Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

бігом

  • 1 снігомір

    техн. снегоме́р

    Українсько-російський політехнічний словник > снігомір

  • 2 снігомірне знімання

    снегоме́рная съёмка

    Українсько-російський політехнічний словник > снігомірне знімання

  • 3 снігомірний зняток

    снегоме́рная съёмка

    Українсько-російський політехнічний словник > снігомірний зняток

  • 4 берцовый

    гомілковий. -ые кости - суреля, або велика гомілка, мала гомілка. [Гомілка має дві кістки: велику гомілку (сурелю) й малу гомілку].
    * * *
    анат.
    гомі́лковий и гомілко́вий ( большеберцовый), голі́нковий и голінко́вий ( малоберцовый)

    Русско-украинский словарь > берцовый

  • 5 голень

    гомілка, голінка, ум. гомілочка.
    * * *
    анат.
    гомі́лка, голі́нка

    Русско-украинский словарь > голень

  • 6 гомилетика

    гомілетика, проповіднича наука.
    * * *
    церк.
    гоміле́тика

    Русско-украинский словарь > гомилетика

  • 7 многошумный

    гомінли́вий, гомінки́й, гомонли́вий; ( крикливый) галасли́вий

    Русско-украинский словарь > многошумный

  • 8 галёнка

    гомілка
    гомілку

    Білорусько-український словник > галёнка

  • 9 гомон

    гомін (р. гомону).
    * * *
    го́мін, -мону, га́мір, -мору

    Русско-украинский словарь > гомон

  • 10 ропотный

    гомінли́вий, гомонли́вий, го́мінкий

    Русско-украинский словарь > ропотный

  • 11 Глёзна

    гомілка.

    Русско-украинский словарь > Глёзна

  • 12 წვივი

    гомілка

    Грузинсько-український словник > წვივი

  • 13 галёначны

    гомілковий

    Білорусько-український словник > галёначны

  • 14 тлумны

    гомінливий
    гучний
    дурманний
    шумний

    Білорусько-український словник > тлумны

  • 15 skinneben

    гомілка

    Dansk-ukrainsk ordbog > skinneben

  • 16 gwarny

     гомінливий, шумний

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > gwarny

  • 17 zgiełkliwy

     гомінливий

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > zgiełkliwy

  • 18 заносить

    занести
    I. 1) (кого или что куда) заносити, занести, (о мн.) позаносити кого, що куди. [Повій, буйний вітре, та з високих гір, занеси мій голосочок до милої в двір (Пісня). Якось їх клятих і до мене на тихий хутір занесло (Шевч.). Ітимеш повз тітчин двір,- візьми занеси їй паляницю. Холеру занесено з Азії]. Какими судьбами -сло вас сюда? - яким вітром вас сюди завіяло? Куда его нелёгкая -сла? - куди його занесло? куди його занесла нечиста? -сти быстро - замчати;
    2) (снегом, песком и т. п.). заносити, занести, замітати, замести, засипати, засипати, завіяти, забузовувати, забузувати, (слегка) запорошувати, запорошити (снігом, піском), (о мн.) позаносити, позамітати, позасипати и т. д. що чим. [І занесе піском-снігом курінь - мою хату (Шевч.). Усі шляхи позамітало в полі (Грінч.). Снігом дорогу завіяло. Борода йому забузована снігом (Греб.). На порозі став чоловік у запорошеній снігом одежі (Грінч.)]. -ти дорогу снегом - забити. [Дорогу снігом забило]. -ть илом, типом - замулювати, замулити;
    3) -ть в книгу - заводити, завести в книгу и до книги. [Документ цей заведено в актові книги (Доман.)];
    4) -ть над кем-либо для удара руку, оружие - знімати, зняти (піднести) руку, зброю над ким;
    5) заносити, заносити, затирювати, затирити що куди. [Не винось ножа з хати, бо й так уже одного заносив десь]. Занесённый - занесений, замчаний; занесений, заметений, засипаний, завіяний, запорошений, забитий (снігом), (илом) замулений; заведений у книгу; знятий, піднесений над ким; занесений, затирений. -ная снегом дорога - забивна (забитна, забійна, забоїста) путь (дорога). Быть -ным над кем - зніматися над ким, бути виміреним над ким. [Уже над їм знімавсь мій меч (Грінч.). Удар, вимірений над Україною, впав на голову її ворогів (Єфр.)].
    II. Заносить, -ся (об одежде) - см. II. Занашивать, -ся.
    * * *
    I см. занашивать II несов.; сов. - занест`и
    1) зано́сити, -но́шу, -но́сиш, занести́ и мног. позано́сити
    2) ( поднимать) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, підніма́ти, підня́ти, -німу́, -ні́меш и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти, -дійму́, -ді́ймеш и мног. попідійма́ти
    3) (снегом, песком) зано́сити, занести́ и мног. позано́сити, засипа́ти, заси́пати, -пле и мног. позасипа́ти, заміта́ти, замести́, -мете́ и мног. позаміта́ти, завіва́ти, заві́яти и мног. позавіва́ти

    Русско-украинский словарь > заносить

  • 19 кругом

    I. нрч. и предл. навкруг, округ, округи, круг, кругом, навколо, довкола, надоколо (кого, чого); (только нрч.) навкруги; срвн. Вокруг. [Стоять круг (навкруг) столу (Харківщ.). Слухачі навколо нього (Л. Укр.). Надоколо вода, а всередині біда (Приказка). Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали (Шевч.)]. Розглянувся навкруги (навколо) (Київщ.)]. Идти -гом города - іти круг міста. Обойти город -гом - обійти місто навкруги (округи, навколо). Ходить, обходить -гом чего - ходити круг, навкруг и т. д. чого, ходити кружка коло чого. Земля моя идёт на пять вёрст -гом - землі моєї на п'ять верстов навкруги. Его -гом обобрали - його геть чисто (до нитки) обібрано. -гом хорош - кругом (навкруг) гарний, хороший. [Золотоноша кругом хороша (Приказка)].
    II. см. Круг 1.
    * * *
    1) нареч. круго́м; ( вокруг) навко́ло, довко́ла, довкру́ж, навкруги́, навкру́г, окру́г, округи́, навкі́л, довкі́л, наоко́ло, дооко́ла, вко́ло, наокі́л, наокруги́, наокру́г, диал. довкруги́; ( целиком) цілко́м; ( совершенно) геть-чи́сто
    2) предл. с род. п. круго́м, круг, навкру́г, навко́ло, довко́ла, навкіл, довкі́л, вко́ло (кого-чого); окру́г, округи́, наокруги́ (кого-чого); навкруги́ (кого-чого); диал. довкруги́ (кого-чого)

    Русско-украинский словарь > кругом

  • 20 shin

    1. n
    гомілка
    2. v
    1) лазити, лізти; дертися, видиратися (тж shin up)
    2) ударити по гомілці
    3) амер., розм. бігати, ходити
    4) амер., розм. позичати у всіх гроші
    * * *
    I n
    1) aнaт. гомілка
    2) кyл. рулька; гомілка
    II v
    1) лазити, дертися, видиратися (по жердинах, деревам; shin up)
    2) бити по гомілці.
    3) cл.; cл. бігати; ходити

    English-Ukrainian dictionary > shin

Страницы

См. также в других словарях:

  • ГОМ — городской отдел милиции городское отделение милиции Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений… …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • ГОМ — муж., южн. гомь жен., ряз. гам муж., сев. и вост. крик, шум, смех, говор, громкая ссора, нестройные и шумные голоса. Замечательно, что в этом односложном слове, как и в некоторых других, напр. казна и козна, наречие акающее(кроме западного)… …   Толковый словарь Даля

  • гомілія — Гомілія: різновид церковної проповіді [39] Гомілії: проповіді [34] …   Толковый украинский словарь

  • ГОМ — англ. философ и эстетик. См. Хом. Философская Энциклопедия. В 5 х т. М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960 1970 …   Философская энциклопедия

  • гомілетика — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гомілка — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Гомілко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • гомілковий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • гоміндан — іменник чоловічого роду політична партія …   Орфографічний словник української мови

  • гомінданівець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • гомінданівський — прикметник …   Орфографічний словник української мови

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»