-
101 подснежный
підсніжний, що під снігом. -ный корм - підсніжна паша, паша під снігом.* * *підснігови́й, підсні́жний -
102 предлог
1) (повод) приключка, зачіпка, притока, приклепка и прикліп (-клепу), привід (- воду); (отговорка, оправдание) вимовка, відмовка. [Така була ніби причина до війни, але-ж то була тільки приключка (Л. Укр.). Якби який прикліп, щоб зайти до попа (Борз.)]. Искать -га к чему, что сделать - шукати приключки (зачіпки, притоки, приклепки, ключки) до чого, щоб що зробити. [Лихо приключки (приклепки) шукає (Номис). Професор два дні тому дуже сварився з Степановим батьком і, видимо, лишень притоки шукав, щоби за вітця пімститися на хлопцеві (Франко)]. Найти -лог - знайти приключку (зачіпку, притоку, приклепку, прикліп) до чого. [Я таки знайшов приключку, щоб до його зайти (Полт.). Хотіла їхати до бабусі, та було-б се по-панському їхати просто з цікавости. Мусила якусь зачіпку до того знайти (Г. Барв.). Хочеш пожерти нас і тепер думаєш, що найшов притоку (Франко)]. Благовидный -лог - пристойний привід. Под тем -гом, что… - з тією приключкою, що… Он не поехал под -гом болезни, недосуга - він не поїхав, вимовляючись х(в)оробою, нікольством;2) грам. - прийменник (-ка).* * *I( повод) при́від, -воду; при́ключка, за́чіпка, при́чіпка, причи́на; прете́кст, -у; (отговорка, оправдание) відмо́вка, ви́мовкаII грам.прийме́нник -
103 пробиваться
пробиться1) страд. - пробиватися, бути пробитим чим; (2) (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце (Грінч.). До неба не підскочиш, крізь землю не проб'єшся (Номис). Пробилася я на якусь поляну, аж там людей ціла тьма (Г. Барв.)]. -ся сквозь кусты, тростник, трущобу - пробиватися, пробитися, дертися, продертися, ломитися, проломитися кущами (чагарями), очеретами, нетрами. [Ведмідь ломиться чагарями]. -ся по снегу - різатися снігом. [Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться (Мирн.). Піднялась хуґа; вже я саньми різавсь, різавсь (Манж.)]. -ся сквозь толпу - пробиватися, пробитися, протовплюватися, протовпитися, протискуватися, протиснутися, пропихатися, пропхатися, проштовхуватися, проштовхатися крізь натовп; срв. Пробираться. -ся сквозь неприятельское войско - пробитися крізь вороже військо. -ся сквозь стенку яйца (о цыплёнке) - накльовуватися, наклюнутися;3) (показываться: о траве, посевах) пробиватися, пробитися, вибиватися, вибитися. [Молода трава пробивалася з землі. Молода зелена травиця з-під землі вибивалася (Грінч.)];4) (о бороде, усах) висипатися, висипатися, засіватися, засіятися, виходити, вийти. [Вусики тільки що висипаються (Тесл.). Молоденький, ледве засіялися вуси (Леонт.). Усики тільки що виходять (Борз.)];5) -биться с чем или над чем (напр. с трудной задачей, с несговорчивым человеком и т. п.) - проморочитися, прововтузитися з ким, з чим и коло чого.* * *несов.; сов. - проб`иться1) пробива́тися, проби́тися и попробива́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися; (сквозь что-л.) добува́тися, добу́тися; ( прорастать) прокльо́вуватися, проклю́нутися, несов. поп'я́стися и поп'ясти́сяусы́ пробива́ются — ву́са пробива́ються (висипа́ються, засіва́ються, сі́ються, усіва́ються, вихо́дять)
2) ( перебиваться) перебива́тися, переби́тися, перебува́тися, перебу́тися3) страд. (несов.) пробива́тися; проклада́тися; проло́млюватися, прола́муватися; проконопа́чуватися -
104 речистый
красномо́вний; ( словоохотливый) говірки́й, говорю́чий; ( говорливый) говорли́вий, гомінли́вий, гомонли́вий, гомінки́й; ( болтливый) балаку́чий, балакли́вий -
105 флаг
пра́пор; торж. коро́гва, -и, редко корого́в, -гви́ и -гва́вы́кинуть (вы́бросить) \флаг — ви́кинути пра́пор (коро́гву)
держа́ть (нести́) [свой] \флаг — где мор. перебува́ти на яко́му кораблі́
остава́ться, оста́ться за фла́гом — спорт. залиша́тися, залиши́тися (лиша́тися, лиши́тися) за пра́пором; перен. залиша́тися, залиши́тися (лиша́тися, лиши́тися) поза́ду, відстава́ти, відста́ти
под фла́гом каки́м (чего́) — під пра́пором яки́м (чого́); під коро́гвою яко́ю (чого́)
-
106 шумливо
нареч.1) шумли́во; го́мінко, гомінли́во, гамірли́во2) гомінли́во, го́мінко; гамірли́во; галасли́во -
107 шумливость
1) шумли́вість, -вості; гомінли́вість, гамірли́вість2) гомінли́вість; гамірли́вість; галасли́вість -
108 Залепливать
залепить1) (что) заліплювати, заліпити, (о мног.) позаліплювати що чим, (засыпать) забузовувати, забузувати що чим. [Заліплювати побиті шибки папером (Грінч.). Борода й патли у його снігом забузовані (Греб.)]. Глаза -пило снегом - очі снігом за(с)ліпило (поза(с)ліплювадо), занесло, забузувало (Греб.);2) -пить кому (ударить) - ляпнути кого по чому. [А бичок його по пиці тим хвостом, мов віхтем, ляп! (Кропивн.)]. -пить пощёчину, оплёуху - дати ляпаса, ляпанця, ляща кому, затопити, вліпити по пиці, у пику, по (в)усі, в ухо кому;3) -пить двойку - вліпити (закрутити) пару (двійку) кому. Залепленный - заліплений, (о мн.) позаліплювані. -
109 Многий
багато-хто, багато-дехто (м. и ж. р.), багато-що, багато-дещо (ср. р.), багато-який, багато-котрий, багато, (устар.) многий. -гий зверь гибнет от лесных пожаров - багато-які звіри гинуть (багато звірів гине) від лісових пожеж (пожарів). -гое множество - велика сила, сила силенна, безліч (-чи); см. Множество 2. Многое, сщ. - багато-що (обычно употр. только формы косв. пад.: им. и р. багато-чого, д. багато-чому, в. багато-чого и (с предл.) багато на що, про що и т. п.), багато-дещо (употр. аналогично предыдущ.: багато- дечого, багато де-в-чому и багато в дечому и т. п.), багато; срв. Много 1. -гое свидетельствует об этом - багато-чого (багато-дечого) свідчить про це. Он -гое знает - він багато-чого (багато-дечого) знає. Он -гое испытал в жизни - він багато (багато-чого, багато-дечого) зазнав на віку. Во -гом - багато в чому, багато де-в-чому (в дечому). Вы на -гое должны обратить внимание - ви багато на що (де-на-що) повинні (маєте) звернути увагу. Нам надо о -гом поговорить с вами - нам треба багато про що (де-про-що) поговорити (порозмовляти) з вами. Вы не -гого стоите - ви не багато-чого варті, (грубо) ви шага варті. -гого желать, добра не видать - хто багато(-чого) бажає, той нічого (добра) не має. Многие - (только о людях) багато-хто (р. и в. багато-кого, д. багато-кому, с предл. багато в кого, багато з ким и т. п.), багато-дехто (р. и в. багато-декого, с предл. багато де-в- кого и багато в декого и т. п.), (об одушевл. и неодушевл.) багато-які (р. багато-яких, с предл. багато в яких и т. п.), багато-котрі, багато (р. багатьох, д. багатьом, в. багато и багатьох (об одушевл.) тв. багать(о)ма, предл. в багатьох и т. п.), (устар.) многий. [Багато-хто з еспанців був обтяжений золотом (Крим.). Узбройте шляхту в замках у ваших багатьох (Грінч.). Многі почали складати оповідання про події (Єв. Морач.)]. -гие мужчины - багато-хто з мужчин (з чоловіків). -гие так думали - багато-хто так думав (гадав). -гие не разделяют этого мнения - багато-хто не поділяє цієї думки, цього погляду. -гим кажется, что - багато-кому, багато- декому, багатьом здається, що. -гим из учёных - багато-кому з учених, багатьом ученим (з учених). Я слышал это от -гих - я чув це від багатьох, багато від кого (від декого, де-від- кого). -гие деревья посохли - багато-які дерева повсихали, багато дерев пос(о)хло (повсихало). -гие затруднения преодолимы - багато-які труднощі можна (даються) перемогти. По -гим причинам - з багатьох причин. В продолжение -гих лет - багать(о)ма роками, багато років, протягом (на протязі) багатьох років. Довольно -гие - досить багато, (только о людях) чимало-хто, чимало-дехто. [Чимало-кого з козаків повбивано (Київ). Чимало-дехто не хтів згоджуватися з цим (Крим.)]. -гая лета - многі літа. [Даруй, боже, многі літа цьому господарю (Чуб. III)]. -
110 Набегом
нрч. набігом, наскоком, (урывкой) уривками. [Такий дощ, що набігом іде - де набіжить, де перестане, де узнов набіжить (Переясл.)]. -
111 лаг
log мор.* * *лаг м.1. ( прибор) logброса́ть лаг — heave the logлаг измеря́ет про́йденное расстоя́ние — a log registers the distance travelled [run] through the waterлаг измеря́ет ско́рость хо́да су́дна — a log measures a ship's speed through the waterопределя́ть ско́рость по ла́гу — heave the logрасстоя́ние, про́йденное су́дном по ла́гу, составля́ет … миль — the snip has logged … milesско́рость су́дна по ла́гу составля́ет … узло́в — the ship is logging … knots2. (положение судна бортом к ветру, волне, причалу и т. п., употребляется только в выражениях):ла́гом к волне́ — beam on to the sea [to the swell]стать ла́гом к … — turn broadside on to the sea [to the swell]верту́шечный лаг — (вертушка, механизм и счётчик в одном корпусе) harpoon log; ( механизм и счётчик отделены от буксируемой вертушки) taffrail logгидродинами́ческий лаг — pitometer logдо́нный лаг — ground logносово́й лаг — bow logподво́дный лаг — underwater logпружи́нный лаг — spring logручно́й лаг — chip [hand] logсамопи́шущий лаг — recording logэлектромагни́тный лаг — electromagnetic log -
112 заметать
I несов. - замета́ть, сов. - замести́; (вн.)1) ( подметать) sweep (up) (d)2) (покрывать - снегом, песком) cover (d); drift (against)доро́гу замело́ сне́гом — the road is covered / blocked with snow
дом замета́ло сне́гом — the snow drifted in great piles against the house
3) обыкн. сов. разг. (задерживать, арестовывать) seize (d); pinch (d), run in (d)••IIзамета́ть следы́ — cover one's tracks
-
113 многое
с. скл. как прил.a great deal, much; many things plэ́то во мно́гом зави́сит (от) — it depends to a large extent (on)
я мно́гое сде́лал — I did a great deal
мне на́до мно́гое сде́лать — I have a number / lot of things to do
••во мно́гом — in many respects
оставля́ет жела́ть мно́гого — leave much to be desired
-
114 строгий
1) ( очень требовательный) strictстро́гий учи́тель — strict teacher
стро́гий судья́ — strict judge
стро́гий кри́тик — exacting critic
2) ( не допускающий отступлений) strict, rigorousстро́гий поря́док — strict order
стро́гий прика́з — strict orders pl
стро́гое пра́вило — strict rule
стро́гая эконо́мия — rigid economy
стро́гая дисципли́на — strict / rigorous / stern discipline
стро́гая дие́та — strict diet
стро́гий ма́ксимум мат. — strict maximum
в стро́гом смы́сле сло́ва — in the strict sense of the word
под стро́гим секре́том, в стро́гой та́йне — in strict confidence
в стро́гом уедине́нии — in strict seclusion
3) (суровый, жёсткий) severe; sternстро́гий тон — severe tone of voice
стро́гий взгляд — stern look
стро́гий вы́говор — severe / stern reprimand
стро́гий пригово́р — severe sentence
стро́гие ме́ры — strong measures
принима́ть стро́гие ме́ры — take strong measures
стро́гий зако́н — stringent [-ɪnʤ-] / rigorous law
стро́гие нра́вы — strict morals ['mɒ-]
4) (аскетичный, скупой) ascetic, austereстро́гие нра́вы — strict / austere morals ['mɒ-]
стро́гие черты́ лица́ — ascetic / austere features
стро́гий стиль — austere style
••стро́гий оше́йник — choke-chain collar
-
115 Христос
м.Christ [kraɪst]••ра́ди Христа́ — for Christ's sake
как у Христа́ за па́зухой — as safe as in God's pocket
Христо́м-Бо́гом проси́ть — beg in Christ's name
Христо́м-Бо́гом прошу́ (+ инф. или повелит. накл.) — please, for God's sake (+ imper)
-
116 цугом
нареч.е́хать цу́гом — drive tandem
запряга́ть цу́гом (вн.) — harness (d) in tandem, harness (d) one behind the other
-
117 шагом
нареч.at a walk, at a walking pace; ( медленно) slowly, at a slow paceе́хать ша́гом — go slowly, go at a slow pace
ша́гом марш! — quick march!
-
118 налог
sbmskatакци́зный нал{}о{}г — punktafgift
большо́й нал{}о{}г — stor skat
высо́кий нал{}о{}г — høj skat
госуда́рственный нал{}о{}г — statsskat
земе́льный нал{}о{}г — grundskyld, jordskat
ко́свенный нал{}о{}г — indirekte skat
ли́чный нал{}о{}г — personskat
ни́зкий нал{}о{}г — lav skat
подохо́дный нал{}о{}г — kildeskat, A-skat
поиму́щественный нал{}о{}г — formueskat
прогресси́вный подохо́дный нал{}о{}г — progressiv kildeskat
прямо́й нал{}о{}г — direkte skat
тамо́женный нал{}о{}г — toldafgift
нал{}о{}г на доба́вленную сто́нмость (НДС) — meromsætningsafgift (moms)
нал{}о{}г на недви́жимость — ejendomsskat
нал{}о{}г на при́быль — indkomstskat
нал{}о{}г на прода́жу — forbrugsafgift, forbrugsskat
нал{}о{}г на со́бственность — ejendomsskat, formueskat
нал{}о{}г с насле́дств и даре́ний — arve- og gaveafgift
нал{}о{}г с оборо́та — omsætningsafgift
за вы́четом нало́га — efter skat
объе́кт нало́га — skatteobjekt
вводи́ть нало́г — indføre skat, beskatte
взима́ть нало́г — beskatte
взы́скивать нало́г — beskatte
освобожда́ть от нало́га — fritage for skat
облага́ть нало́гом — beskatte
облага́ть кого-л. нало́гом — sætte ngn i skat
плати́ть нало́г — betale skat
повыша́ть нало́г — forhøje skatten
снижа́ть нало́г — nedsætte skatten
сокраща́ть нало́г — sænke skatten
увели́чивать нало́г — forhøje skatten
Se også пошлинауменьша́ть нало́г — mindske skatten
-
119 многое
сvíel(es)мно́гое мне знако́мо — víeles ist mir bekánnt
во мно́гом вы пра́вы — in víelem háben Sie recht
мне на́до мно́гое сде́лать — ich hábe viel zu tun
э́то говори́т о мно́гом — das spricht Bände
-
120 шаг
мпохо́дный шаг воен. — Márschschritt m
бы́стрым ша́гом — im Schnéllschritt
шаг за ша́гом — Schritt für Schritt
больши́ми шага́ми — mit gróßen Schrítten
ни шагу да́льше! — kéinen Schritt wéiter!
2)шаг винта́ тех. — Schráubensteigung f
••шаг вперёд — ein Schritt vórwärts
на ка́ждом шагу́ — auf Schritt und Tritt
сде́лать пе́рвый шаг ( к чему-либо) — den érsten Schritt tun (непр.)
гига́нтскими шага́ми — mit Ríesenschritten
пе́рвые шаги́ — die érsten Schrítte
не отступа́ть ни на шаг — kéinen Fúßbreit náchgeben (непр.)
не отходи́ть ни на шаг от кого́-либо — j-m (D) auf Schritt und Tritt fólgen vi (s)
ло́жный шаг — Féhltritt m
он предпри́нял ну́жные шаги́ — er tat die nötigen Schrítte
дипломати́ческий шаг — diplomátischer Schritt
См. также в других словарях:
ГОМ — городской отдел милиции городское отделение милиции Словари: Словарь сокращений и аббревиатур армии и спецслужб. Сост. А. А. Щелоков. М.: ООО «Издательство АСТ», ЗАО «Издательский дом Гелеос», 2003. 318 с., С. Фадеев. Словарь сокращений… … Словарь сокращений и аббревиатур
ГОМ — муж., южн. гомь жен., ряз. гам муж., сев. и вост. крик, шум, смех, говор, громкая ссора, нестройные и шумные голоса. Замечательно, что в этом односложном слове, как и в некоторых других, напр. казна и козна, наречие акающее(кроме западного)… … Толковый словарь Даля
гомілія — Гомілія: різновид церковної проповіді [39] Гомілії: проповіді [34] … Толковый украинский словарь
ГОМ — англ. философ и эстетик. См. Хом. Философская Энциклопедия. В 5 х т. М.: Советская энциклопедия. Под редакцией Ф. В. Константинова. 1960 1970 … Философская энциклопедия
гомілетика — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
гомілка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Гомілко — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються … Орфографічний словник української мови
гомілковий — прикметник … Орфографічний словник української мови
гоміндан — іменник чоловічого роду політична партія … Орфографічний словник української мови
гомінданівець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
гомінданівський — прикметник … Орфографічний словник української мови
