вигор

auto. Vigor

техн. выгора́ть, угора́ть

техн. вы́горевший, угоре́вший

выгореть

1) вигоряти, вигорювати, вигоріти;

2) выгореть (потускнеть) от солнца - зблякувати, зблякнути, вигоріти від сонця. [Фарба зблякувала на церкві]. Выгоревший - вигорілий, збляклий;

3) дело выгорит - діло вгорить, справа вкипить. [«Знайти тільки свідка - і діло вгорить» (Тесл.)].

* * *

несов.; сов. - в`ыгореть

1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. Камышник

I. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;

2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.

* * *

пригореть

1) пригоряти, пригорювати, пригоріти, присмажуватися, присмажитися, присмагнути, присмагнутися. [Пиріжки трохи присмаглися (Звиног.). Печене порося аж присмагле (Греб.)];

2) (погорать, сгорать) вигоряти, вигорювати, вигоріти, догоряти, догорювати, догоріти, згоріти, погоріти. Свеча -рела - свічка догоріла, вигоріла. Трава, степь -рела - трава погоріла, степ погорів, вигорів. [Погоріли степи, поля і зелені байраки (К. п.)].

* * *

несов.; сов. - пригор`еть

1) (обнажённо) наголо. [Шаблі наголо (Сл. Ум.)];

2) (дотла) наголо, геть, геть- чисто, до-останку, до-щадку и (полон.) дощенту, до-цури, до-пня, у-пень, до-ноги. [Село геть-чисто вигоріло (Сл. Ум.). Ліс вигорів до-пня (Богодух.)]. Обокрали -ло - обікрали до нитки (до-щенту, до-цури). Вырезали всех -ло - вирізали всіх до-ноги (у-пень, до-щадку, до- щенту). Надень сапог -ло - взуй чобіт на босу ногу.

* * *

тж. н`аголо; нареч.

1) наголо́ и на́голо

2) ( догола) на́голо, догола́ и до́гола

догореть догоряти, догорювати, догоріти, допалюватися, допалитися; дотлівати, дотліти; вигоряти, вигоріти. Догореть ярким пламенем - допалати. Догореть без пламени - дожевріти. [І остатня догоряє його свічка лойова (Рудан.). День літній уже дотліває (Дн. Чайка). Каганчик мій догорює. У печі допалюється, вигоряє. Четверта свічка допалала, нім договорили (Голов.)]. Догоравший - догорілий, дотлілий, дожеврілий, допалений, (провинц.) догорений. [Недогорене поліно].

* * *

несов.; сов. - догор`еть

1) (жировой нарост на теле) жирвак (ум. жирвачок) (Сквир. п.);

2) каганець. [Засвітила-б каганець, та вже лій увесь вигорів];

3) камінь-жировик, стеатит (Steatites).

* * *

1) мед. жирва́к, -а

2) мин. жирови́к, -у

1) грище, гра, (спектакль) вистава. -ща, мн. - грища, ігрища, (і)гри, вигри (р. вигор);

2) (место игр) грище, ігрище, ігрисько, гулянка, вулиця, гульбище. [Що то за гуляння на тім грищі було превеселе (М. Вовч.)].

* * *

згоріти, вигоріти; см. Изгарать.

* * *

см. изгорать

випалення, випал, вигорілість (р. -лости).

изгореть згоряти, згоріти, вигоряти, вигоріти.

прогореть

1) горіти, прогоріти якийсь час. [Свічка прогоріла цілу ніч];

2) прогорати, прогоріти, вигоріти наскрізь, пропалюватися, пропалитися. [Стіна прогоріла наскрізь]. Дрова в печи -рели - дрова в печі перегоріли;

3) (банкротиться) горіти, прогорати, прогоріти, банкрутувати, збанкрутувати, (падать) упадати, упасти. Предприятие -ло - підприємство збанкрутувало, прогоріло.