взять+своё

увага; (сильнее) пильна увага. Обращать, обратить внимание на что-л. - звертати (звернути) увагу (свою або чужу) на що, уважати, уважити на що, зважати, зважити на що, оглядатися (оглянутися) на що, класти (покласти) увагу на що, (вульг.) вдаряти (вдарити) на що; (находить привлекательным) накидати (накинути) кого оком; (сжалиться) зглянутися на кого. [На все сам звертає увагу (Рудч.). На вважають вони на літа, на вроду (Шевч.). Москаль на сльози не вдаря (Ном.). Вона недужа лежала, дак він і тоді уваги не клав (Червіг.). Я вже її накинув оком. Згляньтеся (огляньтеся) на мене невидющого!]. Обращать на себя (привлекать к себе) внимание, быть принятым во внимание - спадати, спасти кому на увагу, притягати, притягти (привертати, привернути) до себе чиюсь увагу, кидатися, кинутися на увагу комусь. [Уривок з пісні, що спав на увагу ще авторові «Исторіи Русовъ» (Єфр.). Він притяг до себе увагу таткову (Крим.). Кожному мусіла кинутися на увагу його чорна борода (Крим.)]. Обратите внимание - уваж, уважте, вважай, уважайте. Сосредоточивать внимание - збирати (зосереджувати) увагу на чому. Не обращать, не обратить внимания, оставлять без внимания - не звертати уваги, не вважати, не (по)турати на що, занехаювати, занехаяти що, занедбувати, занедбати що, нехтувати, знехтувати (занехтувати) що, чим, легковажити що. [Хай сміються, не потурай на те. Він занедбує (нехтує, легковажить) свої обов'язки]. Он, и внимания не обращает на это - він і байдуже на те, про те, до того (Квіт.). А это остаётся без внимания - а це байдуже, а про це (за це) байдуже. Принимать во внимание, в соображение что-л. - брати, взяти що на увагу, зважати, зважити на що-неб., уважати, уважити на що-неб., мати на увазі, оглядатися, оглянутися на що. Принимая во внимание - беручи до уваги що, зважаючи, уважаючи на що, маючи на увазі що, з уваги, з огляду на що, як на що, як на кого. [Маємо письменство не так-то вже й бідне, як на наші обставини]. Представлять чьему-л. вниманию - подавати, подати кому до уваги щось, ставити, поставити що-н., кому-н. перед очі, на очі. [Левицький поставив перед очі читачеві багатющу колекцію «пропащих» (Єфр.)]. Отвратить (отвлечь) внимание - відвернути (одтягти) увагу чиюсь, (вульг.) заґавити кого. [Я піду їх заґавлю, а ти бери (Мнж.)]. Оказать внимание - дати увагу комусь, показати увагу, зробити ласку. Благодарю за внимание - дякую за увагу, я вдячний за уважність (до мене, до тебе). Относиться со вниманием к чему, посвящать внимание чему-л. - віддавати увагу чомусь. Заслуживающий, достойный внимания - вартий уваги, (справедливый) слушний. [Думка ця слушна: дає вихід із становища].

* * *

анат. груди (р. грудей) [А Іван каже: «Щось мене у грудях болить» (Звин.)]; лоно, перса; (сосец) цицька, грудь. [Мати годує дитину своєю груддю саме найменше, як півтора року (Звин.)]. Полной грудью, во всю грудь - на всі груди, на повні груди. [Зідхнув на всі груди (Васильч.)]. Человек с волосатой грудью - космогрудий. С раскрытой грудью - розхристаний. Взять за грудь в драке - взяти за барки. Отнять ребёнка от груди - залучити (відлучити) дитину.

* * *

клопіт (-поту), (реже ж. р.) клопота (-ти), (ум.) клопоточка; (старание) дбання, клопотання, (попечение) пі[е]клування про кого, про що, за кого, за що, (беспокойство) турбота, турбування, (диал.) турба (Шевч.), (печалование) побивання, журба про (за) кого, про (за) що и за ким, за чим. [День і ніч клопочуся про своє тіло, а про душу клопіт хіба раз на тиждень буває, як у неділю до церкви підеш (Грінч.). Троє дітей покинула, а четверте в сповиточку та на мою клопоточку (Чуб.). Дбання про добробут дітей (Наш). Сім'я велика, клопотання багато: за всіх думати треба. Зсушило мене турбування про діти. Душа моя втомилась побиванням (Куліш). Ой, є в мене, мати, три журби у хаті: одна журба - дитина малая (Пісня)]. Причинять, причинить -ты кому - клопотати, заклопотати кого (чиюсь голову). Он причиняет мне много -бот - він завдає мені багато клопоту; мені дуже клопітно з ним. Иметь много -бот - мати клопоту (турбот) багато. Взять на себя -ту о чём - взяти (перейняти) на себе клопіт про що. Поручаю вам -ты по воспитанию моего сына - доручаю вам піклуватися про виховання мого сина. Не имеющий -бот - безклопітний; безтурботний. [То чоловік безклопітний; йому нема про кого дбати]. Отсутствие -бот - безклопіття. - [Несподівана розкіш, безклопіття і спокій заколихали її, як малу дитину (Н.-Лев.)]. Не знать -бот - не мати клопоту, і гадки не мати. [Як була я молодою - і гадки не мала: по садочку походжала, квітчалась, пишалась (Шевч.)]. Окружать, окружить -тами кого - піклуватися, попіклуватися, дбати, подбати про кого, за кого; повивати, повити піклуванням кого (Грінч.). Окружённый -тами - повитий піклуванням. Оставленный без -бот - занедбаний, необмислений, неприкоханий, непорятований. [Став тихий та плохий, як сирітська дитина непорятована (М. Вовч.)]. Это уж моя -та - це вже мій клопіт, в тім уже моя голова (Франко). Не твоя -та - не твій клопіт, не твоя голова в тім (Франко).

* * *

1) (беспокойство о чём-л.) турбо́та; (попечение о ком-л.) клопота́ння; ( хлопоты) кло́піт, -поту, кло́поти, -тів; (печаль, кручина) журба

2) (внимание к потребностям, нуждам кого-л.) піклува́ння, дба́ння и дбання́

1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);

2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].

* * *

тж. наёмка

1) (вместе со ступнёй или без ступни) нога (мн. ноги, ніг); (ступня) нога, (зап.) стопа. [Тупне кінь ногою (Шевч.). Хлопчик стоїть на одній нозі (М. Вовч.). Вовка ноги годують (Номис). Стежка засипана снігом, і ані одного сліду стопи людської не видно на його білій скатерті (Франко)]. Две, обе -ги - дві, обидві ноги (нозі). [Стає на руках, одкидає обидві нозі назад, неначе брикає ними (Н.-Лев.)]. Левая, правая -га - ліва, права нога. Задние, передние -ги - задні, передні ноги. Деревянная -га - дерев'яна нога, (деревяшка) дерев'янка, (костыль) милиця. Вверх -гами - а) (в прямом знач.) догори ногами, горініж, сторч головою; б) (перен.: вверх дном) догори ногами, догори коренем, шкереберть. [Все він перевернув догори коренем (Звин.)]. -гами вниз (к земле) - долініж. Босыми -гами - босими ногами, (босиком) босоніж. В -гах - в ногах. Пусть не путается в -гах партии - (не)хай не плутається під ногами в партії. На босую -гу - на босу ногу, (на-)босоніж, на-босе. Лёгкий на -гу - см. Лёгкий 7. Он на -гах (ходит, здоров) - він уже підвівся (став) на ноги, він уже ходить, він уже здоровий (одужав, вичуняв, диал. оклигав и оклигнув). Он уже опять на -гах - він уже знов(у) на ногах. В грехах, да на -гах - у гріхах, та на ногах. Быть весь день на -гах - бути цілий день на ногах, цілий день не сісти (не присідати). [Я-ж цілий день не сяду! (Звин.)]. Под -гами - під ногами, (изредка) під ногою. [Ви підіймаєтесь сходами; вони риплять під вашою ногою (Микит.)]. С головы до -ног, с ног до головы - від голови до ніг (зап. до стіп), від ніг (зап. від стіп) до голови. [Обміряв її величним поглядом од голови до ніг (Крим.)]. Вооружённый с головы до ног - озброєний від голови до ніг (до п'ят). Со всех ног - що-духу (в тілі), що є (єсть) духу, скільки духу, що-дух у тілі (М. Вовч.), що ноги несуть (несли), (во всю прыть) чим-дуж, (во все лопатки) на всі заставки, на всю витягу, (опрометью) прожогом. С руками и (с) -гами - з руками й (з) ногами. У чьих ног - коло (біля) чиїх ніг (зап. стіп), (зап.) у чиїх стіп. [У стіп твоїх (душа) весь свій тягар скидає (Франко)]. Ни -гою (к кому) - (а)ні кроку (ні ногою) (до кого). -ги не клади (не ставь, не заноси) куда - і ступнути (і ходити) не думай куди, (а)ні кроку (ні ногою) куди. -ги моей не будет у тебя - ноги моєї не буде в тебе. Бросаться, броситься кому в -ги - кидатися, кинутися кому в ноги (під ноги, до ніг), падати, впасти кому в ноги (під ноги, до ніг). [Упав фараону під ноги (Франко). Він упав до ніг милосердного анабаптиста (Кандід)]. Быть на короткой (дружеской) -ге с кем - см. Короткий 4. Быть (стоять) одной -гой в могиле - бути одною ногою в труні (в домовині), стояти одною ногою над гробом (у гробі, в домовині). Валиться, свалиться с ног - на ногах не стояти (не встояти), валитися (падати), звалитися (з ніг). [Вийду за ворота, від вітру валюся (Метл.)]. Вставать с левой -ги, левою - гою (с постели) - вставати на ліву ногу (лівою ногою) (з постелі, з ліжка). Давай бог -ги - ходу, хода, драчки, навті[е]ки, навтікача; срв. Наутёк. [Як побачив це я, кинув мерщій кавун, та ходу (Звин.). Я, не довго думавши, зараз навтіки, куди очі зирнули, а ноги понесли (М. Вовч.)]. Держать свой дом на приличной -ге - держати (тримати) свою господу на порядній (пристойній) стопі (на пристойній лінії, як у (добрих) людей, як порядним людям годиться). Держаться, удержаться на -гах - триматися (держатися), втриматися, (вдержатися) на ногах. Жить на широкую (на большую, на барскую) -гу - жити на широку стопу (в розкошах, на всю губу, по-панському, диал. велико), розкошувати, панувати. [Захотів він велико жити і аж три кімнати собі найняв (Лубенщ.)]. Итти (-га) в -гу - іти (ступати) (нога) в ногу, іти (ступати) ступінь у ступінь, (держать шаг) тримати крок. [В мене донька в ногу з Жовтнем завжди йде (Влизько). Він так ступінь у ступінь ступає, наче міря, як тра ступати (Канівщ.). Жовнярський крок тримати (Франко)]. Не в -гу итти, сбиваться (сбиться) с -ги - іти не в ногу. Итти -га за -гу (-га по -гу) - іти нога за ногою; см. ещё Медленно 1 (Итти -но) и Плестись 2. [Ішов захожий тихо, нога за ногою (Мирний)]. Кидать, кинуть что под -ги кому - кидати, кинути що під ноги кому. Кланяться, поклониться в -ги - кланятися (вклонятися), вклонитися в ноги. [Вклонилася низенько, аж в самії нозі (Сл. Закр.)]. Класть (слагать), положить (сложить) что к -гам чьим - класти (складати), покласти (скласти) що до ніг чиїх. [До ніг народженої з піни складайте… ліхтар мій… і кий (М. Зеров)]. -ги носят - ноги носять. Куда -ги понесут - куди ноги понесуть, (куда глаза глядят) світ за очі (за очима), куди глядя, навмання, навманя[ь]ки. Отбиваться от чего руками и -гами - відбиватися від чого руками й ногами, (сопротивляться) пручатися проти чого руками й ногами, опинатися (огинатися) (що-сили) проти чого. Переваливаться с -ги на -гу - перехилятися (перехняблюватися) з боку на бік, коливати з ноги на ногу; см. Переваливаться 3. Переминаться с -ги на -гу - переступати з ноги на ногу (фам. з однієї на другу), (топтаться) тупцюватися, тупцятися, топтатися. Плясать в три -ги - витанцьовувати на всі заставки. -ги не повинуются (не слушаются) - ноги не слухають(ся) (не х(о)тять слухатися). -ги подкашиваются, подкосились - ноги підломлюються (підтинаються, мліють), підламалися (підтялися, помліли). Поднимать, поднять (поставить) кого на -ги - а) (больного) зводити, звести кого на ноги, на світ пустити кого. [Хто мене на світ пустив? - Я тепер здорова (Мартинов.)]; б) (перен.) зводити (ставити), звести (поставити) кого на ноги; срв. Поставить 1. Подставлять -гу - см. Ножка (Подставлять -ку). Положить -гу на -гу - закласти ногу на ногу. Поставить войска на военную, на мирную -гу - перевести військо на воєнне, на мирне становище. Протянуть -ги - а) (в прямом знач.) простягти (витягти) ноги, (о мног.) попростягати (повитягати) ноги; б) (умереть) простягтися, випростатися, (вульг.) задерти ноги, дуба дати, ґиґнути, освіжитися, перекинутися. См. Протягивать 1 (-нуть ноги). Сбивать, сбить с ног кого - збивати (валити, звалювати), збити (звалити) з ніг кого; см. ещё Заморочить кого. Связать кого по рукам, по -гам - зв'язати кому руки й ноги, (сделать жизнь несчастной) зав'язати кому світ. Срезать кого с ног - знеславити, зганьбити, зганьбувати кого. Ставать (вставать, становиться), стать (встать) на -ги - а) (в прямом знач.) зводитися (здійматися, спинатися), звестися (знятися, с[зі]п'ястися) на ноги, (порывисто) схоплюватися (зриватися), схопитися (зірватися) на (рівні) ноги; б) (перен.) спинатися (зводитися, здійматися), с[зі]п'ястися (звестися, знятися) на ноги (на собственные -ги: на власні ноги), (диал.) оклигати, оклигати и оклигнути. Срв. Подниматься. [Коли довелося спинатися на власні ноги, то обставини дуже змінилися на гірше (Н. Громада). Він довго бідував; оце оклигав, як зробився завідуючим ремонтами (Лубенщ.)]. Ставать (вставать, становиться подниматься), стать (встать, подняться) на задние -ги - ставати, спинатися, зводитися, здійматися), стати (с[зі]п'ястися, звестися, знятися), (о мног.) поставати (поспинатися, позводитися, поздійматися) на задні ноги, (на дыбы) ставати, стати, (о мног.) поставати цапа (цапки, цапком, ставма, дуба, дибки дибка, гопки). Не знает, на какую -гу, стать - не знає, на котру ступити (ступнути). Стать без ног - позбутися ніг, втратити ноги, зробитися безногим, збезножіти. Еле -ги унести откуда - ледве ноги винести, ледве втекти (диал., зап. вивтекти) звідки. Унеси бог -ги - аби тільки (лиш(е)) втекти; см. ещё выше Давай бог -ги. Руками и -гами упираться - упиратися руками й ногами; см. ещё выше Отбиваться руками и -гами. Хромать на одну -гу - кульгати (шкандибати, шкатульгати) на одну ногу. Ног под собою не чувствовать (не чуять) - землі (ніг) під собою не чути. [Землі під собою не чув: як той вітер мчавсь (Мирний)]. Шаркать -гами - човгати (совгати) ногами. Одна -га тут другая там - одна нога тут, друга там; (реже) на одній нозі. [«Хутче-ж!» - «На одній нозі» (Свидн.)]. За глупой головой и -гам непокой - за дурною головою і ногам лихо (Приказка). Баба-яга, костяная -га - баба-яга нога-костюга, баба-яга костяна нога (ЗОЮР II);

2) (подставка, стойка) нога; срв. Ножка 2;

3) строит., техн. - (крана, копра, циркуля) нога; (наслонная) наріжник (-ка); (стропильная) кроквина;

4) (у сапожников) копил (-ла); см. Колодка 3;

5) (снопов) ряд (-ду), рядок (-дка).

* * *

1) проба, спроба, спиток (-тку), спит (-ту), (реже) (с)пробунок, (гал.) стрібунок; (отведывание) (с)куштунок, покуштування; срв. Испытание, Опыт. [Напад сей був тільки пробою; по весні другого року татарва задумала поход усіма своїми силами (Куліш). Зірвали в чужому саду кільки ягід на спит (Черн.). Жито пускає сорок стебел житина: спиток був у мене (Борз.)]. Делать пробу - робити пробу, спробу, спиток и т. д. чому, брати на спробу, на спиток що. Делать -бу машине - брати машину на спробу (на спиток, на спробунок). Давать, брать, взять что-л. на пробу - давати, брати, взяти на (с)пробу, на спиток, на спит, на спробунок, (только о съестном) на (с)куштунок що. [Візьму оцієї заполочи на спиток - яка буде. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людям (Харк.)]. Для -бы - для проби, для спитку, для стрібунку. [За минуточку ми цілий приколоток соломи для стрібунку порізали (Франко)]. -ба драмы, комедии - проба драми, комедії. -ба голосов - спитування, проба голосів;

2) (образец) проба, зразок (-зка), зразець (-зця). [Взяв пробу (зразок) пшениці]. Первые литературные -бы - перші літературні спроби (починки);

3) проба. [Срібло 84-ої проби].

* * *

1) про́ба, ґату́нок

2) (испытание, проверка) про́ба, спро́ба

* * *

1. мат. point

в то́чке — at (the) point …

взять отме́тку то́чки геод. — take a point, determine [establish] the elevation of a point

исходи́ть из то́чки — issue [radiate, extend, emanate] from a point

переводи́ть то́чку из положе́ния x₀ в положе́ние x₁ киб. — steer x₀ to x₁

с вы́кинутой то́чкой — punctured (e. g., of an interval)

2. ( графический знак) dot

3. ( температурный предел) point

4. ( затачивание) grinding, sharpening

то́чка аэросни́мка, гла́вная — principal point of an aerial photograph

находи́ть гла́вную то́чку аэросни́мка — locate the principal point of an aerial photograph

ба́зисная то́чка — base mark, base point

барометри́ческая то́чка — barometrical (levelling) point

бесконе́чно удалё́нная то́чка — point at infinity, infinite point, infinity

взаи́мно обра́тная то́чка — inverse point

взаи́мно сопряжё́нная то́чка — conjugate point

то́чка визи́рования — point of sight, aiming [bearing, sighting] point

внеосева́я то́чка — extra-axis point

то́чка воды́, тройна́я — triple point of water

то́чка воспламене́ния — ignition point

то́чка вспы́шки — flash point

то́чка вхо́да в програ́мму или подпрогра́мму вчт. — entry point to a program or a subprogram

то́чка вы́хода на орби́ту — point of injection into orbit

гла́вная то́чка — principal point

диакрити́ческая то́чка ( на кривой намагничивания) — diacritical point

то́чка зажига́ния — firing point

то́чка заме́ра — measuring point; measuring station

то́чка замерза́ния — freezing point

то́чка засто́я мех. — stagnation point

то́чка затвердева́ния — solidification point

то́чка затвердева́ния зо́лота — gold point

то́чка затвердева́ния серебра́ — silver point

то́чка зени́та — zenith point

зерка́льная то́чка — mirror point

то́чка зре́ния — point of view, standpoint

иденти́чная то́чка топ. — conjugate [homologous image, matching] point

то́чка изло́ма криво́й — breakpoint

изобража́ющая то́чка — representative point

изоли́рованная то́чка — isolated point, acnode

то́чка испаре́ния — evaporating [vaporization] point

исхо́дная то́чка — datum [reference] point, origin; геод., топ. main base, head-of-the-line, initial [starting] point

кардина́льная то́чка опт. — cardinal point

то́чка каса́ния — point of tangency

то́чка каса́ния Земли́ ( самолетом) — touch-down point

то́чка кипе́ния — boiling point

повыша́ть то́чку кипе́ния — elevate the boiling point (of …)

пони́жать то́чку кипе́ния — depress the boiling point (of …)

то́чка кипе́ния, нача́льная — initial boiling point

то́чка конверге́нции геод., картогр. — convergence point

конденсацио́нная то́чка — condensation point

коне́чная то́чка

1. геод., топ. finishing [terminal] point

2. ( титрования) end point

то́чка конта́кта — contact point

контро́льная то́чка — check point

кра́тная то́чка — multiple point

крити́ческая то́чка

1. critical point

2. аргд. stagnation point

крити́ческая то́чка при охлажде́нии метал. — A_r -point

то́чка Кюри́, магни́тная — Curie point, magnetic transition temperature

то́чка магистра́ли, нача́льная геод. — initial mark of the base (line)

материа́льная то́чка — material point, particle

мё́ртвая то́чка

1. ( трубопровода) anchoring point

2. ( движения поршня) dead centre

мё́ртвая, ве́рхняя то́чка — top dead centre

мё́ртвая, ни́жняя то́чка — bottom dead centre

то́чка минима́льного подхо́да — the closest point of approach

то́чка ми́нимума то́ка ( туннельного диода) — valley point

то́чка наблюде́ния геод., топ. — point of observation, point of sight, point of view, aiming point

то́чка нади́ра — nadir point, photographic nadir

то́чка насыще́ния — saturation point

нейтра́льная то́чка — neutral point

то́чка неопределё́нности мат. — ambiguous point

неосо́бая то́чка мат. — regular [nonsingular] point

нивели́рная то́чка — point of level(ling), level(l)ing point

нулева́я то́чка — null [zero] point

нулева́я, иску́сственная то́чка эл. — artificial earthing point

опо́рная то́чка — (point of) control

опо́рная, высо́тная то́чка — vertical control point

опо́рная, пла́новая то́чка — horizontal [plan] control point

то́чка опо́ры — point of support, point of bearing, supporting point, fulcrum

то́чка осажде́ния — precipitation point

осо́бая то́чка мат. — singular point, singularity

то́чка отбо́ра электропита́ния (особ. для бытовых приборов) — convenience outlet

отождествлё́нная то́чка — conjugate [homologous image, matching] point

то́чка отры́ва пото́ка аргд. — separation [break-away] point

то́чка переги́ба криво́й — inflection point, point of inflection

то́чка пересече́ния — intersection point, cross-point, point of intersection

то́чка перехо́да — transition point

то́чка перехо́да в жи́дкую фа́зу — liquefaction point

то́чка плавле́ния — melting [fusion] point

то́чка поворо́та — turning point

пограни́чная то́чка — boundary point

то́чка подключе́ния ( в теории цепей) — terminal

то́чка поко́я — stationary [rest] point, point of rest

полигонометри́ческая то́чка — transit [traverse, polygonometric] point

то́чка полови́нной мо́щности — half-power point

то́чка помутне́ния — cloud point

потенциа́льно заземлё́нная то́чка — брит. virtual earth; амер. virtual ground

то́чка превраще́ния — transformation point

то́чка привя́зки геод., топ. — point of reference, junction [tie] point

то́чка приложе́ния нагру́зки — load point

то́чка приложе́ния подъё́мной си́лы — lift centre, centre of lift

то́чка приложе́ния си́лы — point of application, force point

рабо́чая то́чка ( на характеристике радиолампы) — operating [quiescent, Q] point

то́чка равнове́сия — equilibrium point

то́чка разветвле́ний — branch point; ( на структурных схемах систем регулирования) (data) take-off point

то́чка разветвле́ния схе́мы — junction point of a network

то́чка размягче́ния — softening point

то́чка разры́ва непреры́вности аргд. — discontinuity (point)

ра́стровая то́чка полигр. — screen [half-tone] dot

то́чка ре́перная то́чка

1. datum [reference] point

2. ( термометра) fixed point

то́чка росы́ — dew point

сварна́я то́чка — spot weld, weld spot

то́чка сво́да, вы́сшая — roof crown

седлова́я то́чка мат. — saddle point

то́чка сма́зки — lubrication point

то́чка с нулевы́м потенциа́лом — point at zero potential, datum point

соотве́тственная то́чка топ. — conjugate [homologous image, matching] point

сопряжё́нная то́чка — conjugate point

сре́дняя то́чка — midpoint

сре́дняя то́чка на обмо́тке (напр. трансформатора) — centre tap

то́чка сры́ва пото́ка аргд. — separation [burble] point

то́чка стеклова́ния — glass-transition point

то́чка стоя́ния геод., топ. — point of observation, point of sight, point of view, aiming point

сумми́рующая то́чка ( в операционном усилителе) — summing junction

то́чка схо́да мат. — vanishing point

счисли́мая то́чка навиг. — dead-reckoning [D.R.] position

то́чка та́яния — melting point

то́чка теку́чести — flow point

тройна́я то́чка — triple point

узлова́я то́чка мат. — nodal point, node

устано́вочная то́чка — work point

то́чка шарни́ра — hinge point

эвтекти́ческая то́чка — eutectic point

эквивале́нтная то́чка ( в титровании) — equivalence point

* * *

1) (заступничество) заступніцтва, -ва ср.

(опека) апекаванне, -ння ср.

апека, -кі жен., апякунства, -ва ср.

(защита) абарона, -ны жен.

(охрана) ахова, -вы жен.

(поблажка) пратэжыраванне, -ння ср.

2) (создание благоприятных условий) спрыянне, -ння ср. (каму-чаму, развіццю чаго)

(протекционизм) пратэкцыянізм, -му муж. (у адносінах да чаго)

3) (протекторат) полит. пратэктарат, -ту муж.

(опека) апека, -кі жен.

совер. книжн. (дать приют) даць прытулак (каму, чаму)

даць прыстанішча (каму, чаму)

(взять на своё попечение, содержание) узяць на свой догляд (на сваё ўтрыманне)

(позаботиться) паклапаціцца (аб кім, чым)

(приютить) прытуліць (каго, што)

- слово в слово

- вводное слово

- бранное слово

- матерное слово

- на честное слово

- честное слово

* * *

в разн. знач. слова, -ва ср.

v/t хватать, схватывать <­тить>; ( nehmen) брать < взять> ( sich себе); v/i совать < сунуть> руку, <по>лезть ( in die Tasche в карман); ( nach) доста(ва)ть (В), протягивать <­тянуть> руку (за Т); ( Halt suchen) хвататься <с-, у-хватиться> (за В); добиваться ( nach der Macht власти); прибегать <­егнуть> (zu Mitteln usw. к Д); браться < взяться> ( zur Feder за перо); Bremse, Anker: держать; fig. оказывать действие, F делать своё; in die Tasten greifen ударить/пробежать по клавишам; um sich greifen распространяться; zur Flasche greifen прикладываться к бутылке; et. ist zu hoch/niedrig gegriffen... завы шен (а, -о)/занижен (а, -о); et. ist zum Greifen nah(e) до (Р) рукой подать

уменьш. от крыло 1)

••

1) word

2) (речь) speech

3) (позволение говорить) the floor

см. взять

••

1) éinnehmen (непр.) vt; besétzen vt; belégen vt ( закрепить за кем-либо)

2) ( о войсках) besétzen vt, éinnehmen (непр.) vt

3) ( развлечь) unterhálten (непр.) vt, die Zeit vertréiben (непр.) (кого́-либо - D)

••

1) take off

2) ( собрать)

3) ( взять внаём) rent

4) фото take a photograph

5) ( отозвать) withdraw

6) ( уволить) fire

•

- снять допрос