быть

в ме́ру \сила л, по ме́ре \сила л — у мі́ру сил, по змо́зі

в \сила лу — (едва) наси́лу, ле́две, ледь

в \сила лу обстоя́тельств (веще́й) — через обста́вини, з о́гляду на обста́вини

несме́тная \сила ла — си́ла-силе́нна, тьма-тьму́ща

не под \сила лу — неси́ла, не під си́лу, не до снаги́

нет \сила л — нема́ сил; неси́ла

он в \сила лах — він ще зду́жає, він ще при си́лі

он не в \сила лах терпе́ть — він не має сил (си́ли) терпі́ти; неси́ла (неспромо́га) йому́ терпі́ти

по \сила ле возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі, по спромо́зі, у мі́ру можли́вості

\сила л нет, как (до чего́) — не сказа́ти, як

через \сила лу — над (понад, через) си́лу

не в э́том \сила ла — не в цьо́му суть (си́ла, сенс, спра́ва)

\сила ла зако́на — си́ла (чи́нність) зако́ну

\служитьть иску́сству — служи́ти мисте́цтву

чем могу́ \служить ть? — чим ма́ю (мо́жу) служи́ти?

\служитьть на по́льзу — бу́ти на ко́ри́сть

\служитьть ору́дием — бу́ти знаря́ддям, пра́вити за знаря́ддя

\служитьть причи́ной чего́ — спричиня́тися, спричи́нюватися до чо́го, бу́ти причи́ною чого́

\служитьть препя́тствием — бу́ти (стоя́ти) на перешко́ді

\сознание ния — бу́ти неприто́мним; бу́ти в нетя́мі

быть в \сознание нии — бу́ти прито́мним

жить в нии чьём — жи́ти в па́м'яті чиї́й

лиши́ться ния (потеря́ть \сознание ние) — знеприто́мніти, зомлі́ти, умлі́ти

\сознание ние свое́й оши́бки — усвідо́млення (свідо́мість) своє́ї по́ми́лки

\сознание ние в преступле́нии — призна́ння (зізна́ння) в зло́чині

\статьти — (обычномн.: особенность телосложения животного) ста́ті, -тей

рыси́стые \статьти — ( у лошади) риси́сті ста́ті; [быть] под

\статьть — підхо́дити; ( приличествовать) ли́чити, пасува́ти; (годиться) годи́тися; ( быть под пару) [бу́ти] до па́ри (під стать); ( кому-чему - подобен) поді́бний (до кого-чого, на кого-що); ( кому-чему - в соответствии) відповіда́ти, бу́ти під лад (кому-чому)

кака́я \стать ть?, что за \стать ть? — ( какой смысл) яка́ ра́ція?

на \статьть пошло́ — на лад пішло́

не \статьть бы — ( не следовало бы) не ли́чило б

с како́й \стать ти? — з яко́ї ре́чі?, з яко́го по́биту?

брать, взять (принима́ть, приня́ть) чью \сторона ну, станови́ться, стать на чью \сторона ну — става́ти, ста́ти на чий бік (на чию́ сто́рону), схиля́тися, схили́тися на чий бік (на чию́ сто́рону)

броса́ться из \сторона ны́ в \сторонану — кида́тися з одно́го бо́ку в і́нший (то в оди́н, то в і́нший бік)

бро́ситься в \сторона ну — ки́нутися (метну́тися) вбік

в \сторона не́ ле́са — в на́прямі лі́су

во все \сторона ны — на всі боки́, урізнобі́ч

глаза́ бе́гали по \сторона на́м — о́чі бі́гали [туди́ й сюди́]

лицева́я \сторона на́ тка́ни — лицьови́й бік (лице́, пра́вий бік) ткани́ни

на не́ иска́ть — у чужи́х люде́й (се́ред чужи́х люде́й, на чужині́) шука́ти

на все четы́ре \сторона ны — на всі чоти́ри бо́ки (сто́рони), під чоти́ри ві́три

отложи́ть в \сторона ну — відкла́сти на́бік (вбік)

оставля́ть в \сторона не́ — залиша́ти (лиша́ти) о́сторонь

поворо́т в \сторона ну чего́ — поворо́т у бік чого́

положи́тельная \сторона на́ — позити́вний бік (аспе́кт), позити́вна сторона́

по обе́им \сторона на́м чего́ — по оби́два бо́ки (оба́біч, по оби́дві сто́рони) чого́

по пра́вую \сторона ну — право́руч, з пра́вого бо́ку; у (на, по) пра́ву руч

по ле́вую \сторона ну — ліво́руч, з лі́вого бо́ку; у (на, по) лі́ву руч

по \сторона на́м доро́ги — оба́біч доро́ги

ро́дственник со \сторона ны́ отца́ — ро́дич з бо́ку ба́тька

сказа́ть в \сторона ну — сказа́ти вбік

сла́бые \сторона ны произведе́ния — слабкі́ сто́рони тво́ру

с обе́их \сторона ро́н — з обо́х бокі́в

со \сторона ны́ видне́е — збо́ку видні́ше

со \сторона ны́ чьей — з чийо́го бо́ку

ту́чи прошли́ \сторона но́й — хма́ри пройшли́ стороно́ю

узна́ть \сторона но́й — дові́датися (дізна́тися) стороно́ю (через люде́й, від люде́й)

уклоня́ться в \сторона ну — ухиля́тися вбік, збо́чувати

э́то хорошо́ с ва́шей \сторона ны — це до́бре з ва́шого бо́ку

родна́я \сторона на́ — рі́дний край, рі́дна сторона́

жить на чужо́й \сторона не́ — жи́ти в чужо́му краю́ (на чужі́й стороні́, на чужині́)

о́бе \сторона ны́ винова́ты — оби́дві сто́рони ви́нні

быть (стоя́ть) на \стража же чего́ — бу́ти (стоя́ти) на сторо́жі (на ва́рті, на ча́тах) чого́

быть (находи́ться) под \стража жей — бу́ти (перебува́ти) під ва́ртою

взять (заключи́ть) под \стража жу — узя́ти під ва́рту

встать на жу чего́ — ста́ти на сторо́жі (на ва́рті) чого́

пограни́чная \стража жа — прикордо́нна ва́рта

вече́рние те́ни — вечі́рні ті́ні (су́тінки)

наводи́ть, навести́ \тень [на плете́нь, на я́сный день] — наво́дити, навести́ тінь, напуска́ти, напусти́ти тума́ну (тума́н)

те́ни под глаза́ми (вокру́г глаз) у кого́ — ті́ні під очи́ма (навко́ло оче́й) у ко́го

в тени́ дере́вьев — у за́тінку дере́в

оставля́ть в тени́ что — лиша́ти в ті́ні що

отдыха́ть в тени́ — відпочива́ти в за́тінку (в ті́ні, в заті́нні, в холодку́)

ни те́ни сомне́ния — найме́ншого су́мніву, ні кри́хти (ні ті́ні) су́мніву

броса́ть (кида́ть) \тень на кого что — ки́дати тінь (підо́зру) на ко́го-що

\тень ложи́тся (па́дает) на кого́-что — тінь (підо́зра) па́дає (ляга́є) на ко́го-що

быть (сде́латься) те́нью кого́ — бу́ти (зробитися) ті́нню кого

[одна́] \тень оста́лась от кого́ — ті́льки тінь з ко́го, зві́вся (переві́вся) ні на що (на ніщо́) хто, перепа́вся на смик хто

ходи́ть (идти́, сле́довать) за кем как \тень — ходи́ти (іти́) за ким як тінь (ті́нню)

быть (идти́, плести́сь) в хвосте́ — бу́ти (іти́, плести́ся, пле́нтатися) в хвості́, па́сти за́дніх

[и] в \хвост и в гри́ву [гнать, бить] — [і] в хвіст і в гри́ву [гна́ти, би́ти]

задра́ть \хвост — заде́рти хвіст (хвоста́)

схвати́ть за \хвост сла́ву — ухопи́ти за хвіст сла́ву

была́ бы \честь предло́жена (прило́жена) — було́ б ска́зано

быть (служи́ть) к че́сти чьей — роби́ти честь кому́

всё обошло́сь честь че́стью — все ви́йшло (обійшло́ся) гара́зд

принадлежи́т \честь [откры́тия, созда́ния] кому́ — нале́жить честь [відкриття́, ство́рення] кому́

проси́ть честью — добро́м проси́ти

суд че́сти — суд че́сті

счита́ть (поста́вить) за \честь что — вважа́ти че́стю (за честь) що

быть [не] в че́сти — бу́ти [не] в поша́ні (в ша́ні, в шано́бі)