валёк

1) (наголову) у-пень, до-ноги. Разбить неприятеля -вал - роз[по]бити ворога в-пень (до-ноги);

2) (насмерть) на смерть, (на месте, сразу) відразу, з одного маху. Убить - вал - убити на смерть (відразу), убити з одного маху.

* * *

1) см. Насыпка 1 и 2. Грузить -пью - вантажити насипом;

2) насип, висип (-пу, м. р.), наспа, наспище, (пересыпь) пересип, переспа, (вал) вал (-лу), (могильная, курган) могила, (бугор, груда) бурта, (канавная вместе с канавой) окіп (р. окопу), (реже) рів (р. рову), (межевая вместе с ямой) копець (-пця). [Страх брав його, щоб не звалитися десь з насипу (М. Левиц.). Живе за насипом (Кременчуч.). Турок наробив такі високі висипи, от як-би хата (Брацл.). Обличчя України скрізь позначене наспищами (Куліш). Із трупів бурти насипає (Котл.)]. Железнодорожная -сыпь - залізнич(н)ий насип;

3) (крапины) крапки, цятки (-ток), цяткування и цятковання. Золотая -сыпь по атласу - золоте цятку[о]вання (золоті крапки, золоті цятки) на отласі; отлас, поцяткований золотими крапками.

* * *

1) нитка; (специальнее: грубая толстая из пакли) нитка з валу, валова нитка, валина; срв. Нить 1. [Батіг не нитка, не ввірветься (Номис). Тоненьке, мов шовкова нитка (Н.-Лев.)]. -ки - нитки (-ток), соб. ниття (-ття), нить (-ти); специальнее: (грубые толстые из пакли) вал (р. валу); (цветные бумажные для вышиванья) заполоч (-чи); (окрашенные шерстяные, диал.) цвіт (-ту); (пеньковые или льняные в шерст. материи, в сукне) порт (-ту, м. р.) и порть (-ти, ж. р.); (кручёные) сукані нитки, (грубые, соб., диал.) суч (-чи); (белые для шитья) білі нитки, біль (-ли); (чёрные) чорні нитки, чернь (-ни). [Вал - от як шпагат; з нього мішки роблять (Звин.). У косах замість кісників мотузочка з валу (Мирний). Третю (шириночку) пошила та заполоччю (Чуб. III). Крайка з цвіту (Лохв.). Це не чисте сукно, а з портом (Чернігівщ.). Та й пришив-же цаганською голкою й суччю (Свидн.). Шиє вона шовком- біллю (Пісня)]. -ка бумажная, вышивальная, швейная - нитка бавовняна, вишивальна, швацька. Катушка -ток - шпулька (шпуля, коточок) ниток. Клубок -ток - клубок ниток. Моток -ток - моташка ниток; см. Моток 1. Жизнь висит на -ке - життя на волосинці (на ниточці) висить. На живую -ку - а) на живу нитку. Шить, пришивать, пришить на живую - ку что - шити, пришивати, пришити на живу нитку, фастриґувати, прифастриґовувати, прифастриґувати що; б) нашвидку, на швидку руку (руч), похапцем; см. Наспех и Наскоро. Сметать дело на живую -ку - змайструвати (стулити, зіп'ясти) щось на живу нитку (на швидку руку). -ки живой не оставить - живої нитки не лишити; см. ещё ниже Обирать, обобрать кого до -ки. Вдевать, вдеть -ку - засиляти (засилювати, всиляти, всилювати, наживляти), засилити (всилити, наживити) нитку. [Наживив нитку і почав шити (Київщ.)]. Вытянуться в -ку - а) (охлянути, аж) витягнутися як шнурка, схуднути як волосинка, стати як соломинка, перевестися на соломинку, (грубо) витягтися як глиста; срв. Исхудать; б) (стать гуськом) стати (вишикуватися) ключем (низкою). Вытянуться по -ке - витягтися як шнурка (як струна). Обирать, обобрать кого до (последней) -ки - обдирати (оббирати), обдерти и обідрати (обібрати) кого до (останньої) нитки (до шерстиночки, до цурки, до шнирин(к)и, до шнирочки, до шнириночки). [Обдере до шнириночки - до шерстиночки (Номис). Обібрано до цурки (М. Хвильов.)]. Подымать клубок за -ку (перен.) - підіймати клубок (клубка) за нитку, без ладу (навиворі[о]т) робити що, (зап.) капарити що. Промокнуть, промочить до -ки - промок(ну)ти (вимок(ну)ти, змок(ну)ти), промочити (змочити, намочити) до рубця (до рубчика, геть до рубчика). Этой -ке (канители) конца не будет - цієї нитки не пересотаєш, цій тяганині кінця(-краю) не буде. Тонкую -ку вести - тонку нитку виводити (вести, прясти, сукати, сотати). Куда иголка, туда и -ка - куди голка, туди й нитка. По -ке дойдёшь до клубочка - дійдеться ниточка до клубочка (Номис), по нитці дійдеш до клубочка (Сл. Гр.). По -ку рубеж - по цей дуб миля (Приказка). С миру по - ке - голому рубашка - см. II. Мир 5;

2) см. Низка 2.

* * *

1) ни́тка

2) (что-л. нанизанное на нить) ни́зка, разо́к, -зка́, шнур, -а, шнуро́к, -рка́, ни́тка

1) см. Отваливание. На -вал - см. Огулом;

2) -вал берега - зарва, круча (-чі), урвисько, урвище;

3) горн. - звалище, покидище; вимивки, галда;

4) (в плуге) полиця, поличка. Есть до -лу - їсти до-не(с)хочу, до-незмогу, до-невпоїду. Срв. Вволю, По горло. Кормить до -лу - давати їсти до-схочу кому, тлити кого.

* * *

1) ( действие) спец. відва́лювання

2) мор. відча́л, -у; ( отплытие) відплиття́

3) техн. ( у плуга) поли́ця; ( в грейдере) відва́л, -а

4) горн. відва́л, -у

передавальний, передатковий. -ный пункт - передатковий пункт. -ная надпись, -ный акт - уступний напис, -ний акт. -ные деньги (переданные в излишке) - передані гроші; (следуемые к передаче) належні до передання (подання) гроші. -ные лошади - підставні (перепряжні) коні; см. Перекладной.

* * *

1) перекуштувати, перекушати, покуштувати, покушати чого. [Перекуштував наливки з усіх пляшок];

2) (испробовать) перепробувати, випробувати, поспитати. Уж он чего не -вал, да ничего не удается - вже чого він не перепробував (не випробував, не поспитав), та ні з чим не таланить йому. Он -вал все средства - він перепробував (поспитав) усіх засобів, випробував усі засоби. Перепробованный - перепробуваний, випробуваний, поспитаний.

* * *

прясти, (шерсть или плохой лён, пеньку) куделити, (толстые нитки, «вал») валити. [А та (Марія) стоїть собі під тином та вовну білую пряде (Шевч.). А в тую метелицю куделила-б куделицю (Мет.). Нумо вал валити (Марк.)]. Разойтись (увлечься) прядя - розпрястися, несов. розпрядатися. [Так розпрялася, що й спати лягати не хочеться (Гр.)]. Тонко прясть - тонко прясти. Прясть ушами (о лошади) - щулити вуха, щулитись, козирити вухами. [Ніздрі роздули (коні), копитами крешуть, козирять ушима (Дніпр. Ч.)]. Пряденый - прядений.

* * *