-
21 букварь
буквар (р. -ря), граматка, азбука, абетка.* * *буква́р, -я; грама́тка; азбука -
22 гамма
-
23 глаголь
1) (ц.-сл. буква) - глаголь;2) шибениця.* * *глаго́ль, -ля -
24 гласный
1) гласний, прилюдний, привселюдний;2) грам. - самоголосний, голосний. -ая буква - голосівка;3) гласний. [Земський гласний].* * *I(доступный, открытый) гла́сний; ( публичный) прилю́дний, привселю́днийII лингв.1) прил. голосни́й2) в знач. сущ. голосни́й, -о́го, голосі́вкаIII в знач. сущ.гла́сний, -ого -
25 ерик
1) (буква) єрик;2) (небольшой и узкий проток реки или озера, небольшой канал) ярик, єрик.* * *I( речной проток) єри́кII лингв.єри́к -
26 зело
-
27 земля
1) (земной шар) земля;2) (вещество; прах) земля;3) (почва, поверхность) земля, ґ[г]рунт (-ту). Вспаханная -мля - рілля (ж. р.), нива. Девственная -мля - цілина, цілинна земля. Пахотная -мля - ор(а)на земля. Сухая -мля - сухоземля. Утоптанная -мля - утоптана земля, збій (р. збою). -мля замёрзшая комками - груда, (собир.) груддя. Пласт -мли (при пахании) - верства, шар, (при копании на глубь одного заступа) штих. Слой (отвороченный) -мли - скиба. Земли (геол.) - землі. Возделывать, обрабатывать -млю - обробляти (робити, управляти, порати) землю (поле, степ, ріллю). Истощать (-щить) -млю частыми посевами - виробляти (виробити) землю;4) (суша) земля, суходіл (-долу), суша, материк (-ка);5) (страна, область) земля, країна, край; сторона; (территория) територія, терен (-ену). «Запорожские -мли» - вольності Запорозькі. Чужие -мли - чужі землі (краї, сторони), чужоземщина. -мли за морем - заморські краї, замор'я (ср. р.). За тридевять -мель - за двадцяту границю, за тридев'ять земель;6) (угодье, иногда с усадьбой) земля, ґ[г]рунт; срвн. Усадьба. -мли - ґрунти и ґрунта. Казённая -мля - скарбова земля. Неудобная -мля - невжитки. Необрабатываемая несколько лет -мля - обліг (-логу), переліг (-логу). Опустевшая -мля - пустка. Отцовская -мля - батьківщина. -мля, приобретенная правом первого занятия - займань, займанщина. Церковная -мля - церковна земля, (отведенная для духовенства) руга, ружна земля. Выморочная -мля - безгосподарна земля, відумерщина;7) (дол) діл (р. долу), земля. До -мли, к -мле - додолу. На -мле - долі, на землі. На -млю - додолу, на діл, на землю. Стереть с лица -мли - з світа згладити, (поэтич.) не дати рясту топтати;8) (фон) земля, поле, тло; см. Фон. [Очіпок по вишневій землі з зеленими розводами (Квітка)].* * *Iземля́; (земельный надел; почва, грунт) ґрунт, -у; ( о веществе) землю́ка, торж. персть, -ті; ( приусадебный надел) помі́рок, -ркуIIдо \земля ли́, к \земля ле́ — ( книзу) до землі́, додо́лу
( буква) земля́ -
28 литеральный
літера́льний; буква́льний -
29 малый
1) малий, невеликий, дрібний. [Де ти в світі подінешся з малим сиротою? (Шевч.). Малі чоботи на мене (Сл. Гр.). Сини мої невеликі (Шевч.). Дітоньки мої дрібнії! (Пісня)]. Он мал ростом или он -лого роста, а брат его ещё меньше - він малий (низький) на зріст, а його брат ще менший (нижчий). -лые дети - малі, дрібні діти. [Граються, як малі діти (Сл. Ум.). Куди я піду з дрібними дітьми? (М. Гр.)]. От -лого до большого - від малого до великого. -лое число - мале число. -лый траур - півжалоба. -лая (строчная) буква - мала, дрібна літера. В -лом виде - в малому вигляді. На -лое время - на малий (короткий) час, на малу (коротку) часину. С -лых лет - змалку, змалечку, з мальства, з дитинства, з малих літ. У них дело за -лым стало - їм малого не вистача. Бесконечно -лый (мат.) - безконечно малий. Мал да удал - хоч мале та бистре, малий та бистрий, малий та смілий. Мал золотник, да дорог - мала штучка червінчик, а ціна велика. Без -лого - замалим, замалом, мало не, трохи не, чи не, безмаль. [Замалим не двісті (Сл. Гр.). Мало не столітній дід (Київщ.). Улянка безмаль шість літ має тепера (Л. Укр.)]. Без -лого пять метров - мало (трохи) не п'ять метрів, чи не п'ять метрів, безмаль п'ять метрів. -лая Азия - Мала Азія. См. ещё Маленький, Малёхонький, Малёшенький, Малое;2) см. Малой.* * *I прил. II сущ.1) (молодой человек, юноша, подросток) хло́пець, -пця, мали́й, -о́го2) (мужчина, человек) хло́пець3) (слуга, лакей) хло́пець, -пця -
30 наш
мест. прит. наш (ж. наша, ср. наше; р. нашого, нашої, нашого), (нам свойственный, у нас принятый, обычный: обычнее русского «нашинский») наський (ж. наська, ср. наське). [Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Шевч.). Наських (таких, как у нас) пирогів ляхи не печуть (Номис). Свині не наські, а якісь нові (Кониськ.)]. Это не ваше дело, а -ше - це не ваша справа, а наша. Не наш - не наш; (чужой) ненаський, чужий. [Цього тепер не можна сказати, бо в хаті є ненаські люди (Козелеч.)]. По -му - а) (как у нас) по-нашому, по- наському, по-наськи. [Убрана не по-наськи (Л. Укр.)]; б) (по нашему мнению) на нашу гадку (думку), як на нас; в) (на нашем языке) по-нашому, нашою мовою, по-наському, по-наськи. [Поки, батько встане та розкаже по-нашому про свої гетьмани (Шевч.). Не по-арабськи випливають оповідання з-під мого пера, а по-наському таки, рідною моєю мовою українською (Крим.)]. Вот это по -му! - оце по-нашому (по-наському, по-наськи)! По -му вышло, выйдет - на наше вийшло, вийде. -ша взяла! - наше зверху! За кем -ше не пропадает, не пропадало - де наше не пропадає, не пропадало. Наш брат - наш брат (братчик); см. Брат. Не -му брату чета - не нам грішним пара (рівня). Наши (близкие, земляки и т. п.) - наші. [Могили… питають у буйного (ветра): «Де наші панують?» (Шевч.). Пішли наші вгору! (Номис)]. И вашим и -шим - і вашим і нашим. Знай -ших! - знай наших! отакі наші! Увидите ваших, так кланяйтесь -шим - побачите ваших, - вітайте наших.* * *I мест.наш; и\наш шим и ва́шим — і на́шим і ва́шим
\наш ше вам [почте́ние]! — шутл. наше вам [шанува́ння, шанува́ннячко]!
не ме́ньше \наш шего — не ме́нше (не менш), ніж ми
\наш ше де́ло — ( лично к нам относится) на́ша спра́ва, на́ше ді́ло
это не \наш ше де́ло — ( нас не касается) це не на́ше ді́ло
IIпоживи́те с \наш ше — поживі́ть сті́льки, як (скільки) ми
( буква) наш (нескл., м.) -
31 печатный
1) (клеймёный) штампований, печатний, значений. [Штампована мірка];2) друкований, друкарський. -ный стан, станок - верстак друкарський. -ная буква - друкована, друкарська літера. -ный лист - друкований аркуш. -ное дело - друкарство, друкарська справа. [В старовину у нас дуже кохалися в друкарстві, і кожне більше місто мало свою друкарню (Єфр.)]. Врёт как по -ному - бреше, мов з книжки вичитує. -ный двор - см. Печатня.* * *1) друко́ваний\печатный лист — друко́ваний а́ркуш
2) (относящийся к печатанию, служащий для печатания) друка́рський\печатный — дво́р ист. друка́рня
\печатный стано́к — друка́рський верста́т
3) ( штампованный) печа́тний\печатный пря́ник — печа́тний пря́ник (пі́рник); медівни́к, -а, медя́ник, -а и медяни́к, -а
-
32 подстрочный
що під рядком (під рядками), підрядковий. -ное примечание - примітка під рядками, під текстом. -ный текст, перевод - текст, переклад під рядком (під рядками).* * *підрядко́вий; ( буквальный) буква́льний, літера́льнийподстро́чное примеча́ние — примі́тка під те́кстом (під рядка́ми); ( непосредственно под строчками) підрядко́ва примі́тка
-
33 положительно
1) стало, рішучо, певно. Это -но никуда не годится - це зовсім таки ні до чого не здатне (не судне). -но весь, все, всё - геть, геть чисто, геть увесь, геть усе, геть усі;2) позитивно, додатн(ь)о. На мою просьбу он ответил -но - на моє прохання відповів він позитивно. Наэлектризованный -но - наелектризований додатн(ь)о.* * *нареч.1) ( утвердительно) позити́вно2) ( совершенно) зо́всім; ( абсолютно) абсолю́тно; ( буквально) буква́льно; ( решительно) рішу́че; ( безусловно) безумо́вно; ( определенно) напе́вно, напе́вне; ( точно) то́чно3) (в сочетании с формами от "весь" в значении: без исключения) геть; геть-чи́сто -
34 прописной
прописний, прописовий. -ная буква - титульна, заголовна літера, велика літера. -ная мораль - прописна, прописова мораль. [Він бере звичайно якийсь утертий шаблон, якусь прописну мораль (Єфр.)].* * *1) прописни́й2) ( о буквах) вели́кий
- 1
- 2
См. также в других словарях:
буква — буква … Нанайско-русский словарь
Буква А — Буква кириллицы А Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Ү (буква) — Буква кириллицы Ү Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Ө (буква) — Буква кириллицы Ө Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Буква Т — Буква кириллицы Т Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Буква Ъ — Буква кириллицы Ъ Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Ғ (буква) — Буква кириллицы Ғ Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Һ (буква) — Буква кириллицы Һ Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Буква — БУКВА. Б. называется графический знак для отдельного звука яз. в так наз. фонетических, или буквенных системах письма (в силлабических, т. е. слоговых системах, напр. в древнем ассирийском письме, графический знак символизирует слог, в… … Литературная энциклопедия
Буква И — Буква кириллицы И Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия
Буква З — буква кириллицы З Кириллица А Б В Г Ґ Д … Википедия