне спостереження за певними типами явищ та їх особливостями на ґрунті наукових понять шляхом створення певних експериментальних умов З. алежно від того, як трактується зміст терміну "Д.", можна віднайти певну філософську традицію його осмислення та використання в процесі розв'язання актуальних гносеологічних, методологічних та загальнофілософських проблем Н. апр., з Д. як чуттєво-конкретною формою пізнання пов'язана дискусія про джерело пізнання й адекватність знання дійсності; з Д. як емпіричним знанням пов'язане з'ясування проблеми теоретичного й емпіричного в пізнанні; з Д. як категорією, що входить до структури діяльності, тісно пов'язані проблеми співвідношення традицій і новаторства у творчості, внутрішніх і зовнішніх чинників розвитку науки та ін. Окрім того, потрібно розрізняти зовнішній Д., під яким розуміється сприйняття світу зовнішніх речей, і внутрішній Д. як факт переживання суб'єктом самого себе, власних ментальних дій, певних станів, які не зумовлені зовнішніми впливами. Поняття внутрішнього Д. як рефлексії розуму над власного діяльністю і способах її прояву вперше було вирізнене Локком, а потому докладно розглянуто Гегелем. В соціології часто за допомогою категорії Д. описується поведінка соціальних груп, еліт тощо. У такому випадку Д. виступає як гармонійна єдність знань та вмінь, як спроможність втілити знання в практичні результати.

МИСЛЕННЯ - інформаційна діяльність, що набула якості опосередкованого, узагальненого пізнання, яке за допомогою абстрагування, міркувань (зіставлень пізнавальних образів та логічного виведення думок) і типізації даних про світ явищ розкриває їх необхідні зв'язки, закономірності, тенденції розвитку. М. виходить за межі емпіричного споглядання, ідеально відтворює процеси буття в їх необхідності та потенційності, що дозволяє формулювати закони. М. пов'язане з моделюванням можливих ситуацій і тому здатне до планування дій та передбачення їх наслідків. Процес М. визначається низкою логічних операцій. Такими операціями є: порівняння пізнаваних об'єктів (наочно даних чи уявлюваних, ідеалізованих); аналіз і синтез даних; абстрагування істотних ознак об'єктів від їхніх другорядних рис і від самих об'єктів; узагальнення, класифікація та ін. Мислительні операції здійснюються за допомогою мови та мовних знаків, які є засобом акумуляції, формалізації та трансляції інформації. М. відзначається специфічним апаратом форм і методів функціювання. Вихідною формою процесу М. є судження. Його зміст розкривається через побудову умовиводів і здійснюється шляхом зіставлення різних суджень. У ході цього зіставлення, оперуючи наявними знаннями, знаходять у них за певними правилами висновку нові сторони та відношення. Синтезом суджень про певний об'єкт є поняття, яке в теоретичних системах знання стає формою розвитку ідеї. М. полягає в постійних переходах від окремого до загального, від конкретного до абстрактного і навпаки. Усвідомлення цих переходів досягається особливими методами М., зокрема різними дедуктивними та індуктивними прийомами пізнання (див. дедукція, індукція). В методологічному ракурсі М. визначається категоріями як засобами створення понять про поняття, щаблями освоєння думкою істотного, загального і необхідного в явищах дійсності, засобами мислимої її реконструкції В. ідповідно до розкриття в історії пізнання різних категоріальних схем розуміння світу М. характеризується певними стилями (див. стиль мислення). Генетично і за переважним використанням умоглядних чи практичних дій у мислительному процесі виділяють конкретно-дійове і теоретичне М. За характером побудови мислительних актів, формами Їхнього здійснення та завданнями розрізняють також М. образно-спрямоване й абстрактне. М. вивчають різні науки - від формальної логіки і лінгвістики до нейрокібернетики, фізіології і психології. Оскільки М. відтворює певні процеси дійсності і має в ній відповідні аналогові явища, деякі з цих процесів можна використовувати для кібернетичного моделювання мислительних актів. Ці моделі інформаційно-технологічних моментів думки називають "машинним М.", бо вони здійснюються на технічних системах, тобто побудованих людиною "органах людського мозку". Проте М., як матеріально зумовлене суспільне явище, є не автономним, формальним процесом думки, а теоретичним компонентом практичного освоєння світу, і його не можна розглядати окремо від людської діяльності в цілому. Тому "машинне М." не є М. у повному розумінні. В процесі М. специфічно проявляється активність суб'єкта, який теоретично засвоює світ у перспективі його перетворення в предмет цілеспрямованої діяльності. Генеза цієї діяльності становить водночас історію розвитку М. Зародки мислительної діяльності у формі елементарного, наочно-дійового, "моторного" М. властиві вже вищим ссавцям. Проте якісно нове, людське М. виникає і формується з розвитком суспільної праці і мовного спілкування людей. Спочатку М. безпосередньо впліталося в практичну діяльність. Згодом на основі генералізації дій людини, об'єднання нею об'єктів у певні класи за спільністю їхнього практичного використання та символічного позначення у мові формуються ідеальні предмети діяльності і специфічні операції над ними. Практична дія трансформується у розумову дію, закріплюється внутрішнім, духовним досвідом людей. Природне за історичними передумовами М. є суспільно зумовленим процесом пізнання людиною світу.

САМОСВІДОМІСТЬ ОСОБИСТОСТІ - усвідомлення індивідом своєї природної, інтелектуально-духовної, особистісної специфіки, національної і професійної приналежності, місця в системі суспільного виробництва, розподілу і відносин. С. о. може розглядатися в етичному, класовому, професійному, національному аспектах. Термін "С. о." вперше вжитий в давньоінд. епосі (IX ст. до н. е.), зустрічається в давньокит. та давньогрецьк. філософії і на пізніших фазах історичного поступу - як феномен ідеалістичного та матеріалістичного пояснення світу та його вибудови відповідно до рівня пізнавальної духовно-практичної діяльності людини. С. о. виступає необхідним компонентом як структури особистості в цілому, так і її свідомості зокрема. Специфіка самосвідомості полягає в тому, що вона виражає сутність внутрішнього світу особистості, опосередковане відношення суб'єкта до об'єктивного світу через безпосереднє відношення його до самого себе. В свідомості фіксується усвідомлення особистістю свого зв'язку із зовнішнім світом, що, в свою чергу, є загальною ознакою буття особистості. Основними ознаками С. о., на думку дослідників, виступають: усвідомлення особистістю зовнішнього світу і своєї єдності з ним; усвідомлення "самості" і неповторності свого духовного світу; усвідомлення й оцінка особистістю свого місця в системі природних і соціальних закономірностей, соціального статусу, а також потреб, інтересів, мети, соціально-етичного обліку і мотивів поведінки в повсякденній життєдіяльності; оцінка і самооцінка особистістю себе як суб'єкта діяльності, свідомості та спілкування. Особистість у самосвідомості сприймає себе як суспільно значущу цілісність, неповторну індивідуальність, як носія і творця суспільних відносин. С.о. зароджується і знаходить свій вияв лише в процесі суспільних взаємовідносин як між окремими людьми, так і групами, прошарками, класами, націями у процесі творення матеріальних і духовних цінностей (відповідно до задоволення діапазону своїх потреб, психологічних і фізичних можливостей, соціального статусу). С. о. включає в себе самопізнання (самооцінку), емоційно-ціннісне ставлення до себе і саморегулювання, які виокремлено мають свою структуру і перебувають у тісному взаємозв'язку та формуються відповідно до індивідуально-суспільних ідеалів. С. о. розкривається при здійсненні функціональних характеристик, серед яких насамперед виділяється інтегративно-пізнавальна, ціннісно-орієнтовна, самореалізуюча та ін. функції. С. о. постійно розвивається як відображення сфер життєдіяльності групи, класу, нації в соціально-політичних та економічних структурах на шляхах цивілізаційного інтегрування у відповідну єдність та цілісність.

(bdgt)

n фін., бухг. бюджет; кошторис; план координації ресурсів; a бюджетний; кошторисний

план майбутнього фінансування діяльності підприємства, організації, установи і т. ін., в якому передбачаються їхні доходи (income¹) і видатки (expenditure²) на певний період часу; ♦ бувають різні види бюджетів: касовий (cash budget:: cash-flow budget:: cash-flow forecast), в якому відтворюються надходження та витрати готівкою; фінансовий (financial budget), в якому відтворюються капітальні витрати (capital expenditure) та готівкові надходження і витрати, що спільно з бюджетом поточних витрат (operational budget) становлять загальний фінансовий бюджет (master budget:: comprehensive budget), і т. ін.

═════════■═════════

ad budget бюджет реклами • кошторис витрат на рекламу; administrative budget адміністративний фінансовий кошторис; advertising budget рекламний бюджет • кошторис асигнування на рекламу • кошторис витрат на рекламу; advertising and promotion budget кошторис витрат на рекламу і просування; annual budget річний бюджет; approved budget схвалений бюджет; average budget середній бюджет; balanced budget збалансований бюджет; capital budget; capital assets budget бюджет капіталовкладень • бюджет основного капіталу • кошторис основних грошових засобів; capital expenditure budget; cash budget; cash flow budget; complete budget загальний фінансовий кошторис • загальний сукупний фінансовий бюджет; comprehensive budget; consolidated budget консолідований бюджет • зведений бюджет; consumer budget споживацький бюджет; continuous budget; current budget поточні статті доходів і видатків бюджету; defense budget асигнування на оборону • державні витрати на військові потреби; deficit-free budget бездефіцитний бюджет; department budget бюджет департаменту • бюджет відділу • фінансовий кошторис міністерства • фінансовий кошторис установи • цеховий кошторис • цеховий фінансовий план; direct labour budget кошторис прямих витрат на оплату робочої сили • кошторис прямих витрат на оплату праці; direct materials budget кошторис прямих витрат на основні матеріали; double budget подвійний бюджет; draft budget проект бюджету; expense budget кошторис витрат; extraordinary budget незвичайний бюджет; factory overhead budget кошторис загальнофабричних накладних витрат; family budget родинний бюджет • сімейний бюджет; federal budget федеральний бюджет; financial budget; fixed budget твердий кошторис; fixed assets budget бюджет капіталовкладень • бюджет основного капіталу • кошторис основних грошових засобів; flexible budget гнучка виробнича програма-кошторис • гнучкий кошторис • гнучкий план; forecast budget кошторисні пропозиції • перспективний кошторис; government budget державний бюджет; household budget бюджет домогосподарства; labour budget кошторис по праці; local budget місцевий бюджет; long-range budget довгостроковий план; manpower budget перспективний план підготовки і використання робочої сили; manufacturing overhead budget кошторис фабрично-заводських накладних витрат • кошторис цехових накладних витрат; marketing budget бюджет маркетингу • кошторис витрат на маркетинг; master budget; materials budget кошторис витрат на придбання матеріалів; mini budget міні-бюджет; multiple budget багатоступеневий план • перспективний ковзний бюджет; municipal budget муніципальний бюджет; national budget державний бюджет; national advertising budget кошторис на загальнонаціональну рекламу • загальнонаціональні витрати на рекламу; national income accounts budget бюджет, обрахований за статистикою національного доходу; nation's economic budget економічний бюджет країни; operating budget; ordinary budget звичайний бюджет; overhead budget кошторис накладних витрат • кошторис накладних видатків • фінансовий план накладних витрат; partial budget частковий фінансовий кошторис; performance budget функціональний кошторис • функціональний фінансовий кошторис; perpetual budget; physical budget кошторис, упорядкований за стандартом • кошторис в натуральних одиницях • кошторис в натуральному обрахуванні; production budget виробничий план; program budget кошторис витрат цільового призначення • кошторис фінансування програми • кошторис цільової програми; project budget кошторис витрат на проект; promotion budget кошторис витрат на стимулювання попиту • сума асигнувань на стимулювання попиту; proposed budget пропонований бюджет; publicity budget кошторис представницьких витрат • кошторис витрат на популяризацію; purchase budget кошторис витрат на закупівлю • кошторис витрат на придбання; regulatory budget бюджет діяльності федерального уряду на регулювання економіки; research budget кошторис асигнувань на дослідження; rolling forward budget; sales budget програма збуту • план збуту • бюджет на збут; sales promotion budget кошторис витрат на стимулювання збуту; single-service budget бюджет, який передбачає один вид асигнувань; sliding-scale budget гнучка програма-кошторис • гнучка виробнича програма-кошторис • гнучкий кошторис • гнучкий план; state budget державний бюджет • бюджет штату • бюджет регіону; static budget твердий план • фіксований кошторис; step budget багатоступеневий державний бюджет; supplementary budget додатковий бюджет; supporting budget допоміжний кошторис; surplus budget бюджет, в якому доходи перевищують видатки; tight budget напружений бюджет; total budget загальний бюджет • генеральний бюджет; training budget кошторис на навчання; transitional budget перехідний бюджет; travel budget кошторис на відрядження; unbalanced budget незбалансований бюджет; unified budget уніфікований бюджет; variable budget гнучкий кошторис • гнучкий план; voted budget затверджений бюджет; zero base budget бюджет на нульовій основі

═════════□═════════

budget account бюджетний рахунок • рахунок споживацького кредиту • родинний рахунок; budget assumption бюджетна передумова; budget ceiling максимальний розмір бюджету; budget constraint бюджетне обмеження • обмеження на величину капіталовкладень; budget contribution відрахування в бюджет; budget control кошторисна методика контролю; budget controller бюджетний контролер; budget costs бюджетні витрати; budget cutback зменшення бюджету; budget deficit дефіцит бюджету • перевищення урядових видатків над доходами • бюджетний дефіцит; budget department бюджетний відділ; budget division бюджетний відділ; budget estimate оцінка бюджету • підрахунок бюджету; budget estimates бюджетні припущення; budget evaluation обрахування бюджету; budget line рядок бюджету • курс бюджету; budget management контроль і регулювання бюджету; budget manager керівник бюджетного відділу; budget of expenditure кошторис витрат; budget of profit and loss кошторис прибутків і збитків; budget of volume and expenditure виробнича програма і кошторис витрат • план виробництва і витрат; budget on accruals basis бюджет на основі нагромаджень; budget proposal бюджетна пропозиція; budget restraint межа споживчого бюджету; budget set множина можливостей споживача; budget simulation моделювання бюджету; budget statement проект бюджету; budget surplus бюджетний надлишок • перевищення доходів над витратами • актив бюджету; to approve the budget затверджувати/затвердити бюджет • ухвалювати/ухвалити бюджет; to balance the budget збалансувати бюджет • ліквідувати дефіцит бюджету; to bring in the budget подавати/подати бюджет • подавати/подати на розгляд проект бюджету; to cut the budget зменшувати/зменшити бюджет; to decrease the budget зменшувати/зменшити бюджет; to do a budget готувати/підготувати бюджет; to draw up the budget укладати/укласти бюджет • готувати/підготувати бюджет; to increase the budget збільшувати/збільшити бюджет; to pass the budget затверджувати/затвердити бюджет; to plan a budget укладати/укласти план бюджету; to prepare the budget готувати/підготувати бюджет; to present the budget подавати/подати проект бюджету на розгляд; to reduce a budget зменшувати/зменшити бюджет; to set a budget визначати/визначити розмір бюджету; to submit the budget представляти/представити бюджет • подавати/подати на розгляд проект бюджету

═════════◇═════════

бюджет < фр. budget < англ. budget — мішок скарбника < лат. bulga — шкіряний мішок; у середньовічній Англії скарбник зі шкіряним мішком, наповненим грішми, ставав перед парламентом і виголошував фінансову промову (ЕС-СУМ 1: 191; ЕСУМ 1: 315); кошторис < польс. kosztorys, koszt — витрати, вартість, кошт і rys — риса, нарис (ЕСУМ 3:69)

* * *

УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.