-
41 Ховар
вади (Судан) Howar, Wadi -
42 Эль-Батин
вади (Саудовская Аравия) Bāţin, Wādī al -
43 Эль-Мелик
вади (Судан) Milk, Wadi el -
44 Эль-Хамд
вади (Саудовская Аравия) Hamd, Wādī al -
45 Эр-Рима
вади (Саудовская Аравия) Rimah, Wādī ar -
46 недостаток
1) кого, чего - (отсутствие) брак (-ку) кого, чого, (нехватка) недостача, нестача кого, чого. [Брак фарб на своїй палітрі поет надолужує звуками (Рада). Брак відповідної літератури (Наш). Недостача досвідчених робітників (Пр. Правда). Недостача свіжого повітря (Франко). На всьому (у світлиці) є слід недостачі пильнування (Л. Укр.). Нестачу внутрішнього змісту силкується надолужити на самі нерви розрахованими словами (Рада)]. Вследствие -тка, по -тку чего - через брак чого, за браком чого, через те що бракує чого, бо бракує чого. [Через брак грошей мусіли спинитися всякі справи (Доман.). Неможливість дати місце певній особі через брак вакансії (Коцюб.)]. -ток воды, хлеба - брак (недостача) води, хліба, безвіддя (-ддя), безхліб'я (-б'я). [Декотрі од безвіддя та безхліб'я по степу падали (Куліш)]. -ток надлежащего надзора - брак належного догляду, малий догляд. -ток памяти, ума - брак пам'яти, розуму. -ток средств - а) брак засобів; б) (бедность) нестатки; см. ниже под 3);2) в чём - недостача чого и в чому, брак чого. [Ну, кажи: чого тобі недостача? (Звин.). Нам недобре: в нас хліба недостача (Звин.). Сього-того треба, жінка не вважає: тільки чого недостача, - в батька-матір лає (Грінч. III). Коли в манастирях був папірусу брак, ченці з рукопису старе письмо змивали (Вороний). Купив-би всього, та брак грошей (Сл. Гр.)]. Есть -ток в чём - бракує чого, є недостача в чому (чого), (описат.) скупо (тонко) на що и чого, (шутл.) посуха на що. [Скупо в мене на гроші (Кониськ.). В мене грошей тонко (Васильч.). Знать у вас на честь посуха, в нас - на копійки (Рудан.)]. Нет, не было -тка в ком, в чём - не бракує, не бракувало кого, чого, нема(є), не було недостачі в кому, в чому, (гал.) не хибує, не хибне, не хибувало, не хибло кого, чого. [В збірці поезій він показав і свої гарні прикмети, яких у його багато, так і хиби, яких йому теж не бракує (Н. Громада). Ні в чім не було недостачі (Квітка). Коли вже дано приклад, не хибло й наслідувачів (Павлик)]. Окажется -ток в чём - виявиться, що бракує (нестає, невистачає чого); забракне що и чого. Испытывать (терпеть), испытать -ток в чём - зазнавати (при отрицании ещё знати), зазнати недостачі (нужды: нужди) в чому, (иногда) нуждатися чим, бідувати на що, голодувати на що. [Не зазнали вони ні в чому недостачі (Коцюб.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає (Куліш). Злидар Максим поліном дров нуждавсь (Боров.). Найпаче бідує на штани (Корол.). На гребінці я не голодувала (Житом.)];3) (нужда) нестаток, недостаток (-тку), (чаще мн.) нестатки, недостатки (-ків), (редко) нестачі (-тач), (нищета, убожество) злидні (-нів). [Прийшов нестаток, забрав і остаток (Приказка). Товариші наскладали з нестатків своїх грошенят (Р. Край). Ціле його життя пройшло в бідності і недостатку (Франко). Виростав у злиднях та недостачах (Мирний)]. Жить в -тке - жити в (при) злиднях (при вбозтві, убого), злиднювати;4) (дефект, порок) вада, хиба, (из'ян) ґанджа (ж. р.), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), догана, пригана. [В неї були свої вади, - наприклад, вона була дуже горда (Грінч.). Не вважаючи на дрібні вади в його творах, Шевченко єсть геній (Грінч.). Недобрий, кажеш, борщ? а яка-ж йому вада? (Звин.). Не будемо виправдувати хиб нашого народу (Грінч.). Добрість - наша певна хиба (Самійл.). Це в йому маленька хиба, маленька ґанджа (Н.-Лев.). Кінь - як сокіл, і ґанчу не має (Рудан.). Свита добра, ніде догани в ній нема (Звин.)]. Пороки и -тки - хиби й вади. Душевный -ток - душевна вада. Органический, природный -ток - органічна, природна вада (ґанджа). Телесный -ток - тілесна вада, (увечье) каліцтво. Находить, найти -тки в ком, чём - знаходити, знайти вади (хиби, ґанджу, ґандж, ґанч) в кому, в чому, ґанчувати кого, що, давати, дати догану (пригану, ганьбу) кому, чому. [Дівчина вередує з женихами, ґанчує (Гуманщ.). Свита добра, ніхто догани не дасть (Чигиринщ.)].* * *1) ( нехватка) недоста́ча, неста́ча; ( отсутствие) брак, -у, відсу́тність, -ностіза \недостаток тком, по \недостаток тку — за бра́ком, че́рез брак
нет \недостаток тка в ком-чём — не браку́є кого́-чого́, вистача́є кого́-чого́
2) ( нужда) неста́ток, -тку, недоста́ток, недоста́ча\недостаток тки — мн. неста́тки, -ків, недоста́тки; ( бедность) зли́дні, -нів
3) ( изъян) ва́да, дефе́кт, -у, ґандж, -у и -і; ( погрешность) хи́ба; ( недочёт) недо́лік, -у\недостаток к зре́ния — ва́да зо́ру
-
47 порок
1) порок, опорок (-ку), гріх (-ха). Бедность не -рок - бідність не опорок. Он коснеет в -ке - він мерзіє в гріхах;2) (недостаток) вада, ґанджа (-джу), ґандж (-джу, м. р. и -джи, ж. р.) и ґанч (-чу, м. р. и -чи, ж. р.), хиба, догана, пригана, (гал.) сказа. [А що мені за догана, що я руда та погана (Чуб.)]. Лошадь без -ка - кінь без вади, без хиби і без вади, без догани. Бичевать -ки и недостатки - картати вади й хиби. [Ювенал вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)]. Иметь -рок - мати ґандж, ґандж[ч]увати на що. [Кінь як сокіл і ґанчу не має (Рудан.). Ґанчує на ногу кобила (Канів.)].* * *1) ( изъян) ва́да, ґандж, -у (м.) и -і (ж.); ( недостаток) хи́ба; ( дефект) дефе́кт, -у\порок се́рдца — мед. ва́да се́рця
поро́ки ре́чи — дефе́кти мо́ви
2) ( разврат) розпу́стапогря́знуть в поро́ке — погру́знути (загру́знути) в розпу́сті
-
48 энергия дефекта упаковки решетки
енергія вади пакування гратівки [решітки], енергія вади укладання гратівки, енергія вади укладання решітки, енергія дефекту пакування гратівки, енергія дефекту пакування решітки, енергія дефекту укладання гратівки [решітки]Словарь металлургической терминов > энергия дефекта упаковки решетки
-
49 тальвег
1) General subject: thalweg2) Geology: valley bottom, watercourse3) Agriculture: run, talweg (дно речной долины, оврага или вади)4) Forestry: valley line5) Special term: valley-line6) Makarov: depression line, draw -
50 безукоризненный
бездоганний. -но - бездоганно, без вади.* * *бездога́нний -
51 бичевать
1) бичувати, батожити, шмагати и т. д. - см. Бить 1;2) (нравы, пороки) картати. [Ювенал… вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)].* * *бичува́ти; ( сильно бить) пері́щити, лупцюва́ти; ( бить кнутом) бато́жити; ( сечь) шмага́ти; ( резко изобличать) карта́ти -
52 вред
шкода; (повреждение) вада; (от тяжёлой работы) надсада. [Ми так пересадимо це деревце, що ніякої вади йому не буде]. Вред причинять, причинить, приносить, принесть, наносить, нанесть - шкоду чинити, шкоду вчинити, шкодити, пошкодити, нашкодити, вадити, завадити, шкодливим бути. Во вред пойти - вийти на шкоду. Вред терпеть, претерпевать - мати шкоду. Во вред - на шкоду, на втрату. Клониться ко вреду, служить во вред - іти на шкоду. Причинить вред своему, здоровью тяжёлой работой - надсадитися. С причинением вреда - шкідно. [Шкідно ударив вола].* * *1) шко́да; ( вредность) шкідли́вість, -вості; ва́да2)причиня́ть \вред — см. причинять
-
53 исправляться
исправиться1) (выпрямливаться) виправлятися, виправитися, випростуватися, випростатися; бути виправленим, випростуваним;2) (чиниться) направлятися, направитися, справлятися, справитися, лагодитися, полагодитися, налагоджуватися, налагодитися, бути направленим, справленим, полагодженим;3) ви[по]правлятися, виправитися, поправитися, направлятися, направитися, бути виправленим, на[по]правленим. Отношения между ними -вились - відносини між ними поправились, (улучшились) покращали;4) (о ком) на[по]правлятися, на[по]правитися, виправлятися, виправитися, кращати, покращати. [І п'яниця поправиться (Борзенщ.). Виправився хлопець наш, слухняніший став (Грінч.). Падав він до ніг вам, каючись, покращать обіцявшись (Грінч.)]. Он -вился от этого недостатка - він (по)збувся цієї вади.* * *несов.; сов. - испр`авиться1) виправля́тися, ви́правитися, -влюся, -вишся, поправля́тися, попра́витися; справля́тися, спра́витися; (несов.: подвергаться поправкам) пра́витися2) (заниматься какими-л. делами), клопота́тися спра́вами, по́ратися, упо́ратися3) страд. несов. ла́годитися, ладна́тися; справля́тися -
54 помрачать
помрачить тьмарити, потьмарити, затьмарювати, затьмарити, темрити, потемрити, хмарити, похмарити, захмарювати, захмарити, темнити, затемнювати, затемнити, притьмарювати, притьмарити, притемнювати, притемнити, туманити, затуманювати, затуманити, (разум кому) паморочити, за(па)морочувати, за(па)морочити кого, що; срв. Омрачать. [Половину сонця й місяця у тьму потьмарило]. Тучи -чают небо и солнце - хмари тьмарять (затьмарюють, темрять) небо і сонце. Страсти -чают разум - пристрасті притемнюють (затемнюють, паморочать) розум. Пороки -чили его славу - вади потьмарили, притемнили його славу. Помрачённый - потьмарений, затьмарений, похмарений, захмарений, притемнений, затемнений, за(па)морочений и т. д. -ный ум - притемнений розум. -ное сознание - затемнена, потьмарена свідомість. С -ным сознанием или пониманием - стуманілий.* * *несов.; сов. - помрач`итьтьма́рити и потьма́рювати, потьма́рити, затьма́рювати, затьма́рити, отьма́рювати, отьма́рити; (перен.) захма́рювати, захма́рити, несов. охма́рити; ( отенять) оті́нювати и отіня́ти, отіни́ти -
55 порицать
гудити, ганити, ганьбити и ганьбувати кого, ганьбу (догану) давати, доганяти кому за що, (вульг.) циферувати кого за що. [Чужого не гудь, свого не хвали (Борз.). І те погане, і там недобре - усе ганить, усіма нехтує (Н.-Лев.). Все що инші ні чинили, він ганьбив безглуздо й злісно (Грінч.). Гарна дівка, ганьбувати ні за яку роботу не можна (Г. Барв.)]. -цать пороки - ганити, ганьбити, картати вади. Начать -цать - загудити, заганити, заганьбити и т. д.* * * -
56 природный
природний и -дній, натуральний, родимий, самородний, прирожденний, природжений. [До природньої звичайности (вежливости) української селянки в неї пристало щось вже дуже солодке, аж нудне (Неч.-Лев.). Природня (родима, прирожденна) відьма. В Туреччині самородні кріпості в скалах (Звин.)]. -ное свойство, -ный цвет - природна властивість, природний (натуральний) колір. -ные наклонности, недостатки - природні (прирожденні) нахили, вади. -ный ум, смысл - прирожденний розум, (образно) некупований, непозичений розум. -ные дарования - прирожденний хист (дар), прирожденні таланти. -ный дворянин - родом (з роду) дворянин. -ный житель - тубілець (-льця), абориген (-на). Срв. Прирождённый.* * *приро́дний; ( врождённый) приро́джений -
57 Амур
-
58 Татлит
I( Саудовская Аравия) TathlīthIIвади (Саудовская Аравия) Tathlīth, Wādī -
59 Хадрамаут
Iвади (Йемен) Hadramawt, WādīIIобл. (Йемен) Hadramawt -
60 критический размер дефекта
критичний розмір вади [дефекту]Словарь металлургической терминов > критический размер дефекта
См. также в других словарях:
ВАДИ — (сухое русло), в пустынях и полузасушливых регионах узкая долина с крутыми склонами. Поскольку осадки в пустынях выпадают не часто, вади большую часть года остаются сухими. Но редкие дожди здесь очень обильны. Так как большая часть почвы не… … Научно-технический энциклопедический словарь
вади — долина, уэд Словарь русских синонимов. вади сущ., кол во синонимов: 2 • долина (32) • уэд (2) … Словарь синонимов
ВАДИ — (араб.) (уэд) сухие долины в пустынях Аравии и Сев. Африки; заполняются водой обычно после сильных ливней. См. также Крик, Узбой … Большой Энциклопедический словарь
Вади — Cпокойный, миролюбивый. Мужские мусульманские имена. Словарь значений … Словарь личных имен
ВАДИ — [араб.] долины с крутыми склонами и с крутым или даже отвесным замыканием (“цирки”), встречающиеся в пустынных обл. Представляют собой эрозионные долины временных (нередко ливневых) потоков. Дно В. покрыто пролювием или щебенкой, переместившейся… … Геологическая энциклопедия
вади — Лощины и ложбины стока, которые в сезон дождей превращаются в русла рек (Сев. Африка, Аравия). [Словарь геологических терминов и понятий. Томский Государственный Университет] Тематики геология, геофизика Обобщающие термины геологическая… … Справочник технического переводчика
вади — Сухие большую часть года крутосклонные и плоскодонные долины временных водотоков в пустынях Аравийского полуострова и Северной Африки. → Рис. 354 Syn.: уэд … Словарь по географии
вади — арабское название сухих или с временными водотоками долин и русел в пустынях Северной Африки. Обычно имеют крутые, обрывистые борта, плоское днище с ветвящейся сетью русел и разделяющих их песчано галечных гряд. Сток по этим формам осуществляется … Географическая энциклопедия
Вади — Эту страницу предлагается объединить с Пересыхание … Википедия
Вади — или Уади (также Вад, Вед или Уэд) арабское название реки, но также и речной долины и вообще всякого удлиненного углубления почвы, в дождливое время года превращающегося в ручей. Арабское название реки Вади или Вад перешло в испанский язык как… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
вади — (араб.) (уэд), сухие долины в пустынях Аравии и северной Африки; заполняются водой обычно после сильных ливней. См. также Крик, Узбой. * * * ВАДИ ВАДИ (араб.) (уэд), сухие долины в пустынях (см. ПУСТЫНЯ) Аравии и Сев. Африки; заполняются водой… … Энциклопедический словарь
